Обґрунтування рішень щодо управління активами СПД

Практично у більшості підприємств різних галузей найбільшу питому вагу займають запаси і дебіторська заборгованість.

Оптимізація рівня виробничих запасів залежить від витрат, пов'язаних з підтриманням їх рівня. До складу витрат входить два елементи: витрати на зберігання і витрати на розміщення і виконання замовлень. Чим більше підприємство витрачає на зберігання оборотних активів (наприклад, необхідні складські приміщення в достатньому обсязі), тим менші витрати на постачання (немає необхідності зайвий раз користуватися послугами транспортних організацій).

В теорії управління запасами доведено, що при деяких обмеженнях та передумовах можна розрахувати розмір оптимальної партії замовлень (ЕОQ). Припустимо, що вартість виконання одного замовлення (F), а витрати на зберігання одиниці запасів (Н) і величина витрат ТМЦ за деякий період (D) єпостійними. Якщо також прийняти, що витрати запасів є постійними у часі, то середній обсяг запасів = Q / 2 од.,

де Q - замовлений обсяг запасів (в одиницях), причому передбачається, що він змінюється протягом часу, що розглядається.

Відповідна формула (модель Уілсона) має вигляд:

                                          (7.1)

де: ЕОQ - обсяг партії, од.;

F - вартість виконання одного замовлення;

D - величина витрат запасів за той же період, од.;

H - витрати на утримання одиниці запасів ТМЦ за деякий період, в тому числі витрати по зберіганню, транспортуванню, страхуванню разом з рівнем прибутку на інвестований в запаси капітал.

 

Приклад1. Фірма купує деталі по 30 грн. /од. В рік їй потрібно 5000 деталей; середня норма прибутку на капітал – 15%; витрати на зберігання однієї деталі - 1 грн., витрати на організацію одного замовлення - 120 грн. Визначити оптимальну партію замовлення з врахуванням знижок (табл.7.1).

 

Таблиця 7.1 - Система знижок, що надається постачальником

 

Обсяг замовлень (ОЗ), од.	Ціна за одиницю, грн.
0<ОЗ<499 500<ОЗ<999 1000 <ОЗ	30,0 28,0 27,5

 

Рішення

Розрахуємо витрати на зберігання запасів і втрачену вигоду на одиницю:

Н = 1,0 + (15%×30) / 100% = 5,5 грн.

Визначимо кількість замовлень в рік (п)

п = 5000 / 467 = 11

Введемо в розрахунки систему знижок (табл. 7.1) і визначимо сумарні річні витрати (табл. 7.2).

 

Таблиця 7.2 - Визначення оптимальної партії з врахуванням знижок

 

Витрати, грн.	Обсяг замовлення, од.
	467	500	1000
Річні на організацію замовлень На зберігання одного замовлення  На придбання запасів для річної потреби	13200 2568,5 150000,0	1200,0 2600,0 140000,0	600,0 5125,0 137500,0
Всього витрат (р. 1 + р. 2 + р. 3)	153888,5	143800,0	143225.0

 

З таблиці 7.2 видно, що найкращим буде третій варіант (обсяг замовлення - 1000 од.), що забезпечує мінімальні річні сумарні витрати.

 

Контроль за ефективністю управління запасами на вітчизняних підприємствах здійснюють за допомогою аналізу зміни швидкості обороту запасів. В загальному випадку швидкість обороту виробничих запасів (ВЗ) підприємства прийнято розраховувати за допомогою формули: 

 (7.2)

 

Середня величина виробничих запасів (ВЗ) за даними балансу визначається за формулою:

 

                     (7.3)

 

Потім визначається тривалість одного обороту в днях:

 

 (7.4)

Управління дебіторською заборгованістю

Алгоритм управління дебіторською заборгованістю має наступні складові:

1) фінансовий аналіз діяльності організації-постачальника;

2) розробка кредитної політики організації;

3) прийняття рішення про надання кредиту, страхування дебіторської заборгованості;

4) зміна кредитної політики організації;

5) контроль за відвантаженням продукції, випискою рахунків та його відправкою покупцю; складання картотеки дебіторів;

6) контроль фінансового стану дебіторів;

7) прийняття рішення про можливість використання факторингу або форфейтингу;

8) при непогашенні боргу або його частини встановлення оперативного зв'язку з дебітором на предмет визнання ним боргу;

9) звернення до господарського суду із позовом про стягнення простроченої заборгованості;

10) порушення справи про банкрутство;

11) компенсація збитків з фонду безнадійних боргів.

Після того, як встановлено тривалість виробничо-фінансового циклу, слід провести аналіз дебіторської заборгованості підприємства-постачальника. Розглянемо приклад 2.

 

Приклад 2. Фінансовий менеджер ТОВ "Імпульс" проводить аналіз дебіторської заборгованості за фінансовою звітністю для прийняття управлінського рішення. Розгляньте алгоритм його роботи і оцініть стан дебіторської заборгованості Вашого підприємства.

Методичні вказівки до рішення прикладу 2.

 

1.Спочатку аналізується динаміка дебіторської заборгованості та її структура за балансом підприємства (табл. 7.3).

 

 

Таблиця 7.3 - Динаміка дебіторської заборгованості та її структури ТОВ "Імпульс"

Стаття дебіторської заборгованості	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Зміни за звітний період
	тис. грн.	% до результату	тис. грн.	% до результату	тис. грн.	% до результату
Покупці та замовники	156,0	82,1	610,0	93,3	+454	+11,2
Векселі до отримання	-	-	-	-	-	-
Заборгованість дочірніх та залежних підприємств	-	-	-	-	-	-
Аванси надані	-	-	-	-	-	-
Інші дебітори	34,0	17,9	44,0	6,7	+10	-11,2
Разом	190,0	100,0	654,0	100,0	+464	-

 

2. Далі проводиться аналіз оборотності дебіторської заборгованості, для чого використовують відповідні коефіцієнти. Для розрахунку цих коефіцієнтів використовується бухгалтерський баланс і Звіт про фінансові результати.                                    

                                          (7.5)

де ВР - виручка від реалізації;

Д3_сер - середня дебіторська заборгованість.

Для розрахунку середньої дебіторської заборгованості використовуються формули:

- середньої хронологічної (якщо є дані про розміри дебіторської заборгованості на початок кожного місяця або кожного кварталу):

,                          (7.6)

де ДЗ₁, Д3₂,...,ДЗ_П - величина ДЗ на початок кожного місяця або кварталу;

- середньої арифметичної (якщо є дані про розміри дебіторської заборгованості тільки па початок і кінець періоду):

                              (7.7)

Чим швидше обертається дебіторська заборгованість, тим менший ризик її непогашення. Чим вищий коефіцієнт оборотності, тим агресивніша політика стягнення платежів;

    (7.8)

Чим більший період погашення дебіторської заборгованості, тим вищий ризик її непогашення. Період до 60 днів вважається нормальним, до 90 днів - поганим, а період більше 90 днів – це суцільні проблеми для підприємства.

Аналізуються також наступні показники:

      (7.9)

                       (7.10)

Показник (7.9) характеризує якість дебіторської заборгованості. Чим вище його рівень, тим менша ліквідність дебіторської заборгованості.

Фінансовий менеджер також може провести аналіз дебіторської заборгованості за покупцями з метою виявлення покупців, що порушують терміни платежів, підготовити звіт про збитки по безнадійних боргах.

При аналізі коефіцієнтів, що характеризують дебіторську заборгованість, фінансовий менеджер дотримується наступних принципів:

- порівнює їх із середньо галузевими і з коефіцієнтами підприємств цієї ж галузі. Велика розбіжність із вказаними показниками у будь-який бік потребує уваги;

- враховує циклічність бізнесу, тобто розраховує коефіцієнти окремо для періодів зростання і для періодів спаду;

- порівнює їх значення при зміні кредитної політики, яка проводиться підприємством, і тим самим визначає ефективність цієї політики;

- виокремлює продаж в кредит і за готівку. Якщо у підприємства переважає продаж за готівку, а за продажем в кредит мають місце постійні затримки і середній період сплати занадто високий, то можливо потрібно припинити продаж в кредит взагалі і продавати товари та послуги тільки за готівку;

- прагне до балансу між кредиторською заборгованістю і дебіторською, адже кредиторська заборгованість є безкоштовним джерелом фінансування.

Аналіз дебіторської заборгованості дозволяє зробити висновок про ефективність кредитної політики, що проводиться підприємством, виявити її недоліки і врахувати їх при розробці нової кредитної політики

 

Розробка кредитної політики підприємства.

На підставі аналізу динаміки дебіторської заборгованості підприємства і складеного прогнозу її стану керівники приймають рішення щодо стратегії кредитної політики підприємства.

Період кредитування дорівнює середньому періоду погашення дебіторської заборгованості в днях. Його розраховують за даними попередніх періодів в середньому по галузі чи по аналогічних підприємствах, або ж по підприємству-постачальнику. Вихідними даними для розрахунку середнього періоду погашення дебіторської заборгованості є: виручка від реалізації продукції в кредит; середній розмір дебіторської заборгованості; тривалість періоду, що аналізується, в днях.

Особливе значення має прогноз розміру виручки від реалізації, на якому ґрунтуються всі інші розрахунки. Збільшення строку, що надається для сплати рахунків, наприклад з 30 до 60 днів, призводить до залучення нових покупців, зростання попиту на товар та обсягів продажу. На підставі маркетингових досліджень складаються три варіанти прогнозу обсягу продажу: оптимістичний, песимістичний і середній.

Розглянемо це на прикладі.

Приклад 3. Підприємство планує отримати наступну виручку від реалізації продукції в кредит по місяцях (грн.):

 

січень	лютий	березень	квітень	травень	червень
5000	10000	12000	13000	14000	16000

 

За фактичними даними 20% покупців проводили оплату протягом поточного місяця, 30% - протягом місяця наступного за поточним, 50% - протягом другого місяця, що йде за поточним. Потрібно визначити прогнозовані розміри дебіторської заборгованості на перше квітня і перше липня.

 

Рішення.

 

Проведемо розрахунок руху грошових коштів і визначимо суму дебіторської заборгованості:

Таблиця 7.4 – Розрахунок суми дебіторської заборгованості.

 

ПОКАЗНИКИ	січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень
Обсяг реалізації в кредит	5000	1 0000	1 2000	1 3000	14000	16000	-	-
Оплата протягом поточного місяця	1000	2000	2400	2600	2800	3200	-	-
Оплата протягом місяця, наступного за поточним	-	1500	3000	3600	3900	4200	4800	-
Оплата протягом місяця, що йде другим після поточного	-	-	2500	5000	6000	6500	7000	8000
Разом: оплачено	1000	3500	7900	11200	12700	13900
не оплачено	4000	6500	4100	1800	1300	2100
Дебіторська заборгованість	4000	10500	14600	16400	17700	19800	-	-

 

Таким чином, дебіторська заборгованість на перше квітня - 14600 грн. на перше липня - І9800 грн.(табл. 7.14).

Одноденна виручка від продажу товарів та послуг (в грн.):

 у І кварталі (5000+10000+12000): 90 = 300;

у II кварталі (13000 + 14000+І6000): 90 = 477,8;

за перше півріччя (5000+І0000+12000+13000+14000+16000): 180 =388,9.

Середній період погашення дебіторської заборгованості (в днях):

 у І кварталі 14600:300 = 48,7;

у 2 кварталі: 19800:477,8 = 41,4;

за перше півріччя: 19800:388,9 = 50,9.

Розрахунок показує, що строк надання кредиту можна взяти рівним 50 дням.

Проаналізуємо структуру дебіторської заборгованості за термінами її виникнення

 

Таблиця 7.5 - Структура дебіторської заборгованості за термінами її виникнення

 

 

 

Строк виникнення дебіторської заборгованості, дні	Дебіторська заборгованість
	На 01.04		На 01.07
	грн.	% до результату	грн.	% до результату
0 - 30	4000	27,40	12800	64,60
31 - 60	6500	44,50	7000	35,40
61 - 90	4100	28,10	-	-
Разом:	14600	1 00,00	19800	100,00

 

Дані таблиці 7.5 показують, що на перше квітня буде переважати дебіторська заборгованість із строком виникнення від 31 до 60 днів, на перше липня - із строком до 30 днів.

Дебіторська заборгованість на 01.07 - 19800 грн., в тому числі:

- з травневої виручки не буде сплачено 7000 грн. (14000-2800-4200) - двохмісячна заборгованість;

- з червневої виручки не буде сплачено 12800 грн. (16000-3200) - місячна заборгованість.

На основі здійснених розрахунків складемо планову відомість непогашених залишків (табл. 7.6).                                       

 

Таблиця 7.6 - Планова відомість непогашених залишків

 

 

 

Місяць	Виручка від реалізації товарів і послуг, гри.	Дебіторська заборгованість, що виникла в даному місяці
		грн.	% до виручки
Січень	5000	-	-
Лютий	10000	10000 – 5000  = 5000	50,00
Березень	12000	12000 – 2400  = 9600	80,00
	Разом:	14600	130,00
Квітень	13000	-	-
Травень	14000	14000 – 2800 – 4200  = 7000	50,00
Червень	16000	16000 – 3200  = 12800	80,00
	Разом:	19800	130,00

 

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1. Виконати вертикальний і горизонтальний аналіз активів. Зробити висновки щодо їх складу і динаміки.

Завдання 2. За даними фінансової звітності визначити показники ефективності управління запасами. Зробити висновки. Які б заходи Ви рекомендували підприємству для більш ефективного використання запасів?

Завдання 3. За даними фінансової звітності підприємства, де Ви проходили практику (або за наведеною у додатках) дати оцінку управління дебіторською заборгованість СПД. Аналітичну роботу провести відповідно методичним вказівкам до рішення прикладу

Завдання 4. Визначити потребу підприємства в короткостроковому кредиті

 

Таблиця 7.7 – Річний баланс ВП”ТБМ”

АКТИВ		ПАСИВ
Основні активи	3500	Власні засоби	2000
Запаси сировини	400	Резерви	1000
Незавершене виробництво	200	Довгострокова заборгованість	2000
Запаси готової продукції	600	Короткострокова банківська заборгованість	1000
Дебіторська заборгованість	1800	Кредиторська заборгованість	1200
Грошові кошти	200
Короткострокові фінансові вкладення	200
Інші поточні активи	300
БАЛАНС	7200		7200

Річний баланс виробничого підприємства "ТБМ" надано у табл.7.7.

Потрібно.

1. Розрахувати власні оборотні кошти.

2. Обчислити поточні фінансові потреби.

3. Визначити потенційний надлишок/дефіцит коштів.

4. Розрахувати реальний надлишок/дефіцит коштів.

5. Якщо буде виявлено дефіцит, треба розрахувати суму необхідного короткострокового кредиту

 

Методичні вказівки до рішення завдання.

1. Власні оборотні кошти визначаються як різниця між постійними пасивами і постійними активами:

2. Поточні фінансові потреби обчислюються як різниця між поточними активами (без коштів) і поточними пасивами:

3. Потенційний надлишок/дефіцит коштів - це різниця між (1) і (2):

4. Реальний надлишок/дефіцит готівки розраховується на базі потенційного надлишку/дефіциту з врахуванням уже наявних на поточний момент короткострокових вкладень (їх можна мобілізувати) і короткострокового кредиту.

5. Сума, на яку поточні фінансові потреби більше власних оборотних коштів (тобто постійних пасивів не вистачає для забезпечення нормального функціонування підприємства) - це і є потрібна сума короткострокового кредиту.

 

Завдання 5. Визначення чистого оборотного капіталу.

Фірма має наступний баланс (табл.7.8):

 

Таблиця 7.8 – Баланс фірми (тис.грн).

 

Активи		Пасиви
Грошові кошти	30,0	Кредиторська заборгованість	30,0
Дебіторська заборгованість	60,0	Заборгованість по зарплаті	20,0
Товарно-матеріальні запаси	100,0	Податки, що підлягають сплаті до бюджету	60,0
Необоротні активи	810,0	Довгострокові кредити	260,0
		Статутний капітал	470,0
		Нерозподілений прибуток
БАЛАНС	1000,0	БАЛАНС	1 000,0

Потрібно визначити чистий оборотний капітал фірми.

Завдання 6. Затримка в надходженні готівки

Торгова фірма в середньому щодня одержує 100,0 тис. грн. Фінансовий директор визначив, що період між відправленням чека і його дійсним одержанням для використання складає 4 дні.

Потрібно визначити, яка сума заморожена через цю затримку.

Завдання 7. Середній касовий залишок

Торгова фірма має наступні середні щотижневі касові залишки (тис.грн.):

 

Таблиця 7.9 – Дані про середні щотижневі касові залишки СПД.

Тиждень	Середній касовий залишок
1	20,0
2	15,0
3	12,0
4	15,0
Всього	62,0

 

Потрібно:

1. Визначити середній щомісячний касовий залишок.

2. Розрахувати прибуток, одержуваний щомісяця від середнього касового залишку, якщо щорічна ставка відсотка складає 15%.

 

Завдання 8. Оптимальна сума коштів

У підприємства потреба в готівці складає 1000 тис. грн. на місяць. Очікується, що готівка надходить рівномірно. Річна ставка складає 20%. Вартість кожної операції позики чи зняття грошей з рахунка складає 100 грн.

Потрібно:

1. Визначити оптимальну суму операції.

2. Розрахувати середню величину касового залишку.

Підказка: Оптимальна сума операції визначається по формулі розрахунку оптимального (чи максимального) залишку (модель Баумоля).

 

 Питання до теми:

1. Дайте характеристику розташування основних розділів активів підприємства.

2. Яким чином виконується амортизація основних засобів, в чому особливості амортизації нематеріальних активів?

3. Які основні фактори впливають на суму дебіторської заборгованості?

4. В чому полягає сутність проблеми обліку запасів? Який метод оцінки запасів може бути рекомендовано в умовах інфляції і чому?

5. В чому суть поняття грошові еквіваленти і у якому вигляді вони відображені у балансі?