Результати дослідно-експериментальної роботи

 

Вивчення стану сформованості наукового світогляду учнів на уроках природознавства у ході констатувального етапу експерименту. Метою експериментальної роботи стало визначення критеріїв, та рівнів сформованості наукового світогляду учнів на уроках природознавства.

На констатувальному етапі дослідження були поставлені наступні завдання:

визначити рівні розвитку наукового світогляду учнів на уроках природознавства засобами самостійності;

з’ясувати особливості формування наукового світогляду учнів;

визначити показники, критерії розвитку та формування наукового світогляду учнів на уроках природознавства;

Для реалізації цих завдань дослідження було проведене обстеження учнів почасткової школи Володарської ЗОШ I - III ступенів №2.

Для отримання матеріалів велися спостереження за поведінкою учнів в різних видах діяльності,, проводилися бесіди з учнями, здійснювалися зрізи виконання ними завдань.

У процесі експериментального дослідження спочатку виявлено рівень сформованості наукового світогляду унів на уроках природознавства, а потім визначено загальний рівень - коефіцієнт сформованості наукового світогляду засобами самостійної роботи. Для цього до кожного критерія, що визначає ступінь розвитку в дитини розвиток зв’язного мовлення, були обрані адекватні методики, які застосовувалися в експериментальних (20 осіб) і контрольних (20 особи) групах дітей. Розглянемо запропоновані методики й результати їх здійснення з дітьми за кожним критерієм сформованості.

Критерії формування наукового світогляду учнів на уроках природознавства:

1. Володіння науковими поняттями, пов'язаними зі змістом уроків.

. Сформованість поглядів і переконань, пов'язаних з діяльністю, поведінкою та особистісним розвитком людини.

. Готовність реалізувати переконання в конкретних життєвих ситуаціях через вираження свого ставлення до людини, праці, природи.

Показники вимірювання:

1. володіє термінологією, правильно і науково розкриває зміст понять і термінів - 3 бали

. має достатньо повне і точне уявлення про зміст понять і термінів, що характеризують діяльність людини - 2 бали

. має поверхове знання, недостатньо науково і точно визначає поняття і терміни - 1 бал

. низький рівень сформованості наукових уявлень про сутність і зміст речей - 0 балів.

. має чітко визначені і стійкі погляди та переконання, пов'язані з усвідомленням, розумінням залежності розвитку людини від змісту і характеру її діяльності - 3 бали *

має достатньо визначені погляди і переконання, пов'язані з впливом діяльності людей на їх розвиток - 2 бали

погляди і переконання характеризуються відносною стійкістю, недостатньо сформовані і узагальнені - 1 бал

відсутність чітко визначених поглядів і переконань - 0 балів

. проявляє впевненість і об’єктивність в оцінюванні, аргументує свою позицію у ставленні до навколишнього світу - 3 бали

не завжди об’єктивно і правильно оцінює окремі життєві ситуації 2 бали

недостатньо чітко і аргументовано виражає, свою позицію - 1 бал

аргументація вчинків і дій в певних життєвих ситуація непереконлива, хибна, або відсутня зовсім 0 балів.

Під час самостійного виконання малюнків-схем на тему "Озера і болота" 63% учнів намалювали схематично правильна намалювали перетворення озера в болото, 27% намалювали перетворення озеро в болото за допомогою вчителя, а інші 10% відмовились виконувати завдання.

Коли діти самостійно опановували зміст статей: "Вивчаємо свій край", "Горизонт", "Гори", "Джерело", "Птахи наших водойм", "Хутрові звірі водойм", ми виявили що 71% ознайомленні зі змістом, коли задавали питання по змісту статей, учні орієнтувались та були зацікавленні коли розглядали зображення тварин. 22% були ознайомленні зі змістом статей, але коли задавали контрольні питання вони не могли дати змістовну відповідь, 7% були пасивними.

Під час вивчення теми "Джерела і ріки" вчителька ставить учням проблемне запитання: чому річки течуть постійно, "вічно"?

Для частини учнів (47%) таке запитання здається легким. Один з них відповідає:

Річки течуть з більш високої місцевості на нижчу. Вода в них поповнюється за рахунок джерел, дощу, снігу. Тому вони течуть постійно, "вічно".

Інші (30%) відповідають "Тому що вони утворенні так вже дуже давно і мають своє місце, і вода в них поповнюється з рахунок джерел та дощу". Решта дітей (23%) були пасивними або їх відповідь була неправильна.

Діти з високим рівнем сформованості наукового світогляду характеризуються ґрунтовною (відповідно до віку) можливістю розповідати, описувати, чітко та змістовно висловлювати свою думку, виявляють бажання працювати, пізнавати нове, проявляють себе активно, відповідали на поставленні питання. Добре орієнтуються в поставлених завданнях. У дітей чітко виражено бажання працювати. Їм властиві прояви тактовності і делікатності у взаєминах з іншими дітьми. Беруть участь в творчих завданнях, інсценізаціях, іграх, дорученнях. Цей рівень було зафіксовано у 49% учнів.

Середній рівень характеризується досить повним і глибоким розвитком наукового світогляду учнів - бажання працювати, розповідати, описувати, відповідати, діти виявляють необхідності зразку, хоч у реальному житті визначаються вибірковістю та ситуативністю. Діти достатньо ініціативні, допомагають вчителю, самостійні, якщо їхні інтереси збігаються з інтересами інших. Це, відповідно, впливає на мотивацію формування наукового світогляду 32% дітей.

Низький рівень характеризує учнів з поверховими, дуже обмеженим розвитком наукового світогляду. Учні не знають, що таке тактовність, делікатність, терпимість. Діти байдуже ставляться до занять, не виявляють бажання працювати, розглядати матеріал, розповідати, описувати, виконувати поставленні завдання, виявляють егоїстичні нахили. Не дотримуються вимог вчителя, виконують завдання під тиском, під впливом зовнішніх стимулів. Мотивація поведінки суто користолюбна, немає бажання працювати, розповідати, описувати, взаємодіяти з іншими дітьми. Низький рівень виявлено у 19%

На констатувальному етапі дослідження з метою вивчення динаміки використання самостійної роботи як методу навчання у структурі уроку в 3-4 класів початкової школи, нами було проведено систему спостережень за уроками вчителів масової початкової школи та відвідано 17 уроків в 3-4 класах

Володарської ЗОШ I іIII ступенів №25 (смт. Володарка, Київської області)

Ми виявили такі рівні сформованості наукового світогляду:

Контрольний клас.

Репродуктивний рівень сформованості учня: кількість учнів 50/50, на початку експерименту 24%, в кінці 34%.

Варіативний рівень сформованості учнів: кількість учнів 50/50, рівень сформованості на початку 26%, в кінці експерименту 16%;

Творчий рівень сформованості учнів: кількість 50/50, рівень сформованості 16%, в кінці експерименту 8 %;

Експериментальний клас.

Репродуктивний рівень сформованості учня: кількість учнів 50/50, на початку експерименту 26% в кінці 16%.

Варіативний рівень сформованості учнів: кількість учнів 50/50, рівень сформованості на початку 36%, в кінці експерименту 22%.

Творчий рівень сформованості учнів: кількість 50/50, рівень сформованості 14%, в кінці експерименту 30%;

Узагальнення результатів спостережень уроків вчителів початкових класів свідчать про те, що самостійна робота як засіб формування наукового світогляду активно використовується на етапах:

перевірка домашнього завдання (59,8%)

закріплення нового матеріалу (74,55%)

повторення і узагальнення раніше сприйнятого (74,1%)

Перевага на цих етапах надається самостійній роботі за зразком (71,1%) та репродуктивним (82%) в той час, як варіативні (31,9%) та творчі (28,6%) використовуються обмежено. Певний відсоток часу (33%) відтвориться вчителями для самостійної навчальної діяльності учнів на етапі підсумок уроку, але в силу короткотривалості цього етапу вчитель в основному орієнтується на самостійну роботу учнів, яка буде перевірена лише до наступного уроку, таким чином використати її результати вже на даному уроці не можливо. При цьому вчитель орієнтується на репродуктивні завдання та завдання за зразком.

Не використовуються самостійні роботи на етапах: пояснення, нового матеріалу, повторення попереднього матеріалу.

Результати спостережень свідчать про те, що на етапі закріплення нового матеріалу самостійні роботи використовують більше за зразком та репродуктивну (48,8%) в той час, як варіативну і творчу лише (26,4%).

З метою виявлення рівня підготовленості вчителів до організації самостійності учбової діяльності нами було проведене анкетування та охоплено 4 вчителя початкової школи смт. Володарка Київської області.

За результатами проведеного анкетування нами було зроблено такі висновки. Вчителі початкових шкіл недостатньо усвідомлюють сутність поняття самостійної роботи на уроці, оскільки: ("Додаток В")

% опитаних вважають самостійною будь-яку діяльність учня без участі в ній вчителя;

% вчителів не називають суттєвих ознак цього методу навчання, тобто не здатні відокремити один метод навчання від інших і теоретично їх охарактеризувати;

% вчителів чітко усвідомлюють сутність самостійної роботи учнів;

% опитаних в початковій школі не можуть назвати характерні особливості організації самостійної роботи учнів саме в початковій школі.

В структурі уроку бачать специфіку окремих етапів щодо організації самостійної роботи учнів лише 10% опитаних самостійно (без методичних рекомендацій) можуть оптимально спланувати самостійну роботу молодших школярів в структурі уроку. 49% оптимальних, але обґрунтувати свою точку зору можуть лише 24% вчителів. Розрізняють види самостійної роботи за характером пізнавальної діяльності 15% опитаних вчителі, але ніхто з них не може назвати основні показники, які дозволяють використати ті чи інші види самостійної роботи на певному етапі уроку.

Творчо підійти до вибору змісту варіативних та творчих самостійних робіт можуть лише 8% опитаних, всі інші користуються при цьому готовими методичними розробками або відшукують такі матеріали у періодичних видіннях та у іншій спеціальній літературі запозичують у своїх товаришів.

Наведені дані у таблиці свідчать проте, що рівень оволодіння самостійності в учнів на початку експерименту у контрольному та експериментальному класах становив (26 %) за зразком, (32 %) репродуктивних, (26 %) варіативних та (16 %) творчих.

Результати підсумкового етапу свідчать про те, що у експериментальному класі значно підвищився рівень пізнавальної активності у дітей при виконанні системи завдань різного характеру на (21 %), більше ніж у контрольному класі.

Таким чином підтверджується гіпотеза нашого дослідження.

Ефективність самостійної учбової діяльності школярів підвищується, якщо на різних етапах уроку використовується система навчальних завдань (за зразком, репродуктивні, варіативні, творчі) та система пізнавальних завдань побудованих за принципом зростання рівня пізнавальної активності.

Висновок до розділу II

 

Проведенні нами дослідження виявили щорезультати підсумкового етапу свідчать про те, що у експериментальному класі значно підвищився рівень формування наукового світогляду у дітей при виконанні системи завдань різного характеру на (21 %), більше ніж у контрольному класі.

Ефективність самостійної учбової діяльності школярів підвищується, якщо на різних етапах уроку використовується система навчальних завдань (за зразком, репродуктивні, варіативні, творчі) та система пізнавальних завдань побудованих за принципом зростання рівня пізнавальної активності.

Ми виявили що вчителі початкових шкіл недостатньо усвідомлюють сутність поняття самостійної роботи на уроці, оскільки:

% опитаних вважають самостійною будь-яку діяльність учня без участі в ній вчителя;

% вчителів не називають суттєвих ознак цього методу навчання, тобто не здатні відокремити один метод навчання від інших і теоретично їх охарактеризувати;

% вчителів чітко усвідомлюють сутність самостійної роботи учнів;

% опитаних в початковій школі не можуть назвати характерні особливості організації самостійної роботи учнів саме в початковій школі.

Висновки

 

Ми вивчили загальний стан розробки проблем самостійної роботи я засобу формування наукового світогляду молодших школярів в навчальній діяльності на різних етапах уроку.

Вивчили стан практичного використання самостійної навчальної діяльності молодших школярів в передовому та масовому досвіді роботи початкової школи.

Обґрунтували умови, що забезпечують формування наукового світогляду на уроці природознавства в початковій школі.

Розробили системи самостійної навчальної діяльності школярів молодшого віку у структурі уроку і її експериментальна перевірка.

Отже, формування у школярів молодшого шкільного віку наукового світогляду - складна й актуальна проблема шкільної педагогіки.

Науковий світогляд є основою багатогранної діяльності учнів, спрямованої на пізнання дійсності, перетворення її в інтересах суспільства, тому робота по формуванню в учнів наукового світогляду має забезпечувати глибоке усвідомлення матеріалістичності світу, демократичного характеру його становлення, виховання стійких поглядів, переконань, ідеалів тощо.

Одним з найважливіших завдань школи є формування в учнів системи знань, створення ціннісної наукової картини світу.

Міцні і глибокі знання з основних предметів, вироблення певного емоційно-оцінюючого ставлення учнів до навчального матеріалу світоглядного характеру - необхідна умова формування різних компонентів їх світогляду. Особливу роль у пізнавальній діяльності учнів відіграють "знання про знання". Вони допомагають правильно орієнтуватись у великому за обсягом фактологічному матеріалі і пізнавати нові закономірності розвитку навколишньої дійсності.

Найважливішим засобом формування в учнів наукового світогляду є вивчення наук. Чітке виділення в кожному предметі провідних понять, ідей і забезпечення глибокого усвідомлення їх учнями сприяють успішному формуванню в них світоглядних поглядів, переконань. Доцільно організовувати засвоєння учнями навчального матеріалу як процес їх самостійного відкриття закономірностей розвитку природи, суспільства.

У процесі вивчення основ наук, позакласних заходів слід дотримуватись особливостей формування світоглядних уявлень, понять, ідей, які визначаються змістом, характером того чи іншого навчального предмета, певним видом практичної діяльності учнів.

Навчально-виховна робота педагогів має спиратися на знання реального рівня сформованості в кожного учня певних світоглядних поглядів, переконань, ідеалів. Не кількість проведених навчально-виховних заходів, а їх якість (конкретна виховна цілеспрямованість, емоційна наснаженість, активізація пізнавальних процесів, створення умов для перевірки і застосування знань на практиці, вироблення в учнів уміння переносити сформовані мислительні дії, світоглядні знання в інші нестандартні ситуації тощо) забезпечує успішне формування у школярів наукового світогляду.

Слід забезпечувати комплексний підхід до формування в учнів світоглядних понять, поглядів, переконань, ідеалів, морально-емоційних оцінок. Ступінь сформованості одного структурного компоненту світогляду впливає на інші І, таким чином, позначається на всій світоглядній системі особистості. Комплексний підхід до формування в учнів світогляду створює сприятливі умови для одночасного впливу на інтелектуальну, емоційну і вольову сфери, рівномірного розвитку всіх структурних компонентів світогляду. При цьому дуже важливо сформувати в учнів уміння оцінювати будь-який факт, подію з різних сторін.

Список використаних джерел

 

1. Алексеев П.Г. Проблема руководства умственной деятельностью при решении алгебраических задач. / Алексеев П.Г. - М.: Педагогика, 1964. - 157с.

. Андреева Н.Н. Индивидуальные творческие работы учащихся в обучение.: Канд. дис. / Андреева. - М.: Педагогика, 1967. - 122с.

. Аристова Л.П. Активность учения школьника. / Аристова. - М.: Просвещение, 1968. - 56с.

. Байбара Т.М. Методика на вчання природознавства в початковий класах. Навчальний посібник. / Байбара Т.М. - К.: Веселка, 1998

. Білецька М.А. Уроки української мови в 1 класі: Посібник для вчителів. / Білецька М.А. - К.: Радянська школа, 1978. - 160с.

. Богуш А.М. Етичні бесіди в 1-3 класах/ Богуш А.М., Смовська О.І. - К.: Радянська школа, 1981. - 135с.

. Бондаренко С.Н. Урок - творчество учителя. / Бондаренко - М.: Знание, 1974. - 64с.

. Буряк В.К. Самостійна робота з книгою. / Буряк В.К. - К.: Т-во "Знання", 1990. - 480с.

. Вашуленко М.С. Навчання грамоти в початкових класах: Посібник для вчителів. / Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. - К.: Радянська школа, 1982. - 174с.

. Вашуленко М.С., Робота з дитячою книжкою: Посібник для вчителів. / Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. - К.: Радянська школа, 1982. - 240с.

. Голант Е.Я. Некоторые принципиальные вопросы развития самостоятельности школьников // Учебные записи ЛГПИ. - 1944. / Голант Е.Я. - Т.52. - С.11-23.

. Данилов М.А. Воспитание у школьников самостоятельности и творческой активности в процессе обучения/ Данилов М.А. // Педагогика. - 1961. - №8. - С.33-37.

. Данилов М.А. Процес обучение в советской школе. / Данилов М.А. - М.: изд-во АШРСФСР, 1960. - С.24-52.

. Данилюк І.М. Використання дидактичного матеріалу в 1 класі. / Данилюк І.М. - Тернопіль, 1988. - 35с.

. Дидактика средней школы. Некоторые проблемы современной дидактики / Под ред. М.Н. Скаткина. - М.: Просвещение, 1982. - 320с.

. Егоров С.Ф. Проблема активности й самостоятельности учащихся в русской дидактике конца XIX - начала XX века. / Егорв С.Ф. - М.: Просвещение, 1965. - 132с.

. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. / Есипов Б.П. - М.: Просвещение, 1961. - 266с.

. Есипов Б.П. Самостоятельная робота учеников в процесе обучение / Есипов Б.П. // М.: изд. АПН РСФСР, 1961. - С.24-32.

. Жарова Л.В. Организация самостоятельной учебно-познавательной деятельности учащихся. / Жарова Л.В. - Л.: Наука, 1986. - 43с.

. Занков Л.В. О начальном обучении. - М.: Педагогика, 1963. - 230с.

. Истомина Н.Б. Активизация учащихся на уроках математики в начальних классах. / Истомина - М: Просвещение, 1985. - 65с.

. Казанский Н.Г., Дидактика (начальные классы). / Казанский Н.Г., Назарова Т.С. - М.: Просвещение, 1978. - СІ24-144.

. Константинов Н.А. и др. История педагогики. / Константинов Н.А. - М.: Просвещение, 1982. - 447с.

. Канищенко А.П. Уроки розвитку зв'язного мовлення в початкових класах. / Канищенко А.П. - К.: Рута, 2000. - 128с.

. Каноныкин Н. П, Методика преподавания русского языка в начальной школе. / Каноникин Н.П., Щербакова Н.А. - Л.: Наука, 1955. - 406с.

. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психологічний розвиток особистості. /Костюк Г.С. - К.: Радянська школа, 1989. - 475с.

. Коменский Я.А. Великая дидактика // Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения/ Коменский Я.А. - М.: Учпедгиз, 1939. - Т.1. - С.179-181.

. Крутецький В.А. Психология обучения и воспитания школы. / Крутецбкий В.А. - М.: Просвещение, 1976. - С.180-187.

. Крупська Н.К. Педагогічні твори: У 10-ти т. / Крупська Н.К. - К.: Рута, 1963. - Т.3. - С.511-518.

. Крутецький В.А. Психология обучения и воспитания школы. / Крутецбкий В.А. - М.: Просвещение, 1976. - С.180-187.

. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. - К.: Радянська школа, 1990. - / Логачевька С.П. С.51-104.

. Медведев В.М. Формирование мировоззрения учащихся / Медведев В.М. - М.: "Народное образование", 1983

. Максимова В.Н. Проблемний підхід до навчання в школі. Методичний посібник зі спецкурсу. / Максимова В.Н. - Львова, 1973 рік.

. Матюшкін О.М. Проблемні ситуації в мисленні та навчанні. / Матюшкін О.М. Москва. Педагогіка, 1972 рік.

. Махмутов М.І. Організація проблемного обучения. / Махмутов М.І. Москва. Педагогіка, 1977 рік.

. Руденко Ю.Д. Формування в учнів науково-матеріалістичного світогляду / Руденко Ю.Д. - К.: Видавництво "Радянська школа", 1987. - 124 с

. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п"яти томах. / Сухомлинський В.О.К., "Радянська школа". 1986-1987

. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. / Фіцула М.М. - К: Видавничий центр "Академія", 2000. - 544 с. (Альмаматер)

. Черноволенко В.Ф. Мировоззрение и научное познание. / Черноленко В.Ф. Изд-во Киевского университета, 1980.

. Підласий І.П. Педагогіка. Новий курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів: У 2 книгах. / Підласий І.П. Москва. Видавничий центр "ВЛАДОС", 2001 - Кн.1, загальні основи. Процес навчання.

. Скаткін М.Н. Проблеми сучасної дидактики. / Скаткін М.Н. Москва. Педагогіка. 1980 рік.

Додатки

 

Додаток А

 

кл. Тема: Рослини-частини живої природи.

. Доповніть речення:

а) Рослина - це.

б) 3 яких органів складається суниця?

· корінь

· стебло

· …

· …

· …

в) На які групи поділяються перелічені рослини?

(клен, ліщина, дуб, калина, малина, барвінок, ромашки, ялина).

г) Чим розмножуються рослини?.

. - Чому рослини відносять до живої природи?

Що спільного та чим відрізняються між собою клен і сосна?

. За допомогою чого розмножуються рослини?

Плід - це.

Серед перелічених умов життя рослин підкресліть ті, які позитивно впливають на їх життєдіяльність.

Сонце, вода, шум, повітря, бруд, поживні речовини.

. Обери вірну відповідь.

Рослини розмножуються: насінням, плодами, листками, стеблом, кореневищем, цвітом, цибулинами, вусами, корою.

. Гра "Де мій дім". Учні повинні назвати, де ростуть рослини (на городі; у лісі; в полі, річці). Підбирають рослини чи їх зображення. Та обґрунтовують свою відповідь.

. Напиши пам'ятку "Як доглядати за кімнатними рослинами"; "Як слід себе поводити з рослинами у лісі".

. Склади розповідь "Що ми робили для того, щоб охороняти рослини.

Додаток Б

кл. Тема: Тварини - частина живої природи. Охорона тварин.

. Допиши речення,

а) Тварини -.

б) За способом живлення тварини поділяються на.

в) В Червону книгу занесені тварини:.

. Підкресли, які тварини дикі, а які свійські?

(Бджола, миша, їжак, кури, гуси, жук, корова, вовк, летюча миша, орел, свиня).

. - Що спільного між комахами і птахами? Чим вони відрізняються?

Які спільні ознаки мають звірі?

. Гра "Хто, де живе?" Вчитель демонструє малюнки комах, звірів, а діти повинні здогадатися де вони живуть: у лісі? на городі? у саду?

. Запиши за зразком.

їжак - всеїдний, дикий, зимою спить.

Білка -.

Корова -.

Заєць -.

Вівця -.

Додаток В