Етіологія:визначення,роль причин і умов у виникненні хвороби.

Етіологія (греч. aitia – причина, logos – наука, учення)	це вчення про причини і умови виникнення хвороби.
Причина хвороби	чинник, що викликає дану хворобу і що надає їй специфічні риси. Можуть бути внутрішні(спадковість, вроджена потологія, спадкова схильність) і зовнішні
Умови виникнення хвороби	це такі фактори, обставини або їх комплекс, які впливаючи на організм, самі по собі викликати захворювання не можуть, але вони впливають на його виникнення і перебіг, ослаблюючи, посилюючи чи модифікуючи дію етіологічного фактора.Тобто умови сприяють дії причини,або запобігають.

 

14.Класифікація причин та умов виникнення захворювань.Фактори**ризику**.

 

Під факторами ризику розуміють умови, обставини, конкретні причини, які більше, ніж інші відповідальні за виникнення і розвиток хвороби.

15.Поняття про **ятрогенні хвороби** та **хвороби цивілізації**

"Хвороби цивілізації"	виникають внаслідок впливу на суспільство соціальних патогенних чинників.
Ятрогенні хвороби (з лат. iatros – лікар; gennao – створювати)	розвиваються внаслідок деонтологічних помилок медичних працівників – неправильних висловлювань і поведінки, що мають психотравмуючу дію

Патогенез:визначення,основні положення патогенезу.

Патогенез (pathos – хвороба, страждання; genesis – розвиток)

це сукупність процесів, що виникають в організмі при дії на нього патогенних чинників, це комплекс взаємозвۥязаних процесів пошкодження і адаптації організму, які лежать в основі виникнення, розвитку і завершення конкретних хвороб і патологічних процесів.

17. Шляхи генералізації патологічних процесів:

Генералізація (generalisatio; з лат. generalis – загальний) в патології

розповсюдження патологічного процесу по організму (або органу) з обмеженого вогнища.

1. Гуморальні шляхи:

а) гематогенна генералізація -з плином крові.

б) лімфогенна - із плином лімфи.

в) Лікворогенна- за ліквором.

г) спутогенна -через слину.

2. Тканинні шляхи:

а) інтраканалікулярна -природними каналами чи щілинами, в основному при розповсюдженні вже існуючих процесів (генералізація прямим продовженням (g. реr continuitatem) – здійснюється внаслідок збільшення (росту) первинного осередку ураження.

б) Шляхом контакту - на прилеглі здорові ділянки

3. Нейрогенний шлях генералізації - вздовж нервових волокон

4. Змішаний шлях

Етіотропний та патогенетичний принципи лікування хвороб

I. Етіотропний принцип. Етіотропне лікування включає заходи, скеровані на ліквідацію або зниження ступеня або тривалості дії на організм причини гіпоксії. Терапія здійснюється при неодмінному врахуванні типу гіпоксії.

II. Патогенетичний принцип. Патогенетична терапія базується на розриві ланцюгівпатогенезу гіпоксичного стану або усунення його ключових ланок. З цією метою застосовують антиоксиданти – засоби, що пригнічують вільнорадикальне окиснення мембранних ліпідів, яке відіграє істотну роль в гіпоксичному пошкодженні тканин, і антигіпоксанти, що сприятливо впливають безпосередньо на процеси біологічного окиснення.

Патогенетичне лікування включає:

1) Ліквідацію або зниження ступеня ацидозу в організмі.

2) Зменшення вираженості дисбалансу іонів в клітинах, міжклітинній рідині, крові.

3) Запобігання або зниження ступеня пошкодження клітинних мембран.

4) Профілактику або зменшення вираженості альтерації ферментів в клітинах і біологічних рідинах.

5) Зниження витрати енергії макроергічних сполук за рахунок обмеження інтенсивності життєдіяльності організму.

Зараз виявлено понад 150 речовин, які мають антигіпоксичні властивості, але різні за спрямованістю біологічної дії (аміназин, апресин, індерал, барбаміл, дигоксин, анаболічні стероїди, різні препарати з лікарських рослин, вітаміни та інші фармакологічні засоби).

Роль спадковості і конституції в розвитку хвороб

Спадко́вість — здатність, одна з основних властивостей живих організмів передавати з покоління в покоління спадкові ознаки, збереження й відтворення у нащадків основних ознак зовнішньої та внутрішньої будови, фізико-хімічних особливостей і життєвих функцій батьків.

Конституція – це комплекс морфо-функціональних і психічних стійких особливостей організму, що визначають його реактивність і сформувались на спадковій основі під впливом факторів зовнішнього середовища.

Виникнення, перебіг та закінчення будь-якого захворювання у людини, її реакції на медикаменти залежать не тільки від патогенного чинника, але й спадковості та конституції людини.

Поняття про спадкові та вроджені хвороби.

СПАДКОВІ ХВОРОБИ — захворювання, обумовлені порушеннями в процесах збереження, передачі та реалізації генетичної інформації. В основі спадкових захворювань лежать мутації: генні, хромосомні та геномні. За локалізацією генів, які спричиняють розвиток С.х., хвороби можна розділити на ядерні та мітохондріальні. Більшість спадкових хвороб людини стосується ядерного спадкового матеріалу.Розрізняють хвороби: генні, хромосомні, геномні та зі спадковою схильністю.

Вроджені хвороби

Захворювання, що виникають внаслідок дії тератогенних факторів під час ембріогенезу (або пологів) на генетично здоровий організм. Клінічно виявляються відразу після народження