Палажка вийшла з волості з кайдашами, скрутила дві дулі, тикнула їм у вічі й пішла додому. Лаврін спустив очі, похилив голову і гукнув до палажки:

— Як не знайду Мелашки, то я вас, бабо, вб'ю або повішу!

— Повісь свою маму на сволоці на кілочку, ще й убери в червоні чоботи! — обізвалась Палажка й дременула додому. Позад неї здалеки йшла Параска. Її сірі очі притухли: Палажки не посадили в холодну.

 

 

Лаврінові дов`одилось сам`ому йти до Києва шук`ать Мелашки (Лаврину приходилось самому идти в Киев искать Мелашку). Він ход`ив по сел`і та розп`итував тих баб`ів, що ход`или до К`иєва р`азом з Мелашкою (он ходил по селу и расспрашивал тех баб, что ходили в Киев вместе с Мелашкой). Всі вон`и каз`али, що Мелашка пок`инула їх к`оло ті`єї ц`еркви, що сто`їть під с`амою Андр`іївською гор`ою, на Под`олі  (все они говорили, что Мелашка оставила их возле той церкви, что стоит под самой Андреевской горой, на Подоле), а як зв`али ту ц`еркву — ні одн`а б`аба не зн`ала (а как называли ту церковь — ни одна баба не знала). Під ті`єю гор`ою на Под`олі сто`їть не одн`а ц`ерква (под той горой на Подоле стоит не одна церковь).

 

Лаврінові доводилось самому йти до Києва шукать Мелашки. Він ходив по селі та розпитував тих бабів, що ходили до Києва разом з Мелашкою. Всі вони казали, що Мелашка покинула їх коло тієї церкви, що стоїть під самою Андріївською горою, на Подолі, а як звали ту церкву — ні одна баба не знала. Під тією горою на Подолі стоїть не одна церква.

 

 

Лаврін ус`е д`умав, що Мелашка от-от прийд`е дод`ому (Лаврин всё думал, что Мелашка вот-вот придёт домой), а вон`а не прих`одила (а она всё не приходила). З К`иєва верт`ались проч`ани й розк`азували баг`ато д`ива (из Киева возвращались паломники и рассказывали много чудес), як був`ає між проч`анами (как это бывает среди паломников). Одн`а б`аба розк`азувала (одна баба рассказывала), що сам`а ч`ула од люд`ей (что сама слышала от людей), а ті л`юди каз`али (а те люди говорили), що н`іби на сво`ї `очі б`ачили (что будто своими глазами видели), як у Л`аврі ход`ив як`ийсь чолов`ік, у котр`ого р`уки приросл`и до м`атериних кіс (как в Лавре ходил какой-то человек, у которого руки приросли к волосам матери). Так той син з м`атір'ю й х`одять по всіх к`иївських церкв`ах та монастир`ях (так тот сын с матерью и ходят по всем киевским церквям и монастырям) та пр`осять, щоб їм Госп`одь прост`ив гріх (и просят, чтобы им Господь простил грех).

 

Лаврін усе думав, що Мелашка от-от прийде додому, а вона не приходила. З Києва вертались прочани й розказували багато дива, як буває між прочанами. Одна баба розказувала, що сама чула од людей, а ті люди казали, що ніби на свої очі бачили, як у Лаврі ходив якийсь чоловік, у котрого руки приросли до материних кіс. Так той син з матір'ю й ходять по всіх київських церквах та монастирях та просять, щоб їм Господь простив гріх.

 

 

Др`уга б`аба прин`есла з К`иєва зв`істку (вторая баба принесла из Киева известие), що як`ась молод`а молод`иця ход`ила в К`иєві по Л`аврі та по печ`ерах та все крич`ала не сво`їм г`олосом (что какая-то молодая женщина ходила в Киеве по Лавре и по пещерам и всё кричала не своим голосом). Л`юди говор`или, н`іби ї`ї прокл`яв б`атько, проклял`а м`ати, прокл`яв увесь рід (люди говорили, будто её проклял отец, прокляла мать, проклял весь род), і вон`а з т`ого ч`асу х`одить у К`иєві по монастир`ях в одн`ій сор`очці (и она с той поры ходит в Киеве по монастырям в одной рубашке), б`оса й простовол`оса, блід`а, як смерть (босая и простоволосая, бледная, как смерть), ніч`ого не їсть, не п’є й не гов`орить (ничего не ест, не пьёт и не говорит) та все пр`осить Б`ога журавл`иним та сов`иним г`олосом (да всё просит Бога журавлиным и совиным голосом), то н`явкає, як к`ішка, то рев`е, як товар`яка (то мяукает, как кошка, то мычит как корова; “ товар ` яка ” — экземпляр крупного рогатого скота). Всі Кайдаші сто`яли круг`ом б`аби, посхил`явши г`олови (все Кайдаши стояли вокруг бабы, наклонив головы), і т`ільки в`ажко зітх`али (и только тяжело вздыхали). Кайдаш`исі здал`ося, що та молод`иця бул`а Мелашка (Кайдашихе показалось, что той женщиной была Мелашка). Вон`а бо`ялась, що ї`ї прокл`ін поб`ив Мелашку, як лих`а год`ина (она боялась, что её проклятие побило Мелашку, как злая пора), почут`ила сво`ю пров`ину і т`ільки пл`акала м`овчки (почувствовала свою вину и только плакала молча).

 

Друга баба принесла з Києва звістку, що якась молода молодиця ходила в Києві по Лаврі та по печерах та все кричала не своїм голосом. Люди говорили, ніби її прокляв батько, прокляла мати, прокляв увесь рід, і вона з того часу ходить у Києві по монастирях в одній сорочці, боса й простоволоса, бліда, як смерть, нічого не їсть, не п’є й не говорить та все просить Бога журавлиним та совиним голосом, то нявкає, як кішка, то реве, як товаряка. Всі Кайдаші стояли кругом баби, посхилявши голови, і тільки важко зітхали. Кайдашисі здалося, що та молодиця була Мелашка. Вона боялась, що її проклін побив Мелашку, як лиха година, почутила свою провину і тільки плакала мовчки.

 

 

Ч`ерез к`ілька день ч`ерез Семиг`ори йшли з К`иєва л`юди й розк`азували (через несколько дней через Семигоры шли из Киева люди и рассказывали), що к`оло К`иєва в бор`у зн`айшли вб`иту молод`ицю (что около Киева в бору нашли убитую женщину). Та ч`утка полет`іла по сел`і (тот слух полетел по селу). Баба Параска прин`есла ту зв`істку до Кайдаш`ів (баба Параска принесла то известие Кайдашам). Кайдаш`иха д`уже стрив`ожилась (Кайдашиха сильно встревожилась). Ї`ї с`ерце пом'`якшало (её сердце смягчилось), і вон`а д`уже жалкув`ала за тим (и она очень жалела о том), що нед`обре обх`одилась з сво`єю нев`істкою (что нехорошо обходилась с невесткой).

Тим ч`асом ч`утка про Мелашку пішл`а по близьк`их с`елах, дійшл`а до Бі`євців (тем временем слух про Мелашку пошёл по ближайшим сёлам, дошёл до Биевец). В Бі`євцях скрізь говор`или і про с`ина, що прир`іс рук`ами до м`атериних кіс (в Биевцах повсюду говорили и про сына, что прирос руками к материнским волосам), і за молод`ицю, прокл`яту р`одом (и про молодицу, проклятую родом), і про вб`иту ж`інку в бор`у (и про убитую женщину в бору). Мел`ашчин б`атько та м`ати поб`ігли в Семиг`ори до Кайдаш`а (Мелашкин отец и мать побежали в Семигоры к Кайдашу). Вон`и дов`ідались, що Мелашка й спр`авді проп`ала десь у К`иєві (они узнали, что Мелашка и вправду пропала где-то в Киеве).

 

Через кілька день через Семигори йшли з Києва люди й розказували, що коло Києва в бору знайшли вбиту молодицю. Та чутка полетіла по селі. Баба Параска принесла ту звістку до Кайдашів. Кайдашиха дуже стривожилась. Її серце пом'якшало, і вона дуже жалкувала за тим, що недобре обходилась з своєю невісткою.

Тим часом чутка про Мелашку пішла по близьких селах, дійшла до Бієвців. В Бієвцях скрізь говорили і про сина, що приріс руками до материних кіс, і за молодицю, прокляту родом, і про вбиту жінку в бору. Мелашчин батько та мати побігли в Семигори до Кайдаша. Вони довідались, що Мелашка й справді пропала десь у Києві.

 

 

Б`ідна Балаш`иха голос`ила (бедная Балашиха голосила); Бал`аш і соб`і пл`акав (Балаш и сам плакал);

Кайдашиха рид`ала, бо почув`ала сво`ю пров`ину (Кайдашиха рыдала, ибо чувствовала свою вину); Лаврін сто`яв к`оло пор`ога й соб`і пл`акав (Лаврин стоял у порога и в свою очередь плакал). Карп`о з Мотрею, заб`увши про колотн`ечу з м`атір'ю (Карп с Мотрей, забыв про ссоры с матерью), і соб`і ввійшл`и в х`ату і с`умно див`ились, підп`ерши рук`ами г`олови (тоже вошли в хату и печально смотрели, подперев руками головы). В х`аті нен`аче леж`ала на л`аві м`ертва Мелашка (в хате будто лежала на скамье мёртвая Мелашка), і вся рідн`я зійшл`ась на ї`ї п`охорон (и вся родня сошлась на её похороны).

— Б`оже мій м`илостивий (Боже мой милостивый)! — голос`ила Мел`ашчина м`ати (голосила Мелашкина мать). — Якб`и Мелашка вм`ерла д`ома (если бы Мелашка умерла дома), мен`і не бул`о б так ж`алко (мне не было бы так жалко); я б зн`ала, що вона вм`ерла (я бы знала, что она умерла); я б ї`ї опл`акала по-л`юдській (я б её оплакала по-человечески), а то, мож`е, ї`ї т`іло зв`ірі розн`если по л`ісі (а то, может, её тело звери разнесли по лесу). А все, св`ахо, ч`ерез вас (а всё, сватья, из-за вас). Чи то раз Мелашка прих`одила до м`ене та залив`алась слізьм`и (один ли раз Мелашка приходила ко мне и заливалась слезами)?