ТОП 10:

Організація і проведення модульної контрольної роботи



До модульної контрольної роботи допускаються студенти у разі виконання ними усіх передбачених видів робіт і завдань, передбачених робочою навчальною програмою для даного модулю, в тому числі завдання самостійної роботи, реферати, контрольні роботи, тестування тощо.

Модульні контрольні роботи проводяться у письмовій формі.

У разі, коли студент не з’явився на проведення модульної контрольної роботи без поважних причин, він отримує нуль балів.

Перездача модульної контрольної роботи допускається у строки, які встановлюються викладачем.

Організація і проведення підсумкового контролю

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали усі модульні контрольні роботи, передбачені для навчальної дисципліни і за рейтинговим показником набрали не менш як 35 балів (з 75 балів).

У разі, коли рейтинговий показник з навчальної дисципліни (за поточно-модульним контролем) не менш ніж 61 бал, студент має право не складати підсумковий контроль з навчальної дисципліни. Рейтинговий показник студента при цьому виставляється відповідно до набраної кількості балів.

За результатами підсумкового контролю рейтинговий показник з навчальної дисципліни не може бути зменшений.

Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни

Підсумковий рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачено екзамен встановлюється як сума набраних студентом балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулів дисципліни і підсумкового контролю за встановленою шкалою розподілу балів.

Підсумковий рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачено залік встановлюється як сума набраних студентом балів за поточно-модульним контролем.

Якщо студент не погоджується з результатами контрольних заходів, він може протягом двох днів після ознайомлення з результатами, звернутися з апеляцією до завідувача кафедри. Завідувач кафедри протягом трьох днів разом з викладачем, розглядає апеляцію і приймає остаточне рішення, про яке повідомляється студент.

За результатами апеляції кількість виставлених балів не зменшується.

Якщо у підсумку студент отримав за рейтинговим показником оцінку “FX”, то він допускається до повторного складання підсумкового контролю з дисципліни. Студент, допущений до повторного складання підсумкового контролю зобов’язаний у терміни, визначені деканатом, перездати невиконані (або виконані на низькому рівні) завдання поточно-модульного контролю, виконати модульні контрольні роботи і скласти підсумковий контроль. Рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни при цьому визначається за результатами повторного складання підсумкового контролю і не впливає на загальний рейтинг студента.

У разі отримання студентом за рейтинговим показником оцінки “F”, то він повинен пройти повторний курс вивчення цієї дисципліни протягом наступного семестру (навчального року) за графіком, встановленим деканатом. Бали, отримані студентом при вивченні дисципліни у попередній період, анулюються.


12.Розподіл балів при оцінюванні знань студентів.

№ п/п Об’єкт контролю Оціночні нормативи в балах Примітки
1. Робота на семінарських заняттях: - виступ   - доповнення «відм.» – 5 балів «добре» – 4 бали «задов.» – 3 бали «незадов.» – 0 балів 1 – 2 бали    
2. Поточні контрольні роботи: - контрольні роботи - тестування «відм.» – 5 балів «добре» – 4 бали «задов.» – 3 бали «незадов.» – 0 балів    
3. Модульний контроль: - Контрольні роботи «відм.» – 10 балів «добре» – 8 бали «задов.» – 6 бали «незадов.» – 0 балів    
4. - Підготовка та захист рефератів «відм.» – 8 балів «добре» – 6 бали «задов.» – 4 бали «незадов.» – 0 балів   Враховується використання джерел та наукової літератури. За оригінальність судження можливе заохочення до 5 балів.
5. Самостійна та індивідуальна робота «відм.» – 5 балів «добре» – 4 бали «задов.» – 3 бали «незадов.» – 0 балів    
6. Доповіді та повідомлення на наукових конференціях різного рівня     5 – 25 балів  
7. - Публікації в наукових виданнях     25 балів  
8. Участь в наукових гуртках та проблемних групах     6 – 10 балів  
9. Участь у розробці навчально-методичних матеріалів     10 балів  

Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни «Історія свтової цивілізації», для якої передбачено підсумковий контроль залік

(ІІ курс 4 семестр)

  Модуль 1 Модуль 2
Кількість балів за модуль
Змістові модулі (ЗМ) ЗМ 1-1 ЗМ 1-2 ЗМ 1-3 ЗМ ЗМ 2-1 ЗМ 2-2 ЗМ 2-3 ЗМ
Кількість балів за змістовим модулем  
В тому числі за видами робіт:            
Лекції            
Практичні заняття            
СРС              
Інші види, в тому числі індивідуальне завдання              

 

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

– конспекти лекцій

– методичні вказівки до семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи

Наочні навчальні матеріали:

- історичні документальні фільми

- політична карта світу.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Історія сучасного світу: соціально-політична історія XV-XX століть / за ред. Ю.А. Горбаня . – К: Знання, 2007. – 440с.

2. Павленко Ю. В. Історія світової цивілізації: соціокультурній розвиток людства // Ю. В. Павленко. – 3-тє вид. – К: Либідь, 2001. – 358с.

3. Уткин А. И. Россия и Запад: история цивилизаций // А. И. Уткин . – М: Гардарики, 2000 . – 572с.

4. История мировой культуры: Наследия Запада: Античность. Средневековье. Возрождение.: Курс лекций / Под ред. С.Д. Серебряного. – М.: Российский гос. гуманит. ун-т, 1998. – 427с.

5. Історія світової культури / Авт.: Л. Т. Левчук, В. С. Грищенко, В. В. Єфименко та ін. – 4-те вид. – К.: Либідь, 2003. – 368 с.

6. Історія української та зарубіжної культури / С. М. Клапчук, В. Ф. Остафійчук, Б. І. Білик; за ред.: С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – 4-те вид., переробл. і допов. – К.: Знання-Прес, 2002. – 352 с.

7. История древнего мира / Под ред. И. М. Дьяконова и др. – 2-е изд., испр. – М.: Наука, 1983. – 574 с.

8. История древнего мира. І . Ранняя древность / Под ред. И. М. Дьяконова и др. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Наука, 1989. – 470 с.

9. История древнего мира. ІІ . Рассвет древних обществ / Под ред. И. М. Дьяконова и др. – з-е узд., испр. и доп. – М.: Наука, 1989. – 571 с.

10. История древнего мира. ІІІ . Упадок древних обществ / Под ред. И. М. Дьяконова и др. – з-е узд., испр. и доп. – М.: Наука, 1989. – 406 с.

11. Знаменитые римляне: Жизнеописание выдающихся деятелей Древнего Рима, составленные по Плутарху / Сост. М. Н. Ботвинник, Б. М. Коган и др. – М.: Учпедгиз, 1964. – 247 с.

12. Хрестоматія з історії Стародавнього світу / За ред. В. В. Струве. – К.: Рад. школа, 1955. – Т. 3. Рим. – 250 с.

13. Хрестоматія з історії Стародавнього світу / Упоряд. О. П. Крижвнівський та ін. – К.: Рад. школа, 1974. – 159 с.

14. Бернал Дж. Наука в истории общества: научное издание / Дж. Бернар; Пер. с англ. А. М. Вязьшипой, Н. М. Макаровой, Е. Г. Панфилова; Общ. ред. Б. М. Кедрова и И. В. Кузнецова. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1956. – 735 с.

15. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм., XV-XVIII ст. – К.: Основи, 1995. – Т.1. Структури повсякденності: можливе і неможливе. – 543 с.

16. Всемирная история. – В 10-ти т. / Глав. ред.: У. М. Жуков и др. – М.: Госполитиздат, 1955-1962.

17. Егер О. Всемирная история: В 4-х т. // О. Егер. – М.: 2000. – Т.2: Средние века. – 2000. – 693 с.

18. Егер О. Всемирная история: В 4-х т. // О. Егер.– М.: Изд. АТС, 2000. – Т.3. Новая история. – 719 с.

19. Егер О. Всемирная история: В 4-х т. // О. Егер. – М.: Изд. Полигон, 2000. – Т.4. Новейшая история. – 766 с.

20. Антонова Е. В. Мессопотамия на пути к первым государтсвам: Монография / Отв. ред. М. Н. Погребова. – М.: Восточная литература, 1998. – 223 с.

21. Вейберг Ч. П. человек в культуре древнего Ближнего // Ч. П. Вейберг. – М.: Наука, 1986. – 208 с.

22. История древнего Востока. Зарождение древних классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. – В 2-х ч. – М.: Наука, 1983. – Ч.2. – 622 с.

23. Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу: підруч. для студ. / О. П. Крижанівський; голов. ред.: С. В. Головко. – К.: Либідь, 2006. – 590 с.

24. Кузьмин В. И. Античное классическое рабство как экономическая система // В. И. Кузьмин. –М.: Изд: Моск. Ун-та, 1990. – 270 с.

25. Античная философия истории. – СПб.: Алетея, 2001. – 256 с.

26. История древнего мира: Античная мифология. Библейские сказания и понятия. Исторические факты, памятники, события / Ред. – сост. М. М. Подзорова, В. А. Серганова. – М.: Современник, 1999. – 320 с.

27. Мифы народов мира: Энциклопедия: В 2 т. / Гл. ред. С. А. Токарев. – 2-е изд. – М.: Изд-во «Большая Российская энциклопедия», 1998.

28. Балух В. О. Історія античної цивілізації: в 3 т. // В. О. Балух. – Чернівці: Наші книги, 2007. –Т.1. Стародавня Греція. – 656 с.

29. Балух В. О. Історія античної цивілізації: в 3 т. // В. О. Балух. – Чернівці: Наші книги, 2008. – Т.2. Стародавній Рим. – 848 с.

30. Андреев Ю. В. Поэзия мифа и проза истории // Ю. В. Андреев. – Л.: Лениздат, 1990. – 223 с.

31. Грант М. Римляне. Цивилизация Древнего Рима // М. Грант. – М.: Центрпамграф, 2005. – 397 с.

32. Сергеев В. С. Очерки по истории Древнего Рима // В. С. Сергеев. – М.: ОГИЗ, 1938. – Ч.1. – 371 с.

33. История Древнего мира. Древний Рим / А. Н. Бадак, И. Э. Вщйнич и др. – Минок: Харвест, 2000. – 864 с.

34. Кадеев В. И., Сорочан С. Б. Экономические связи античных городов Северного Причернамор’я в I в до н. э. – V в н. э.: (На материалах Херсонеса) // В. И. Кадеев, С. Б. Сорочан. – Х.: Вища школа, 1989. – 134 с.

35. Античность: Словарь-справочник: Свыше 1000 статей по истории, культуре, мифологии Древней Греции и Рима / И. Е. Ермолова, И. Култышова, Е. И. Светилова, Н. Р. Шопина. – Дубно: «Феникс», 1998. – 343 с.

36. Всемирная история: Закат Римской империи. Ранее средневековье / А. Н. Бадак, И. Е. Войнич, Н. М. Волчек. – Минск: Харвест; М.: АСТ, 1999. – 1048 с.

37. Колесницкий Н. Ф. Феодальное государство (VI – XV) // Н. Ф. Колесницкий. – М.: Просвещенние, 1967. – 271 с.

38. Практикум по истории средних веков (Для студентов заочного пед. инст. – тов. – М.: Просвещенние, 1967. – 256 с.

39. Виноградов К. Б. Мировая политика 60 – 80-х годов XIX века: события и люди // К. Б. Виноградов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. – 168 с.

40. Вопросы новой и новейшей истории. Респ. межведом науч. сб. – Вып. 37. / Киев. гос. ун-т им. Т. Г. Шевченко; Редкол. А. К. Мартыненко (отв. ред.) и др. – К.: Лыбидь, 1991. – 97 с.

41. Козицький А. Новітня історія країн Азії та Африки (1988 – 1999 рр.): Курс лекцій // А. Козицький. – Львів: Афіша, 2000. – 159 с.

42. Новейшая история стран Азии и Африки: Учеб. Для ВУЗов / Моск. гос. ун-т, Ин-т. вост. языков; Под ред. М. Ф. Юрьева. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1965. – 576 с.

43. Газін К. П. Котилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945 – 2002 рр.) / В. П. Газін, С. А Котилов. – К.: Либідь, 2004. – 624 с.

44. Політична історія ХХ століття: Навч. посіб. / В. Ф Салабай, Л. О. Панчук, Я. А. Титаренко та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 376 с.

45. Майборода О. М. Світ сьогодні (сучасна історія 2001 – 2007) // О. Майборода. – К.: Генеза, 2007. – 44 с.

46. Олійник А. Ідея свободи та недоторканності людини у стародавні часи // Право України. – 2002. – №10. – С. 126-128.

47. Максаковський В. Історична географія світу: давній світ // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 1999. – №1. – С. 25-28.

48. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права // З. М. Черниловський. – М.: 2002.

49. Тищик Б. Й. Держава і право країн Стародавнього Сходу // Тищик Б. Й. Історія держави і права Стародавнього Світу. – Л.: 2001. – С. 9-136.

50. Васильев Л. С. Древний Восток: государство и общество. Специфика регионов и динамика исторического процесса // Васильев Л. С. История Востока. – М., 1998. – Т.1. – С. 211-240.

51. Грушевський М. Світ в епоху світових релігій (від сер. І тис. до н. е. до поч. ІІ тис. н. е.) // Грушевський М. Всесвітня історія. – К., 1996. – Ч.1. – С. 140-190.

52. Государства Древнего Востока в І половине тысячелетия до н. э. // Всемирная история. – В 24 т. – Минск, 1996. – Т.3. Век железа. – С. 5-92.

53. Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства // Ю. Павленко. – К., 1996.

54. Федоров К. Г. Держава і право стародавніх народів. Стародавні деспотії: Стародавній Китай. Ассирія. Хетська держава. Персія // Федоров К. Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994. – С. 22-40.

55. Малеваный А. М. и др. Классовая борьба на Древнем Востоке // Малеваный А. М. и др. Классовая борьба в древнем мире. – М., 1987. – С. 14-25.

56. Циркин Ю. Б. Финикийская и греческая колонизация // История древнего мира. Ранняя древность. – М., 1989. – С. 351-369.

Словник

1. Цивілізація -

1) людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).

2) рівень розвитку, досягнутий суспільством у певну історичну епоху з врахуванням рівня розвитку матеріальної культури (а саме: точних наук і техніки), що служить показником ступеня опанування людьми сил природи і використання ними її багатств для задоволення своїх потреб.

2. Неолітична революція — історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, це пов'язано з виникненням скотарства, тваринництва, землеробства.

3. Деспотія – (в перекладі з грецької означає «необмежена влада») – форма самодержавної влади.

4. Ієрархія – сукупність чинів духовенства в порядку субординації, прийнятої в тій чи іншій церкві; форма організації церковного устрою.

5. Міф – оповідь, що в образній формі передає уявлення про світ, його походження, про богів і героїв.

6. Магія – (від грецького «чаклунство», «чарівництво») або чари — сукупність прийомів і обрядів, що здійснюються з метою вплинути надприродним шляхом на явища природи, тварин або людину.

7. Тотемізм – комплекс уявлень і вірувань, пов’язаних із уявленнями про надприродний зв’язок людини із тваринами та рослинами.

8. Раціональний – ( в перекладі з латині означає – «розумний», «обґрунтований») – раціональне мислення, засноване на законах розуму, логіки і наукових досягнень, в даному предметі протиставляється міфологічному, образному мисленню.

9. Мануфактура – велике підприємство, засноване на внутрішньому поділі праці та найманої праці.

10. Реформація - християнський церковно-релігійний, духовно-суспільний та політичний рух оновлення у країнах Західної та Центральної Європи у 16 столітті, спрямований на повернення до біблійних першоджерел християнства, який набув форми релігійної боротьби проти католицької церкви і папської влади.

11. Ренесанс або Відродження - культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.

12. Середньовічне місто - центр ремесел та торгівлі на відміну від села, мешканці якого займалися сільським господарством.

13. Модернізація - перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального. Переважною більшістю теоретиків розглядається як соціальний та цивілізаційний процес спрямованої трансформації суспільств, який розгортався протягом XVI-ХХ ст.

14. Урбанізація (від лат. — міський) — це зростання ролі міст в розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя в країні, регіоні, світі.

15. Монополістичний капіталізм — це економічний лад із системою великих і надвеликих підприємств, що уклали одним з одним різного роду угоди чи союзи, і як монополії займають панівне становище в економіці та ринках недосконалої конкуренції; стадія у розвитку капіталізму.

16. Синдикат — одна з форм капіталістичної монополії — договірне об'єднання підприємців, окремої галузі виробництва, що створювалося з метою захоплення ринку шляхом спільного збуту товарів за спільними цінами.

17. Трест — найбільш централізована форма монополістичних об'єднань, в межах якої підприємства-учасники відмовляються від виробничої, комерційної, а інколи й юридичної самостійності і підпорядковуються єдиному управлінню. Реальна влада в тресті належить правлінню або головній компанії.

18. Концерни — статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного чи групи підприємців. Об'єднання діють на основі договору чи статуту, що затверджується їх засновниками або власниками. Підприємства, які входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають права юридичної особи.

19. Монополія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу тощо), що належить одній особі, групі осіб (олігополія) чи державі.

20. Варвар (від грецького «незрозуміле які») —

1) зневажливий термін, яким позначають людину, представника певного народу або племені, що дійсно або уявно перебуває на доцивілізаційному або нижчому цивілізаційному рівні розвитку;

2) Варвари - цим ім'ям (βάρβαροι) греки називали всіх, хто не належав до їх народності, надаючи йому відтінок зневаги. Римляни в тому ж сенсі вживали цей вираз, називаючи всіх неримлян і негреків barbari; але в кінці імперії, через часті зіткнення з німцями, цей термін переважно додавався до останніх. Він настільки увійшов у життєвий обіг, що самі германці стали називати себе barbari, як можна бачити з їх юридичних пам'яток. Згодом германці та інші народи Заходу, бажаючи позначити грубість, жорстокість і взагалі низький культурний розвиток східних народів, називали їх тим же ім'ям.

21. Вестготи – західні готи, що в ІІ – ІІІ ст. н. е. розселилися по Дністру і Дунаю.

22. Остготи – східні готи, які розселилися на землях на схід від Дністра, до берегів Чорного і Азовського морів.

23. Догмати – основні положення віровчення тієї чи іншої релігійної конфесії, що визначаються як вічні і незмінні істини.

24. Теократія – (в перекладі з грецької – «правління Бога») – тип правління, при якому вища політична влада належить духовенству.

25. Теологія – (в перекладі з грецької – «вчення про Бога») – богослов’я.

26. Місіонери – проповідники релігії, котрих посилає пануюча церква до інаковіруючих.

27. Протестантизм - один із найпоширеніших напрямів у християнстві, що відокремився від католицтва в період Реформації у 16 столітті (лютеранство, кальвінізм та ін.) та у результаті подальшого внутрішнього поділу (адвентисти, баптисти, методисти, євангелісти, п'ятидесятники та ін.).

28. Єресь – вчення, що відрізняється від системи уявлень, визнаних церквою.

29. Іслам - (з арабської буквально означає «підкорення, покірність») — одне з декількох світових (нарівні з християнством, буддизмом) віровчень, які сповідують віру у єдиного Бога.

30. Буддизм – світова релігійна система, яка виникла у VI – Vст. До н. е. в Індіїі поширилася у Південній, Південно-Східній, Центральній Азії та на Далекому Сході.

31. Конфуціанство - китайська етично-філософська школа, основа китайського способу життя, принцип організації суспільства, засновником якої був китайський філософ Кунфу-цзи, відомий на Заході як Конфуцій, що жив у 551—479 роках до н. е.

32. Крітська культура – культура острова Крит епохи бронзи (3000-1100 до н.е.), певним чином пов'язана з мистецтвом стародавнього Сходу; характерні ознаки: високий рівень художніх ремесел та архітектури, переважно палацової (Кносс, Фест, Маллія); оригінальне досягнення к. к. - лінійне письмо А і В (переважно на глиняних табличках і посуді), виявлене у 1900; лінійне письмо А не розшифроване; пізніше за часом виникнення лінійне письмо В прочитане у 1992.

33. Ахейська культура – умовна назва давньої культури (3-2 тис. до н. е..) східного Середземномор'я - на островах і по берегах Егейського моря.

34. Ахейці— одне з чотирьох основних старогрецьких племен (також іонійці, дорійці та еолійці), які були носіями мікенської культури.

35. Метрополія – місто-держава, з якого здійснюється колонізація.

36. Поліс – назва міста-держави в Стародавній Греції. Він складався з самого міста та прилеглих територій.

37. Філософія – наука про закони розвитку природи, суспільства і людини.

38. Тиран – одноосібний правитель.

39. Олігархія – влада меншості.

40. Демократія – влада народу.

41. Плебеї – простий народ.

42. Індустріалізація – постійно наростаюче використання машин у виробництві, початок якому поклав промисловий переворот в Англії у другій половині ХVIIІ ст..

43. Просвітництво - це широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права.

44. Ліга Націй – міжнародна організація, створена в 1919 р. задля підтримки миру у світі.

45. Тоталітаризм - система державно-політичної влади, яка регламентує усі суспільні та приватні сфери життя і не визнає автономії від держави таких недержавних сфер людської діяльності як економіка і господарство, культура, виховання, релігія.

46. «Новий курс» Рузвельта - заходи із запровадження централізованого планування і стимулювання економіки США, які здійснювались адміністрацією президента США Франкліна Делано Рузвельта задля подолання Великої депресії в період між 1933 і 1940 рр.

47. Науково-технічна революція - корінне якісне перетворення продуктивних сил, що почалося в середині XX століття, якісний стрибок у структурі і динаміці розвитку продуктивних сил, корінна перебудова технічних основ матеріального виробництва на основі перетворення науки в провідний чинник виробництва, в результаті якого відбувається трансформація індустріального суспільства у постіндустріальне.

48. Холодна війна - глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом і його союзниками, з одного боку, і США та Західною Європою і їх союзниками — з іншого, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х років.


4.1.Трудомісткість курсу для студентів-заочників Севастопольської філії ЧНУ ім. Б. Хмельницького

 

Семестр Кількість навчальних тижнів   Розподіл годин
Загальний обсяг годин Кількість кредитів Кількість кредитів за ECTS Аудиторні    
Лекції Семінари Усього Самостійна робота Індивідуальна робота
1,3  
Разом 1,3  
                     

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.254.115 (0.027 с.)