Облік зобов'язань та розрахунків з постачальниками

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 10Следующая ⇒

Облік короткострокових і довгострокових зобов’язань по розрахункам з банками

Та іншими позиками

1. Кредити: їх види і особливості обліку короткострокового та довгострокового кредитування.

2. Позики: сутність і особливості обліку.

1. Кредити: їх види і особливості обліку короткострокового та довгострокового кредитування.

Облік кредитів регулюється П(С)БО №11 «Зобов’язання».

Підприємство в процесі діяльності використовує як власні, так і позикові кошти. До позикових коштів відносять різні види кредитів, позик.

Під кредитом розуміють позики в грошовому вираженні або товар на умовах повернення у визначені строки з виплатою відсотків.

Розповсюдженими видами кредитів є банковий та комерційний кредити.

Принципи кредитування: платність, поверненість, строковість, нееквівалентність.

Для отримання кредиту в банку необхідно надати наступні документи:

1. Клопотання про надання кредиту (лист або заяву) з позначенням суми кредиту, його цілей та строку погашення.

2. Установчі документи (копії) з позначенням юридичної особи, картки з зазначенням підписів, довідка банку про залишки на рахунках.

3. Копія документу, що є підставою для надання цільового кредиту (первинні документи на надходження активів)

4. Довідка-розрахунок повернення кредиту.

5. Фінансова звітність.

6. Документи, що гарантують повернення кредиту у разі нерентабельності кредитного проекту.

Для обліку кредитів у системі бухгалтерського обліку використовують: для короткострокових кредитів – рахунки 601 «Короткострокові кредити в банках в національній валюті», 602 «Короткострокові кредити в банках в іноземній валюті»; для обліку довгострокових кредитів – рахунки 501 «Довгострокові кредити в банках в національній валюті» та 502 «Довгострокові кредити в банках в іноземній валюті».

Облік пролонгованих кредитів: короткострокові - на рахунках 603 «Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті», 604 «Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті»; довгострокові – на рахунках 503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті» та 504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті».

Для обліку прострочених кредитів використовують рахунки 605 «Прострочені позики в національній валюті» та 606 «Прострочені позики в іноземній валюті».

При отриманні кредитних коштів у підприємства виникають як зобов’язання, так і витрати, пов’язані з нарахуванням відсотків за кредит, а також витрати на відкриття спеціального рахунку для нарахування суми кредиту, витрати на страхування.

Для обліку вище перелічених витрат використовують синтетичний рахунок 95 «Фінансові витрати», що має такі субрахунки:

951 «Відсотки за кредит»,

952 «Інші фінансові витрати».

Якщо договором передбачено відкриття спеціального позичкового рахунка, в обліку це відображується записом:

Дт 313, Кт 601.

Використання кредитних засобів за рахунок коштів спеціального рахунка:

Дт 631 (685), Кт 313.

За використання кредитних нараховуються відсотки, суму яких можна розрахувати за формулою:

В обліку сума нарахованих відсотків призводить до виникнення зобов’язань.

Нарахування відсотків в обліку відображається записом:

Дт 951, Кт 684

Витрати за оформлення кредиту:

Дт 951, Кт 685

Такий же запис буде відображений за нарахуванням страхових платежів.

Погашення кредиту:

Дт 601, Кт 311 (313).

Погашення відсотків за кредит:

Дт 684, Кт 211 (313).

Одним із різновидів кредиту є використання кредитної лінії. При її використанні встановлюється ліміт кредитування, а також граничний строк використання кредиту. Найчастіше використання кредитної лінії є довгостроковим.

При використанні кредитної лінії кошти на рахунки підприємства не надходять, а одразу використовуються для оплати рахунків клієнта. За кредитною лінією також розраховується відсоток на фактичний залишок заборгованості.

Приклад №1.

Підприємством відкрита кредитна лінія в сумі 15000 грн. строком кредитування 15 міс. В обліку підприємства, для якого відкрита кредитна лінія, будуть відображені наступні операції:

1. Придбання запасів на суму 12000 грн. (у т.ч. ПДВ):

Дт 201 на суму 10000 грн., Дт 641 на суму 2000 грн., Кт 631 на суму 12000 грн.

2. Погашення заборгованості перед постачальником за рахунок коштів кредитної лінії:

Дт 631, Кт 601КЛ на суму 12000 грн.

3. Можлива передплата за рахунок кредитної лінії:

Дт 371, Кт 601КЛ на суму 12000 грн.

Банківський овердрафт – кредит, що надається за замовчуванням, якщо підприємству не вистачає коштів на рахунку, сума кредиту не визначена, він відкривається на ту суму, яка необхідна. Має достатньо високу процентну ставку. Надається даний вид кредиту підприємствам зі стійким фінансовим становищем. Банківський овердрафт називають «від’ємним сальдо (червоним сальдо)» за рахунком 31 «Рахунки в банках».

Банківський овердрафт – це сума кредитування, що утворюється внаслідок перевищення кредитового обороту над дебітовим за рахунком 31 «Рахунки в банках».

Щоб правильно визначити заборгованість за овердрафтом в балансі рекомендується в останній день кварталу закривати від’ємне сальдо за Дт 31 рахунка в кореспонденції з рахунком 60 «Короткострокові позики», а в перший день наступного кварталу підприємство складає зворотну проводку:

Дт 60, Кт 31.

Нарахування відсотків за овердрафтом:

Дт 951, Кт 684.

Овердрафт найчастіше визначається платіжними картками підприємства.

Приклад №2.

За картковим рахунком передбачений ліміт кредитування – 2000 грн., залишок кредитних засобів на картковому рахунку – 500 грн. В обліку будуть складені записи:

1. Переказ грошових коштів на картковий рахунок в сумі 500 грн.:

Дт 313, Кт 311 на суму 500 грн.

2. Згідно з наданим авансовим звітом, витрати склали 1500 грн., окрім того ПДВ:

Дт 92 на суму 1500 грн., Дт 641 на суму 300 грн., Кт 372 на суму 1800 грн.

3. Зняття директором з корпоративної картки грошових коштів:

Дт 372, Кт 313 на суму 500 грн.

4. Виставлений овердрафт за корпоративною карткою:

Дт 372, Кт 601БО.

5. Кредит може бути пролонговано:

Дт 601 (602), Кт 603 (604).

6. Якщо підприємство користується довгостроковим кредитом, то його частина щомісячно буде переведена в поточне зобов’язання за довгостроковими зобов’язаннями:

Дт 501 (502), Кт 611 (612).

2. Позики: сутність і особливості обліку.

В процесі господарської діяльності підприємство може отримувати позикові кошти від інших фізичних і юридичних осіб, які не є фінансовими установами. Якщо позика надана на строк більше 12 місяців, то її облік буде відображатися на рахунку 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті» або 55 «Інші довгострокові зобов’язання».

Процентні займи обліковуються на рахунку 505, а безпроцентні – на рахунку 55.

Якщо позика надається на строк до 12 місяців, підприємство може відкрити додатковий рахунок, наприклад, 607 «Короткострокові позики» або визначити суму тільки позики в складі іншої кредиторської заборгованості.

В бухгалтерському обліку зворотно-фінансова допомога строком погашення більше 12 місяців оформлюється записом:

Дт 311, Кт 55.

Якщо на дату складання звітності до строку погашення більше, ніж 12 місяців, тоді довгострокову зворотну допомогу переводять до складу поточної:

Дт 55, Кт 611

і в цьому ж періоді відображається її погашення:

Дт 611, Кт 311.

Якщо підприємство отримало зворотну допомогу строком погашення до 12 місяців, складається запис:

Дт 607, Кт 311.

Дата

Орендні платежі

Орендар відображає в обліку отриманий в фінансову оренду об’єкт одночасно як актив і зобов’язання за найменшою на початок періоду оренди ціні: справедливій вартості або теперішній вартості мінімальних орендних платежів.

Дт 10, Кт 531

і одночасно – відображення ПДВ:

Дт 641, Кт 531.

2. Нарахована амортизація об’єкта фінансової оренди:

Дт 23, 91, 92, 93, Кт 131.

3. Щомісячно частина довгострокового зобов’язання переводиться в поточні зобов’язання:

Дт 531, Кт 611.

4. Відображення суми відсотків за користуванням об’єктом фінансової оренди:

Дт 952, Кт 684.

5. Погашення суми відсотків за фінансовою орендою і поточній заборгованості:

Дт 643, Кт 641.

Дт 681, Кт 361.

Дт 682, Кт 701

і одночасно:

Дт 701, Кт 641 на суму ПДВ.

У материнського підприємства буде складена проводка:

Дт 26, Кт 682

і одночасно:

Дт 641, Кт 644.

Якщо дочірнє підприємство (або материнське) отримує передплату:

Дт 311, Кт 681 (682).

683 рахунок призначений для обліку розрахунків з виробничими одиницями, що виділені на окремий баланс, а також по взаємному відпуску ТМЦ. В обліку передача активів від одного підрозділу до іншого відображається записом:

Дт 683, Кт 311 або навпаки.

Рахунок застосовується для розрахунків за іншими операціями, які передбачені для обліку на інших субрахунках. Цей рахунок призначений для обліку некомерційного характеру і найчастіше використовується для розрахунків з транспортними організаціями, за комунальні послуги, та інших розрахунків з підприємствами при здійсненні адміністративної, збутової діяльності.

В обліку нарахування витрат за транспортування відображається так:

Дт 641, Кт 685 на суму ПДВ.

Відображення послуг за надані послуги підприємству за іншими операціями призведе до виникнення певного виду витрат (за функціональним призначенням):

Дт 685, Кт 311 (301, 313).

4. Облік розрахунків з учасниками.

Розрахунки з учасниками здійснюються на підприємстві за наступними операціями:

1) при внесенні майна (коштів) в статутний капітал підприємства;

В обліку внески в статутний капітал публічного акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється грошовими коштами, основними засобами та ін. господарських засобів підприємства.

В обліку будуть складені записи:

Дт 30, 20, 10, Кт 46.

Розрахунки з учасниками регулюються Податковим кодексом, законом України «Про господарські товариства», П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції».

Для обліку розрахунків з учасниками використовується рахунок 67 «Розрахунки з учасниками», до якого відкриваються наступні субрахунки:

671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»,

672 «Розрахунки за іншими виплатами».

Дт 641, Кт 311

2. Нарахування дивідендів за рахунок прибутку звітного періоду:

Дт 443, Кт 671.

3. Нарахування дивідендів за рахунок резервного капіталу:

Дт 43, Кт 671.

4. Виплата дивідендів:

Дт 671, Кт 311.

5. Відображення в обліку податку на прибуток:

Дт 981, Кт 641.

6. Відображення в обліку зменшення податкових зобов’язань – авансових платежів за дивідендами (для юридичних осіб):

Дт 641.1, 641.

При розрахунках з учасниками дивіденди можуть виплачуватися в натуральній формі. Згідно з Податковим кодексом України необхідно звертати увагу на звичайні ціни. При виплаті дивідендів в натуральній формі, окрім звичайної ціни, необхідно враховувати і довгострокові ціни і визначати їх співвідношення. Це пов’язано з тим, що підприємство може отримати економічну вигоду, якщо договірна ціна нижче, ніж звичайна. Для того, щоб не занижувати суму доходу, згідно з ПКУ, необхідно розраховувати коефіцієнт:

Приклад.

Дт 671, Кт 641 на суму 127,06 грн.

Дт 949, Кт 671 на суму 127,06 грн.

При виході робітників (акціонерів, учасників) з товариства необхідно з ними розрахуватися:

1) за нарахованими дивідендами;

Для обліку розрахунків із учасниками, що вибули, використовується рахунок 672 «Розрахунки за іншими виплатами». Розрахунки з учасниками здійснюються тільки у тому випадку, якщо він сплатив свою частину.

На виплату учаснику, що вибуває, спрямовується прибуток підприємства, а також додатково вкладений капітал. Учасник за 3 міс. до вибуття повинен надати письмову заяву, яка розглядається на зборах акціонерів і за рішенням зборів в обліку буде зроблено запис:

Дт 452, Кт 672.

Дт 40, Кт 452.

Приклад.

Статутний капітал підприємства зареєстровано в сумі 125 000 грн. На дату вибуття учасника значиться збиток в сумі 10 000 грн. Частина учасника – 25%.

1) визначення суми до сплати учаснику при його вибутті:

125 000 – 10 000 = 115 000 (грн.);

2) визначення суми відповідно до долі участі:

115 000*25%/100% = 28750 (грн.);

3) визначення суми початкового внеску:

125 000*25%/100% = 31 250 (грн.).

В обліку будуть складені такі записи:

1. Зменшення статутного капіталу при вибутті учасника:

Дт 40, Кт 452 на суму 28 750 грн.

Емісійний дохід:

Дт 40, Кт 421 на суму 2 500 грн.

2. Нарахування суми до сплати учаснику, що вибуває:

Дт 452, Кт 672 на суму 28 750 грн.

3. Сплачена частина учасника при його вибутті:

Дт 672, Кт 301, 311, 313, 70.

Облік власного капіталу

1. Облік статутного капіталу.

2. Облік неоплаченого та вилученого капіталу.

3. Облік додаткового і резервного капіталу.

1. Облік статутного капіталу.

Для обліку статутного капіталу використовують рахунок 40 «Статутний капітал». На дату об'явлення про реєстрацію підприємства складають запис:

Дт 46, Кт 40.

Величину статутного капіталу не може бути змінено до останньої перереєстрації.

Статутний капітал може збільшуватися за рахунок:

1) додаткових внесків засновників;

2) реінвестування прибутку;

3) реінвестування дивідендів.

В обліку додаткові внески в статутний капітал (наприклад, при появі нового учасника) буде відображено записом:

Дт 46, Кт 40

і одночасно на дату отримання внеску від засновника:

Дт 10, 12, 30, 31, 22, 28 тощо, Кт 46.

Збільшення статутного капіталу за рахунок використання прибутку:

Дт 443, Кт 40.

Збільшення статутного капіталу за рахунок дивідендів:

Дт 671, Кт 40.

Також збільшення статутного капіталу може здійснюватися за рахунок резервного капіталу:

Дт 43, Кт 40.

Зменшення статутного капіталу відбувається:

1) в результаті виходу (включення) учасника з товариства:

Дт 452, Кт 672

і одночасно на дату внесення змін в капітал:

Дт 40, Кт 452;

2) в зв'язку з поступленням учасником своєї долі інший особі.

При виході у першому випадку учаснику виплачують:

1) повернення вкладу або внеску;

2) повернення долі, що належить від прибутку;

3) частину майна, яке було сформовано на підприємстві вкладником.

Повертається доля учасника:

1) у відповідному розмірі за нормальних умов діяльності;

2) сума при виході може бути менше, ніж первісний внесок внаслідок отриманих збитків та інших втрат в процесі діяльності підприємства.

В акціонерних підприємствах публічних і приватних статутний капітал може збільшуватися при здійсненні таких заходів:

1) рішення про збільшення номінальної вартості акцій, що були раніше випущені:

Дт 46, Кт 40;

2) рішення про збільшення випуску акцій з вже встановленою номінальною вартістю:

Дт 46, Кт 40;

3) рішення про обмін облігацій на акції цього ж емітента:

Дт 52, Кт 40.

Зменшення статутного капіталу в акціонерних підприємствах здійснюються шляхом:

1) рішення про зменшення номінальної вартості акцій:

Дт 40, Кт 672;

2) рішення про зменшення кількості акцій з вже встановленою номінальною вартістю (викуп або анулювання):

Дт 40, Кт 451.

Державні підприємства, які мають частину в акціонерних підприємствах можуть приймати рішення про зміну статутного капіталу у зв’язку з переоціненою вартістю основних засобів.

2. Облік неоплаченого та вилученого капіталу.

Для систематизації інформації про зміни в складі неоплаченого капіталу використовують рахунок 46 «Неоплачений капітал» (контр пасивний)

Заборгованість учасників виникає на дату реєстрації і яка зменшується в міру погашення частини кожним учасником. Згідно з прийнятим рішенням в ПАТ формування статутного капіталу здійснюється за рахунок необоротних активів, виробничих запасів, товарів, МШП, грошових коштів, еквівалентів грошових коштів, і в обліку складають запис:

Дт 15,20,28,22,30(31),35, Кт 46.

Якщо залишок заборгованості інвестор погашає у разі, коли підприємство-емітент є платником ПДВ, складають запис:

Дт 641, Кт 46.

Реєстрація статутного капіталу відображається записом:

Дт 46, Кт40.

Для обліку вилученого капіталу використовують рахунок 45 «Вилучений капітал» (контр пасивний), до якого відкривають 3 субрахунки:

451 «Вилучені акції»;

452 «Вилучені вклади й паї»;

453 «Інший вилучений капітал».

За дебітом 45 рахунку відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або частини викуплених у акціонерів ПАТ або у учасника ВАТ, за кредитом – відображають вартість анульованих або перепроданих акцій.

Викуп акцій може здійснюватися як у готівковій, так і у безготівковій формі. На викуп акцій складають запис:

Дт 451, Кт 30(31).

Викуплені акції можуть бути анульовані виходячи з їх номінальної вартості. У цьому випадку відбудеться зменшення статутного капіталу:

Дт 40, Кт 451.

Якщо викупна вартість більша за номінальну, в такому разі різниця буде списана за рахунок використання чистого прибутку.

Наприклад, номінальна вартість акцій – 10 грн. за од. Ціна викупу – 13 грн. за од. Кількість викуплених акцій – 1000 шт.

В обліку будуть складені наступні записи:

1. Викуп акцій:

1) викуп акцій за рахунок грошових коштів за ціною викупу:

Дт 451, Кт 30(31) на суму 13 000 грн.

2) одночасно відображається зменшення статутного капіталу:

Дт 40, Кт 451 на суму 10 000 грн.

2. Відображення емісійного доходу як різниця між ринковою (ціна викупу) і номінальною вартістю:

Дт 42, Кт 451

Викуплені акції у подальшому можуть перепродавати.

В бухгалтерському обліку продаж викуплених акцій за ціною, вищою за ціну викупу призводить до формування емісійного доходу, і в обліку складають запис:

Дт 45, Кт 30(31)

Перепродаж акцій:

Дт 30(31), Кт 451, Кт 421.

Якщо ціна перепродажу менша за ціну викупу, то в обліку буде складено запис:

Дт 45, Кт 30.

Повторне розміщення (перепродаж) акцій підприємства за ціною, меншою за ціну викупу відображається записом:

Дт 30(31), Кт 451

і на різницю:

Дт 421, Кт 451.

3. Облік додаткового і резервного капіталу.

Для узагальнення інформації про:

- суму, на яку перевищує вартість реалізації випущених акцій над їх номінальною вартістю;

- дооцінку необоротних активів;

- безоплатно отримані необоротні активи

використовують рахунок 42 «Додатковий капітал», до якого відкриваються субрахунки:

421 «Емісійний дохід»,

422 «Інший вкладений капітал»,

423 «Дооцінка активів»,

424 «Безоплатно одержані необоротні активи»,

425 «Інший додатковий капітал».

Емісійний дохід формується за умови продажу акцій

Перевищення ринкової вартості акцій над номінальною вартістю відображається записом:

Дт 40, Кт 421.

Перевищення ринкової вартості акцій над ціною викупу:

Дт 301, Кт 421, Кт 451.

Перевищення вартості викупу акцій над вартістю повторного розміщення відображається записом:

Дт 421, Кт 451.

У підприємства може виникати інший додатково вкладений капітал у випадку, якщо було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу, але не внесено змін до установчих документів:

Дт 30, Кт 422.

Дооцінка необоротних активів також призводить до виникнення додаткового капіталу при використанні рахунку 423 «Дооцінка активів». Якщо прийнято рішення про дооцінку активів:

Дт 10,11,12, Кт 423.

Безоплатно отримані необоротні активи відображаються записом:

Дт 152, Кт 424.

Облік резервного капіталу.

Згідно з законом України «Про господарські товариства», підприємства, у яких можуть виникати фінансові ризики, повинні створювати резервний капітал, розмір якого відображається в установчих документах і складає не менше 25% від статутного капіталу підприємства. Відрахування в резервний капітал - не менше 5% від чистого прибутку підприємства.

Для обліку резервного капіталу використовують рахунок 43 «Резервний капітал».

Формування резервного капіталу в обліку відбувається за рахунок прибутку підприємства, і буде складено запис:

Дт 443, Кт 43.

Використовують кошти резервного капіталу для виплати дивідендів за привілейованими акціями у разі банкротства:

Дт 43, Кт 671.

Також кошти резервного капіталу можна використовувати на покриття збитків:

Дт 43, Кт 442.

Кінцевим результатом діяльності підприємства може бути прибуток або збиток, для обліку якого використовують рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Отриманий прибуток в обліку відображається записом:

Дт 79, Кт 441.

Непокриті збитки (отриманий збиток) відображаються записом:

Дт 442, Кт 79.

Рахунок 443 використовують при нарахуванні дивідендів, формування резервного капіталу та на інші цілі:

Дт 443, Кт 671.

Облік зобов'язань та розрахунків з постачальниками

1. Зобов’язання: поняття, оцінка, класифікація.

2. Форми розрахунків і облік розрахунків із постачальниками.

1. Зобов’язання: поняття, оцінка, класифікація.

В процесі діяльності підприємства придбають для здійснення торгово-виробничої діяльності сировину, продукцію, товари, різні види матеріалів, що призводить до виникнення партнерських стосунків і зобов’язань перед постачальником.

Зобов’язання є одним з основних об’єктів обліку, а також одним із показників, що використовуються для аналізу фінансового стану діяльності підприємства.

Методологічною основою обліку зобов’язань є:

1) П(С)БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

2) П(С)БО №2 «Баланс»: зобов'язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення;

3) П(С)БО №11 «Зобов’язання», в якому розглядаються методологічні принципи формування інформації про зобов’язання, їх оцінку, визнання

Зобов’язання -– заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Для правильної організації обліку зобов’язань необхідно:

1) визначити момент виникнення зобов’язання;

2) дотримання умов призначення зобов’язань.

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на: довгострокові; поточні; забезпечення; непередбачені зобов'язання; доходи майбутніх періодів.

Зобов’язання можуть бути погашені грошовими коштами у вигляді готівкових та безготівкових розрахунків, можуть погашатися й іншими активами, а також може бути заміна одного виду зобов’язань на інший.

В обліку зобов’язання відображаються, якщо їх оцінка достовірно визначена.

Для цілей обліку зобов’язання класифікують:

1. Довгострокові - строк погашення яких  - більше одного операційного циклу.

2. Поточні – строк погашення яких  - до одного операційного циклу.

3. Забезпечення  майбутніх витрат і платежів.

Поточні зобов’язання в обліку відображаються виходячи з вартості зобов’язань на дату здійснення операції.

Довгострокові зобов’язання, за якими нараховуються відсотки, відображаються на дату складання балансу за їх теперішньою вартістю.

2. Форми розрахунків і облік розрахунків із постачальниками.

Між підприємством-покупцем і підприємством-постачальником виникають короткострокові зобов’язання за отримані, але не оплачені товарно-матеріальні цінності, основні засоби, нематеріальні активи, сільськогосподарську продукцію.

В розрахунках із постачальниками використовують різні платіжні інструменти, яким передує укладання договору на поставку товарів. Це договір, в силу якого постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати в обумовлений термін вироблені товари покупцю для використання у підприємницькій діяльності або в ін. цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.

Для обліку розрахунків з постачальниками використовують рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», до якого відкриваються 3 субрахунки:

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»,

632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»,

633 «Розрахунки з учасниками ПФГ».

Синтетичний облік розрахунків із постачальниками:

1. Надходження сировини і матеріалів від постачальника у кількості 100 од. вартістю 12 грн. за од. відображається у обліку:

Дт 201, Кт 631 на суму 1000 грн.

і одночасно – відображення ПДВ:

Дт 641, Кт 631 на суму 200 грн.

2. Витрати на доставку, що здійснювалася постачальником в сумі 120 грн. (у т.ч. ПДВ):

Дт 201 (289), Кт 631 на суму 100 грн.

і відображення ПДВ:

Дт 641, Кт 631 на суму 20 грн.

Якщо була передплата, то у підприємства виник податковий кредит з ПДВ:

Дт 644, Кт 631.

3. Погашення заборгованості перед постачальником може відбуватись за рахунок власних і позикових коштів:

1) за рахунок власних коштів:

Дт 631, Кт311;

2) за рахунок позикових коштів:

Дт 631, Кт 601

3) за рахунок коштів акредитиву:

Дт 631, Кт 313.

4. Погашення зобов’язань постачальнику за індосаментом в рахунок короткострокового векселя:

Дт 631, Кт 341.

5. Взаємозалік з постачальником за умови передоплати:

Дт 631, Кт 371

При прийманні запасів за якістю і кількістю можуть виникати недостача або надходження неякісної продукції. У цьому випадку постачальнику необхідно виставити претензію. Використовуємо рахунок 374 «Розрахунки за претензіями».

Приклад.

Фактично надійшло на підприємство 80 од. продукції, а повинно було надійти 100 од. вартістю 12 грн. за од. В обліку буде складено запис:

Дт 201, Кт 631 на суму 800 грн.,

Дт 641, Кт 631 на суму 160 грн.

Якщо виявлена недостача за виною постачальника, то в обліку буде складено запис на суму виставленої претензії:

Дт 374, Кт 631 на суму 240 грн.

Якщо при відображенні фактичної наявності запасів було відображено право на податковий кредит, то сума ПДВ, що відноситься до недостатніх запасів, повинна бути зафіксованою на рахунку 644 тільки після отримання від постачальника Розрахунка-коригування показників до податкової накладної:

Дт 374, Кт 644 на суму 40 грн.,

Дт 374, Кт 631 на суму недостатніх запасів – 200 грн.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология