Облік інших довгострокових і поточних зобов’язань

 

1. Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями.

2. Облік довгострокових зобов’язань за фінансовою орендою.

3. Облік розрахунків за іншими господарськими операціями.

4. Облік розрахунків з учасниками.

 

1. Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями.

Облігація – це цінний папір свідка про внесення її власником грошових коштів, що підтверджує зобов’язання підприємства відшкодувати номінальну вартість цього цінного паперу з фіксованою сумою відсотків.

Підприємства випускають облігації з метою залучення позичкового капіталу.

Так, публічне акціонерні підприємства можуть випускати облігації на суму, що не перевищує 25% від статутного капіталу.

Облігації мають:

1) номінальну вартість;

2) викупну вартість;

3) ринкову вартість.

Номінальна вартість надрукована на бланку облігації і є базою для нарахування відсотків.

Викупна вартість – це вартість, за якою здійснюється викуп облігацій за спливом строку позики.

Ринкова вартість визначається виходячи з кон’юнктури ринку.

Ціна реалізації облігації найчастіше відрізняється від номіналу, що пов’язано різницею ринкової і запропонованої номінальної ставки відсотка.

Ринкова відсоткова ставка – це ставка, що базується на сумах, які виплачуються на інвестиційному ринку за облігаціями.

Якщо номінальна відсоткова ставка більше ринкової, то облігації будуть продаватися за ціною, що вище номіналу.

Для обліку сум, які виплачуються понад номінал, використовується рахунок 522 «Премія за випущеними облігаціями».

Якщо ринкова ставка відсотка більше встановленої (номінальної), то облігації будуть продаватися за ціною, що нижче номіналу, що призводить до різниці, яка виникає в результаті продажу за нижчою ціною. Ця різниця називається дисконтом, для обліку якого використовується рахунок 523 «Дисконт за випущеними облігаціями».

Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями ведеться на рахунку 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями», до якого відкриваються такі субрахунки:

521 «Зобов’язання за облігаціями»,

522 «Премія за випущеними облігаціями»,

523 «Дисконт за випущеними облігаціями».

 

Приклад 1.

1. Облігації розміщені за номінальною вартістю. В обліку будуть складені записи:

Дт 311, Кт 521.

2. Нараховані відсотки за облігаціями:

Дт 952, Кт 684.

3. Переведення довгострокових зобов’язань за облігаціями в поточні:

Дт 521, Кт 611.

 

Приклад 2.

Номінальна вартість облігації 100 000 грн. вартість з премією – 120 000 грн. В обліку будуть складені записи:

Формування і відображення в обліку номінальної вартості облігації:

Дт 311, Кт 521 на суму 100 000 грн.

і одночасно – відображення премії:

Дт 311, Кт 522 на суму 20 000 грн.

 

Приклад 3.

Облігація розміщена з дисконтом. Фактична вартість залучених коштів – 90 000 грн. (номінальна – 100 000 грн.).

Відображення в обліку формування вартості облігації:

Дт 311, Кт 521 на суму 90 000 грн.

і одночасно – відображення дисконту:

Дт 523, Кт 521 на суму 10 000 грн.

 

2. Облік довгострокових зобов’язань за фінансовою орендою

 

Мінімальні орендні платежі- платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непередбаченої орендної плати), збільшені:

1) для орендаря - на суму його гарантованої ліквідаційної вартості;

2) для орендодавця - на суму його гарантованої ліквідаційної вартості.

 

Приклад 1 з П(С)БО 14

Підприємство-орендодавець уклало угоду про фінансову оренду устаткування з підприємством-орендарем на таких умовах:

Строк оренди - 3 роки, починаючи з 2 січня 2001 року;

Орендна ставка відсотка становить 24 % річних;

Мінімальні орендні платежі - 300000 (50000 х 6) сплачуються один раз на півроку (2 січня і 1 липня);

Після завершення строку оренди право власності на устаткування переходить орендарю.

Теперішня вартість мінімальних орендних платежів (ТВA) орендаря розраховується за формулою:

де A - сума мінімального орендного платежу, що сплачується регулярно (анюїтет);

n - кількість періодів, за які сплачується орендна плата і нараховуються відсотки;

i - ставка відсотка для вказаного періоду.

Загальна сума фінансових витрат дорівнює:

50000 х 6 - 230238 = 300000 - 230238 = 69762 грн.