Кайдаш увійшов у хату. Кайдашиха засвітила лампу, думала, що він був у шинку і зараз почне коверзувати. А Кайдаш сів кінець стола, блідий, як смерть, і задумався.

«Боже мій! Що це зо мною діялось? — думав Кайдаш. — Чи це мене Бог карає за гріхи, чи показує свою ласку за правду?»

— Де це ти бродиш? Чого ти став такий жовтий, як віск? — питала в Кайдаша жінка.

 

 

Кайдаш махн`ув рук`ою (Кайдаш махнул рукой), посл`ався на л`аві і ліг сп`ати (постелил себе на скамье и лег спать). Др`угого дня в нед`ілю Кайдаш ход`ив ц`ілий день см`утний та зад`уманий (на другой день в воскресенье Кайдаш ходил целый день печальный и задумчивый). В понед`ілок він піш`ов в п`оле кос`ити (в понедельник он пошёл в поле косить), а нудьг`а дав`ила йог`о, як к`амінь (а тоска давила его, как камень). Верт`аючись з п`оля (возвращаясь с поля), Кайдаш забал`акався з людьм`и к`оло ш`инку (Кайдаш заговорился с людьми около корчмы), зайш`ов з н`ими в шин`ок і в`ипив півкв`арти гор`ілки (зашёл с ними в корчму и выпил пол-литра горилки; кварта — мера ёмкости чуть больше литра). Іде він через гр`еблю поп`ід в`ербами (идёт он через плотину под ивами), кол`и гл`яне в в`оду (глядь в воду), з-під гр`еблі в`искочив чорн`енький хл`опчик з мал`енькими р`іжками (из-под плотины выскочил чёрненький мальчик с маленькими рожками), з здор`овою голов`ою (со здоровой головой) та й поб`іг за ним слідк`ом (да и побежал за ним следом). Кайд`аш піш`ов шв`идше (Кайдаш пошёл быстрее), а ч`орний хл`опчик біг за ним та прик`азував за к`ожним йог`о ст`упенем (а чёрный хлопчик бежал за ним и приговаривал при каждом его шаге): туп, туп, туп, туп (топ,...)! Кайдаш оберн`увся й махн`ув на хл`опця кос`ою (Кайдаш обернулся и махнул на мальчика косой). Хлопець нен`аче в з`емлю ввійш`ов (мальчик как сквозь землю ушёл). Кайдаш піш`ов ч`ерез міст`ок, кол`и огляд`ається (Кайдаш пошёл через мостик, оглядывается), а хл`опець знов біж`ить за ним по містк`у (а мальчик снова бежит за ним по мостику) та все прик`азує: туп, туп (и все приговаривает: топ, топ). Кайд`аш піш`ов ст`ежкою п`онад ставк`ом (Кайдаш пошёл по тропинке вдоль пруда), з б`ерега плиг`али ц`ілими с`отнями мал`енькі, як жаб`и, ч`ортики (с берега прыгали целыми сотнями маленькие, как лягушки, чёртики), пірн`али, знов вирин`али й дражн`ились з й`ого язик`ами (ныряли, снова выныривали и дразнили его языками).

 

Кайдаш махнув рукою, послався на лаві і ліг спати. Другого дня в неділю Кайдаш ходив цілий день смутний та задуманий. В понеділок він пішов в поле косити, а нудьга давила його, як камінь. Вертаючись з поля, Кайдаш забалакався з людьми коло шинку, зайшов з ними в шинок і випив півкварти горілки. Іде він через греблю попід вербами, коли гляне в воду, з-під греблі вискочив чорненький хлопчик з маленькими ріжками, з здоровою головою та й побіг за ним слідком. Кайдаш пішов швидше, а чорний хлопчик біг за ним та приказував за кожним його ступенем: туп, туп, туп, туп! Кайдаш обернувся й махнув на хлопця косою. Хлопець неначе в землю ввійшов. Кайдаш пішов через місток, коли оглядається, а хлопець знов біжить за ним по містку та все приказує: туп, туп. Кайдаш пішов стежкою понад ставком, з берега плигали цілими сотнями маленькі, як жаби, чортики, пірнали, знов виринали й дражнились з його язиками.

 

 

Кайдаш прийш`ов дод`ому (Кайдаш пришёл домой). Ввійш`ов він у двір (вошёл он во двор), д`ивиться в той кут`ок, де росл`и густ`і кол`ючки (смотрит в тот угол, гле росли густые колючки), аж там з`амість кол`ючок рост`уть мал`енькі ч`ортики з р`іжками (а там вместо колючек растут маленькие чёртики с рожками), сх`ожими на цв`яхи (похожими на гвозди). Кайдаш махн`ув кос`ою, і йом`у здал`ося (Кайдаш махнул косой, и ему показалось), що ті ч`ортики полягл`и пок`осами та т`ільки н`іжками др`игають (что те чёртики полегли покосами и только ножками дрыгают). Він в`икосив ус`і колючк`и (он выкосил все колючки), кол`и гл`яне за двір (глядь за двором), аж і там, з`амість кроп`иви та лопух`у, рост`уть ч`ортики (даже и там, вместо крапивы и лопухов растут чёртики). Кайдаш дав`ай кос`ити кроп`иву (Кайдаш давай косить крапиву). З х`ати пових`одили син`и й невістк`и (из хаты повыходили сыновья и невестки). Карп`о гукн`ув до б`атька (Карп крикнул отцу):

— Що ви, т`ату, р`обите (что вы, папа, делаете)? Чи вам д`іла нем`а (иль у вас дел нет), що ви к`осите на в`улиці кроп`иву (что вы косите на улице крапиву)?

— Ег`е, кроп`иву (э, крапиву)! Д`обра кроп`ива (хороша крапива)! Хіб`а ти не б`ачиш (неужели ты не видишь), ск`ільки наросл`о тих чорт`ів (сколько наросло тех чертей), бий їх с`ила Б`ожа (бей их сила Божья)! Ось я вас, прокл`ятих, ус`іх в`икошу (вот я вас, проклятых, всех выкошу)!

 

Кайдаш прийшов додому. Ввійшов він у двір, дивиться в той куток, де росли густі колючки, аж там замість колючок ростуть маленькі чортики з ріжками, схожими на цвяхи. Кайдаш махнув косою, і йому здалося, що ті чортики полягли покосами та тільки ніжками дригають. Він викосив усі колючки, коли гляне за двір, аж і там, замість кропиви та лопуху, ростуть чортики. Кайдаш давай косити кропиву. З хати повиходили сини й невістки. Карпо гукнув до батька:

— Що ви, тату, робите? Чи вам діла нема, що ви косите на вулиці кропиву?

— Еге, кропиву! Добра кропива! Хіба ти не бачиш, скільки наросло тих чортів, бий їх сила Божа! Ось я вас, проклятих, усіх викошу!

 

 

Син`и й невістк`и б`ачили (сыновья и невестки видели), що б`атько п'ян`енький (что отец пьяненький), і почал`и над ним глузув`ать (и начали над ним насмехаться). Кайдашиха в`ийшла з х`ати й почал`а йог`о л`аять (Кайдашиха вышла из хаты и начала его ругать).

В той час з п`оля йшла черед`а (в тот момент с поля шло стадо). Кайдашеві здал`ося (Кайдашу показалось), що на к`ожній свин`і сид`ить верх`ом по ч`ортові (что на каждой свинье сидит верхом по чёрту). Чорт`и волокл`и д`овгі хвост`и по земл`і (черти волочили длинные хвосты по земле), штовх`али свин`ей під б`оки ног`ами (толкали свиней под бока ногами) й поган`яли їх маког`онами та коч`ергами (и погоняли их макогонами и кочергами; “ маког ` он ” — большой пестик для растирания мака). Св`ині вибр`икували, нен`аче баск`і к`оні (свиньи брыкались, как быстрые кони), а чорт`и г`ецали зв`ерху та мах`али рук`ами (а черти подскакивали сверху и махали руками).