Визначення рівня страхового запасу ресурсів

Головна мета управління запасами на підприємстві – зниження загальної суми щорічних витрат на утримання запасів до мінімуму за умови задовільного обслуговування клієнтів.

Створення запасів матеріальних ресурсів — основне питання планування МТЗ, тому перебуває під постійним контролем працівників постачання.

Управління запасами є проблемою, загальною для підприємств і фірм будь-якого сектору системи господарювання. Існує багато причин, з яких фірми йдуть на створення запасів. Основним доказом є те, що на підприємстві має бути певна кількість матеріальних ресурсів для підтримання виробничого процесу. За відсутності необхідного запасу підприємство може зазнати значних збитків.

Є й інша причина для створення запасів. Наприклад, сезонність, тобто тільки в певний сезон є можливість завозити окремі види ресурсів (заготівля річкового піску для виготовлення залізобетонних виробів, заготівля цукрового буряку для переробних заводів тощо).

Створюючи запас, необхідно враховувати, що розширення асортименту товарів на ринку приводить до скорочення життєвого циклу товару, а також впливає на поведінку партнерів, покупців і конкурентів. Запаси — це оборотний капітал; чим їх менше, тим ефективніше виробництво. Критерієм оптимізації запасів слугують витрати зберігання закупівель; утримання запасів тощо. Витрати закупівель охоплюють:

- витрати на оформлення замовлення;

- витрати на оформлення угоди з поставок;

- транспортні витрати;

- витрати на складування та зберігання.

Страховий запас обумовлений необхідністю компенсації коливань в процесі заготівлі ресурсів. Вони виконують буферну функцію, а поповнюються тільки тоді коли їх рівень падає нижче нормативних обсягів.

Інколи страхові запаси можуть бути мінімізовані (наприклад, при використанні систем управління виробництвом „канбан” і „JIT”) або повністю ліквідовані (наприклад, коли даний вид матеріально – технічного ресурсу дуже специфічний або дорогий).

3.2.3.1. Різновидом страхових запасів є матеріальні резерви. Матеріальні резерви створюються, як правило, в економічних системах з великою кількістю об’єктів виробничо-економічних відносин. Вони призначені для використання матеріальних ресурсів в особливих обставинах, не передбачених прогнозами (стихійні лиха; різкі коливання кон’юктури ринку; необхідність приорітетного розвитку певних галузей, регіонів).

Особливості і фактори утворення страхових запасів вносять значні труднощі в процес їх визначення (нормування). Наукове обґрунтування величини(норм) страхових запасів потребує глибокого вивчення причин, які визначають необхідність створення цих запасів.

Для захисту від всіх випадкових відхилень в процесі постачання і споживання ресурсів підприємство може створювати великий страховий запас, однак це приведе і до негативних наслідків – високим витратам на створення і утримування такого запасу. Створення невеликого страхового запасу приводить до невеликих витрат на його утримання але такий запас, з високою імовірністю, може привести до відсутності в той чи інший момент певного ресурсу на складі, а це приводить до великих втрат від його дефіциту. Тобто головним фактором при визначенні величини страхового запасу є економічний фактор(критерій) – мінімальні сумарні витрати: а)на створення і утримання такого запасу; б)пов’язані з дефіцитом ресурсу у випадках коли цей ресурс буде відсутній на складі. Таким чином при визначенні величини страхового запасу ми маємо справу з оптимізаційною задачею. Однак слід зазначити, що при розрахунку оптимальної величини страхового запасу необхідно враховувати і закономірності розподілу випадкових величин потреби в ресурсах, імовірнісний характер обсягів постачання і їх строків, а в деяких випадках і інших випадкових факторів. Це викликає сер’йозні складності при розрахунку оптимальної величини страхових запасів для кожного конкретного підприємства[9].

3.2.3.2.Відносно простіше є визначення величини страхового запасу коли враховується тільки одна випадкова величина. В якості такої випадкової величини може бути – величина потреби між двома суміжними поставками; величина інтервалу між моментом замовлення і моментом поставки; величина однієї партії поставки. Розглянемо найбільш простий випадок, коли є тільки одна випадкова величина – величина потреби між двома суміжними поставками. В такому випадку оптимальний рівень величини страхового запасу повинен бути таким, щоб імовірність виникнення дефіциту, тобто коефіцієнт ризику відсутності ресурсу на складі (р), повинна дорівнювати:

(3.15)

де – вартість зберігання і утримування одиниці ресурсу на складі на протязі року;

– збитки від відсутності (дефіциту) одиниці ресурсу.

Отже, розмір страхового запасу повинен бути таким, щоб імовірність того, що його розмір буде недостатнім для покриття різниці між розміром чергової партії поставки і величиною потреби між двома суміжними поставками, дорівнювала (р). Щоб визначити розмір страхового запасу необхідно знати характер розподілення випадкової величини потреби між двома суміжними поставками.

3.2.3.3. При нормальному законі розподілу випадкової величини потреби між двома суміжними поставками розмір страхового запасу розраховується по формулі:

(3.16)

де Рстр – величина страхового запасу;

t1-p – чисельне значення величини стандартизованого відхилення інтегральної функції нормального розподілу з імовірністю 1– р;

– середньоквадратичне відхилення випадкової величини.

3.2.3.4. При розподілові випадкової величини потреби між двома суміжними поставками по закону Пуассона розмір страхового запасу розраховується по формулі:

(3.17)

де q – оптимальний розмір партії поставки.

3.2.3.5. При рівномірному законі розподілу випадкової величини потреби між двома суміжними поставками розмір страхового запасу розраховується по формулі:

(3.18)

де – – максимальна величина випадкової змінної;

– мінімальна величина випадкової змінної.

 

3.2.3.6. Приклад розрахунку рівня страхового запасу даного ресурсу на складі АТП.

Вихідні дані: а) нормальний закон розподілу потреб в даному ресурсі між двома суміжними поставками; б)середньоквадратичне відхилення цієї випадкової величини –50од.; в)чисельне значення величини стандартизованого відхилення інтегральної функції нормального розподілу з вірогідністю 1 – р, (р =0.25), (t_1-р =1.15;год) розмір оптимальної партії замовлення (q_опт=120од.); д) максимальна і мінімальна величина потреб Вmax=180, Вmin=120.

Рішення.

А) Розрахунковий рівень страхового запасу за нормальним законом розподілу потреб в ньому:

= 1,15 x 50 = 58 од.

Б) Рівень страхового запасу за законом Пуассона:

= 1,15 х = 13 од.

В) Рівень страхового запасу при рівномірному законі розподілу випадкової величини між суміжними поставками:

= (½ - 0,25)(180-120) = 15 од.