Передумови аграрно-ремісничої цивілізації

(2 год.)

Логіка викладення

1. Соціально-економічна криза римського суспільства

2. Зустріч двох цивілізацій, взаємопроникнення. Утворення варварських королівств.

3. Аграризація суспільства. Основні риси аграрно-ремісничої цивілізації

4. Церква та її роль у розвитку держави.

Криза римського суспільства ІІІ – V ст. Пошуки шляхів виходу с кризи. Розвиток товарно-грошових відносин. Становище селян та рабів. Формування особливого прошарку – люмпен-пролетаріату. Конфлікт станів. Реформи Діоклетіана і Костянтина Великого. Проголошення столицею Константинополь. Розпад імперії на Східну і Західну.

Велике переселення народів. Варварське суспільство ІІІ – V ст. Зіткнення двох світів: античного і варварського. Позиція римлян до варварів. Руйнування варварами римської цивілізації. «Темні віки». Закладання фундаменту нової цивілізації. Рівень варваризації суспільства. Роль ваварських племен, що населяли прикордонні з Римом смуги у формуванні цивілізації. Остготи. Лангобарди. Поступовий перехід до аграрно-ремісничої цивілізації. Загибель Західної Римської імперії – межа між античністю і середньовіччям. Утворення варварських королівств. Франкське королівство і Карл Великий. Німецьке королівство і Оттон I. Об`єднуюча роль цих держав на ідеї взаємозв’язку молодоє західноєвропейської цивілізації з її попередником Римом. Аграризація суспільства. Головні риси аграрно-ремісничої цивілізації. Створення феодального суспільства. Релігія і церква. Становлення християнського світу. Поява монастирів – центрів просвітництва. Відношення церкви до державної влади. Рим – ценр західного християнства. Поява пап. Теократія. Поступове падіння авторитету папства.

 

Рекомендована література:

1. Павленко Ю. В. Історія світової цивілізації: соціокультурній розвиток людства // Ю. В. Павленко. – 3-тє вид. – К: Либідь, 2001. – 358с.

2. Уткин А. И. Россия и Запад: история цивилизаций // А. И. Уткин. – М: Гардарики, 2000. – 572с.

3. История мировой культуры: Наследия Запада: Античность. Средневековье. Возрождение.: Курс лекций / Под ред. С. Д. Серебряного. – М.: Российский гос. гуманит. ун-т, 1998. – 427с.

4. Історія світової культури / Авт.: Л. Т. Левчук, В. С. Грищенко, В. В. Єфименко та ін. – 4-те вид. – К.: Либідь, 2003. – 368 с.

5. Історія української та зарубіжної культури / С. М. Клапчук, В. Ф. Остафійчук, Б. І. Білик; за ред.: С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. – 4-те вид., переробл. і допов. – К.: Знання-Прес, 2002. – 352 с.

6. Всемирная история. – В 10-ти т. / Глав. ред.: У. М. Жуков и др. – М.: Госполитиздат, 1955-1962.

7. Егер О. Всемирная история: В 4-х т. // О. Егер. – М.: 2000. – Т.2: Средние века. – 2000. – 693 с.

8. Кузьмин В. И. Античное классическое рабство как экономическая система: Моногр. // В. И. Кузьмин. –М.: Изд: Моск. Ун-та, 1990. – 270 с.

9. История древнего мира: Античная мифология. Библейские сказания и понятия. Исторические факты, памятники, события / Ред. – сост. М. М. Подзорова, В. А. Серганова. – М.: Современник, 1999. – 320 с.

10. Мифы народов мира: Энциклопедия: В 2 т. / Гл. ред. С. А. Токарев. – 2-е изд. – М.: Изд-во «Большая Российская энциклопедия», 1998.

11. Балух В. О. Історія античної цивілізації: в 3 т. // В. О. Балух. – Чернівці: Наші книги, 2007. –Т.1. Стародавня Греція. – 656 с.

12. Балух В. О. Історія античної цивілізації: в 3 т. // В. О. Балух. –Чернівці: Наші книги, 2008. – Т.2. Стародавній Рим. – 848 с.

13. Андреев Ю. В. Поэзия мифа и проза истории // Ю. В. Андреев. – Л.: Лениздат, 1990. – 223 с.

14. Грант М. Римляне. Цивилизация Древнего Рима // М. Грант. – М.: Центрпамграф, 2005. – 397 с.

15. Сергеев В. С. Очерки по истории Древнего Рима // В. С. Сергеев. – М.: ОГИЗ, 1938. – Ч.1. – 371 с.

16. История Древнего мира. Древний Рим / А. Н. Бадак, И. Э. Вщйнич и др. – Минок: Харвест, 2000. – 864 с.

17. Кадеев В. И., Сорочан С. Б. Экономические связи античных городов Северного Причернамор’я в I в до н. э. – V в н. э.: (На материалах Херсонеса) // В. И. Кадеев, С. Б. Сорочан. – Х.: Вища школа, 1989. – 134 с.

18. Античность: Словарь-справочник: Свыше 1000 статей по истории, культуре, мифологии Древней Греции и Рима / И. Е. Ермолова, И. Култышова, Е. И. Светилова, Н. Р. Шопина. – Дубно: Феникс, 1998. – 343 с.

19. Всемирная история: Закат Римской империи. Ранее средневековье / А. Н. Бадак, И. Е. Войнич, Н. М. Волчек. – Минск: Харвест; М.: АСТ, 1999. – 1048 с.

20. Практикум по истории средних веков (Для студентов заочного пед. инст. – тов. – М.: Просвещенние, 1967. – 256 с.

21. Виноградов К. Б. Мировая политика 60 – 80-х годов XIX века: события и люди: моногр. // К. Б. Виноградов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. – 168 с.

22. Вопросы новой и новейшей истории. Респ. межведом науч. сб. – Вып. Киев. гос. ун-т им. Т. Г. Шевченко; Редкол. А. К. Мартыненко (отв. ред.) и др. – К.: Лыбидь, 1991. – 97 с.

23. Максаковський В. Історична географія світу: давній світ // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 1999. – №1. – С. 25-28.

 

Змістовий модуль № 2. Від раннього Нового часу і до сьогодні.

Лекція № 5

Вступ Європи в Новий час. Європейська індустріальна (промислово - міська) цивілізація (2 год.)

Логіка викладення

1. Еволюційні зміни на межі ХV – ХVІ ст. Перехід від середньовіччя до раннього Нового часу.

2. Великі географічні відкриття та наукові досягення перехідного періоду.

3. Промислово – міська цивілізація.

Відношення гуманізму до релігії і церкви. Реформація, її суть, основні події

Еволюційні зміни на межі XV-XVI ст. Вступ Європи в ранній новий час. Закладання основ буржуазного виробництва. Великі географічні відкриття. Васко да Гама. Ф. Магелан. Х. Колумб. Формування глобальної цивілізації. Наслідки зустрічі цивілізацій, які стояли на різних ступенях розвитку. Відношення Заходу до стародавніх високорозвинених цивілізацій Китаю, Індії, Японії. Революція цін. Нові ринки збуту. Формування нової картини світу: наукова революція ХVІІ ст. Абсолютизм як соціально – політична система передідустріальної цивілізації. М. Коперник і нове бачення всесвіту і нове розуміння місця в ній Землі і людини. Дж. Бруно. Г. Галілей. Прорив в науці. Вплив географічних відкриттів і успіхи природничих наук на духовне життя Заходу.

Перехід від феодалізму до капіталізму. Соціально-економічний розвиток. Зміни в політичній структурі суспільства.

Перехід до станово-представницької ідеології – гуманізму. Культура епохи Відродження. Криза католицької церкви. Реформація, її суть, основні події, значення для розвитку Європи. Великі географічні відкриття та їх вплив на подальший розвиток західноєвропейської цивілізації.

Лекція № 6

Індустріальна цивілізація

(2 год.)

Логіка викладення

1. Велика Французька революція – початок епохи індустріальної цивілізації

2. Наука і технічний прогрес.

3. Індустріалізація і монополістичний капіталізм.

4. Духовна культура епохи індустріалізації.

Перехід від аграрного типу суспільства до індустріального, іманентною тенденцією якого була модернізація усіх сторін суспільного життя. Центральні події, що стали результатом суспільних змін XVIII ст.: Американська війна за незалежність та Велика Французька революція. Доба Просвітництва та її вплив на тенденції суспільно-політичного розвитку XIX ст. та завершення процес формування основ сучасної цивілізації. Концепція прав і свобод людини та громадянина. Досвід Французької революції, як причина появи нових цінностей та ідейно-політичних течій. Формування основних ідеологічні доктрини сучасності: націоналізм, консерватизм, лібералізм, соціалізм, анархізм.

Питання духовних цінностей людини XVIII – XIX ст. Європейські ідеали, які відходили від практицизму і раціоналізму попереднього століття. Романтизм. Промислова революція.

Утвердження індустріалізації і розширення її кордонів. Визначення провідних країн, які першими розпочали модернізацію та прагнення інших приєднатися до цього процесу. Підсення в промисловості та сільському господарстві. Підвищення рівня життя населення. Вплив науки і техніки на розвиток промисловості.

Об’єктивна зумовленість якісних змін в економіці, у соціальній сфері, політиці, ідеології, культурі капіталістичних країн світу. Строкатість існуючих укладів, нерівномірність розвитку держав – є єдиною капіталістичною системою, яка еволюціонувала у свою вищу стадію розвитку – імперіалізму. Наприкінці XIX на початку XX ст. намагання окремих держав поширити свою владу та піднести авторитет у світовій політиці. Різні шляхи й засоби досягнення мети.

 

Рекомендована література:

1. Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV-XX століть / за ред. Ю. А. Горбаня. – К: Знання, 2007. – 440с.

2. Павленко Ю. В. Історія світової цивілізації: соціокультурній розвиток людства // Ю. В. Павленко. – 3-тє вид. – К: Либідь, 2001. – 358с.

3. Історія світової культури / Авт.: Л. Т. Левчук, В. С. Грищенко, В. В. Єфименко та ін. – 4-те вид. – К.: Либідь, 2003. – 368 с.

4. Історія української та зарубіжної культури / С. М. Клапчук, В. Ф. Остафійчук, Б. І. Білик; за ред.: С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. – 4-те вид., переробл. і допов. – К.: Знання-Прес, 2002. – 352 с.

5. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм., XV-XVIII ст. // Ф. Бродель. – К.: Основи, 1995. – Т.1. Структури повсякденності: можливе і неможливе. – 543 с.

6. Всемирная история. – В 10-ти т. / Глав. ред.: У. М. Жуков и др. – М.: Госполитиздат, 1955-1962.

7. Егер О. Всемирная история: В 4-х т. // О. Егер.– М.: Изд. АТС, 2000. – Т.3. Новая история. – 719 с.

8. Егер О. Всемирная история: В 4-х т. // О. Егер. – М.: Изд. Полигон, 2000. – Т.4. Новейшая история. – 766 с.

9. Виноградов К. Б. Мировая политика 60 – 80-х годов XIX века: события и люди: моногр. // К. Б. Виноградов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. – 168 с.

10. Вопросы новой и новейшей истории. Респ. межведом науч. сб. – Вып. 37. / Киев. гос. ун-т им. Т. Г. Шевченко; Редкол. А. К. Мартыненко (отв. ред.) и др. – К.: Лыбидь, 1991. – 97 с.

11. Козицький А. Новітня історія країн Азії та Африки (1988 – 1999 рр.): Курс лекцій // А. Козицький. – Львів: Афіша, 2000. – 159 с.

12. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права // З. М. Черниловский. – М.: 2002

Лекція 7