Методика визначення потреби в матеріальних ресурсах АТП.

Вихідними даними для визначення потреби в матеріальних ресурсах є план експлуатації рухомого складу та план по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу. Потреба у рухомому складі Асп визначається на основі плану перевезень та продуктивності (виробітку) рухомого складу:

, (3.9)

де - облікова кількість рухомого складу і-го типу; - обсяг перевезень автомобілями і-го типу у відповідних одиницях виміру (т, ткм, люд., пас., пас.-км, пл. км., тощо); - виробіток автомобіля і-го типу у відповідних одиницях виміру .

Потреба в автомобільному пальному визначається на основі діючих норм його використання по усім його видам (бензин різних марок, дизельне пальне, знижений та зжатий газ тощо). Норми можуть бути лінійними та питомими.
Лінійні норми використання палива. встановлені у літрах на 100 км пробігу по маркам рухомого складу. Додатково для вантажних бортових автомобілів, робота яких обліковується в тонно-кілометрах встановлено додаткові норми використання палива на кожні 100 ткм транспортної роботи. у розмірі 2 л для карбюраторних та 1,3 л для дизельних автомобілів. Для автомобілів самоскидів, окрім лінійних норм на пробіг, встановлена норма додаткової витрати палива на кожну їздку з вантажем. у розмірі 0,25 л. Норматив використання палива. визначають за формулами:

- для бортових автомобілів ( ; (3.10)

- для автомобілів-самоскидів ; (3.11)

- для автомобілів, що працюють погодинно, автобусів, автомобілів-таксі,

легкових автомобілів .(3.12)

Додаткові витрати палива передбачаються на зимовий період у розмірі 4,2% та на внутрішньо гаражні нужди у розмірі 0,5% від загальних витрат палива на експлуатацію рухомого складу. Питомі норми витрат палива у грамах на одиницю транспортної роботи (ткм, пас.-км, пл..км) використовують для укрупнених розрахунків в цілому по АТП по фактичним даним за попередній період. Потребу в мастильних матеріалах та інших експлуатаційних матеріалах розраховують по кожному їх виду (різні мастила, консистентні змазки, обтирочні та інші матеріали). Норми витрат мастил та змазок установлені на 100л витрат рідкого палива по маркам рухомого складу, затверджені наказом Міністерства транспорту України №43 від 10.02.1998 р. зі змінами і доповненнями N 893 від 17.12.2002 та N 99 від 16.02.2004 р.

Витрати керосину встановлені у розмірі 0,5% нормальних витрат рідкого палива по масі. Витрати обтирочних матеріалів встановлюються у розмірі 25-40 кг на один обліковий автомобіль. Витрати мастильних та обтирочних матеріалів для ремонту та експлуатації станочного та іншого обладнання підприємства визначаються окремо. Потреба в автомобільних шинах визначається на основі планованого річного пробігу по кожній марці автомобілів та діючих норм пробігу шин в залежності від їх розміру за формулою:

, (3.13)

де n – кількість коліс на автомобілі і-ї марки без врахування запасного; - нормативний амортизаційний пробіг шин по і-й марці автомобіля, км. Потреба у запасних частинах та матеріалах початково визначається у гривнях по нормативам витрат по видам технічних обслуговувань та поточному ремонту по маркам рухомого складу. Фахівці по організації технічного обслуговування і ремонту (інженери, майстри) визначають потребу у конкретних видах запасних частин та матеріалів з урахуванням запасів на складах. На основі розрахунку потреби матеріальних ресурсів розраховується норматив оборотних коштів, тобто потреба у грошових коштах для створення виробничих запасів по кожному найменуванню ресурсів і в цілому по АТП з метою забезпечення його безперебійної роботи.

 

3.2.1.Вибір постачальника при плануванні закупівель

Вибираючи форму постачання, підприємства повинні враховувати специфіку споживаних ресурсів, обсяги їх використання у виробництві, можливі витрати на їх доставку. Вибір постачальника є основою створення стійкої бази постачання будь-якого підприємства. Рішення розмістити замовлення в конкретного постачальника залежить від низки факторів. Постачальник повинен задовольняти за якістю та обсягами продукції, що поставляється, умовами доставки продукції, ціною та рівнем обслуговування. Важливим під час вибору постачальника є його технічний стан, розвиненість інфраструктури, фінансове становище, трудові відносини й місцезнаходження.

Рішення про вибір постачальника можна розглядати як вибір в умовах невизначеності, що пов’язано з досить високим ризиком. Ризик зростатиме під час закупівлі невідомих видів сировини чи виробів, устаткування. Тому варто звертатися до додаткових джерел інформації. Це можуть бути каталоги, торгові журнали, різного роду рекламні оголошення та Інтернет.

Усе це свідчить про те, що оцінювання постачальника — невпинний процес відстежування діяльності наявних постачальників. Зазвичай підприємства-замовники поділяють їх на дві групи. До першої входять нові постачальники, надійність яких ще не перевірено, до другої — постачальники, що вже зарекомендували себе в минулі роки. Ці постачальники постійно оцінюються з формальних і неформальних позицій. Неформальна охоплює оцінку особистих контактів з постачальником і працівниками його підрозділів. Замовник акумулює всю інформацію про постачальника, важливо встановити особисті контакти з відділом закупівель.

Багато компаній (фірма) проводять рейтинги постачальників, застосовуючи бальну систему оцінки за кожним фактором. Проте, коли постачальників МТР забагато, їх вибір повинен проходити у два етапи. На першому етапі здійснюють попередній відбір постачальників. Критерії відбору наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Критерії попереднього відбору постачальників

Критерії відбору	Бальна оцінка постачальників
1 2 3 4 5 6...
1. Виробнича потужність 2. Відстань до постачальника 3. Форма розрахунків 4. Якість продукції (за специфікацією) 5. Ціна одиниці продукції 6. Можливість переналагодження обладнання 7. Упаковка 8. Розмір партії

Після аналізу постачальників частину з них, що не відповідає вимогам, вилучають із таблиці. На другому етапі використовують перелік критеріїв відбору постачальників (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Критерії остаточного відбору постачальників

Критерії відбору	Бальна оцінка постачальників
1 2 3 4 5 6...
1. Фінансові умови 2. Термін поставки 3. Періодичність поставки 4. Сервісне обслуговування поставки 5. Комунікаційні умови 6. Складські умови поставки 7. Інші критерії

Більшість підприємств стежить за діяльністю основних постачальників набагато уважніше, ніж за другорядними постачальниками. При цьому застосовують модель АВС для розподілу постачальників аналогічно розподілу запасів за обсягами й ціною закуповуваних партій матеріалів. Мета такого розподілу на категорії полягає в тому, щоб оцінити кожну категорію за відповідною схемою оцінювання постачальників. Суть методу АВС полягає в тому, що складається список, в якому вся номенклатура матеріально – технічних ресурсів розташовується в порядку зменшення сумарної вартості ресурсу одного найменування які одночасно знаходяться на складі. На першому етапі ціну ресурсу множать на їх кількість на складі. На наступному етапі список ресурсів переписують в порядку зменшення сумарної вартості ресурсу, тобто на першому місці ресурс з найбільшою сумарною вартістю, а на останньому – з найменшою. Потім всі ресурси поділяють на три групи. До групи А відносять всі ресурси, які починаються з першого в списку, сума вартості яких складає 75 – 80% загальної вартості всіх ресурсів. До групи В відносять наступні по списку ресурси, сума вартості яких складає приблизно 15 – 20% загальної вартості ресурсів. І нарешті, ті ресурси, що залишились, з вартістю 5%, відносять до групи С. Досвід проведення такої роботи показує, що до групи А відноситься приблизно 10 – 15% всієї номенклатури ресурсів які зберігаються на складі, до групи В – 20 – 25% і до групи С – 60 -70%.

Приклад АВС – аналізу. В табл.3.3 показані результати розрахунку рангу ресурсів, які закуповуються, в залежності від їх вартості.

В табл.. 3.4 наведені результати розрахунку кількісних і вартісних часток ресурсів.

Таблиця 3.3. Ранжування ресурсів по їх вартості при АВС – аналізі

№ ресурсу	Річна потреба	Ціна за одиницю(грн.)	Загальна річна вартість(грн.)	Ранг
		17.00
		14.00
		0.42
		154.00
		43.00
		0.60
		8.50
		12.50
		90.00
		0.60

 

До групи А відносяться 2 види ресурсу з 72.0% - часткою вартісної оцінки річної потреби в загальній вартості ресурсів. До групи В відносяться 3 види ресурсу з 23.1% - часткою вартісної оцінки річної потреби в загальній вартості ресурсів. До групи С відносяться 5 видів ресурсу з 4.9% - часткою вартісної оцінки річної потреби в загальній вартості ресурсів.

 

Таблиця 3.4. Визначення кількісних і вартісних часток

Ранг	№ ре- сурсу	Частка в загальному числі купуємих видів ресурсів наростаючим підсумком, %	Загальна річна вартість, (грн.)	Частка вартісної оцінки річної потреби в кожному виді ресурсів в загальній вартості ресурсів, %	Частка вартісної оцінки річної потреби в кожному виді ресурсів в загальній вартості ресурсів, наростаючим підсумком, %	Група
		12.0		38.8	38.8	А
		17.6		33.2	72.0	А
		35.6		11.4	83.4	В
		39.7		6.5	89.9	В
		51.7		5.2	95.1	В
		58.7		3.7	98.8	С
		81.0		0.5	99.3	С
		82.2		0.4	99.7	С
		96.7		0.2	99.9	С
		100.0		0.1	100.0	С

Важливою є оцінка діяльності не тільки наявного постачальника, а й потенційного. Для перевірки діяльності потенційного постачальника часто необхідні значні затрати часу й засобів. Під час оцінювання потенційних постачальників найважливішими факторами є такі, як технічні та інженерні можливості постачальника, його виробничий і фінансовий план та здатність ефективно керувати виробництвом. Необхідно також відповісти на запитання, чи здатний цей постачальник цілком задовольнити потреби замовника в короткостроковому й довгостроковому періоді та чи є передумови так вважати. Важлива оцінка фінансової сторони постачальника. Серед інших показників перевіряють його кредитний рейтинг, структуру капіталу, рентабельність, оборотний капітал, стан запасів, коефіцієнт ліквідності, прибутковість інвестицій і т. ін. Усі ці показники характеризують фінансову стабільність і конкурентоспроможність продукції постачальника.

Крім зазначених факторів, які варто враховувати, вибираючи постачальника, важливим є й рішення, де купувати продукцію — у виробників чи дистриб’юторів. Для прийняття цього рішення потрібно досліджувати фінансове становище, що склалося, репутацію, якість продукції, що постачається, і обслуговування, надійність постачань і обґрунтованість ціни. Усі ці фактори варто враховувати, вибираючи додаткові джерела постачання.

Приклад вибору постачальника при плануванні закупівель

Менеджер по постачанню має пропозиції від трьох постачальників про постачання комплектуючих деталей (табл. 3.5.) Якість комплектуючих однакова. Терміни постачання у всіх випадках - один тиждень. Всі постачальники надають різні знижки. Оплата готівкою вимагає узяття кредиту. Процентна ставка за кредит - 9%. Визначити найвигіднішу пропозицію.

Рішення:

При порівнянні пропозицій недостатньо порівнювати тільки закупівельні ціни.

У 1-ій та 2-ій пропозиціях термін сплати постачання 14 днів, але в 2-ій пропозиції для перед сплати необхідно брати кредит у розмірі закупівельної ціни на цих 14 днів і платити відсотки, тобто ціна пропозиції буде дорівнювати сумі закупівельної ціни і величині відсотка на неї. Величина відсотка розраховується по формулі:

а = К х , (3.14)

де К— величина кредиту, ДЕ;

Д — число днів в році, на які береться кредит;

С — відсоткова ставка за кредит.

 

Таблиця 3.5. Характеристика пропозицій

Умови постачання	Значення, у.о.
1-а пропозиція
Форма сплати — безготівковий розрахунок. Строк розрахунку 14 діб. Транспортні витрати включені. Прейскурантна ціна ■ мінус 5% скидки за об’єм поставки Цільова закупівельна ціна ■ мінус 2% скидки за комплектність поставки Закупівельна ціна поставки	340,00 - 17,00 =   323,00 - 6,46 =     = 316,54
2-а пропозиція
Форма сплати — перед сплата за готівковий розрахунок. Строк сплати 14 днів. Транспортні витрати включені. Закупівельна ціна поставки	316,25+ = 317, 36
3-я пропозиція
Форма сплати — безготівковий розрахунок. Строк сплати 30 днів. При розрахунку за 14 днів скидка. Прейскурантна ціна ■ мінус 2% скидки за об’єм поставки Закупівельна ціна при оплаті готівкою ■ плюс фрахт транспортних засобів Закупівельна ціна поставки	310,00 - 6,20 =   303,80 + 13,00 =   = 316,80

Висновок: найбільш вигідна пропозиція є перша.