У який час завершується процес формування української, російської і білоруської народностей?



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

У який час завершується процес формування української, російської і білоруської народностей?



а) у IX —XI

б) у XI— XIII

в) у XIV— XV

г) у XVI —XVII

2. Яка подія у XIII ст визначила особливості територіальної локалізації росіян, українців і білорусів:

а) навала половців;

б) навала печенігів;

в) навала хозарів;

г) навала монголо-татар;

д) навала турків-османів;

е) навала кримських татар.

 

3. З названої групи господарських занять виділити основні:рибальство, садівництво, бджільництво, рільництво, городництво, збиральництво, відгінне скотарство, мисливство.

4. З названих транспортних засобів у дві колонки виділити водні і сухопутні види:ком’яга, улка, волокуша, смичок, тарантас, довбанка, фура, дровні, пором, пліт, барка, віз.

5. Співвіднесіть назву ремесла з процесом обробки сировини, виготовленням знарядь праці, предметів побуту, засобів пересування:

А) обробка дерева;

обробка металу;

обробка глини;

обробка волокна і вовни;

обробка шкіри;

обробка дорогоцінних металів;

виготовлення скла;

виготовлення транспортних засобів

 

Б) чинбарство;

скань;

ливарництво;

гутництво;

стельмахування;

килимарство;

гончарство;

теслярство.

ІІ рівень

1 Серед названих демонологічних персонажів виділіть демонів природи: упир, відьма, польовик, привид, чорт, лісовик, русалка, блуд, водяник, вовкулака, домовик.

2 У чому полягає основна відмінність циклів календарної обрядовості росіян і білорусів.

3 Визначити територію розселення росіян і білорусів (показавши на карті)

4 Виготовлення карти розселення росіян і білорусів.

 

 

Тема 2. Культура і побут західних слов’ян (2 год.)

Зміст теми

Розселення, етнічний склад, чисельність, етнічна історія поляків, словаків, чехів, лужичан. Вплив природних умов на характер господарства. Історико-етнографічні райони в межах західнослов’янської історико-етнографічної підобласті.

Основні тенденції в ході етнічної історії західних слов’ян. Переселення слов’ян (носіїв празької археологічної культури) до кордонів колишньої Західної Римської імперії, утворення перших ранньодержавних інститутів у їх суспільствах (починаючи з VII ст). Держава "Само" у чехів (623 р), стародавня держава П’ястів у поляків (X ст), Великоморавська держава (поч. XI ст), чеська держава Пржемисловичів (X ст), словаки у складі Угорського королівства (X —XI ст).

Етнічна історія західних слов’ян, як у складі власних державних утворень (Польське королівство, Чеське королівство, Річ Посполита), так і в складі інших держав (Російська імперія, Угорське королівство, Австро-Угорська імперія). Процес становлення націй у суспільствах західних слов’ян.

Матеріальна і духовна культура, побут західних слов’ян.

Основні елементи і традиції матеріальної культури західних слов’ян. Основні та допоміжні галузі господарювання (землеробство, скотарство, збиральництво, бджільництво, рибальство, мисливство). Ремесла і промисли західних слов’ян. Традиції житлобудування. Міські і сільські поселення: типи і зони поселень, типи забудови, екстер’єр та інтер’єр жител, господарський двір, будівельні матеріали. Житлова обрядовість. Типи народного одягу, транспортних засобів, особливості національної кухні (асортимент страв, сировинна база, пости). Регіональні особливості матеріальної культури.

Основні елементи і традиції духовної культури західних слов’ян. Традиції громадського побуту і звичаєвості (сільська община, її види, звичаї взаємодопомоги, самоврядування на селі, традиції землекористування, дозвілля та етикету). Традиції шлюбно-сімейних відносин (характеристика малої індивідуальної сім’ї— двопоколінної, трипоколінної; патріархального характеру шлюбу, елементів родинної обрядовості). Світоглядні уявлення, вірування і повір’я західних слов’ян (комплекс стародавніх язичницьких вірувань, християнський етап— католицизм, протестантизм, греко-католицизм). Зміст народних знань, календарна обрядовість, усна народна творчість західних слов’ян.

 

ВИДИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

А) лекція — “Культура і побут західних слов’ян (2 год)”

План

1. Розселення, етнічний склад та чисельність західних слов'ян. Природні умови та історико-етнографічне районування.

2. Загальний огляд етнічної історії західних слов'ян у VI — ХХIст.

3. Основні риси матеріальної культури західних слов'ян.

4. Основні риси духовної культури західних слов'ян.

 

Б) семінарське заняття —Культура і побут західних слов’ян (2 год)”

План

1. Розселення, етнічний склад та чисельність західних слов'ян. Природні умови та історико-етнографічне районування.

2. Загальний огляд етнічної історії західних слов'ян у VI — ХХIст.

3. Основні риси матеріальної культури західних слов'ян.

а) Домашні промисли і ремесла.

б) Народне житло росіян і білорусів.

в) Національне вбрання східнослов’янських народів.

4. Основні риси духовної культури західних слов'ян.

а) Громадський побут і звичаєвість.

б) Сім’я і родинна обрядовість.

в) Народні знання.

г) Світоглядні уявлення, вірування та повір’я. Язичництво і християнство.

д) Календарна обрядовість.

е) Усна народна творчість.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На цьому семінарському занятті студенти повинні ознайомитися з розселенням, етнічним складом, чисельністю, етнічною історією західних слов'ян (поляків, словаків, чехів, лужичан), а також з народними традиціями, їхньої матеріальної і духовної культури, побуту.

Розглядаючи перше питання, студенти повинні проаналізувати розселення, етнічний склад, чисельність поляків, словаків, чехів, лужичан, охарактеризувати вплив природних умов на характер господарства, виділити історико-етнографічні райони в межах західнослов'янської історико-етнографічної підобласті. Ці аспекти потрібно розглядати у контексті новітнього та сучасного розвитку слов'янських народів (з середини XX століття), використовуючи географічну карту та цифровий матеріал.

Під час розгляду другого питання студенти повинні проаналізувати основні тенденції в ході етнічної історії західних слов'ян. Розпочати цей розгляд слід з аналізу процесів переселення слов'ян (носіїв празької археологічної культури) до кордонів колишньої Західної Римської імперії, а також з утворення перших ранньодержавних інститутів у їх суспільстві (починаючи з VII ст). Зокрема, це держава "Само" у чехів (623 р), стародавня держава П'ястів у поляків (X ст), Великоморавська держава (поч. XI ст), чеська держава Пржемисловичів (X ст), словаки у складі Угорського королівства (X —XI ст).

Після цього слід коротко охарактеризувати етнічну історію західних слов'ян, як у складі власних державних утворень (напр. Польське королівство, Чеське королівство, Річ Посполита і т.д.), так і в складі інших держав (напр. Російська імперія, Угорське королівство, Австро-Угорська імперія і т.д.). Студенти повинні виділити процес становлення націй у суспільствах західних слов'ян.

Розглядаючи третє питання, студенти повинні розкрити і проаналізувати основні елементи і традиції матеріальної культури західних слов'ян. Зокрема, основні та допоміжні галузі господарювання (землеробство, скотарство, збиральництво, бджільництво, рибальство, мисливство). Подібно до східнослов'янських народів слід охарактеризувати ремесла і промисли західних слов'ян. Окремо слід виділити традиції житлобудування. Зокрема, розглянути міські і сільські поселення (включаючи й містечка): типи і зони поселень, типи забудови, екстер'єр та інтер'єр жител, господарський двір, охарактеризувати будівельні матеріали. Звернути увагу слід і на житлову обрядовість. Студентам необхідно охарактеризувати типи народного одягу, транспортних засобів, а також визначити особливості національної кухні (асортимент страв, сировинна база, пости і т.д.) у західних слов'ян. Під час розгляду матеріальної культури слід визначати її регіональні особливості.

Розглядаючи четверте питання, студенти повинні розкрити й проаналізувати основні елементи і традиції духовної культури західних слов'ян. Зокрема потрібно розкрити традиції громадського побуту і звичаєвості (охарактеризувати сільську общину, її види, звичаї взаємодопомоги, самоврядування на селі, традиції землекористування, дозвілля та етикету). Студенти повинні розкрити традиції шлюбно-сімейних відносин (характеристика малої індивідуальної сім'ї — двопоколінної, трипоколінної; патріархального характеру шлюбу, елементів родинної обрядовості). Варто проаналізувати також світоглядні уявлення, вірування і повір'я західних слов'ян (виділити комплекс стародавніх язичницьких вірувань, християнський етап — католицизм, протестантизм, греко-католицизм). Студенти повинні охарактеризувати зміст народних знань, календарної обрядовості, усної народної творчості західних слов'ян. Аналізувати особливості культури і побуту західних слов'ян краще за типовою схемою (порівнюючи зі східними слов'янами).

 

 

Література:

Основна:

· Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса. — М., 1983.

· Брук СИ. Население мира: этнодемографический справочник. — М., 1986.

· Виклади давньослов'янських легенд або міфологія / Уклад. Я. Ф. Головацьким.— К., 1991

· История Европы. С древнейших времен до наших дней: В 8 т.— М., 1988. — Т. I.— М., 1992; Т. 2.— М., 1992; Т. 3.— М, 1994.

· История южных и западных славян: Курс лекций.— М., 1979.

· Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы.— М., 1983

· Любавский М. К. История западных славян (прибалтийских, чехов и поляков).— М., 1917.

· Макова Е. С. История южных и западных славян. Период феодализма (VI — середина XVIII в.): Учеб.-метод, пособие. — М., 1987.

· Народы мира: Историко-этнографический справочник. — М., 1988.

· Великая Моравия. Ее историческое и культурное значение.— М., 1985.

· Вопросы социальной, политической и культурной истории Юго-Восточной Европы.— М., 1984.

· Галл Аноним. Хроника и деяния князей или правителей польских // Славянские хроники / Сост. А.И. Цепков.— СПб., 1996.— С. 325-412.

· Гелъмолъд. Славянская хроника.— М., 1963.

· Грот К. Моравия и мадьяры с половины IX до начала X в.— СПб., 1881.

· Дыбковская А., Жарын М., Жарын Я. История Польши. С древнейших времен до наших дней.— Варшава, 1995.

· История Польши.—М., 1954-1955.—Т. I-II.

· История Чехословакии.— М., 1956-1959.— Т. I—П.

· Історія, культура, фольклор та етнографія слов'янських народів: доповіді на XX міжнародному з'їзді славістів.— К., 1988

· Козьма Пражский. Чешская хроника.— М., 1962.

· Комплексные проблемы истории и культуры народов Центральной и Юго-Восточной Европы. Итоги и перспективы исследований.— М., 1979.

· Королюк В. Д. Древнепольское государство.— М., 1957.

· Королюк В. Д. Западные славяне и Киевская Русь в Х-Х1 вв.— М., 1964.

· Краткая история Польши. С древнейших времен до наших дней.— М., 1993.

· Краткая история Чехословакии: с древнейших времён до наших дней.— М., 1988

· Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы XVIII—XIX вв. Типология и взаимодействия.— М., 1990.

· Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы в эпоху Просвещения.— М., 1988.

· Культурные связи народов Восточной Европы в XVI в. Проблемы взаимоотношений Польши, России, Украины, Белоруссии и Литвы в эпоху Возрождения.— М., 1976.

· Народы мира: этнографические очерки. — М., 1954-1966. Т. 1-13.

· Население мира: Демографический справочник. — М., 1989.

· Нидерле Л. Славянские древности.— М., 1956.

· Основы этнографии. — М., 1968.

· Основы этнографии — М., 1987.

· Очерки истории культуры славян.— М., 1996.

· Садохин А. П., Грушевицкая Т. Г. Этнология. — М., 2001.

· Седов В. В. Славяне в древности.— М., 1994.

· Седов В. В. Славяне в Раннее Средневековье.— М., 1995.

· Славянская мифология: Энциклопедический словарь.— М., 1995.

· Славянские древности. Очерки по истории культуры славянских народов.— М., 1997.

· Тиводар М. П. Етнологія: Навч. посібник. — Ужгород, 1998.

· Типология основных элементов традиционной культуры. — М., 1984.

· Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3 т.— Минск, 1987—1989.— Т. I. Эпоха феодализма; Т. П. Новая история.

· Этнография.—М., 1982.

· Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія: Зарубіжні країни. — К., 2000.

Додаткова:

· «Великая хроника» о Польше, Руси и их соседях. XI—XIII вв. — М., 1987.

· Бромлей Ю. В. Современные проблеми этнографии: Очерки теории й истории. — М., 1981.

· Бромлей Ю.В. Этносоциальные процессы: теория, история, современность.—М., 1987.

· Велика Моравия. Тысячелетняя традиция государственности и культуры.— Прага, 1963.

· Янышкова И. Лингвистическое наследие Вацлава Махека.// Славяноведение. — 2010.— №6.— С. 27–32.

· Королькова П. В. Модификация жанра авторской волшебной сказки в современной чешской литературе. // Славяноведение. — 2010.— №6.— С. 71–78.

· Хорев В. А. Польское литературоведение и критика начала ХХI века о литературе ПНР (1945–1989). // Славяноведение. — 2010. —№3. —С. 62–74.

· Навратилова А. Ритуальные функции наготы в чешской обрядовой культуре. .// Славяноведение.— 2009. — № 6. — С. 24–35.

· Рожкова Е. Ю. Словацкая и венгерская драма XIX века в аспекте словацко-венгерских литературных отношений. . // Славяноведение.— 2009. — № 3.— С. 43–53.

· Яжборовская И. С. Современная Центрально-Восточная и Юго-Восточная Европа: проблемы социального положения и социальной политики. // Славяноведение.— 2009. — № 1.— С. 73–87.

· Валенцова М.М. Похоронная обрядность в словацкой традиции. // Славяноведение. — 2008. — № 6. — С. 25–30.

· Зеленкова А. Штефан Крчмери и словацкая теория стиха в чешско-словацком контексте ХХ века. // Славяноведение. — 2008. — № 5.— С. 62-70.

· Картамышева Е.П. «Неблагополучные» умершие в славянской и скандинавской традициях: «заложные» покойники и «оживающие мертвецы». // Славяноведение. — 2008. — № 2.— С. 55–61.

· Туполев Б.М. Курт Рицлер о «Срединной Европе» в начале Первой мировой войны // Славяноведение. — 2008. — № 1.— С. 23–28.

· Узенёва Е.С. Материалы к изучению традиционной культуры Средней Словакии. // Славяноведение. — 2008. — № 6. — С. 19–24.

· Чуркина И.В. Винко Клун – словенский корреспондент «Русской беседы». // Славяноведение. — 2008. — № 4. — С. 27–36.

· Адельгейм И. В мире “Реала”. Молодая польская проза и реалии постсоциалистической Польши //Славяноведение. —2007.— № 1.— С. 28–40.

· Бурега В.В. Взаимоотношения русского православного прихода в Праге с государственными органами Чехословакии (1921–1938). // Славяноведение. — 2007.— № 4. —С. 29–45.

· Бучанов И.И. Культура Чехии гуситского периода в работах отечественных историков конца 40-х годов XX – начала XXI века. // Славяноведение. — 2007. —№ 5. – С. 87–92.

· Петровская О.В. Высшая школа Болгарии и Польши: апробация “сталинской” модели (1948–1956 годы). // Славяноведение. — 2006.— № 3.—С. 62–79.

· Портнов А.В. Население западных окраин Российской империи в польских мемуарах первой трети ХІХ века. // Славяноведение. — 2006.— № 5.— С. 60–67.

· Старикова Н.Н. В поисках идентичности. Постмодернизм в славянских литературах в эпоху глобализации. // Славяноведение. — 2006.— № 6.— С. 68–73.

· Ахтерберг Й., Порембска М. К вопросу о витальности кашубского языка: экспериментальное исследование в Глоднице. // Славяноведение. — 2005.—№ 6.— С. 38–48.

· Бартминьский Е. Польский язык как символ национальной самобытности. // Славяноведение. — 2005. —№ 6. — С. 27–38.

· Иванова-Цоцова Б. Средневековые компоненты в структуре живописного портрета на заре Нового времени в странах Восточной и Юго-Восточной Европы. // Славяноведение. — 2005.— № 2.— С. 88–98.

· Ковалёв В.Н. Этническое самосознание западнославянского правителя в политическом контексте: “славянские” мотивы в пропаганде короля Чехии Пршемысла Оттакара II. // Славяноведение. — 2005. — № 4.— С. 58–70.

· Ковтун Е.Н. Фундаментальный труд о литературах западных и южных славян. // Славяноведение. — 2005.— № 1.— С. 88– 94.

· Коновалова И.Г. Восточная Европа в географическом сочинении Абу-л-Фиды. // Славяноведение. — 2005.— № 2.— С. 72–82.

· Дуличенко А. Д. Карпатские русины сегодня: некоторые этнолингвистические аспекты.// Славяноведение. — 2005.— № 1.— С. 20–29.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.173.209 (0.034 с.)