Облік розрахунків з органами соціального страхування

 

1. Нормативно-правове регулювання обліку розрахунків з органами соціального страхування.

2. Техніка розрахунку і облік допомоги з тимчасової втрати працездатності.

 

1. Нормативно-правове регулювання обліку розрахунків з органами соціального страхування.

Згідно з діючим законодавством, підприємства України повинні здійснювати внесок органам соціального страхування, що має обов’язковий характер.

Всі внески мають цільову характеристику використання і направлені на соціальний захист громадян.

З 01.01.11 р. в Україні було введено систему обліку і збору внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування. Згідно з законом України №2464 – VI від 08.07.10 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Згідно з законом, офіційний збір – єдиний соціальний внесок, який замінив збори в пенсійний фонд і фонди соціального страхування.

Платниками ЄСВ є фізичні особи-підприємці і роботодавці.

Збір, який необхідно нарахувати в фонд соціального страхування залежить від професійного ризику на виробництві (67 класів).

Розміри ЄСВ встановлені від 36,76% (для 1-го класу) до 49,7% (для 67-го класу).

Для договорів громадянсько-правового характеру встановлено ставку 34,7%.

Максимальна величина бази оподаткування є 15 прожиткових мінімумів, наприклад, на 01.04.12 р. вона склала 16 410 грн.

 

2. Техніка розрахунку і облік допомоги з тимчасової втрати працездатності.

За рахунок фонду тимчасової втрати працездатності здійснюється нарахування допомоги за лікарняними листами.

Для нарахування допомоги визначається:

1. Розрахунковий період за останні 6 календарних місяців (з 1-го по 1-ше число).

2. Розраховується середньоденна заробітна плата виходячи із розрахункового періоду. Порядок розрахунку середнього заробітку регулюється Порядком №1266 «Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»

Формула для визначення середньоденної заробітної плати:

3. Визначення суми допомоги з непрацездатності за формулою:

Л = З_ср*К_рдх*С_%, де:

Л – сума лікарняних,

З_ср – сума середньоденної заробітної плати,

К_{рдх –} кількість робочих днів за період хвороби,

С_%, - процент від середнього заробітку, який використовують при розрахунку лікарняних.

Процент від середнього заробітку, який використовують при розрахунку лікарняних: при страховому стажі до 5 років – 60%, від 5 до 8 років – 80%, більше 8 років – 100%. Окрім осіб з восьмирічним страховим стажем, на 100% виплату лікарняних, незалежно від страхового стажу мають право також: застраховані особи, що відносяться до категорій 1-4 осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи; один з батьків або особа, яка замість них, що доглядає за дитиною віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи; ветерани війни; особи, що віднесені до жертв нацистських переслідувань.

Особливістю нарахування допомоги по тимчасовій втраті працездатності є:

1) перші 5 календарних днів виплачує роботодавець за рахунок своїх коштів;

2) з 6-го дня – виплачує фонд тимчасової втрати працездатності.

Випадки, коли допомога по тимчасовій втраті непрацездатності не нараховується і оплата перших п’яти днів хвороби не здійснюється:

1) у випадку отримання робітником травми і захворювання при здійсненні ним злочину;

2) у випадку навмисної шкоди своєму здоров’ю;

3) за час перебування під арештом або судмедекспертизи;

4) за час примусового лікування;

5) у випадку тимчасової непрацездатності у результаті алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;

6) за період перебування робітника:

·  у відпустці без збереження заробітної плати

· творчій відпустці;

· у відпустці в зв’язку із навчанням.

Допомога за лікарняним листом по догляду за хворою дитиною з 1-го дня нараховується з фонду з тимчасової втрати працездатності, але не більше 14 днів. Догляд за хворим членом сім’ї – не більше 3 календарних днів, а у виключних випадках – не більше 7 днів оплачується за рахунок фонду з тимчасової втрати працездатності з 1-го дня (закон України №2240).

Підставою для нарахування допомоги є лист непрацездатності, лицьову сторону якого заповнюють органи охорони здоров’я, а зворотну – роботодавець. Лист непрацездатності є документом суворої звітності.

 

Нюанси визначення кількості днів хвороби, що оплачуються:

 

Умова	Пояснення
1. Якщо на період хвороби припадає офіційний святковий або неробочий день	Цей день не оплачується, оскільки оплачуються лише робочі дні згідно з графіком роботи
2. Якщо в період хвороби робітника він знаходиться в щорічній (основній чи додатковій) відпустці	Дні хвороби оплачуються в установленому порядку (ч.2 ст.35 Закону №2240). При цьому відпустка переноситься на інший час або продовжується на кількість днів хвороби. Перенесення / продовження відпустки також можливий у випадку хвороби робітника у відпустці «на дітей»
3. Якщо під час щорічної (основної або додаткової) відпустки робітнику оформлено лікарняний у зв’язку з хворобою його дитини або іншого члена сім’ї	Такі дні робітнику не оплачуються. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім'ї і у випадку хвороби матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа знаходилась в цей час у щорічній (основній або додатковій) відпустці, додатковій відпустці, що пов’язана з навчанням або творчій відпустці (ч. 6 ст. 35 Закону №2240). Листок непрацездатності в такому випадку буде видано з дня, коли застрахована особа повинна приступити до роботи (п.3.11 Інструкції №455), і з цього дня лікарняний буде оплачено в загальному порядку
4. Якщо робітник захворів у відрядженні, що підтверджує лист непрацездатності	Вважаємо, що після обновлення Інструкції про службові відрядження в межах України і закордон в редакції Мінфіну від 17.03.11 р. № 362 у цьому питанні нічого не змінилось, оскільки схожі норми залишились і в обновленій редакції цього документу. Правда, тепер роботодавець повинен розробити свій внутрішній документ, що регламентує порядок направлення робітників у відрядження, у тому числі стосовно ситуації їх хвороби в період відрядження. Тому: - дні хвороби не включаються в строк відрядження (тобто робітнику ці дні оплачують не як за час перебування у відрядженні, а як дні хвороби); - робітнику, який знаходиться у відрядженні, на загальних умовах відшкодовуються витрати на найм жилого приміщення (окрім випадків, коли робітник знаходиться на стаціонарному лікуванні); - йому виплачують добові протягом всього часу, доки він не зможе за станом здоров’я приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше 2 місяців.
5. Якщо лікарняний лист закривається у зв’язку з встановленням інвалідності	День встановлення інвалідності не оплачують, оскільки починаючи з цього дня застрахована особа має право на матеріальне забезпечення по інвалідності
6. Якщо робітниця, що знаходилась у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, вийшла на роботу не неповний робочий час і при цьому у неї захворіла інша дитина віком до 14 років	Такий лікарняний оплачують у загальному порядку. Якщо в період відпустки до 3 років захворіла дитина, у відпустці по догляду за яким жінка знаходиться, їй не видадуть лист непрацездатності. А тому немає підстав для надання допомоги за дні хвороби дитини. Якщо лікарняний помилково буде видано, то він все одно не підлягає сплаті, оскільки вважається, що його видано з порушенням вимог Інструкції №455. Окрім цього, оплаті підлягає лікарняний, який видано жінці у разі захворювання її самої
7. Якщо робітник захворів в період простою не з вини робітника	Такий лікарняний оплачується у загальному порядку по графіку роботи робітника, що захворів
8. Якщо лікарняний надано робітником, який зареєстрований фізичною особою-підприємцем	Мінпраці вважає, що якщо підприємець-єдиноподатковець окрім підприємництва ще десь працює, то на призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності він може претендувати по основному місці роботи або як підприємець – одночасно отримати допомогу за місцем роботи і як підприємець він не може.
9. Якщо на період хвороби припадають дні, що перенесені як робочі у зв’язку зі святами згідно з рекомендаціям уряду	При визначенні кількості робочих днів, які припадають на період хвороби, необхідно враховувати всі переноси, тобто розрахунок треба робити за новим графіком роботи або новому індивідуальному графіку робітника
10. Якщо хвороба настала в період вирішення суперечки про незаконне звільнення робітника	Допомога надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення рішення відповідним органом
11. Якщо робітник хворіє в день спливу строкового трудового договору	Роботодавець в останній день строкового трудового договору розриває трудові відносини, але оплачує всі дні хвороби. Це слідує з ч.2 ст. 35 Закону №2240, згідно з якою допомога по тимчасовій непрацездатності в результаті захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві і професійним захворюванням виплачує фонд по тимчасовій втраті працездатності застрахованим особам, починаючи із 6-го дня непрацездатності з весь період до поновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніш встановленої інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку і у розмірах, встановлених законодавством.

 

Для розрахунку середнього заробітку використовують формулу:

З_ср = Д: К_рд(г),

де Д – дохід, що входить до розрахунку середнього заробітку, К_рд(г) – кількість робочих днів (годин) в розрахунковому періоді.

При розрахунку середньої заробітної плати для нарахування допомоги соцстраху враховуються  доходи, що відповідають таким вимогам:

1) виплати включають до фонду оплати праці згідно з Інструкцією №5;

2) з них сплачують ЄСВ (в розрахунок приймають виплати, що не перевищують максимальну величину, з якої стягується ЄСВ);

3) виплати нараховані за відпрацьований час.

 

При нарахуванні допомоги не враховується:

1. Оплата відпускних.

2. Оплата попередніх днів по тимчасовій втраті працездатності.

3. Сума виплачених дивідендів.

4. Виплати, пов’язані з виконанням суспільних доручень.

5. Індексація.

 

Нюанси обліку окремих доходів

 

Умова	Пояснення
1. Якщо в розрахунковому періоді робітнику виплачували відпускні за дні щорічної (додаткової або основної) відпустки, за дні начальної, творчої відпустки, інших видів оплачуваних відпусток (у тому числі і компенсація за невикористану відпустку)	Сума відпускних не приймається до розрахунку. Якщо в якомусь місяці розрахункового періоду сума відпускних разом із сумою нарахованої зарплати перевищила максимальну величину, з якої стягується ЄСВ, то для того, щоб визначити, яка сума зарплати може бути взята до розрахунку, необхідно розрахувати пропорцію
2. Якщо робітнику в розрахунковому періоді виплачували лікарняні	Сума лікарняних не приймається до розрахунку, оскільки не входить до фонду оплати праці і з неї не стягується ЄСВ
3. Якщо страховий випадок стався в перший день роботи	Середня заробітна плата визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), що встановлено робітнику на момент настання страхового випадку. При встановленні неповного робочого дня (неповного робочого тижня) середня заробітна плата обчислюється виходячи із частини тарифної ставки (посадового окладу), що встановлено робітнику на момент настання страхового випадку, яка відповідає його графіку роботи
4. Якщо в розрахунковому періоді у робітника не було заробітку з однієї з трьох поважних причин	Оскільки всі місяці виключають з розрахункового періоду і у робітника немає заробітку, середню заробітну плату визначають за правилами п. 10 Порядку №1266, тобто виходячи із місячної тарифної ставки (посадового окладу)
5. Якщо робітник захворів незабаром після його поновлення на роботі у зв’язку з незаконним звільненням (переведенням на іншу роботу)	При поновленні на роботі робітнику виплачують середній заробіток за час вимушеного прогулу (різниці в заробітній платі за час виконання нижче оплачуваної роботи). Середня заробітна плата для соцвиплат у таких випадках розраховується виходячи із сум, які припадають на місяці розрахункового періоду
6. Якщо в розрахунковому періоді розмір заробітної плати (посадові оклади, ставки) підвищуються	Перерахунок доходів за минулі місяці розрахункового періоду у зв’язку з підвищенням заробітної плати не здійснюється. Середня заробітна плата розраховується виходячи із фактично нарахованих доходів у розрахунковому періоді
7. Якщо в розрахунковому періоді робітнику була нарахована квартальна премія	Така премія враховується у місяці її нарахування. Якщо така премія нараховується систематично (виробнича премія), то вона у повній сумі включається в розрахунок (без якогось розподілу) навіть у тому випадку, якщо частина місяця, в якому вона була нарахована, не відпрацьована робітником з однієї із трьох поважних причин. Стосовно заохочувальних та компенсаційних виплат, що мають разовий характер, які нараховані робітнику у місяці, коли частину місяця не відпрацьовано робітником за однією з трьох поважних причин, беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу
8. Якщо в розрахунковому періоді робітнику працював в режимі повної тривалості робочого дня, а на період хвороби йому встановлено неповний робочих день	Слід розраховувати середнього динну заробітну плату (п.15 Порядку №1266)

 

Приклад.

1. У листопаді 2011 р. нарахована заробітну плату адміністративному персоналу 1200 грн. В обліку буде складено запис:

Дт 92, Кт 661 на суму 1200 грн.

2. Нарахована допомога по тимчасовій втраті працездатності:

1) за рахунок роботодавця:

Дт 92, Кт 663 на суму 300 грн.

2) за рахунок фонду по тимчасовій втраті працездатності:

Дт 376, Кт 663 на суму 800 грн.

3. Утримано ЄСВ

1) з заробітної плати 1200*3,6% = 43,20 грн.;

2) з суми лікарняних (300+800)*2% = 22 грн.:

Дт 663, Кт 651 на суму 65,20 грн.

4. Утримано ПДФО

1)із заробітної плати (1200-43,20)*15% = 173,52 грн.:

Дт 661, Кт 641 на суму 173,52 грн.

2) із суми лікарняних: (300+800-22)*15% = 161,70 грн.:

Дт 663, Кт 641 на суму 161,70 грн.

5. Нарахована сума ЄСВ

1) на заробітну плату 36,93%*1200 = 443,16 грн.:

Дт 92, Кт 651 на суму 443,16 грн.

2) на суму лікарняних: (300+800)*33,2% = 365,2 грн.

Дт 92, Кт 651 на суму 365,2 грн.

6. Отримані на окремий рахунок із фонду по тимчасовій втраті працездатності кошти:

Дт 311, Кт 378 на суму 800 грн.

7. Виплачена заробітна плата:

Дт 661, Кт 301 на суму 1200 грн.

8. Виплачена допомога:

Дт 663, Кт 301

Облік власного капіталу

 

1. Облік статутного капіталу.

2. Облік неоплаченого та вилученого капіталу.

3. Облік додаткового і резервного капіталу.

 

1. Облік статутного капіталу.

Для обліку статутного капіталу використовують рахунок 40 «Статутний капітал». На дату об'явлення про реєстрацію підприємства складають запис:

Дт 46, Кт 40.

Величину статутного капіталу не може бути змінено до останньої перереєстрації.

Статутний капітал може збільшуватися за рахунок:

1) додаткових внесків засновників;

2) реінвестування прибутку;

3) реінвестування дивідендів.

В обліку додаткові внески в статутний капітал (наприклад, при появі нового учасника) буде відображено записом:

Дт 46, Кт 40

і одночасно на дату отримання внеску від засновника:

Дт 10, 12, 30, 31, 22, 28 тощо, Кт 46.

Збільшення статутного капіталу за рахунок використання прибутку:

Дт 443, Кт 40.

Збільшення статутного капіталу за рахунок дивідендів:

Дт 671, Кт 40.

Також збільшення статутного капіталу може здійснюватися за рахунок резервного капіталу:

Дт 43, Кт 40.

Зменшення статутного капіталу відбувається:

1) в результаті виходу (включення) учасника з товариства:

Дт 452, Кт 672

і одночасно на дату внесення змін в капітал:

Дт 40, Кт 452;

2) в зв'язку з поступленням учасником своєї долі інший особі.

При виході у першому випадку учаснику виплачують:

1) повернення вкладу або внеску;

2) повернення долі, що належить від прибутку;

3) частину майна, яке було сформовано на підприємстві вкладником.

Повертається доля учасника:

1) у відповідному розмірі за нормальних умов діяльності;

2) сума при виході може бути менше, ніж первісний внесок внаслідок отриманих збитків та інших втрат в процесі діяльності підприємства.

В акціонерних підприємствах публічних і приватних статутний капітал може збільшуватися при здійсненні таких заходів:

1) рішення про збільшення номінальної вартості акцій, що були раніше випущені:

Дт 46, Кт 40;

2) рішення про збільшення випуску акцій з вже встановленою номінальною вартістю:

Дт 46, Кт 40;

3) рішення про обмін облігацій на акції цього ж емітента:

Дт 52, Кт 40.

Зменшення статутного капіталу в акціонерних підприємствах здійснюються шляхом:

1) рішення про зменшення номінальної вартості акцій:

Дт 40, Кт 672;

2) рішення про зменшення кількості акцій з вже встановленою номінальною вартістю (викуп або анулювання):

Дт 40, Кт 451.

Державні підприємства, які мають частину в акціонерних підприємствах можуть приймати рішення про зміну статутного капіталу у зв’язку з переоціненою вартістю основних засобів.

 

2. Облік неоплаченого та вилученого капіталу.

Для систематизації інформації про зміни в складі неоплаченого капіталу використовують рахунок 46 «Неоплачений капітал» (контр пасивний)

Заборгованість учасників виникає на дату реєстрації і яка зменшується в міру погашення частини кожним учасником. Згідно з прийнятим рішенням в ПАТ формування статутного капіталу здійснюється за рахунок необоротних активів, виробничих запасів, товарів, МШП, грошових коштів, еквівалентів грошових коштів, і в обліку складають запис:

Дт 15,20,28,22,30(31),35, Кт 46.

Якщо залишок заборгованості інвестор погашає у разі, коли підприємство-емітент є платником ПДВ, складають запис:

Дт 641, Кт 46.

Реєстрація статутного капіталу відображається записом:

Дт 46, Кт40.

 

Для обліку вилученого капіталу використовують рахунок 45 «Вилучений капітал» (контр пасивний), до якого відкривають 3 субрахунки:

451 «Вилучені акції»;

452 «Вилучені вклади й паї»;

453 «Інший вилучений капітал».

За дебітом 45 рахунку відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або частини викуплених у акціонерів ПАТ або у учасника ВАТ, за кредитом – відображають вартість анульованих або перепроданих акцій.

Викуп акцій може здійснюватися як у готівковій, так і у безготівковій формі. На викуп акцій складають запис:

Дт 451, Кт 30(31).

Викуплені акції можуть бути анульовані виходячи з їх номінальної вартості. У цьому випадку відбудеться зменшення статутного капіталу:

Дт 40, Кт 451.

Якщо викупна вартість більша за номінальну, в такому разі різниця буде списана за рахунок використання чистого прибутку.

Наприклад, номінальна вартість акцій – 10 грн. за од. Ціна викупу – 13 грн. за од. Кількість викуплених акцій – 1000 шт.

В обліку будуть складені наступні записи:

1. Викуп акцій:

1) викуп акцій за рахунок грошових коштів за ціною викупу:

Дт 451, Кт 30(31) на суму 13 000 грн.

2) одночасно відображається зменшення статутного капіталу:

Дт 40, Кт 451 на суму 10 000 грн.

2. Відображення емісійного доходу як різниця між ринковою (ціна викупу) і номінальною вартістю:

Дт 42, Кт 451

Викуплені акції у подальшому можуть перепродавати.

В бухгалтерському обліку продаж викуплених акцій за ціною, вищою за ціну викупу призводить до формування емісійного доходу, і в обліку складають запис:

Дт 45, Кт 30(31)

Перепродаж акцій:

Дт 30(31), Кт 451, Кт 421.

Якщо ціна перепродажу менша за ціну викупу, то в обліку буде складено запис:

Дт 45, Кт 30.

Повторне розміщення (перепродаж) акцій підприємства за ціною, меншою за ціну викупу відображається записом:

Дт 30(31), Кт 451

і на різницю:

Дт 421, Кт 451.

 

3. Облік додаткового і резервного капіталу.

Для узагальнення інформації про:

- суму, на яку перевищує вартість реалізації випущених акцій над їх номінальною вартістю;

- дооцінку необоротних активів;

- безоплатно отримані необоротні активи

використовують рахунок 42 «Додатковий капітал», до якого відкриваються субрахунки:

421 «Емісійний дохід»,

422 «Інший вкладений капітал»,

423 «Дооцінка активів»,

424 «Безоплатно одержані необоротні активи»,

425 «Інший додатковий капітал».

Емісійний дохід формується за умови продажу акцій

Перевищення ринкової вартості акцій над номінальною вартістю відображається записом:

Дт 40, Кт 421.

Перевищення ринкової вартості акцій над ціною викупу:

Дт 301, Кт 421, Кт 451.

Перевищення вартості викупу акцій над вартістю повторного розміщення відображається записом:

Дт 421, Кт 451.

У підприємства може виникати інший додатково вкладений капітал у випадку, якщо було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу, але не внесено змін до установчих документів:

Дт 30, Кт 422.

Дооцінка необоротних активів також призводить до виникнення додаткового капіталу при використанні рахунку 423 «Дооцінка активів». Якщо прийнято рішення про дооцінку активів:

Дт 10,11,12, Кт 423.

Безоплатно отримані необоротні активи відображаються записом:

Дт 152, Кт 424.

 

Облік резервного капіталу.

Згідно з законом України «Про господарські товариства», підприємства, у яких можуть виникати фінансові ризики, повинні створювати резервний капітал, розмір якого відображається в установчих документах і складає не менше 25% від статутного капіталу підприємства. Відрахування в резервний капітал - не менше 5% від чистого прибутку підприємства.

Для обліку резервного капіталу використовують рахунок 43 «Резервний капітал».

Формування резервного капіталу в обліку відбувається за рахунок прибутку підприємства, і буде складено запис:

Дт 443, Кт 43.

Використовують кошти резервного капіталу для виплати дивідендів за привілейованими акціями у разі банкротства:

Дт 43, Кт 671.

Також кошти резервного капіталу можна використовувати на покриття збитків:

Дт 43, Кт 442.

Кінцевим результатом діяльності підприємства може бути прибуток або збиток, для обліку якого використовують рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Отриманий прибуток в обліку відображається записом:

Дт 79, Кт 441.

Непокриті збитки (отриманий збиток) відображаються записом:

Дт 442, Кт 79.

Рахунок 443 використовують при нарахуванні дивідендів, формування резервного капіталу та на інші цілі:

Дт 443, Кт 671.