Розділ 1. Категорія іменника у загальногерманській

ВСТУП

 

Іменник - самостійна частина мови <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8&action=edit&redlink=1>, що має значення предметності, вираженої у формах роду <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B4_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)>, числа <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)> і відмінка <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA>, відповідає на питанняхто? або що?. В українській мові <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0>, яка належить до флективних <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8> синтетичних мов <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8>, іменник є змінною частиною мови <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8>, загалом, в інших мовах іменник може не змінюватися, як в англійській, наприклад.

Актуальною є тема курсової роботи: Розвиток категорії іменника в англійській мові.

Об’єкт дослідження - парадигма іменника.

Мета дослідження - дослідити та описати категорію іменника англійської мови на основних етапах становлення: давньоанглійському, середньо-англійському та ново англійському.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

Ознайомитися з науковою літературою;

Надати загальну характеристику етапам розвитку англійської мови

Охарактеризувати зміни у структурі парадигми іменника на кожному з етапів

Методи дослідження: порівняльний, описовий, аналіз.

 

РОЗДІЛ 1. КАТЕГОРІЯ ІМЕННИКА У ЗАГАЛЬНОГЕРМАНСЬКІЙ

Співвідношення поділу за основами та за граматичним родом

 

В германських мовах існувало три роди - чоловічий, жіночий та середній. Граматичний рід - також спосіб формальної класифікації іменників. В індоєвропейських мовах рід виник пізніше ніж поділ за основами, і тим самим ця вторинна класифікація виявилася накладеною на більш ранню. Як правило, певний граматичний рід закріпився за тією чи іншою основою: так, для основ на -о- (германськ. На -а-) характерна приналежність до чоловічого чи середнього роду: лат. Lupus, рос. Волк, д.а. wulf; іменники з основою на -а- належали до жіночого роду: лат. Aqua (вода), рос. Стена, д.а. caru (турбота).

Інші основи включали імена різних родів.

 

Германська система відмінків

 

Загальногерманська система відмінків реконструюється як чотирьох відмінкова парадигма, в котрій кожен відмінок має властиву йому флексію, яка відрізняє його від інших відмінків в парадигмі даної основи. В якості прикладу наводимо реконструкцію парадигми основи на -а- чоловічого роду:

 

Відмінок	Однина	Множина
Називний	Dagaz (день)	Dagoz, -os
Родовий	Dagaz, -is	Dago
Давальний	Dagai	Dagamiz, -mz
Знахідний	daga	daganz

 

Граматичний рід

 

Приналежність до граматичного роду майже не виражена в структурі іменника. Іменники усіх трьох родів можуть не мати закінчень у називному відмінку:stān (камінь) (ч.р. -а-); scip (корабель) (с.р. -а-); fōr (поїздка) (ж.р. -ō-); hond (рука), bēn (прохання (ж.р. -і-). Закінчення -е також можливе в іменниках усіх родів: here (військо) (ч.р. -ja-), rīce (царство) (с.р. -ja-), tunƺe(язик) (ж.р. на -n-)eaƺe (око) (с.р. на -n-).

Закінчення -u також многозначне: talu (розповідь)(ж.р. -ō-); sunu (син) (ч.р. -u-), duru (двері) (ч.р. -u-).

Єдине однозначне закінчення належить іменникам чоловічого роду на -n: guma (чоловік). Основи непрямих відмінків також часто співпадають, як всередині однієї парадигми, так і між різними парадигмами. Тому сама форма іменника не повідомляє про граматичний рід, цю інформацію несуть, в основному, прикметники та займенники.

Висновки до Розділу 1

Будь-яка мова- це динамічна та непостійна структура, в котрій прослідковуються зв’язки із сусідами та першоджерелом. Мова- це не ізольоване явище. Люди перебувають у тісному контакті один із одним. Так само і мови контактують, тим самим викливають явища іншомовних запозичень, зміни в граматичній, синтаксичній та фонетичній структурах. Усі германські мови є розгалуженням спільної протогерманської гілки. З часом, коли діалекти стали географічно розділеними, почалися відбуватися зміни на мовному рівні.Однак, деякі спільні риси не втратили свого місця. Так характерними для германських мов є категорії роду, числа відмінка. Деякі із цих категорій почнуть розвивати власні особливі риси або ж зникнуть у процесі розвитку. В германських мовах існувало три роди - чоловічий, жіночий та середній. Граматичний рід - також спосіб формальної класифікації іменників. В індоєвропейських мовах рід виник пізніше ніж поділ за основами, і тим самим ця вторинна класифікація виявилася накладеною на більш ранню. Як правило, певний граматичний рід закріпився за тією чи іншою основою Загальногерманська система відмінків реконструюється як чотирьох відмінкова парадигма, в котрій кожен відмінок має властиву йому флексію, яка відрізняє його від інших відмінків в парадигмі даної основи. З часом англійська мова втратла два відмінки, залишивши лише називний та присвійний.

 

ВИСНОВКИ

 

Староанглійська мова характеризується розвиненою системою голосних, дифтонгів, палаталізацією приголосних, флективною будовою, вільним порядком слів, морфологічною диференціацією частин мови, добре розвиненою системою словотворчих афіксів, продуктивним словоскладанням. Лексичний склад - в основному давньо-германський, з незначними кельтськими і латинськими запозиченнями. Після завоювання Англії Данією (1017) англійська мова поповнюється скандинавськими географічними назвами, військовими термінами, суспільно-побутовою лексикою. На середньо англійському етапі мова зазнала певних змін, а саме розпад флективної будови та скорочення відмінків від чотирьох до двох. На кожному такі розвитку англійська мова збагачувалася іноземними запозиченнями, у деяких випадках саме контакт із іншими мовами знаменував початок нового етапу розвитку, наприклад, староанглійський період прийнято датувати з часу норманського завоювання, яке принесло елементи французької мови до англійської.

Найбільш суперечливою категорією іменник <http://uastudent.com/tag/%d1%96%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%b8%d0%ba/>а у сучасній мові є категорія роду, існування якої або спростовують, або вказують на те, що категорія роду іменника в ході історії змінила свою природу. Перед тим, як приступити до розгляду діахронії вираження роду іменника слід зрозуміти, які зміни відбулися за три періоди в історії англійської мови та розглянути різницю між граматичною та лексичною категорією.

Процесі свого розвитку категорія роду англійського іменника перейшла з розряду граматичних категорій у розряд лексичних. Цю та подібні думки було озвучено в багатьох наукових роботах, присвячених вивченню теми розвитку роду, наприклад І.П. Іванова, Л.П. Чахоян та Т.М. Бєляєва

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Иванова И.Л., Чахоян Т.М., История анг. Яз, Учебник, Изд 3-е, - СПб., «Авалон», «Азбука-классика», 2006. - 560 с.

2. Ильиш Б.А. История английского язика / Б.А. Ильиш. - М.: Издательство «Высшая Школа», 1968. - 418 с.

.   Бруннер К. История английского языка. В 2-х т. / Карл Бруннер; пер. с нем. С.Х. Васильевой; под. ред. и с предисл. проф. Б.А. Ильиша. М.: Изд. иностр. лит., 1955. - 716 с.

.   Quirk R. An Old English Grammar / R. Quirk, C.L. Wrenn. - London: Robert Cunningham and Sons LTD, 1960. - 166 с.

.   Смирницкий А.И. История английского языка. (Сред. и новый период). Курс лекций. / А.И. Смирницкий. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1965. - 138 с.

.   Попкова Е.М. Эволюция категории рода в истории английского языка [Електронний ресурс] - Спосіб доступу: http://pravo.hse.ru/68205/publications/6781607.html

.   Блин Л.Е. Грамматикализация и функционирование средств выражения категории определенность - неопределенность в балто-славянских и германских языках. Вісник Житомирського державного університету. Випуск 51. Філологічні науки/ 2006.

.   Гальперін І.Р. Великий англо-російський словник у 2-х томах, прибл. 150 000 слів. - М., 1986, с. 467.

9. Ривлина А.А. Теоретическая грамматика английского языка [Електронний ресурс]. - Спосіб доступу: www.bgpu.ru/site/content/kafs-/engphil/rivlina/grammar/lectures/lectures%20UNIT%206.htm <http://www.bgpu.ru/site/content/kafs-/engphil/rivlina/grammar/lectures/lectures%20UNIT%206.htm>

.   Смирницкий А.И. Морфология английского языка. / Смирницкий А. И.; под ред. В.В. Пасек. - М.: Изд. лит. на иностр. яз., 1959. - 440 с.

.   Граматична категорія, значення, форма [Електронний ресурс]. - Спосіб доступу: www.otherreferats.allbest.ru/languages/00034720_0.html <http://www.otherreferats.allbest.ru/languages/00034720_0.html>

.  . Блох М.Я. Теоретическая грамматика английскогоязыка: Учебник. Для студентов филол. фак. ун-тов и фак. англ. яз. педвузов. / М.Я. Блох. - М.: Высш. школа, 1983. - 383 с.

ВСТУП

 

Іменник - самостійна частина мови <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8&action=edit&redlink=1>, що має значення предметності, вираженої у формах роду <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B4_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)>, числа <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)> і відмінка <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA>, відповідає на питанняхто? або що?. В українській мові <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0>, яка належить до флективних <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8> синтетичних мов <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8>, іменник є змінною частиною мови <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8>, загалом, в інших мовах іменник може не змінюватися, як в англійській, наприклад.

Актуальною є тема курсової роботи: Розвиток категорії іменника в англійській мові.

Об’єкт дослідження - парадигма іменника.

Мета дослідження - дослідити та описати категорію іменника англійської мови на основних етапах становлення: давньоанглійському, середньо-англійському та ново англійському.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

Ознайомитися з науковою літературою;

Надати загальну характеристику етапам розвитку англійської мови

Охарактеризувати зміни у структурі парадигми іменника на кожному з етапів

Методи дослідження: порівняльний, описовий, аналіз.

 

РОЗДІЛ 1. КАТЕГОРІЯ ІМЕННИКА У ЗАГАЛЬНОГЕРМАНСЬКІЙ