Експериментальне дослідження 2

 

Експериментальна установка містить лабораторний автотрансформатор ТV, вольтметр pV1, підключений до вторинних затисків лабораторного автотрансформатора ТV, амперметр pА, включений послідовно з котушкою К_Л і навантажувальним реостатом R_Н, вольтметр pV2, підключений до затисків навантажувального реостата R_Н, і ватметр pW. Для комутації кола передбачений вимикач SА.

Принципова електрична схема експериментальної установки наведена на рисунку 9.3.

 

 

 

Рисунок 9.3 - Принципова електрична схема експериментальної установки.

 

Для складання схеми необхідно мати 15 провідників (на схемі позначені номерами 1-15).

 

Розрахункова схема експериментальної установки

При складанні розрахункової схеми прийняті наступні допущення:

- активний опір конденсатора дорівнює нулю;

- опори з’єднувальних проводів, обмотки амперметра, струмової обмотки ватметра і контактів вимикача дорівнюють нулю;

- опори обмотки вольтметра і обмотки напруги ватметра дорівнюють нескінченності.

Тоді розрахункова схема електричного кола експериментальної установки має вигляд, наведений на рисунку 9.4.

 

Рисунок 9.4 - Розрахункова схема електричного кола експериментальної установки.

 

На розрахунковій схемі введені наступні умовні позначення:

u – миттєва напруга на затисках кола, В;

i – миттєвий струм в електричному колі, А;

r_Л – активний опір лінії електропередачі, Ом;

L_Л – індуктивність лінії електропередачі, Гн;

r_н – активний опір навантаження, Ом;

u_rЛ – миттєва напруга на активному опорі лінії електропередачі, В;

u_LЛ – миттєва напруга на індуктивності лінії електропередачі, В.

u_rн – миттєва напруга на активному опорі навантаження, В.

3.Уміння, які здобуваються студентами в результаті
виконання експериментального дослідження

 

3.1 Уміти скласти принципову електричну схему кола і зібрати її.

3.2 Уміти скласти розрахункову схему електричного кола та пояснити її.

3.3 Уміти визначити за допомогою експериментальних даних діюче значення сили струму в колі.

3.4 Уміти визначити за допомогою експериментальних даних діюче значення напруги на затисках кола.

3.5 Уміти визначити за допомогою експериментальних даних активну потужність, споживану електричним колом.

3.6 Уміти визначити за допомогою експериментальних даних активний опір електричного кола.

3.7 Уміти визначити за допомогою експериментальних даних повний опір електричного кола.

3.8 Уміти визначити за допомогою експериментальних даних еквівалентний реактивний опір електричного кола.

3.6 Уміти визначити за допомогою експериментальних даних активний опір навантаження.

3.7 Уміти визначити за допомогою експериментальних і розрахункових даних падіння напруги в лінії електропередачі.

3.8 Уміти визначити за допомогою експериментальних і розрахункових даних падіння напруги в на активному опорі лінії електропередачі.

3.9 Уміти визначити за допомогою експериментальних і розрахункових даних падіння напруги в на реактивному опорі лінії електропередачі.

3.10 Уміти визначити за допомогою експериментальних і розрахункових даних втрату напруги в лінії електропередачі.

3.11 Уміти визначити за допомогою експериментальних і розрахункових даних падіння напруги в на активному опорі навантаження.

3.12 Уміти визначити за допомогою експериментальних і розрахункових даних активну потужність лінії електропередачі.

3.13 Уміти визначити за допомогою експериментальних і розрахункових даних реактивну потужність лінії електропередачі.

3.14 Уміти визначити за допомогою експериментальних і розрахункових даних активну потужність навантаження.

3.15 Уміти визначити за допомогою експериментальних і розрахункових даних повну потужність електричного кола.

3.16 Уміти визначити за допомогою розрахункових даних кут зсуву фаз між напругою і струмом в електричному колі.

3.15 Уміти побудувати за допомогою експериментальних і розрахункових даних векторну діаграму діючих значень сили струму і напруг в електричному колі.