Вибір стратегії розвитку підприємства в залежно від рівня розвитку потенціалу

Правильно обрана стратегія дозволяє максимально ефективно реалізувати потенціал підприємства завдяки існуючим специфічним можливостям. Підприємства з великим потенціалом можуть використовувати існуючу економічну потужність, менші по розмірах підприємства в більшості випадків повинні використовувати спеціалізацію, гнучкість задоволення невеликих по обсягах потреб ринку або орієнтуватися на радикальні нововведення. Для вибору стратегії конкурентної боротьби підприємства варто здійснювати аналіз ринкового середовища й доступних для підприємства ресурсів.

Кожне підприємство є унікальним. Його конкурентне поводження на ринку характеризується деякою властивою лише йому комбінацією стратегічних цілей. Всі стратегії конкурентної боротьби (в залежності від рівня потенціалу підприємства) можна поділити на чотири види:

Віолентна стратегія – стратегія конкурентної боротьби, що полягає в орієнтації на зниження витрат виробництва за допомогою організації масового випуску порівняно дешевої, але в цілому високоякісної продукції. Підприємства-віоленти за свої гігантські розміри й економічну могутність одержали в назву "гордих левів", "могутніх слонів" чи "неповоротких бегемотів".

Патиєнтна стратегія полягає у виробництві обмеженої кількості вузько спеціалізованої продукції високої якості. За свою здатність перемагати більше міцних конкурентів не кількістю, а якістю, підприємства-патиєнти одержали назву "хитрих лисиць".

Комутантна стратегія передбачає максимально гнучке задоволення невеликих по обсягами (локальних) потреб ринку. Дрібні підприємства-комутанти звичайно не мають ефективного устаткування, науково-технічних новинок або особливих пізнань у спеціальній області. Тому їх називають "сірими мишами", що не заважає багатьом з них мати успіх на ринку.

Експлерентна стратегія – конкурентна стратегія, що орієнтується на радикальні нововведення. Підприємства, зайняті цим ризикованим бізнесом першопрохідників, називають "першими ластівками".

Основні характеристики описаних типів стратегій конкурентної боротьби наведені в табл. 4.2.

 

Таблиця 4.2 – Характеристики типів стратегії

Характеристики	Комутанти (“миші”)	Експлеренти (“ластівки”)	Патієнти (“лисиці”)	Віоленти (“леви, слони, бегемоти”)
Потенціал підприємства	малий 0,00≤ Н <0,25	середній, малий 0,00≤ Н <0,25 0,25≤ Н <0,50	великий, середній 0,25≤ Н <0,50 0,50≤ Н <0,75	великий 0,75≤ Н <1
Профіль виробництва	універсаль-не дрібне	експеримен-тальне	спеціалізоване	масове
Стійкість компанії	низька	низька	висока	висока
Витрати на НДДКР	низькі	високі	середні	високі
Конкурентні переваги	гнучкість, численність	випередження в нововве-деннях	пристосова-ність до особ-ливого ринку	висока продуктивність

Зміна конкурентної стратегії залежить від етапу життєвого циклу підприємства. Відправною крапкою розвитку підприємства є стан комутанта - "сіркою миші" економіки.

Якщо підприємство нагромадить свій потенціал, то виправданим буде перетворення " миші-переростка" в "хитру лисицю" – спеціалізовану компанію-патієнт, здатну робити щось краще інших.

У випадку, якщо обрана спеціалізація виявиться перспективною, то ком­панія-лиса зможе розширити свій ринок, перейшовши до віолентної стратегії ("гордий лев"), почавши масовий випуск товарів, попит на які швидко зростає.

До стану "гордого лева" є й інший шлях – ризикований шлях науково-технічного прориву, тобто обирається експлерентна стратегія. І у випадку успіху еволюція підприємства продовжується в межах віолентної стратегії.

Динамічний стан "гордого лева" заміняється роллю "могутнього слона" (якщо успішним є подальший інноваційний розвиток), але можливою є і несприятлива еволюція в напрямку "неповороткого бегемота" (якщо підприємство розробляє й випускає нові товари, які не мають успіху на ринку).