Співвіднесіть імена авторів та їхні концепції про причини схожості і відмінності між традиційно-побутовими культурами різних етносів

Автор	Його концепція
Геродот	Історичний розвиток етносів визначається рівнем накопичення ними духовних багатств
Демокріт	Традиційна культура та історія етносів визначається характеристиками народної міфології, міфологічного світогляду
Арістотель	Людина, етнос, звичаї та обряди — продукти впливу навколишнього середовища. Концепція "Доброго дикуна"
Лукрецій Кар	Культурно-побутові особливості етносів залежать від загальної освіченості і збагачення людського досвіду
М. Монтень	Поєднання загальнолюдських стадій розвитку з ідеями етнічної своєрідності і неповторності кожного етносу
Ж. Кондорсе	Культурно-побутові особливості етносів залежать від природного середовища (території) і кліматичних умов
Ш. Монтеск’є	Схожість і відмінність у культурах різних етносів залежать від міри взаємовпливів
Й. Гердер	Схожість чи відмінність у культурах різних етносів залежать від подібності природно-географічних умов
М. Вольтер	Поетично-філософська концепція про поступальний розвиток людства від кам’яного — до мідного й залізного віку. Поділ етносів на цивілізовані й варварські
Ф.Мюллер	Схожість і відмінність традиційно-побутової культури різних етносів залежать від ступенів розвитку культури

 

3. Розташуйте у хронологічній послідовності такі писемні пам’ятки:

А) "Золоті луки" Аль-Массуді

Б) "Повість минулих літ"

В) "Гетика" Йордана

Г) "Бертинські Аннали"

Д) "Хроніка" Адама Тітмара

Е) "Баварський географ"

 

4. Становлення етнології як науки відбувається:

А) В серединіXVIII ст

Б) У другій половині XIX ст

В) В середині XX ст

Г) На початку XIX ст.

 

5. Записати до словника і вивчити значення наступних опорних понять і термінів: теорія культурних кіл, культурний релятивізм, неоеволюціонізм, неоструктуралізм, міфологічна школа.

ІІ рівень

 

1. Поясніть походження терміну “структуралізм” та з’ясуйте сутність поглядів науковців цієї школи на етнічну історію людства.

2. Поясніть походження терміну “еволюціонізм” та з’ясуйте сутність поглядів науковців цієї школи на етнічну історію людства.

3. Які дослідники належали до школи функціоналізму?

4. З’ясувати суть новітніх концепцій в етнології

5. Обґрунтуйте причини радикальної зміни суспільного етнографічного кругозору на рубежі XV-XVI ст.

 

Тема 3. Етнос як етнологічна категорія.

Теорія етносу

Зміст теми.

 

Основні етнологічні категорії.

етнос — усталена сукупність людей, що склалась історично, і має спільні риси культури, мови, психіки, котра фіксується у самоназві (етнонімі) й має відчуття своєї єдності і водночас відмінності від інших аналогічних спільностей.

Процес формування поняття "етнос": погляди на природу етносу як біологічне явище, племінну (язичницьку) спільність, як певної стадії розвитку етнічної спільності, як цілісну і органічну соціальну систему. Ідея виділення двох основних видів етнічної спільності: етносу у вузькому ("етнікос") і широкому (соціально-економічна цілісність) значенні слова. Співвідношення понять "етнос" і "національність", "етнос" і "народ", "етнос" і "демос", "популюс".

Раса — стабільна біологічна сукупність людей, що характеризується спільністю переважно фізичних характеристик, і не є формою їх співіснування. Види рис: європеоїди (біла раса), негроїди, монголоїди, австролоїди, американоїди, кайсони.

Структура етносу — ієрархічна співпорядкованість субетнічних груп, що забезпечує внутрішню цілісність етносу. Основна схема формування структури етносу: виникнення конвіксій (груп людей із спільним побутом і родинними зв'язками)», їх перетворення за певних умов у консорції (людські сукупності, що об'єднані історичною долею), відтак у субетноси, далі в етноси (на першому історичному етапі — у плем'я), нарешті-на хвилі національного піднесення (національно-визвольної боротьби), формуванні раціональних інтересів, національної самосвідомості та національної ідеї — у нації. Структура антропосфери — системи всіх народів (націй). Структура етносфери — ієрархічних компонентів етнічності: суперетноси, етноси, субетноси, етнічні та етнографічні групи, конвіксії, консорції, етнофори (люди — носії етнічності).

Компоненти етносу: етнічна (національна) культура, етнічні риси психіки, національний характер (національна душа), етнічна (національна) самосвідомість, мова.

Категорія етнічності. Структура етнічності: етнічна категорія, етнічна група, етнічна нація. Етно-національні процеси.

Етногенез і етнічна історія. Визначення поняття "етногенез" — походження народу або сукупності історичних явищ і процесів, що призводять до формування етнічної спільності. Теорії, гіпотези та концепції етногенезу: теорія етнічної гібридизації Марра, концепція "критичних точок" Мавродіна, "етногенетичного пучка" Алексеєва. Співвідношення понять етногенезу й етнічної історії — процесу змін властивостей і якостей етнічних спільностей на всіх етапах існування людського суспільства. Концепція "перманентності" етногенезу, котрий включає і етнічні процеси, концепція розмежування етногенезу від власне етнічної історії, концепція ототожнення етногенезу з етнічною історією. Дискусії щодо часу виникнення «етнічних спільностей: початок мезоліту, нижній палеоліт, середньовіччя. Поняття "протоетносів". Фіксація етногенетичних процесів. Етнонім як індикатор етногенезу, що завершився. Етнічна самосвідомість як головна ознака етносу: її багаторівневість (крайова самосвідомість, етнічна, національна, національно-політична). Визначення понять антропогенез і етнонаціогенез. Теорії, гіпотези, концепції антропогенезу.

 

Література:

Основна:

· Алексеев В. П. Этногенез. — М., 1986.

· Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса. — М., 1983.

· Бромлей Ю.В. Современньые проблеми этнографии: Очерки теории й истории. — М., 1981.

· Гумилев Л. Н. Этногенез й биосфера земли. — М., 1989.

· Гумилев Л. Н. Этносфера: история людей й история природы. — М., 1993.

· История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. – М., 1983.

· История первобытного общества. — М., 1990.

· Итс Р. Ф. Введение в этнографию. — М., 1974.

· Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. — К., 1 999.

· Нельга О. В. Теорія етносу: Курс лекцій. — К., 1997.

· Природа і етнос. — К., 1994.

· Садохин А. П., Грушевицкая Т. Г. Этнология. — М., 2001.

· Свод этнографических понятий и терминов. — М., 1986-1988.

· Сегеда С. Антропологія: Навч. посібник. — К., 2001.

· Тиводар М. П. Етнологія: Навч. посібник. — Ужгород, 1998

/

Додаткова:

· Алексеев В. П. Становление человечества. — М., 1984.

· Бромлей Ю. В. К вопросу о сущности этноса // Природа. -1970. —№ 2.

· Бромлей Ю. В. Этносоциальные процессы: теория, история, современность. — М., 1987.

· Гумилев Л. Н, Сущность этнической целостности // Вестн. Ленинград. ун-та. — 1971. — № 24. Вып.. 4.

· Гумилев Л. Н. Этногенез й этносфера //Природа. — 1970. -№ 1,2.

· Етнос і соціум. — К., 1993.

· Мала енциклопедія етнодержавознавства. — К., 1996.

· Народи мира: Историко-этнографический справочиик. — М., 1988.

· Народи мира: Этнографические очерки. — М., 1954-1966. Т. 1-13.

· Население мира: Демографический справочник. — М., 1989

· Ричков Ю. Г. Антропология й генетика изолированых популяций: Древние изолянты Памира. — М., 1969.

· Сміт Е. Національна ідентичність. — К., 1994.

· Степико М. Буття етносу: Витоки, сучасність, перспективи. -К., 1998.

· Страны и народы: В 20-ти т. — М., 1978-1985.

· Филипович Л. Етнологія релігії. Теоретичні проблеми, вітчизняна традиція осмислення. — К., 2000.

· Чебоксаров Н. Н.,Чебоксарова Й. А. Народы, расы, культуры. —М., 1971.

· Широкогоров С. М. Этнос: Исследование основных принципов изменения этнических й этнографических явлений // Изв. восточ. ф-та Дальневосточного ун-та. — Шанхай, 1923.. Т. 1.

· Этнические стереотипы поведений. — Л., 1983.

· Этнография. — М., 1982.

 

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція не передбачена робочим планом

Б) Семінарське заняття не передбачене робочим планом.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:

І рівень

1. Визначити, коли, в яку історичну епоху "етнос" визначався як — "рій", "зграя", "група"?

А) Стародавній Рим

Б) Середні віки

В) Стародавня Греція

Г) Епоха Відродження

Д) Новий час

Е) Епоха Просвітництва