Мелашка сподобалась проскурниці, а од неї саме тоді одходила наймичка.

— Тут у церкві наші односельчани. Сховайте мене, матушко, в свою хату, поки вони підуть з Києва додому.

 

 

Проск`урниця повел`а ї`ї в сво`ю х`ату (просвирница повела её в свою квартиру). Х`ата бул`а з`араз к`оло ц`еркви на цв`интарі (квартира была сразу возле церкви на церковном дворе), в вел`икому д`омі, в н`ижньому етаж`і (в большом доме, на нижнем этаже), т`ільки дв`ері в х`ату бул`и за бр`амою, на др`угому двор`і (только двери в квартиру были за воротами, в другом дворе). Проск`урниця привел`а Мелашку в пек`арню (присвирница привела Мелашку в пекарню). Пек`арня була невел`ичка, ал`е вис`ока, з одн`им здор`овим вікн`ом, перепл`етеним зал`ізними ґратк`ами (пекарня была небольшая, но высокая, с одним здоровым окном, переплетённым железными решётками). Під вікн`ом од стін`и до стін`и сто`яв д`овгий стіл (под окном от стены до стены стоял длинный стол). Ввесь стіл був укр`итий рядк`ами пр`оскур (весь стол был покрыт рядками просвир) і вел`иких, і мал`еньких, і мал`есеньких (и больших, и маленьких, и малюсеньких). На л`іжку к`оло п`ечі, на подушк`ах, заст`елених б`ілим простир`адлом (на кровати у печи, на подушках, застеленных белой простынёй), леж`али здор`ові пр`оскури, як палян`иці (лежали здоровые просвиры, как паляницы). Н`аймичка печ`атала пр`оскури знам`еником (работница печатала просвиры клеймом).

 

Проскурниця повела її в свою хату. Хата була зараз коло церкви на цвинтарі, в великому домі, в нижньому етажі, тільки двері в хату були за брамою, на другому дворі. Проскурниця привела Мелашку в пекарню. Пекарня була невеличка, але висока, з одним здоровим вікном, переплетеним залізними ґратками. Під вікном од стіни до стіни стояв довгий стіл. Ввесь стіл був укритий рядками проскур і великих, і маленьких, і малесеньких. На ліжку коло печі, на подушках, застелених білим простирадлом, лежали здорові проскури, як паляниці. Наймичка печатала проскури знамеником.

 

 

Проск`урниця звел`іла Мел`ашці пом`ить р`уки і пост`авила ї`ї в кінц`і стол`а виробл`ять пр`оскури (просвирница велела Мелашке помыть руки и поставила её в конце столы изготавливать просвиры). Мелашка вик`ачувала т`істо та все погляд`ала на дв`ері (Мелашка выкатывала тесто и всё поглядывала на дверь). Вон`а бо`ялась, щоб баба Палажка не в`ислідкувала ї`ї (она боялась, чтобы баба Палашка не выследила её).

Здор`ова піч бул`а вже в`итоплена й паш`іла вогн`ем (здоровая печь была уже вытоплена и пылала огнём). Ч`ерез дв`ері бул`о в`идно мал`еньку кімн`ату (через дверь было видно маленькую комнату), де жил`а проск`урниця (где жила просвирница). В кімн`аті бул`о ч`исто й г`арно, як у він`очку (в комнате было чисто и красиво, как в веночке). На л`іжку біл`іли ч`исті подушк`и (на кровати белели чистые подушки). На вікн`і червон`іли між зел`еним л`истом кит`айські р`ожі (на окне краснели среди зелёных листьев китайские розы). К`оло образ`ів з золот`ими шир`окими р`амами блищ`ала ламп`адка (около икон с золотыми широкими рамами блестела лампадка). На Мелашку нен`аче пов`іяв т`ихий т`еплий в`ітер у л`ітній день (на Мелашку будто повеял тихий тёплый ветер в летний день), так`ий сп`окій був розл`итий в тих кімн`атах (такой покой был разлит в тех комнатах). Вон`а вик`ачувала пр`оскури (она выкатывала просвиры), а ї`ї думк`и літ`али в Семиг`орах, к`оло Лавріна (а её мысли летали в Семигорах, около Лаврина). Сль`ози зак`апали в н`еї з оч`ей (слёзы закапали у неё из глаз). Вон`а вт`ерла їх рукав`ом (она вытерла их рукавом).

 

Проскурниця звеліла Мелашці помить руки і поставила її в кінці стола вироблять проскури. Мелашка викачувала тісто та все поглядала на двері. Вона боялась, щоб баба Палажка не вислідкувала її.

Здорова піч була вже витоплена й пашіла вогнем. Через двері було видно маленьку кімнату, де жила проскурниця. В кімнаті було чисто й гарно, як у віночку. На ліжку біліли чисті подушки. На вікні червоніли між зеленим листом китайські рожі. Коло образів з золотими широкими рамами блищала лампадка. На Мелашку неначе повіяв тихий теплий вітер у літній день, такий спокій був розлитий в тих кімнатах. Вона викачувала проскури, а її думки літали в Семигорах, коло Лавріна. Сльози закапали в неї з очей. Вона втерла їх рукавом.

 

 

«Не верн`уся дод`ому (не вернусь домой), зост`анусь тут, що Бог дасть (останусь здесь, если Бог даст; здесь “ що ” = ” якщ ` о ” — если), а п`отім що б`уде, то й б`уде (а потом что будет, то и будет)», — д`умала Мелашка, втир`аючи сль`ози рукав`ом (думала Мелашка, утирая слёзы рукавом).

Тим ч`асом баба Палажка прост`ояла сл`ужбу (тем временем баба Палашка отстояла службу), запричаст`илась і пов`ела баб`ів з ц`еркви (причастилась и повела баб из церкви). Вон`а хот`іла в`ести їх у печ`ери (она хотела вести их в пещеры), ал`е на цв`интарі оглян`улась на всі б`оки й прим`ітила, що нем`а Мелашки (но на церковном дворе оглянулась на все стороны и заметила, что нет Мелашки).

— Де ж це д`ілася Мелашка (а куда же это делась Мелашка)? — пит`ала Палажка, огляд`аючись на всі б`оки (спрашивала Палашка, оглядываясь во все стороны). — Чи не зост`алась у ц`еркві (не осталась ли в церкви)?

Палажка верн`улась до церк`овних двер`ей (Палашка вернулась к церковным дверям); палам`ар зачин`яв дв`ері і замик`ав замк`ом (пономарь закрывал двери и замыкал замком).

— Куд`и це вон`а пішл`а (куда это она пошла)? М`оже, вон`а десь за ц`ерквою (может, она где-то за церковью)? — говор`или баб`и (говорили бабы).

 

«Не вернуся додому, зостанусь тут, що бог дасть, а потім що буде, то й буде», — думала Мелашка, втираючи сльози рукавом.