Експериментальна база дослідження.

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи організації самостійної діяльності учнів у навчальному процесі

1.1 Самостійність школяра в навчальній роботі як наукова проблема

1.2 Управління самостійною діяльністю школярів

1.3 Психолого-педагогічні особливості молодших школярів і забезпечення їх самостійності в учбовій діяльності

Висновок до розділу I

Розділ 2. Методика організації самостійної навчальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства

2.1 Реалізація самостійної роботи на уроках з природознавства

2.2 Формування наукового світогляду на уроках природознавства учнів початкової школи

2.3 Результати дослідно-експериментальної роботи

Висновок до розділу II

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

 

В умовах, коли якість навчання майбутніх випускників школи набуває особливого значення, проблема самостійності і самостійної навчально-cвітоглядної діяльності учнів у навчальному процесі повстає особливо гостро. У державних документах про освіту " Освіта. Україна XXI століття", "Доктрина національної освіти в Україні" та інших йдеться про необхідність докорінного реформування навчального процесу у сучасній школі, про забезпечення особистісно-орієнтованого навчального процесу, з чим і пов`язаний перехід до концептуально нової організації учбової організації школярів.

На сьогоднішній день зростає значення початкової освіти. Початкова ланка школи повинна не тільки дати учням певну суму знань, а й формувати в них навички самостійного учіння. Для цього проводяться пошуки таких методів і організаційних форм навчання, які сприятимуть розвитку самостійності учнів.

Розвитком самостійності в процесі навчальної діяльності займалися такі вчені, як В. Буряк, І. Малкін, П. Підкасістий, Б. Єсипов. Вони стверджували, що самостійність включає в себе такі сторони: ставлення вчителя до проявів самостійності учня; уміння учнів самостійно планувати свою навчальну роботу; уміння виділяти головне і другорядне; оцінку учнем труднощів у вивченні матеріалу; наявність або відсутність в учня інтересу до матеріалу, який вивчається; самостійне застосування засвоєних знань; оцінка учнем своєї роботи і її результатів.

Аналіз розвитку ідей з проблеми дозволяє виділити 3 напрямки, в рамках яких проблема самостійної діяльності обговорюється впродовж багатьох віків розвитку школи.

У працях прогресивних мислителів і педагогів минулого Західної Європи Я. Коменського, Ж.Ж. Руссо, І. Песталоцці, Ф. Дістервега не раз підкреслювалось значення самостійності учнів в оволодінні знаннями, вміннями і навичками. Я. Коменський у "Великій дидактиці" писав, що: "Людей необхідно вчити спостерігати самим природу, а не тільки пам'ятати чужі спостереження і пояснення з книжок" [26, с.179].

Про значення самостійної роботи, яка сприяє розвитку розумових здібностей дитини, писали і визначні діячі прогресивної педагогіки, зокрема К. Ушинський, М. Бунаков, В. Водовозов, О. Герд, П. Лесгафт, В. Вахтєров та ін. Так К. Ушинський вважав, що навчання дітей повинно здійснюватися переважно на основі вражень, здобутих ними безпосередньо з навколишнього світу. Він висунув і розробив положення про значення знань, здобутих самими дітьми [24, с.252].

Вихованню самостійності учнів особливого значення надавав відомий учений методист О. Герд. У своїх працях він зазначав, що вчитель повинен розвинути в учнів інтерес до самостійного вивчення явищ природи, передавати їм потрібні практичні відомості і прийоми. Його книжки і методичні посібники містять десятки класних і домашніх завдань для самостійної роботи учнів.

Самостійна робота - це вища форма навчальної діяльності учня, що є формою самоосвіти.

В. Буряк розглядав самостійну роботу як вид учбової діяльності школярів. Вона має бути передусім досвідченою, внутрішньо вмотивованою діяльністю. Самостійна робота є різнобічним, поліфункціональним явищем і має не тільки навчальне, а й особистісне, суспільне значення. Сутність цього складного і багатогранного явища, на думку цього дослідника, ще термінологічно точно не визначена.

Найбільш правильним варто визнати визначення самостійної роботи, дане Б. Єсиповим: "Самостійна робота учнів, що включається в процес навчання, це така робота, що виконується без особистої участі вчителя, по його завданню в спеціально наданий для цього час; при цьому учні свідомо прагнуть досягти поставленої мети, вживаючи свої зусилля і виражаючи в тій чи іншій формі результат розумових чи фізичних (чи тих та інших разом) дій" [16, с.15].

Психологічні дослідження учених Б. Єсипова та Д. Вількєєва, показали, що істотною особливістю розумової діяльності учнів молодшого шкільного віку є, з одного боку, інтенсивне зростання їх пізнавальних потреб, а з другого - недостатня зрілість логічного мислення, обмеженість пізнавальних можливостей [16; 17].

Результати наукових досліджень, науковий доробок педагогів дають змогу виділити такі основні напрямки розвитку самостійності учнів у процесі навчання: створення пошукової проблемної ситуації на уроці; застосування системи самостійних робіт; використання нових форм уроку; різноманітних дидактичних та навчально-технічних засобів; розвиток самостійності і активності учнів у процесі навчання [16; 37; 45; 36; 38].

Актуальність даної проблеми і значущість її для педагогічної практики зумовили вибір теми дослідження " Самостійна робота як засіб формування наукового світогляду учнів початкової школи".

Об'єктом дослідження є самостійна навчальна діяльність учнів, як засіб формування наукового світогляду учнів.

Предмет дослідження - педагогічні умови оптимального використання самостійної роботи учнів, засобу формування наукового світогляду початкової школи.

Мета дослідження передбачає вивчення, розробку та обґрунтування ефективної системи організації самостійної учбової діяльності як засобу формування наукового світогляду учнів початкової школи.

Завдання дослідження:

вивчення загального стану розробки проблеми самостійної роботи молодших школярів в навчальній діяльності на різних етапах уроку;

вивчення стану практичного використання самостійної навчальної діяльності молодших школярів в передовому та масовому досвіді роботи початкової школи;

обґрунтувати умови, що забезпечують формування наукового світогляду на уроці у початковій школі;

розробка системи самостійної навчальної діяльності школярів молодшого шкільного віку у структурі уроку і її експериментальна перевірка.

Для реалізації поставлених завдань на всіх етапах дослідження було застосовано такі методи:

теоретичні (аналіз психологічної та педагогічної літератури з проблеми; аналіз, синтез, порівняння, систематизація, моделювання, узагальнення, класифікація) з метою визначення сутності понять та підходів до оптимального застосування самостійної роботи на уроках у початкових класах;

емпіричні (анкетування, тестування, інтерв'ювання, педагогічне спостереження, бесіди, опитування, вивчення документації) для вивчення та діагностики стану готовності майбутніх вчителів до використання самостійних робіт, з'ясування рівня сформованості у молодших школярів пізнавальних інтересів.

Висновок до розділу I

 

Отже, формування самостійності учня передбачає активну взаємодію вчителя і учня. Навички і вміння самостійної роботи в учнів формуються не самі по собі, а в результаті спеціально організованих вправ, що органічно включаються у навчальний процес. Велике значення має висока майстерність учителя, його керівництво активною, пізнавальною діяльністю учня; логіка педагогічного процесу; створення проблемної ситуації на уроці; правильна і раціональна організація видів самостійної роботи, пов'язаної з подоланням учнями певних труднощів, підведення підсумків виконання і об'єктивна оцінка роботи.

Контрольний клас.

Репродуктивний рівень сформованості учня: кількість учнів 50/50, на початку експерименту 24%, в кінці 34%.

Варіативний рівень сформованості учнів: кількість учнів 50/50, рівень сформованості на початку 26%, в кінці експерименту 16%;

Творчий рівень сформованості учнів: кількість 50/50, рівень сформованості 16%, в кінці експерименту 8 %;

Експериментальний клас.

Репродуктивний рівень сформованості учня: кількість учнів 50/50, на початку експерименту 26% в кінці 16%.

Варіативний рівень сформованості учнів: кількість учнів 50/50, рівень сформованості на початку 36%, в кінці експерименту 22%.

Творчий рівень сформованості учнів: кількість 50/50, рівень сформованості 14%, в кінці експерименту 30%;

Узагальнення результатів спостережень уроків вчителів початкових класів свідчать про те, що самостійна робота як засіб формування наукового світогляду активно використовується на етапах:

перевірка домашнього завдання (59,8%)

закріплення нового матеріалу (74,55%)

повторення і узагальнення раніше сприйнятого (74,1%)

Перевага на цих етапах надається самостійній роботі за зразком (71,1%) та репродуктивним (82%) в той час, як варіативні (31,9%) та творчі (28,6%) використовуються обмежено. Певний відсоток часу (33%) відтвориться вчителями для самостійної навчальної діяльності учнів на етапі підсумок уроку, але в силу короткотривалості цього етапу вчитель в основному орієнтується на самостійну роботу учнів, яка буде перевірена лише до наступного уроку, таким чином використати її результати вже на даному уроці не можливо. При цьому вчитель орієнтується на репродуктивні завдання та завдання за зразком.

Не використовуються самостійні роботи на етапах: пояснення, нового матеріалу, повторення попереднього матеріалу.

Результати спостережень свідчать про те, що на етапі закріплення нового матеріалу самостійні роботи використовують більше за зразком та репродуктивну (48,8%) в той час, як варіативну і творчу лише (26,4%).

З метою виявлення рівня підготовленості вчителів до організації самостійності учбової діяльності нами було проведене анкетування та охоплено 4 вчителя початкової школи смт. Володарка Київської області.

За результатами проведеного анкетування нами було зроблено такі висновки. Вчителі початкових шкіл недостатньо усвідомлюють сутність поняття самостійної роботи на уроці, оскільки: ("Додаток В")

% опитаних вважають самостійною будь-яку діяльність учня без участі в ній вчителя;

% вчителів не називають суттєвих ознак цього методу навчання, тобто не здатні відокремити один метод навчання від інших і теоретично їх охарактеризувати;

% вчителів чітко усвідомлюють сутність самостійної роботи учнів;

% опитаних в початковій школі не можуть назвати характерні особливості організації самостійної роботи учнів саме в початковій школі.

В структурі уроку бачать специфіку окремих етапів щодо організації самостійної роботи учнів лише 10% опитаних самостійно (без методичних рекомендацій) можуть оптимально спланувати самостійну роботу молодших школярів в структурі уроку. 49% оптимальних, але обґрунтувати свою точку зору можуть лише 24% вчителів. Розрізняють види самостійної роботи за характером пізнавальної діяльності 15% опитаних вчителі, але ніхто з них не може назвати основні показники, які дозволяють використати ті чи інші види самостійної роботи на певному етапі уроку.

Творчо підійти до вибору змісту варіативних та творчих самостійних робіт можуть лише 8% опитаних, всі інші користуються при цьому готовими методичними розробками або відшукують такі матеріали у періодичних видіннях та у іншій спеціальній літературі запозичують у своїх товаришів.

Наведені дані у таблиці свідчать проте, що рівень оволодіння самостійності в учнів на початку експерименту у контрольному та експериментальному класах становив (26 %) за зразком, (32 %) репродуктивних, (26 %) варіативних та (16 %) творчих.

Результати підсумкового етапу свідчать про те, що у експериментальному класі значно підвищився рівень пізнавальної активності у дітей при виконанні системи завдань різного характеру на (21 %), більше ніж у контрольному класі.

Таким чином підтверджується гіпотеза нашого дослідження.

Ефективність самостійної учбової діяльності школярів підвищується, якщо на різних етапах уроку використовується система навчальних завдань (за зразком, репродуктивні, варіативні, творчі) та система пізнавальних завдань побудованих за принципом зростання рівня пізнавальної активності.

Висновок до розділу II

 

Проведенні нами дослідження виявили щорезультати підсумкового етапу свідчать про те, що у експериментальному класі значно підвищився рівень формування наукового світогляду у дітей при виконанні системи завдань різного характеру на (21 %), більше ніж у контрольному класі.

Ефективність самостійної учбової діяльності школярів підвищується, якщо на різних етапах уроку використовується система навчальних завдань (за зразком, репродуктивні, варіативні, творчі) та система пізнавальних завдань побудованих за принципом зростання рівня пізнавальної активності.

Ми виявили що вчителі початкових шкіл недостатньо усвідомлюють сутність поняття самостійної роботи на уроці, оскільки:

% опитаних вважають самостійною будь-яку діяльність учня без участі в ній вчителя;

% вчителів не називають суттєвих ознак цього методу навчання, тобто не здатні відокремити один метод навчання від інших і теоретично їх охарактеризувати;

% вчителів чітко усвідомлюють сутність самостійної роботи учнів;

% опитаних в початковій школі не можуть назвати характерні особливості організації самостійної роботи учнів саме в початковій школі.

Висновки

 

Ми вивчили загальний стан розробки проблем самостійної роботи я засобу формування наукового світогляду молодших школярів в навчальній діяльності на різних етапах уроку.

Вивчили стан практичного використання самостійної навчальної діяльності молодших школярів в передовому та масовому досвіді роботи початкової школи.

Обґрунтували умови, що забезпечують формування наукового світогляду на уроці природознавства в початковій школі.

Розробили системи самостійної навчальної діяльності школярів молодшого віку у структурі уроку і її експериментальна перевірка.

Отже, формування у школярів молодшого шкільного віку наукового світогляду - складна й актуальна проблема шкільної педагогіки.

Науковий світогляд є основою багатогранної діяльності учнів, спрямованої на пізнання дійсності, перетворення її в інтересах суспільства, тому робота по формуванню в учнів наукового світогляду має забезпечувати глибоке усвідомлення матеріалістичності світу, демократичного характеру його становлення, виховання стійких поглядів, переконань, ідеалів тощо.

Одним з найважливіших завдань школи є формування в учнів системи знань, створення ціннісної наукової картини світу.

Міцні і глибокі знання з основних предметів, вироблення певного емоційно-оцінюючого ставлення учнів до навчального матеріалу світоглядного характеру - необхідна умова формування різних компонентів їх світогляду. Особливу роль у пізнавальній діяльності учнів відіграють "знання про знання". Вони допомагають правильно орієнтуватись у великому за обсягом фактологічному матеріалі і пізнавати нові закономірності розвитку навколишньої дійсності.

Найважливішим засобом формування в учнів наукового світогляду є вивчення наук. Чітке виділення в кожному предметі провідних понять, ідей і забезпечення глибокого усвідомлення їх учнями сприяють успішному формуванню в них світоглядних поглядів, переконань. Доцільно організовувати засвоєння учнями навчального матеріалу як процес їх самостійного відкриття закономірностей розвитку природи, суспільства.

У процесі вивчення основ наук, позакласних заходів слід дотримуватись особливостей формування світоглядних уявлень, понять, ідей, які визначаються змістом, характером того чи іншого навчального предмета, певним видом практичної діяльності учнів.

Навчально-виховна робота педагогів має спиратися на знання реального рівня сформованості в кожного учня певних світоглядних поглядів, переконань, ідеалів. Не кількість проведених навчально-виховних заходів, а їх якість (конкретна виховна цілеспрямованість, емоційна наснаженість, активізація пізнавальних процесів, створення умов для перевірки і застосування знань на практиці, вироблення в учнів уміння переносити сформовані мислительні дії, світоглядні знання в інші нестандартні ситуації тощо) забезпечує успішне формування у школярів наукового світогляду.

Слід забезпечувати комплексний підхід до формування в учнів світоглядних понять, поглядів, переконань, ідеалів, морально-емоційних оцінок. Ступінь сформованості одного структурного компоненту світогляду впливає на інші І, таким чином, позначається на всій світоглядній системі особистості. Комплексний підхід до формування в учнів світогляду створює сприятливі умови для одночасного впливу на інтелектуальну, емоційну і вольову сфери, рівномірного розвитку всіх структурних компонентів світогляду. При цьому дуже важливо сформувати в учнів уміння оцінювати будь-який факт, подію з різних сторін.

Список використаних джерел

 

1. Алексеев П.Г. Проблема руководства умственной деятельностью при решении алгебраических задач. / Алексеев П.Г. - М.: Педагогика, 1964. - 157с.

. Андреева Н.Н. Индивидуальные творческие работы учащихся в обучение.: Канд. дис. / Андреева. - М.: Педагогика, 1967. - 122с.

. Аристова Л.П. Активность учения школьника. / Аристова. - М.: Просвещение, 1968. - 56с.

. Байбара Т.М. Методика на вчання природознавства в початковий класах. Навчальний посібник. / Байбара Т.М. - К.: Веселка, 1998

. Білецька М.А. Уроки української мови в 1 класі: Посібник для вчителів. / Білецька М.А. - К.: Радянська школа, 1978. - 160с.

. Богуш А.М. Етичні бесіди в 1-3 класах/ Богуш А.М., Смовська О.І. - К.: Радянська школа, 1981. - 135с.

. Бондаренко С.Н. Урок - творчество учителя. / Бондаренко - М.: Знание, 1974. - 64с.

. Буряк В.К. Самостійна робота з книгою. / Буряк В.К. - К.: Т-во "Знання", 1990. - 480с.

. Вашуленко М.С. Навчання грамоти в початкових класах: Посібник для вчителів. / Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. - К.: Радянська школа, 1982. - 174с.

. Вашуленко М.С., Робота з дитячою книжкою: Посібник для вчителів. / Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. - К.: Радянська школа, 1982. - 240с.

. Голант Е.Я. Некоторые принципиальные вопросы развития самостоятельности школьников // Учебные записи ЛГПИ. - 1944. / Голант Е.Я. - Т.52. - С.11-23.

. Данилов М.А. Воспитание у школьников самостоятельности и творческой активности в процессе обучения/ Данилов М.А. // Педагогика. - 1961. - №8. - С.33-37.

. Данилов М.А. Процес обучение в советской школе. / Данилов М.А. - М.: изд-во АШРСФСР, 1960. - С.24-52.

. Данилюк І.М. Використання дидактичного матеріалу в 1 класі. / Данилюк І.М. - Тернопіль, 1988. - 35с.

. Дидактика средней школы. Некоторые проблемы современной дидактики / Под ред. М.Н. Скаткина. - М.: Просвещение, 1982. - 320с.

. Егоров С.Ф. Проблема активности й самостоятельности учащихся в русской дидактике конца XIX - начала XX века. / Егорв С.Ф. - М.: Просвещение, 1965. - 132с.

. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. / Есипов Б.П. - М.: Просвещение, 1961. - 266с.

. Есипов Б.П. Самостоятельная робота учеников в процесе обучение / Есипов Б.П. // М.: изд. АПН РСФСР, 1961. - С.24-32.

. Жарова Л.В. Организация самостоятельной учебно-познавательной деятельности учащихся. / Жарова Л.В. - Л.: Наука, 1986. - 43с.

. Занков Л.В. О начальном обучении. - М.: Педагогика, 1963. - 230с.

. Истомина Н.Б. Активизация учащихся на уроках математики в начальних классах. / Истомина - М: Просвещение, 1985. - 65с.

. Казанский Н.Г., Дидактика (начальные классы). / Казанский Н.Г., Назарова Т.С. - М.: Просвещение, 1978. - СІ24-144.

. Константинов Н.А. и др. История педагогики. / Константинов Н.А. - М.: Просвещение, 1982. - 447с.

. Канищенко А.П. Уроки розвитку зв'язного мовлення в початкових класах. / Канищенко А.П. - К.: Рута, 2000. - 128с.

. Каноныкин Н. П, Методика преподавания русского языка в начальной школе. / Каноникин Н.П., Щербакова Н.А. - Л.: Наука, 1955. - 406с.

. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психологічний розвиток особистості. /Костюк Г.С. - К.: Радянська школа, 1989. - 475с.

. Коменский Я.А. Великая дидактика // Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения/ Коменский Я.А. - М.: Учпедгиз, 1939. - Т.1. - С.179-181.

. Крутецький В.А. Психология обучения и воспитания школы. / Крутецбкий В.А. - М.: Просвещение, 1976. - С.180-187.

. Крупська Н.К. Педагогічні твори: У 10-ти т. / Крупська Н.К. - К.: Рута, 1963. - Т.3. - С.511-518.

. Крутецький В.А. Психология обучения и воспитания школы. / Крутецбкий В.А. - М.: Просвещение, 1976. - С.180-187.

. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. - К.: Радянська школа, 1990. - / Логачевька С.П. С.51-104.

. Медведев В.М. Формирование мировоззрения учащихся / Медведев В.М. - М.: "Народное образование", 1983

. Максимова В.Н. Проблемний підхід до навчання в школі. Методичний посібник зі спецкурсу. / Максимова В.Н. - Львова, 1973 рік.

. Матюшкін О.М. Проблемні ситуації в мисленні та навчанні. / Матюшкін О.М. Москва. Педагогіка, 1972 рік.

. Махмутов М.І. Організація проблемного обучения. / Махмутов М.І. Москва. Педагогіка, 1977 рік.

. Руденко Ю.Д. Формування в учнів науково-матеріалістичного світогляду / Руденко Ю.Д. - К.: Видавництво "Радянська школа", 1987. - 124 с

. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п"яти томах. / Сухомлинський В.О.К., "Радянська школа". 1986-1987

. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. / Фіцула М.М. - К: Видавничий центр "Академія", 2000. - 544 с. (Альмаматер)

. Черноволенко В.Ф. Мировоззрение и научное познание. / Черноленко В.Ф. Изд-во Киевского университета, 1980.

. Підласий І.П. Педагогіка. Новий курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів: У 2 книгах. / Підласий І.П. Москва. Видавничий центр "ВЛАДОС", 2001 - Кн.1, загальні основи. Процес навчання.

. Скаткін М.Н. Проблеми сучасної дидактики. / Скаткін М.Н. Москва. Педагогіка. 1980 рік.

Додатки

 

Додаток А

 

кл. Тема: Рослини-частини живої природи.

. Доповніть речення:

а) Рослина - це.

б) 3 яких органів складається суниця?

· корінь

· стебло

· …

· …

· …

в) На які групи поділяються перелічені рослини?

(клен, ліщина, дуб, калина, малина, барвінок, ромашки, ялина).

г) Чим розмножуються рослини?.

. - Чому рослини відносять до живої природи?

Що спільного та чим відрізняються між собою клен і сосна?

. За допомогою чого розмножуються рослини?

Плід - це.

Серед перелічених умов життя рослин підкресліть ті, які позитивно впливають на їх життєдіяльність.

Сонце, вода, шум, повітря, бруд, поживні речовини.

. Обери вірну відповідь.

Рослини розмножуються: насінням, плодами, листками, стеблом, кореневищем, цвітом, цибулинами, вусами, корою.

. Гра "Де мій дім". Учні повинні назвати, де ростуть рослини (на городі; у лісі; в полі, річці). Підбирають рослини чи їх зображення. Та обґрунтовують свою відповідь.

. Напиши пам'ятку "Як доглядати за кімнатними рослинами"; "Як слід себе поводити з рослинами у лісі".

. Склади розповідь "Що ми робили для того, щоб охороняти рослини.

Додаток Б

кл. Тема: Тварини - частина живої природи. Охорона тварин.

. Допиши речення,

а) Тварини -.

б) За способом живлення тварини поділяються на.

в) В Червону книгу занесені тварини:.

. Підкресли, які тварини дикі, а які свійські?

(Бджола, миша, їжак, кури, гуси, жук, корова, вовк, летюча миша, орел, свиня).

. - Що спільного між комахами і птахами? Чим вони відрізняються?

Які спільні ознаки мають звірі?

. Гра "Хто, де живе?" Вчитель демонструє малюнки комах, звірів, а діти повинні здогадатися де вони живуть: у лісі? на городі? у саду?

. Запиши за зразком.

їжак - всеїдний, дикий, зимою спить.

Білка -.

Корова -.

Заєць -.

Вівця -.

Додаток В

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи організації самостійної діяльності учнів у навчальному процесі

1.1 Самостійність школяра в навчальній роботі як наукова проблема

1.2 Управління самостійною діяльністю школярів

1.3 Психолого-педагогічні особливості молодших школярів і забезпечення їх самостійності в учбовій діяльності

Висновок до розділу I

Розділ 2. Методика організації самостійної навчальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства

2.1 Реалізація самостійної роботи на уроках з природознавства

2.2 Формування наукового світогляду на уроках природознавства учнів початкової школи

2.3 Результати дослідно-експериментальної роботи

Висновок до розділу II

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

 

В умовах, коли якість навчання майбутніх випускників школи набуває особливого значення, проблема самостійності і самостійної навчально-cвітоглядної діяльності учнів у навчальному процесі повстає особливо гостро. У державних документах про освіту " Освіта. Україна XXI століття", "Доктрина національної освіти в Україні" та інших йдеться про необхідність докорінного реформування навчального процесу у сучасній школі, про забезпечення особистісно-орієнтованого навчального процесу, з чим і пов`язаний перехід до концептуально нової організації учбової організації школярів.

На сьогоднішній день зростає значення початкової освіти. Початкова ланка школи повинна не тільки дати учням певну суму знань, а й формувати в них навички самостійного учіння. Для цього проводяться пошуки таких методів і організаційних форм навчання, які сприятимуть розвитку самостійності учнів.

Розвитком самостійності в процесі навчальної діяльності займалися такі вчені, як В. Буряк, І. Малкін, П. Підкасістий, Б. Єсипов. Вони стверджували, що самостійність включає в себе такі сторони: ставлення вчителя до проявів самостійності учня; уміння учнів самостійно планувати свою навчальну роботу; уміння виділяти головне і другорядне; оцінку учнем труднощів у вивченні матеріалу; наявність або відсутність в учня інтересу до матеріалу, який вивчається; самостійне застосування засвоєних знань; оцінка учнем своєї роботи і її результатів.

Аналіз розвитку ідей з проблеми дозволяє виділити 3 напрямки, в рамках яких проблема самостійної діяльності обговорюється впродовж багатьох віків розвитку школи.

У працях прогресивних мислителів і педагогів минулого Західної Європи Я. Коменського, Ж.Ж. Руссо, І. Песталоцці, Ф. Дістервега не раз підкреслювалось значення самостійності учнів в оволодінні знаннями, вміннями і навичками. Я. Коменський у "Великій дидактиці" писав, що: "Людей необхідно вчити спостерігати самим природу, а не тільки пам'ятати чужі спостереження і пояснення з книжок" [26, с.179].

Про значення самостійної роботи, яка сприяє розвитку розумових здібностей дитини, писали і визначні діячі прогресивної педагогіки, зокрема К. Ушинський, М. Бунаков, В. Водовозов, О. Герд, П. Лесгафт, В. Вахтєров та ін. Так К. Ушинський вважав, що навчання дітей повинно здійснюватися переважно на основі вражень, здобутих ними безпосередньо з навколишнього світу. Він висунув і розробив положення про значення знань, здобутих самими дітьми [24, с.252].

Вихованню самостійності учнів особливого значення надавав відомий учений методист О. Герд. У своїх працях він зазначав, що вчитель повинен розвинути в учнів інтерес до самостійного вивчення явищ природи, передавати їм потрібні практичні відомості і прийоми. Його книжки і методичні посібники містять десятки класних і домашніх завдань для самостійної роботи учнів.

Самостійна робота - це вища форма навчальної діяльності учня, що є формою самоосвіти.

В. Буряк розглядав самостійну роботу як вид учбової діяльності школярів. Вона має бути передусім досвідченою, внутрішньо вмотивованою діяльністю. Самостійна робота є різнобічним, поліфункціональним явищем і має не тільки навчальне, а й особистісне, суспільне значення. Сутність цього складного і багатогранного явища, на думку цього дослідника, ще термінологічно точно не визначена.

Найбільш правильним варто визнати визначення самостійної роботи, дане Б. Єсиповим: "Самостійна робота учнів, що включається в процес навчання, це така робота, що виконується без особистої участі вчителя, по його завданню в спеціально наданий для цього час; при цьому учні свідомо прагнуть досягти поставленої мети, вживаючи свої зусилля і виражаючи в тій чи іншій формі результат розумових чи фізичних (чи тих та інших разом) дій" [16, с.15].

Психологічні дослідження учених Б. Єсипова та Д. Вількєєва, показали, що істотною особливістю розумової діяльності учнів молодшого шкільного віку є, з одного боку, інтенсивне зростання їх пізнавальних потреб, а з другого - недостатня зрілість логічного мислення, обмеженість пізнавальних можливостей [16; 17].

Результати наукових досліджень, науковий доробок педагогів дають змогу виділити такі основні напрямки розвитку самостійності учнів у процесі навчання: створення пошукової проблемної ситуації на уроці; застосування системи самостійних робіт; використання нових форм уроку; різноманітних дидактичних та навчально-технічних засобів; розвиток самостійності і активності учнів у процесі навчання [16; 37; 45; 36; 38].

Актуальність даної проблеми і значущість її для педагогічної практики зумовили вибір теми дослідження " Самостійна робота як засіб формування наукового світогляду учнів початкової школи".

Об'єктом дослідження є самостійна навчальна діяльність учнів, як засіб формування наукового світогляду учнів.

Предмет дослідження - педагогічні умови оптимального використання самостійної роботи учнів, засобу формування наукового світогляду початкової школи.

Мета дослідження передбачає вивчення, розробку та обґрунтування ефективної системи організації самостійної учбової діяльності як засобу формування наукового світогляду учнів початкової школи.

Завдання дослідження:

вивчення загального стану розробки проблеми самостійної роботи молодших школярів в навчальній діяльності на різних етапах уроку;

вивчення стану практичного використання самостійної навчальної діяльності молодших школярів в передовому та масовому досвіді роботи початкової школи;

обґрунтувати умови, що забезпечують формування наукового світогляду на уроці у початковій школі;

розробка системи самостійної навчальної діяльності школярів молодшого шкільного віку у структурі уроку і її експериментальна перевірка.

Для реалізації поставлених завдань на всіх етапах дослідження було застосовано такі методи:

теоретичні (аналіз психологічної та педагогічної літератури з проблеми; аналіз, синтез, порівняння, систематизація, моделювання, узагальнення, класифікація) з метою визначення сутності понять та підходів до оптимального застосування самостійної роботи на уроках у початкових класах;

емпіричні (анкетування, тестування, інтерв'ювання, педагогічне спостереження, бесіди, опитування, вивчення документації) для вивчення та діагностики стану готовності майбутніх вчителів до використання самостійних робіт, з'ясування рівня сформованості у молодших школярів пізнавальних інтересів.

Експериментальна база дослідження.

Дослідження проводилось протягом 2013р. на базі Володарської ЗОШ I і III ступенів №2 (смт. Володарка Київської області).

З метою вивчення динаміки використання самостійної роботи як методу навчання у структурі уроку в 3-4 кл. початкової школи, нами було проведено систему спостережень за уроками вчителів масової початкової школи та відвідано 17 уроків в 3-4 класах Володарської ЗОШ I і III ступенів №2).

Нами була запропонована система завдань, для самостійної роботи учнів різних рівнів формування наукового світогляду учнів початкової школи, які ми перевірили на різних етапах уроку (у 3013 році)

На підсумковому етапі дослідження (2013 рік) шляхом проведення системи самостійних робіт нами було виявлено ефективність запропонованої експериментальної системи. Дослідження було проведено на базі Володарської ЗОШ I і III ступенів №2 у 3-4 класах та виконувало роботу 40 учнів.

самостійність школяр природознавство науковий