Вінницький національний медичний університет

Вінницький національний медичний університет

Ім. М.І. Пирогова

Кафедра медицини катастроф та безпеки життєдіяльності

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

для студентів 2 курсу медичного факультету

З дисципліни «Медицина надзвичайних ситуацій, перша медична допомога в екстремальних умовах»

ТЕМА 4: Види ушкоджень бойових і не бойових умовах. Перша медична допомога при пораненнях, переломах, вивихах, розтягах.

Заняття №1

Автор-укладач: ст. викладач В.М. Подолян

Викладач С.М. Пашковський

Рецензенти: проф. В.С. Тарасюк

Викл. В.В. Фіщук

Вінниця – 2015

Тема №4 Види ушкоджень у бойових і не бойових умовах. Перша медична допомога при пораненнях, переломах, вивихах, розтягах.

 

1. Кількість академічних годин – 2.

2. Вид заняття:

Заняття 1: практичне заняття (2 год.)

Заняття 2: практичне заняття (2 год.)

3. Місце проведення заняття – класи кафедри

4. Мета заняття – навчити всім методам зупинки кровотечі як в минулий час, так і на сьогодні

5. Навчально-методичне (методичні розробки, посібники, підручники, протоколи до практичного заняття, таблиці, малюнки, схеми, планшети) та матеріально-технічне (малюнки, фантоми, бинти, серветки) забезпечення:

6.1. Література:

6.1.1. Основна література:

- Зозуля І.С., Боброва В.І., Вершигода А.В. Ганджа Т.І., Зозуля А.І., Іващенко О.В., Марков Ю.І., Машенська О.В., Орел В.В. Практичні навички з медицини невідкладних станів. – Київ 2008, - 162с.

- Тарасюк В.С., Варський І.М., Матвійчук М.В., Корольова Н.Д., Поляруш В.В., Шпакова Н.А., Кривецька Н.В. – організація і надання першої медичної допомоги населенню в надзвичайних ситуаціях (алгоритм практичних навичок), навчальний посібник. – Вінниця 2006. – 200с.

- Руководство по доврачебной помощи при ранених. – Перевод на русcкий язык ООО «Русская медицинская корпорация» (Tactical Combaf Casualti Care (TCCC), редакція от 28 октября 2013

- Олена і Віктор Пінчук «Навчальна програма «Військова медицина на полі бою» (Combat Medicine)» Київ, Україна, 2015, 255 с.

- Бадюк М.І., Токарчу В.П., Солярик В.В., Бадюк Л.М., Гут Т.М. Військово-медична підготовка, Київ, 2007, 483с.

- Сумин С.А. «Неотложные состояния». Москва. МИН, 2004, 655 с.

- Тарасюк В.С., Матвійчук М.В. Паламар М.В., Поляруш В.В., Корольова Н.Д., Подолян В.М. Малик С.Л., Кривецька Н.В. «Перша медична (екстрена) допомога з елементами тактичної медицини на до госпітальному етапі в умовах надзвичайних ситуацій

- Стандарт підготовки І-СТ-3 (видання 2) – підготовка військовослужбовця з тактичної медицини – Київ «МП Леся», 2015 – 148 с.

6.1.2. Додаткова література:

- Сахно И.И. – медицина катастроф (организационные вопросы). Москва, ГОУВУНМУ, МЗРФ, 2002, - 600 С.

- Тарасюк В.С. «Зупинка зовнішньої кровотечі: навч-метод. Посібник, Вінниця, 2000, - 55с.

- Швец Н.И., Пидаев А.В., Бенца Т.М. – Неотложные состояния в клинике внутренней медицины. – Киев, 2008 – 749с.

6.1.3. Довідкова література:

- Наказ МОЗ України «про заходи щодо удосконалення надання екстреної мед. допомоги населенню в Україні. № 500 від 29.08.2008р.

6.1.4. Схеми, таблиці (Н.К. № 10,11,12,13), планшети з десмургії

6.1.5. Технічні, матеріальні засоби: фантом для проведення СЛР, фантом-тренажер: прорведення транспортної імобілізації штатними і підручними засобами, джгути Еснарха, джгут САТ; аптечка НАТО із вмістом: ізраїльський комерційний бандаж, гемо-стоп (целокс, затискач-краб, гемо статичні губки, повітроводи та інш.

7. Основні питання, що підлягають вивченню на даному занятті:

8. Організаційна структура заняття

8.1. Вступ ………………………………………………………………2 хв.

8.2. Перевірка вихідного рівня знань і умінь студентів з питань теоретичного заняття лекції 1,2), а також вивченого матеріалу до теми №4 усно………………………………………………………………………….....3 хв.

8.3. Навчальні питання:

8.3.1. …….….2,5 хв.

8.3.2. …………………2,5 хв.

8.3.3.……………………………………………………………………....30 хв.

8.3.4 …………………...….10 хв.

8.3.5. ………………………………………………………...…..20 хв.

8.3.6.……………………………………………………………………...10 хв.

8.3.7. Ситуаційні задачі, тестові завдання…………………..………10 хв.

8.4. Висновок

 

 

В результаті вивчення матеріалу по темі студенти повинні

Знати: види кровотеч, топографію магістральних судин, призначення різних хімічних речовин що діють на зупинку кровотечі.

Уміти: володіти технікою накладання штатних шин і підручних засобів при транспортній імобілізації. Використовування джгута Есмарха, закрутки, тиснучої пов’язки, ременя; зупинити кровотечу пальцевим притисненням на всіх ділянках людського тіла; користуватись перев’язувальним пакетом індивідуальним (ППІ).

Заняття №1

 

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Поняття про травми (переломи, вивихи). Допомога при них

Травма - ушкодження в організмі людини, викликане зовнішньою дією. Залежно від дії травмуючого фактора, травми бувають:

- механічні (переломи, забій);

- термічні (опіки, відмороження);

- хімічні;

- радіаційні;

- електротравми тощо.

Сукупність травм, що повторюються при певних обставинах (ожеледиця, аварії на дорогах) у групах населення за відповідний період часу (місяць, квартал, рік) називаються травматизмом. Автодорожній травматизм у світі посів перше місце серед травматизмів при всіх видах катастроф.

Відкритий перелом

 

Серед всіх пошкоджень опорно – рухового апарату відкриті переломи становлять 8-10%. Найбільшу небезпеку при відкритих переломах для життя потерпілого спочатку представляють кровотечі та шок, а надалі розвиток інфекції в рані. Дана травма буває первинною і вторинною. Все залежить від того, коли сталося пошкодження шкіри: відразу в момент інциденту, або вже через деякий час, в результаті неправильного транспортування або якого-небудь різкого руху. Саме тому, дуже важливо правильно зафіксувати відламки кісток. Як вже говорилося, відкритий перелом передбачає рану в області травми. Це дуже небезпечно, оскільки пацієнт може отримати травматичний шок, втратити багато крові, якщо зачеплена центральна артерія і нерв. Як правило, така травма часто пов'язана з прямим механічним впливом: наїзд трамваї, потяги, ДТП, попадання в рухомі механізми на виробництві та інше. Відкритий перелом відбувається тоді, коли кістка не витримує впливає сили і деформується разом з м'якими тканинами.

Ознаки відкритого перелому

Ознаки відкритого перелому видно відразу, на відміну від закритого ушкодження. Справа в тому, що при відкритому переломі пошкоджуються м'які тканини і часто він супроводжується сильною кровотечею, яку потрібно негайно зупинити. Безумовно, відкритий перелом супроводжується болем і обмеженістю рухів пошкодженої частини. Основними ознаками відкритого перелому кісток є:

- попередній удар тієї частини тіла, де підозрюється відкритий перелом;

- кровотеча;

- біль;

- наявність рани в якій видно кісткові уламки;

- шоковий стан потерпілого (травматичний шок у разі переломів великих кісток).

Ознаки

Ознаки розтягнення зв'язок ідентичні для всіх видів. Так як сполучні волокна містять велику кількість нервових закінчень, то перший і головний симптом, на який потрібно звертати увагу - це сильний біль. Людина не в змозі здійснювати будь-які рухи травмованої частиною. Спроби рухів в рази підсилюють хворобливі відчуття. Залежно від ступеня тяжкості травми, больові відчуття можуть з'явитися не відразу, а після поколювань, або відчуття печіння в пошкодженій області. Потім з'являється набряклість суглоба, оніміння, почервоніння шкіри над цією поверхнею, гематома. При важких формах розтягувань може розвиватися такий величезний набряк, який носить назву «слонячий вигляд».

Може підвищуватися температура в районі травмованого суглоба (місцева температура) при легких травмах. А при важких формах - загальне підвищення температури тіла, аж до лихоманки.

З усіх суглобів, найбільш часте розтягнення характерно для гомілковостопного суглоба, так як він здійснює більш часті руху, в порівнянні з іншими суглобами. Симптоми розтягування гомілковостопного також залежать від тяжкості ушкодження. Людина не може повноцінно стати на травмовану кінцівку, а будь-які спроби активного руху викликають сильний біль. Тому так важливо відразу ж знерухомити ногу, щоб не погіршувати ситуацію, оскільки легка ступінь розтягнення при додатковому навантаженні може легко перейти в середню ступінь, або важку.

Також, не виключений перелом кістки при перенапруженні. Такого потерпілого потрібно негайно посадити, підняти травмовану ногу, наприклад, на стілець і забезпечити їй нерухомість. У спортивній медицині існує термін «розколота гомілка». Це пошкодження гомілковостопного суглоба у бігунів. Для нього характерна біль на початку і в кінці бігу, і її відсутність при самому бігу.

Розтягування гомілковостопного суглоба викликає біль, набряк, місцеве крововилив, обмеження рухливості. При легкому ступені тяжкості такий вид розтягування проходить через 10-15 днів. При середньому ступені - через місяць, півтора. При важкого ступеня - через 4 - 6месяцев.

Ступеня тяжкості розтягуванняВсього ступенів тяжкості виділяють три:

Перша допомога. Відразу ж після отримання травми необхідно:

- Прикласти сухий лід до місця розтягування на 20 хвилин;

- Накласти тугу пов'язку, не більше ніж на 2 години;

- Зверху пов'язки також можна прикладати холод на 20 хвилин кожні 2-3 години;

Струс головного мозку

Легка форма струсу характеризується короткочасним станом непритомності (1-10 хв), болем голови, нудотою, блюванням, шумом у вухах, брадикардією. При тяжкому ступені ураження тривалість стану непритомності може становити від 20 хв до 3 год; спостерігаються ретроградна амнезія, блювання, пригнічення рефлексів, кров у лікворі.

 

Забій головного мозку

Симптоми ураження виникають раптово, вони тривкі, прогресуючі. Часто спостерігається сполучення загальномозкових та вогнищевих симптомів. При легкому забої протягом 1 тижня відзначається невиразна вогнищева симптоматика. В разі забою мозку середнього ступеня загальномозкові й вогнищеві симптоми виражені більшою мірою (паралічі, парези, зміни слуху, зору). Хворі надовго непритомніють, їх турбують сильний біль голови, нудота, блювання, менінгеальні симптоми (ригідність потиличних м'язів).

Стиснення головного мозку

Стиснення головного мозку відносять до категорії тяжких ЧМТ. Найчастіше воно пов'язане з внутрішньочерепним крововиливом (епі-, субдуральний або в тканини мозку). Напочатку крововилив не дає картини стиснення мозку, виникає клініка струсу або забою мозку. Згодом потерпілий виходить з стану непритомності, настає так званий світлий період. Далі з'являється дуже сильний біль голови - грізна ознака стиснення; приєднуються психомоторне збудження (хворий не може витерпіти болю), блювання, епілептичні припадки, анізокорія. Пригнічується діяльність мозку, хворий стає млявим, непритомніє, в нього розвивається параліч, спостерігаються розширення зіниці на боці гематоми, брадикардія. Поява стовбурових симптомів (розлади функції серцево-судинної системи, порушення дихання і ковтання) є грізними провісниками смерті. Хворому показана негайна декомпресивна операція, видалення гематоми, зупинка кровотечі. При відкритих травмах, пораненнях черепа і головного мозку клінічна картина також складається із загальних та вогнищевих симптомів. Найнебезпечнішим серед вогнищевих проявів є стовбуровий синдром: глибока кома, дихання типу Чейна-Стокса, брадикардія, арефлексія, розлади ковтання, гіпертермія, патологічні рефлекси.

Лікування на до госпітальному етапі. Хворого, що знепритомнів, слід укласти на бік або спину, голову повертають убік, очищають верхні дихальні шляхи, вводять повітроносну трубку (інколи показана негайна інтубація трахеї). Холод на голову. В дорозі до лікарні вживають заходів щодо запобігання аспірації блювотних мас.

 

Проникаючі поранення голови

Відкриті поранення голови — це поранення при яких порушується цілісність твердої мозкової оболонки, найбільш поверхневої оболонки головного мозку. Абсолютним симптомом проникаючого поранення черепа є поява в рані мозкового детриту або витікання спиномозкової рідини (лікворея). Перша допомога спрямована на запобігання асфіксії (кров'ю, ліквором або блювотними масами), зупинку кровотечі. Якщо западає язик, то його проколюють шпилькою ближче до кінчика і за допомогою марлевої смужки підтягують до передніх зубів, прикріплюючи до бинта на шиї. При кровотечі на рану накладають тиснучу асептичну пов'язку. Можна також притиснути пальцями сонну артерію до поперечного відростка VI шийного хребця, а потім накласти на шию тиснучу пов'язку за методом МІКУЛІЧА. За показаннями застосовують штучне дихання (з рота до рота, з допомогою повітропровідної трубки) і закритий масаж серця. Нерідко виконують інтубацію трахеї або трахеостомію. При набряку мозку проводять дегідратацію осмодіуретиками.

 

Ушкодження тазу

 

Забої тазової ділянки

Крім переломів кісток таза досить часто трап­ляються забої тазової ділянки. Залежно від си­ли, форми, розміру діючого предмета виника­ють незначні, локальні або тяжкі ускладнені забої з розривом сечового міхура (при відсутності перелому кісток тазу).

При незначних поверхневих забоях виникає біль, припухлість різного розміру, крововиливи.

При більш значних забоях зявляються підшкірні гематоми з поширенням на пахвинну ділянку, промежину з відшаруванням шкіри. При значних підшкірних гематомах і відшаруваннях шкіри виникає чіткий симптом флуктуації.

При тяжких забоях виникають глибокі м'язо­ві і міжм'язові гематоми з характерним "світлим" проміжком болю. У момент травми виникає гост­рий біль, який з часом затухає, а десь через годину-півтори знову наростає, наростає припухлість у місці травми, виявляється значне ущільнення м'яких тканин, болючість під час пальпації. При глибоких міжм'язових гематомах унаслідок знач­ного напруження м'яких тканин симптом флук­туації завжди негативний, натомість біль загост­рюється при найменшому напруженні сідничних м'язів, тому потерпілі уникають робити активні рухи ногою. Глибокі гематоми довго не розсмок­туються і стають сприятливим середовищем для інфікування, виникнення абсцесів, флегмон.

Лікування на догіспітальному етапі: при забоях протягом перших годин на місце травми кладуть міхур з льодом, що зменшує біль, запобігає розширенню крововиливу.

Переломи кісток таза

Переломи кісток тазу виникають переважно при автодорожніх пригодах і падінні з висоти. Переломи окремих кісток можливі внаслідок безпосереднього удару або різкого напруження м'язів (так звані відривні переломи клубової кістки, сідничного горба). Майже в третині випадків ушкодження тазу поєднуються з ушкодженнями інших кісток або внутрішніх органів. При множинних переломах тазових кісток, як правило, розвивається картина важкого травматичного шоку; нерідкі пошкодження уретри і сечового міхура, зазвичай супроводжуються внутрішньої крововтратою.

Переломи кісток таза складають 3-7% всіх переломів кісток, і відносяться до важких пошкоджень опорно-рухового апарату.

Класифікація переломів кісток таза

1) ізольовані переломи кісток тазу,

2) переломи кісток тазу без порушення неперервності тазового кільця;

3) переломи кісток тазу із порушенням неперервності тазового кільця;

4) переломи вертлюжної заглибини.

5) переломи кісток тазу з пошкодженням тазових органів.

Переломи кісток тазу.

Положення хворого при переломі тазу без порушення цілості тазового кільця.

 

Переломи кісток тазу з порушенням цілості тазового кільця.

Симптоматика залежить від характеру перелому і від того, чи є супутні пошкодження. При крайових переломах стан людини зазвичай не вселяє серйозних побоювань. При відривах клубової кістки і переломах крила клубової кістки відзначається, крім помірних болей, припухлість в зоні пошкодження, а також порушення функції відповідної нижньої кінцівки. Переломи куприка і крижів в нижніх їх відділах діагностуються на підставі локальної хворобливості, що підсилюється при ходьбі і в положенні сидячи. А ось переломи переднього відділу, особливо з порушенням цілісності тазового кільця, супроводжуються помітним погіршенням стану потерпілого. Воно набагато важче при множинних переломах таза, тим більше, якщо при цьому порушена цілісність внутрітазових органів. Потерпілий скаржиться на біль в області крижів і промежини, неможливість підняти витягнуту ногу від площини ліжка (симптом «прилиплої п'яти»). Характерна поза «жаби» – напівзігнуті в колінах і тазостегнових суглобах ноги і розведені стегна. Постраждалі бліді, а при розвитку шокового стану у них виступає холодний липкий піт, пульс стає слабким, артеріальний тиск помітно знижується. Натискання на лонное зчленування і гребені клубових кісток болісно. В області промежини нерідко видно гематома.

 

В - іммобілізація хребта

Вінницький національний медичний університет

Ім. М.І. Пирогова