Запозичення у середньо англійський період

 

Даний період характеризується значним впливом французької мови на іменну структуру англійської мови. Це явище спричинене норманським завоюванням. Значна кількість французьких запозичень проникло у словниковий склад англійської мови.

Проникнення французьких слів в англійську мову спостерігається не відразу після нормандської навали, а лише у XII столітті. Особливо інтенсивно цей процес відбувається у XIII-XV століттях.

Нормандська окупація, яка тривала майже два з половиною століття, справила глибокий вплив на словниковий склад англійської. За цей період лексика англійської мови значно поповнилась за рахунок запозичень із французької. Поповнення словникового складу відбувалося поступово, без грубого нав’язування мови переможців мові переможеним. Мовній асиміляції сприяло і те, що з появою нормандців в Англії з’явилися нові риси життя, нові види діяльності, невідомі попереднім поколінням англійців.

Вторгнення нормандців зумовило тимчасове використання французької як мови державної, мови панівної меншини. Усі офіційні документи писалися французькою, нею ж велося викладання у школах і,здавалося, що вона буде загальновизнаною мовою країни. Але вперті англосакси не хотіли вивчати чужу для них мову, і переважна більшість жителів продовжували розмовляти староанглійською. Писемна англійська мова була розвинута слабо, тому протягом періоду нормандського панування її правопис часто змінювався і спрощувався.

Склалася така ситуація: нижчим верствам населення доводилося засвоювати французькі слова, щоб зрозуміти представників панівного класу; а останні мусили використовувати в усній мові англійську лексику, щоб спілкуватися із простими людьми. Це сприяло впровадженню серед значної частини населення двомовності, яка і стала основною причиною проникнення в англійську мову багатьох французьких слів. Запозичені французькі слова вважалися більш чемними і делікатними варіантами простонародних англо-саксонських аналогів. Тому і нині співіснують англосаксонські swine, sheep i belly та французькі pork, mutton і stomach. [8:467].

Наведемо приклади іменних запозичень даного періоду. Серед юридичних термінів бачимо такі, як administer, arrest, bail.

Поряд з професійною лексикою проникали і загальновживані слова, такі як act, baron, chamber.

У побутовій лексиці засвоїлись переважно слова, що не потребували переносу наголосу. Проте вимова голосних змінилася у більшості з цих слів, таких як aid, aim, bay, beast, pail, sum. Окремі з цих слів довго конкурували із власне англійськими словами.

Завойовники принесли з собою деякі назви рослин і дерев, наприклад, cabbage, cauliflower, cucumber та інші.

Вплив норманської лексики був настільки сильним, що зміни з'явилися навіть у термінах спорідненості, наприклад niece, nephew, matron, uncle, aunt.

Давньоанглійська складна класифікація іменників базувалася на різних закінченнях, що додавалися до різних форм. Категорія роду була втрачена, і втрата була абсолютною без будь-яких залишків у номінальній частині слова(особисті займенники не враховуються, бо he, she замінюють живих істот і до певної міри мають значення роду).

Категорія числа була збережена. Закінчення -es додавалося до великої кількості запозичених слів, як французького так і скандинавського походження(the chambers, stables, floures).

Деякі іменники (що належали до кореневих стем) зберегли староанглійський варіант множини із мутацією голосної (man-menn, foot-feet, goose-geese).

Остаточно зникає групування іменників за основами. Всі ті групи, котрі тяжіли до основи чоловічого роду на -а, остаточно влились в неї; сюди ж приєднались, окрім деяких випадків, іменники середнього роду. Середній рід припинив існувати як особлива словозмінна група.

Даний період характеризується значним впливом французької мови на іменну структуру англійської мови. Це явище спричинене норманським завоюванням. Значна кількість французьких запозичень проникло у словниковий склад англійської мови. Також особливостями данного етапу є розпад флективного строю та редукція кількості відмінків. Важливим зрушенням стало остаточне формування артиклів, котрі почали зароджуватися ще в попередньому періоді. Заперечення у середньо англійський період виражається у аналогічній формі давньоанглійському періоду. Заперечна частка ne вживається так само, як і в давньоанглійському. Одна предикативна група може включати декілька заперечних слів. Подвійне заперечення було досить поширеним.