Мелашка прокинулась. На дзвіниці дзвонили на утреню. Вона схопилась з постелі й перехрестилась. Надворі почало на світ благословиться.

«Боже мій! Він за мною побивається! Я взяла на свою душу великий гріх», — думала Мелашка.

Минув другий тиждень. Мелашка почала потроху привикати до нового місця: пекла проскури, ходила по церквах, по монастирях і вже сама добре не знала, чи вертаться чи не вертатись додому.

 

 

Тим ч`асом Мел`ащина м`ати з Лавріном та Кайдаш`ихою йшли до Києва (тем временем Мелашкина мать с Лаврином и Кайдашихой шли в Киев), стріч`али дор`огою с`илу проч`ан (встречали по дороге множество паломников) та все розп`итували (и всё распрашивали), чи не б`ачили вон`и мол`одої молод`иці, що одб`илась од г`урту (не видели ли они молодой женщины, что отбилась от группы), чи не ч`ули чог`о про так`у молод`ицю між проч`анами в К`иєві (не слышали ли чего-нибудь такого среди паломников в Киеве)? Вон`и вступ`или в вел`икий бір під К`иєвом (они вошли в большой бор под Киевом) і р`азом ус`і тр`оє запл`акали (и вместе все втроём заплакали) та все див`ились по дор`озі між с`осни (и всё смотрели по дороге между сосен): їм здав`алось, що Мелашка леж`ить десь у бор`у вб`ита (им казалось, что Мелашка лежит где-то в бору убитая). Бір ж`алібно гув на т`ихому в`ітрі (бор жалобно гудел на тихом ветру), нен`аче бдж`оли в здор`овій п`асіці (словно пчёлы на большой пасеке), і т`ільки їм жал`ю завдав`ав (и только на них печаль наводил).

 

Тим часом Мелащина мати з Лавріном та Кайдашихою йшли до Києва, стрічали дорогою силу прочан та все розпитували, чи не бачили вони молодої молодиці, що одбилась од гурту, чи не чули чого про таку молодицю між прочанами в Києві? Вони вступили в великий бір під Києвом і разом усі троє заплакали та все дивились по дорозі між сосни: їм здавалось, що Мелашка лежить десь у бору вбита. Бір жалібно гув на тихому вітрі, неначе бджоли в здоровій пасіці, і тільки їм жалю завдавав.

 

 

Прийшл`и вон`и в Київ, зайшл`и в Лавру (пришли они в Киев, зашли в Лавру). К`оло Лаври сновиг`ала вел`ика с`ила люд`ей з ус`яких кра`їв (возле Лавры сновало огромное множество людей из разных краёв). Вон`и втрьох ход`или, розп`итували (они втроём ходили, расспрашивали), чи не чув хто, чи не б`ачив мол`одої чорн`явої молод`иці (не слышал ди кто-нибудь, не видел ли молодой черноволосой женщины), чи не шук`ала, чи не пит`ала вон`а про сво`їх люд`ей (не искала ли, не спрашивала ли она про своих людей). Проч`ани розк`азували, що нед`авно одн`а молод`иця одб`илася од сво`їх люд`ей і шук`ала їх на печ`ерах (паломники рассказывали, что недавно одна женщина отбилась от своих людей и искала их в пещерах), ал`е та молод`иця бул`а рус`ява й немолод`а (но та женщина была русой и немолодой).

Лаврін з м`атір'ю та з т`ещею зайш`ов у нов`ий І`оніївський монаст`ир (Лаврин с матерью и с тёщей зашёл в новый Ионовский монастырь). Між богом`ольцями походж`ав стар`ий іг`умен в шовк`овій ч`орній р`ясі (среди богомольцев похаживал старый игумен в чёрной шёлковой рясе), розпит`ав їх, чог`о вон`и шук`ають (распросил их, что они ищут), і поч`ав угов`орювати Лавріна (и начал уговаривать Лаврина), щоб він зост`ався в т`ому монастир`і на роб`оту на год аб`о на два за спас`іння душ`і (чтобы он остался в том монастыре на работу на год или на два для спасения души), д`оки не зн`айде в К`иєві сво`єї ж`інки (покуда не найдёт в Киеве своей жены). Черн`ець ляк`ав йог`о тим, що Госп`одь покар`ав йог`о за як`ийсь гріх, як не свій, то б`атьків аб`о м`атерин (монах пугал его тем, что Господь наказал его за какой-то грех, если не собственный, то отцовский или материнский). Лаврін тр`охи вже не зост`ався (Лаврин чуть уже не остался), ал`е йом`у д`уже хот`ілося знайт`и Мелашку (но ему очень хотелось найти Мелашку)!

 

Прийшли вони в Київ, зайшли в Лавру. Коло Лаври сновигала велика сила людей з усяких країв. Вони втрьох ходили, розпитували, чи не чув хто, чи не бачив молодої чорнявої молодиці, чи не шукала, чи не питала вона про своїх людей. Прочани розказували, що недавно одна молодиця одбилася од своїх людей і шукала їх на печерах, але та молодиця була русява й немолода.

Лаврін з матір'ю та з тещею зайшов у новий Іоніївський монастир. Між богомольцями походжав старий ігумен в шовковій чорній рясі, розпитав їх, чого вони шукають, і почав уговорювати Лавріна, щоб він зостався в тому монастирі на роботу на год або на два за спасіння душі, доки не знайде в Києві своєї жінки. Чернець лякав його тим, що Господь покарав його за якийсь гріх, як не свій, то батьків або материн. Лаврін трохи вже не зостався, але йому дуже хотілося знайти Мелашку!

 

 

Всі вон`и тр`оє пішл`и шук`ати ті`єї ц`еркви на Под`олі (все они втроём пошли искать ту церковь на Подоле), що сто`яла під с`амою Андр`іївською гор`ою (что стояла под самой Андреевской горой), ал`е так`их церк`ов б`уло дов`олі (но таких церквей было сколько угодно). Вон`и ход`или (они ходили), розп`итували в люд`ей (распрашивали людей) і зайшл`и на той цв`интар, де жил`а Мелашка (и зашли на тот церковний двор, где жила Мелашка).

Під стовп`ами к`оло ц`еркви Лаврін сів з м`атір'ю на сх`ідцях (под столбами у церкви Лаврин сел с матерью на ступеньках).

Проск`урниця сид`іла на с`амому н`ижньому сх`ідці й продав`ала пр`оскури (просвирница сидела на самой нижней ступеньке и продавала просвиры). В той час Мелашка в`ибігла з пек`арні й хот`іла поб`ігти до проск`урниці за щось спит`ать (в это время Мелашка выбежала из пекарни и хотела побежать к просвирнице о чём-то спросить). Вон`а в`иглянула в вор`ота й почал`а роздивл`яться на проч`ан (она выглянула в ворота и начала рассматривать паломников). Обвел`а вон`а оч`има по сх`ідцях раз і нік`ого знай`омого не поб`ачила (обвела она глазами ступеньки раз и никого знакомого не увидела). Нар`од сновиг`ав к`оло церк`овних двер`ей, як бдж`оли к`оло в`улика (народ сновал около церковных дверей, как пчёлы у улья). Кол`и вон`а зирк (вдруг глядь)! — к`оло с`амої проск`урниці сид`ить молод`ий чолов`ік (возле самой просвирницы сидит молодой мужчина), з`овсім так`ий, як Лаврін (совсем такой, как Лаврин). Він сид`ів до н`еї б`оком (он сидел к ней боком). Мелашка впізн`ала Лавр`інову рус`яву кучер`яву г`олову (Мелашка узнала Лавринову русую кудрявую голову), р`івний лоб, р`івний тонк`ий ніс (ровный лоб, ровный тонкий нос). Ал`е ч`ого він став так`ий блід`ий, так`ий см`утний (но отчего он стал таким бледным, таким печальным)?