Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства

 

Для оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства в різні методи.

Індикаторний метод. У його основу закладена система індикаторів, за допомогою яких дається оцінка конкурентоспроможності потенціалу фірми, компанії, корпорації, іншого підприємства й національної економіки в цілому. Під індикатором у закордонному бізнесі розуміється сукупність характеристик, що дозволяють у формалізованому виді описати стан параметрів того або іншого досліджуваного об'єкта. І на їхній основі вибрати рекомендації з підвищення результативності його функціонування. Кожний індикатор, у свою чергу, розпадається на ряд показників, які відображають стан уже окремих елементів досліджуваного об'єкта. Інакше кажучи, система індикаторів - своєрідний «градусник», «барометр», що дозволяє визначити самопочуття й стан «здоров'я» тих або інших підприємств, регіонів, країни Потім запропонувати рецепти для видужання й поліпшення їхнього стану (тобто підвищення конкурентоспроможності). І нарешті, спрогнозувати шляхи оптимального розвитку й використання наявного потенціалу, виробити нову стратегію й тактику керування їм.

У цей час індикаторний метод широко застосовується в закордонному бізнесі для оцінки конкурентоспроможності. Наприклад, західні бізнесмени при визначенні оптимального місця розташування виробництва й капіталовкладень у нього насамперед вивчають конкурентоспроможність потенціалу тої або іншої країни. Для цих цілей міжнародна організація «Європейський форум із проблем управління» (із центром у Женеві) щорічно визначає рівні конкурентоспроможності потенціалів розвинених країн. При цьому використовується система індикаторів, що нараховує близько 340 показників і більше 100 оцінок експертів-економістів. Дані аналізу групуються як 10 основних факторів:

– динаміка економіки (економічного потенціалу);

– виробнича потужність промисловості;

– динаміка ринку;

– фінансова допомога;

– людський капітал;

– престиж держави;

– забезпеченість сировиною;

– орієнтація на зовнішній ринок;

– інноваційний потенціал;

– суспільна стабільність.

Кожний із цих 10 факторів складається з 20-40 одиничних індикаторів. Ця палітра простирається від таланта менеджерів до прямих капіталовкладень у виробництво, від витрат на наукові дослідження до видатків на добрива, від оподатковування до державних боргів, від якості продуктів до вартості робочої сили, від виробництва цементу до планування вільного часу. При цьому виникає складне завдання по відборі найбільш значимих індикаторів для оцінки кожного з наведених 10 факторів. Швейцарські фахівці пропонують використовувати для характеристики, наприклад, «людського капіталу» наступні індикатори.

В 80-е роки високою конкурентоспроможністю незмінно відрізнялися США, Канада, Японія, ФРН і Швейцарія. При цьому не тільки й не стільки економічній складовій, але й самою головне - структурою їхньої конкурентоспроможності. А саме, ступенем адаптації економіки до змін світового попиту, точним вибором національної спеціалізації, що відповідає внутрішнім можливостям, умінням і спритністю уникнути твердої й часом безглуздої конкуренції, перемкнутися на випуск нових товарів, освоєння нових ринків і т.д. Саме в мобільності, тобто в здатності пристосуватися до еволюції світового попиту й вчасно зреагувати на неї шляхом структурної перебудови свого потенціалу й розвитку його в потрібних напрямках, і складається причина успіху провідних західних країн і фірм.

Матричний метод. У його основі лежить ідея розгляду процесів конкуренції в їхній залежності й динаміку. Методологічною базою цього методу є крива життєвого циклу товару.

Ґрунтуючись на її досить простих положеннях у середині 70-х рр. маркетингова фірма «Бостон консалтинг» розробила матричну методику оцінки конкурентоспроможності різних товарів, що у цей час застосовується й при дослідженні конкурентоспроможності потенціалу різних підприємств і галузей. Головним інструментом дослідження є матриця, побудована на основі двох показників. По вертикалі показуються темпи росту місткості ринку в лінійному масштабі. А по горизонталі – частка підприємця або підприємства на ринку в логарифмічному масштабі. Всі компанії, корпорації, фірми й ін. одиниці бізнесу розташовуються на цій матриці залежно від своїх параметрів і умов ринку. Найбільш конкурентоспроможними вважаються ті з них, які займають найбільшу частку на ринку.

Використовуючи матричний метод, можна оцінити рівень конкурентоспроможності потенціалу не тільки свого підприємства, але й конкурентів. А потім обрати стратегію поводження на ринку. Матричний метод широко застосовується американськими консультаційними фірмами, є надійним інструментом для оцінки конкурентоспроможності потенціалу й для наших підприємців.