Приклад розрахунку площі складу АТП.

Розрахувати необхідну площу складу запчастин для вантажного АТП.

Вихідні дані: а.) структура парку (бортові): ГАЗ–3309 – 400од.; ЗІЛ–4331 – 300од. б.) експлуатаційні показники: коефіцієнт випуску на лінію Lв = 0,70; середньодобовий пробіг автомобілів всіх типів lсд = 100км.; в)норма площі складських приміщень для ГАЗ і ЗІЛ - 3.5 кв.м./1млн. км. пробігу.

Рішення.

1. Річний пробіг рухомого складу АТП:

L = (400+300) × 100 ×0,70 × 365 = 17 885 000 км

2. Площа складу АТП:

F = 17 885 000 × 3,5 × 1.2 × 0,8 ×0,8 × 0,7 = 34 м.кв.

Б) Методика розрахунку площ складів промислового підприємства.

Загальна площа кожного складу де зберігаються матеріальні ресурси певного виду складу розраховується по формулі:

(3.27)

де - - загальна площа складу промислового підприємства, м.кв.;

- корисна площа складу(стелажі, штабелі – тобто площа безпосередньо зайнята матеріальними ресурсами, що зберігаються на складі), м.кв.;

- площа приймальних і відпускних площадок, м.кв.;

- площа службових приміщень(службова площа), м.кв.;

- допоміжна площа, тобто площа проїздів, проходів, м.кв..

Для визначення загальної площі складів на підприємстві необхідно просумувати площі всіх складів, які є на підприємстві.

1. Корисну площа складу можна визначити двома способами:

а) Спосіб навантаження на один метр квадратний корисної площі складу. У цьому випадку корисна площа розраховується по формулі:

(3.28)

де - максимальна величина запасу відповідного матеріального ресурсу за рік, т.;

- навантаження на один метр квадратний площі полу складу, т./м.кв..

б) Ємність в тонах будь якого обладнання для зберігання матеріальних ресурсів визначається по формулі:

(3.29)

де - ємність в тонах одиниці будь якого обладнання певного об’єму для зберігання матеріальних ресурсів, т.;

- геометричний об’єм відповідного обладнання, метри кубічні;

- питома вага матеріального ресурсу, що зберігається, т/м.куб.;

- коефіцієнт заповнення об’єму, який характеризує щільність укладки матеріального ресурсу при зберіганні (від 0.1 до 1.0).

Знаючи ємність в тонах одиниці певного обладнання для зберігання матеріальних ресурсів можна визначити його необхідну кількість(стелажів, ячійок, штабелів, тощо) для зберігання певної(як правило максимальної) кількості матеріального ресурсу. Для розрахунку використовується формула:

(3.30)

де n - необхідна кількість (стелажів, ячійок, штабелів, тощо) для зберігання певної кількості матеріального ресурсу, од..

Знаючи в плані габаритні розміри обладнання можна визначити корисну площу складу, при використанні певного обладнання (стелажів, ячійок, штабелів, тощо), для зберігання певного матеріального ресурсу. Для розрахунку використовується формула:

(3.31)

де l – довжина відповідного обладнання, м.;

b – ширина відповідного обладнання, м..

Якщо на складі використовується декілька різних видів обладнання для зберіганні певного матеріального ресурсу то для визначення повної корисної площі такого складу необхідно просумувати корисні площі які займає кожен вид обладнання.

2. Визначення площі приймальної (відпускної) площадки проводиться окремо по кожному виду матеріального ресурсу по формулі:

(3.32)

де - річний обсяг надходження певного матеріального ресурсу, т.;

- коефіцієнт нерівномірності надходження матеріального ресурсу певного виду, (1.2 – 1.5);

- кількість днів зберігання матеріального ресурсу на приймальній(відпускній) площадці(до двох днів);

- навантаження на один метр квадратний площі, (т.), приймається в межах 0.25– 0.5 т./м.кв.;

360 – кількість днів на рік.

3. Визначення площі службових приміщень.

Площа службових приміщень визначається в залежності від чисельності штатних робітників які працюють на складі в одну зміну(в ту на якій працює найбільша кількість робітників). При штаті до двох(включно) працівників норма на одного складає 5 м.кв., тобто службова площа дорівнює 10 м.кв.. При штаті від трьох до п’яти(включно)працівників норма на одного складає 4 м.кв., тобто службова площа дорівнює від 12 м.кв. до 20 м.кв.. При штаті від шести і більше працівників норма на одного складає 3.25 м.кв., тобто службова площа дорівнює від 20.5 м.кв.. і більше.

4. Визначення допоміжної площі.

Розміри проходів і проїздів на складах визначаються в залежності від габаритів матеріальних ресурсів, що зберігаються, обсягів вантажооберту і типів вантажно – транспортних засобів. Ширина проїздів при використанні вантажно – транспортних засобів розраховується по формулі:

(3.33)

де A - ширина проїздів при використанні вантажно – транспортних засобів, м.;

B – ширина транспортного засобу, м.;

C – ширина зазорів між транспортними засобами і між ними і стелажами по обидві сторони проїзду(0.15 – 0.20 м.).

Слід зазначити, що в абсолютних величинах ширина головних проїздів (проходів) приймається від 1.5 до 4.5 м., а ширина бокових проїздів (проходів) – від 0.7 до 1.5м..