Формування наукового світогляду на уроках природознавства учнів початкової школи

 

Під час проведення спостереження. Вивчення фізичних властивостей природних тіл (води, кам'яного вугілля) і постановки дослідів учні пересвідчуються в матеріальності природних об'єктів, що вони існують об'єктивно: перебувають в певному стані, мають масу, колір, запах, займають місце, змінюються).

Для формування наукового світогляду необхідні такі умови: добір найважливіший фактор матеріалу, застосування різних прийомів і методів, що сприяють розкриттю причини - наслідки зв'язків, створення логічних ситуацій, що викликають інтерес до природи, врахування індивідуальної особливості учня і їх рівня розвитку, залучення учнів до суспільно-корисної роботи.

В зміст курсу шкільного природознавства закладені великі можливості для вирішення завдань при формування наукового світогляду.

Формування наукового світогляду сприяє зміст програми і підручники по природознавству, в основі яких лежить сезонний принцип вивчення об'єктів природи. Повідомляючи дітям елементарні дані про живу і неживу природу, про працю людей, вчитель показує, як взаємопов'язані об'єкти природи, який вплив на природу здійснює діяльність людини. ("Додатки А і В")

Уже в І класі при вивченні теми "Наша школа" проводиться урок на пришкільній ділянці, де учні знайомляться з змінами в житті рослин восени, а пізніше переконуються, що з наступанням холодів жовтіють і опадають листки на деревах, зникають комахи, багато птахів відлітає на Південь. В процесі дальшого спілкування з природою, спостережень за об'єктами, природи і т.д. в дітей накопичуються знання про те, що з наступанням тепла з'являються листочки, зеленіє і росте трава.

В ІІ кл. спостереження за об'єктами живої природи продовжується. На основі матеріалів експертизи, коротких записів в "Щоденнику спостережень" встановлюються взаємозв'язки в живій і неживій природі.

На конкретних прикладах виясняється, які сезонні зміни характерні для рослин і тварин в певну пору року.

Знання про зміни в природі учні краще засвоюють в процесі проведення безпосередніх спостережень за рослинами і тваринами. При цьому дуже важливо вчити дітей самостійно виражати свої думки, пояснювати спостережуване явище.

Розуміння взаємозв'язків в житій і неживій природі накопичується поступово. В ІІІ класі при вивчення природознавства учні використовують знання, які вже мають, одержані в процесі спостереження об'єктів природи. Наприклад в темі "Літні і осінні зміни в природі" на конкретних предметах вивчають зовнішні ознаки рослин, учні знайомляться з будовою рослин, його залежність живих об'єктів природи від погодних умов (початок листопада, дозрівання плодів і нас., наявність комах, поведінка птахів і ін. тварин) і на цій основі встановлюють багатосторонні зв'язки живої і неживої природи.

Знання про взаємозв'язки допомагає учням робити самостійні висновки.

. Організовуючи спостереження слід пояснити причину опадів: дощу, веселку, букві дослідження в галузі метеорології, Ю. Дмитрієва "Чому вірити, що перевірити!"

Розповіді про досягнення в освоєнні космосу, ознайомлення з будовою людського організму - виявлення різних хвороб і боротьба з ними, властивості мінеральних джерел, вивчення свійських тварин і культурних рослин довести, що людина своєю працею змінила природу та інше.

. Важливу роль відіграє ознайомлення учнів з бойовими подвигами, працею людей, села, району, області республіки. Виховання патріотизму це насамперед використання краєзнавчого матеріалу.

. У цій справі велике значення має позакласна література ігри-подорожі, бесіди. Походи по рідному краю.

. Включати уже з молодших класів у суспільно-корисну, продуктивну працю: заготівля сіна, гілкового корму, рослинних решток для підгодівлі тварин, згрібання опалого листі для підстилки, збір лікарських рослин, насіння квітів та декоративних рослин, вирощування квітів, с/г рол сни, виготовлення годівниць підгодівля птахів взимку.

Патріотичне виховання тісно пов'язане з екологічним вихованням.

Екологічне виховання

Свідоме ставлення повинно формуватися з дитинства, у сім'ї, школі і можливе, коли у дітей екологічна культура і знання у даній галузі.

Екологічне навчання і виховання - це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації і активної життєвої позиції в галузі охорони природи, раціонного використання і відтворення природничих ресурсів.

Відповідальні роль належить початковій школі, яка є однією з перших ланок становлення людини - громадянина.

Сухомлинський "Якщо добрі почуття не виховати в дитинстві, їх ніколи не виховаєш. У дитинстві людина повинна пройти емоційну школу - школу виховання добрих почуттів".