Тема 3. Культура і побут південних слов’ян (2 год. )

Зміст теми

Розселення, етнічний склад, чисельність болгар, сербів, чорногорців, македонців, хорватів, словенців, босанців. Вплив природних умов на характер господарства, історико-етнографічні райони в межах середземноморсько-піренейської історико-етнографічної підобласті. Новітній та сучасний розвиток південнослов’янських народів (з середини XX століття).

Основні тенденції в ході етнічної історії південних слов’ян. Процеси переселення слов’ян (носіїв празької археологічної культури) через Моравські ворота на південь і південний захід, в сторону Альп і Адріатики, а на південному сході до Нижнього Дунаю і узбережжя Чорного моря. Слов’янська колонізація Балканського півострова у VI ст. Утворення перших ранньодержавних інститутів у їх суспільстві (починаючи з VII ст). Держава "Само" у словенців і хорватів (623 р), держава Карінтія (VII ст), Перше болгарське царство (681 р), сербська держава Неманичів (1168 р.).

Етнічну історію південних слов’ян. Перебування південнослов’янських народів у складі Оттоманської та Австро-Угорської імперій. Процес становлення націй у суспільствах південних слов’ян.

Матеріальна і духовна культура, побут південних слов’ян.

Основні елементи і традиції матеріальної культури південних слов’ян. Основні та допоміжні галузі господарювання (землеробство, скотарство, збиральництво, бджільництво, рибальство, мисливство). Ремесла і промисли південних слов’ян. Традиції житлобудування. Міські і сільські поселення: типи і зони поселень, типи забудови, екстер’єр та інтер’єр жител, господарський двір, будівельні матеріали. Житлова обрядовість. Національні костюми, транспортні засоби, особливості національної кухні (асортимент страв, сировинна база, пости). Регіональні особливості матеріальної культури.

Основні елементи і традиції духовної культури південних слов’ян. Традиції громадського побуту і звичаєвості (сільська община, її види — (околина у болгар, општина у сербів), звичаї взаємодопомоги, самоврядування на селі, традиції землекористування, дозвілля та етикету. Традиції шлюбно-сімейних відносин (велика патріархальна сім’я— "задруги", мала індивідуальна сім’я, патріархальний характер шлюбу, елементи родинної обрядовості). Світоглядні уявлення, вірування і повір’я південних слов’ян (комплекс стародавніх язичницьких вірувань, християнський етап— православ’я, іслам (у босанців)). Етапи і зміст календарної обрядовості, народні знання, народна символіка, усна народна творчість південних слов’ян.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція — Культура і побут південних слов’ян (2 год.)

План

1. Розселення, етнічний склад та чисельність південних слов’ян. Природні умови та історико-етнографічне районування.

2. Загальний огляд етнічної історії південних слов’ян у VI — XXIст.

3. Основні риси матеріальної культури південних слов’ян.

4. Основні риси духовної культури південних слов’ян.

 

Б) Семінарське заняття — Культура і побут південних слов’ян (2 год.)

План

1. Розселення, етнічний склад та чисельність південних слов’ян. Природні умови та історико-етнографічне районування.

2. Загальний огляд етнічної історії південних слов’ян у VI — XXIст.

3. Основні риси матеріальної культури південних слов’ян:

а) основні і допоміжні види господарювання;

б) промисли і ремесла;

в) поселення і житло;

г) національна кухня.

4. Основні риси духовної культури південних слов’ян:

а) громадський побут і звичаєвість;

б) шлюбно-сімейні взаємини. Родинна обрядовість;

в) світоглядні уявлення, вірування і повір’я;

г) календарна обрядовість;

д) усна народна творчість, фольклор.

Методичні рекомендації

На цьому семінарському занятті студенти повинні ознайомитися з розселенням, етнічним складом, чисельністю, етнічною історією південних слов’ян (болгар, сербів, чорногорців, македонців, хорватів, словенців, боссанців), а також з народними традиціями, їхньої матеріальної і духовної культури, побуту.

Розглядаючи перше питання, студенти повинні проаналізувати розселення, етнічний склад, чисельність болгар, сербів, чорногорців, македонців, хорватів, словенців, боссанців, охарактеризувати вплив природних умов на характер господарства, виділити історико-етнографічні райони в межах середземноморсько-піренейської історико-етнографічної підобласті. Ці аспекти потрібно розглядати у контексті новітнього та сучасного розвитку слов’янських народів (з середини XX століття), використовуючи географічну карту та цифровий матеріал.

Під час розгляду другого питання студенти повинні проаналізувати основні тенденції в ході етнічної історії південних слов’ян. Розпочати цей розгляд слід з аналізу процесів переселення слов’ян (носіїв празької археологічної культури) через Моравські ворота на південь і південний захід, в сторону Альп і Адріатики, а на південному сході до Нижнього Дунаю і узбережжя Чорного моря. Слід описати слов’янську колонізацію Балканського півострова у VI ст. а також утворення перших ранньодержавних інститутів у їх суспільстві (починаючи з VII ст). Зокрема, це держава "Само" у словенців і хорватів (623 р), держава Карінтія (VII ст), Перше болгарське царство (681 р), сербська держава Неманичів (1168 р.) і т.д.

Після цього слід коротко охарактеризувати етнічну історію південних слов’ян. При цьому слід виділити тривале перебування південнослов’янських народів у складі Оттоманської та Австро-Угорської імперій. Студенти повинні виділити процес становлення націй у суспільствах південних слов’ян.

Розглядаючи третє питання, студенти повинні розкрити і проаналізувати основні елементи і традиції матеріальної культури південних слов’ян. Зокрема, основні та допоміжні галузі господарювання (землеробство, скотарство, збиральництво, бджільництво, рибальство, мисливство). Подібно до східнослов’янських народів слід охарактеризувати ремесла і промисли південних слов’ян. Окремо слід виділити традиції житлобудування. Зокрема, розглянути міські і сільські поселення (включаючи й містечка): типи і зони поселень, типи забудови, екстер’єр та інтер’єр жител, господарський двір, охарактеризувати будівельні матеріали. Звернути увагу слід і на житлову обрядовість. Потрібно проаналізувати особливості національної кухні (асортимент страв, сировинна база, пости і т.д.) у південних слов’ян. Під час розгляду матеріальної культури слід визначати її регіональні особливості.

Розглядаючи четверте питання, студенти повинні розкрити й проаналізувати основні елементи і традиції духовної культури південних слов’ян. Зокрема потрібно розкрити традиції громадського побуту і звичаєвості (охарактеризувати сільську общину, її види (околина у болгар, општина у сербів і т.д.), звичаї взаємодопомоги, самоврядування на селі, традиції землекористування, дозвілля та етикету). Студенти повинні розкрити традиції шлюбно-сімейних відносин (характеристика великої патріархальної сім’ї— "задруги", малої індивідуальної сім’ї патріархального характеру шлюбу, елементів родинної обрядовості). Варто проаналізувати також світоглядні уявлення, вірування і повір’я південних слов’ян (виділити комплекс стародавніх язичницьких вірувань, християнський етап— православ’я, а також іслам (у босанців)). Студенти повинні охарактеризувати етапи і зміст календарної обрядовості, усну народну творчість південних слов’ян. Аналізувати особливості культури і побуту південних слов’ян краще за типовою схемою (порівнюючи зі східними і західними слов’янами)

Література:

Основна:

· Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса. — М., 1983.

· Брук С. И. Население мира: этнодемографический справочник. — М., 1986.

· Виклади давньослов’янських легенд або міфологія/ Уклад. Я.Ф.Головацьким.— К., 1991

· История Европы. С древнейших времен до наших дней: В 8 т. М.,— 1988. Т. I—М., 1992; Т. 2.— М., 1992; Т. 3— М., 1994. Т. 4.—1994.

· История южных и западных славян: Курс лекций. М., 1979.

· Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы.— М., 1983.

· Макова Е.С. История южных и западных славян. Период феодализма (VI — середина XVIII в.): Учеб.-метод, пособие. М., 1987.

· Народы мира: Историко-этнографический справочиик. — М., 1988.

· Народы мира: этнографические очерки. — М., 1954-1966. Т. 1-13.

· Население мира: Демографический справочник. — М., 1989.

· Нидерле Л. Славянские древности.— М., 1956.

· Основы этнографии. — М., 1968.

· Основы этнографии — М., 1987.

· Очерки истории культуры славян. —М., 1996.

· СадохинА. П., Грушевицкая Т. Г. Этнология. — М., 2001.

· Седов В. В. Славяне в древности.— М., 1994.

· Седов В. В. Славяне в Раннее Средневековье.— М., 1995.

· Славянская мифология: Энциклопедический словарь.— М., 1995.

· Славянские древности. Очерки по истории культуры славянских народов.— М., 1997.

· Тиводар М. П. Етнологія: Навч. посібник. — Ужгород, 1998.

· Типология основных элементов традиционной культуры. — М., 1984.

· Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3 т.— Минск, 1987—1989.— Т. I. Эпоха феодализма; Т. II. Новая история.

· Этнография. — М., 1982.

· Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія: Зарубіжні країни. — К., 2000.

 

Додаткова

 

· Ангелов Д. Богомильство в Болгарии. — М.,1954.

· Бажова А. П. Россия и югославяне в конце XVII — начале XIX века.— М., 1996.

· Балканы и Россия. Общественно-политические и культурные связи. —М., 1995.

· Бромлей Ю. Становление феодализма в Хорватии (к изучению процесса класообразования у славян).— М.,1964

· Бромлей Ю. В. Современньїе проблеми этнографии: Очерки теории й истории. — М., 1981.

· Бромлей Ю. В. Становление феодализма в Хорватии: К изучению процесса классообразования у славян.— М., 1964.

· Бромлей Ю. В. Этносоциальные процессы теория, история, современность. — М., 1987.

· Византийский земледельческий закон.— Л., 1984.

· Вопросы социальной, политической и культурной истории Юго-Восточной Европы.— М., 1984.

· Выжарова Ж. Н. О происхождении болгарских пахотных орудий.— М., 1956

· Гельмольд. Славянская хроника.— М., 1963.

· Грачов В. П. Сербская государственность вX-XIV вв. Критика теории "Жупной организации".— М.,1972

· Державин Н. И. История Болгарии.— В 3-х т.— М.-Л., 1945-1947

· Дринов М. С. Заселение Балканского полуострова славянами—. М., 1873.

· Дринов М. С. Южные славяне и Византия в X веке.— М., 1876.

· Иванов И. Культ Перуна у южных славян.— София, 1906

· Ильинский Г. А. Грамоты болгарских царей. — М., 1911. Институт славяноведения и балканистики. 50 лет. М., 1996.

· Именник болгарских ханов // Тихомиров М.Н. Исторические связи России со славянскими странами и Византией.— М., 1969.

· Исследования по истории славянских и балканских народов. Эпоха средневековья. Киевская Русь и ее славянские соседи. — М., 1972.

· История Болгарии —. М., 1954—1955. Т. 1-2.

· История и культура Болгарии. К 1300-летию образования Болгарского государства. — М., 1981.

· История и культура Болгарии.— М., 1981.

· История литератур западных и южных славян.— М., 1997. Т. I—II

· История Югославии.— М., 1963.— Т. I—II.

· История Югославии: В 2-х т.— М.,1963

· Історія, культура, фольклор та етнографія слов’янських народів: доповіді на XX міжнародному з’їзді славістів.— К., 1988

· Кагановский В. Византийские летописцы как источник для истории южных славян, в период падения их самостоятельности.— М,,1983

· Каранфилов Е. Болгары.— София, 1975

· Книга законов султана Селима I.— М., 1969.

· Комплексные проблемы истории и культуры народов Центральной и Юго-Восточной Европы. Итоги и перспективы исследований.— М., 1979.

· Константин Багрянородный. Об управлении империей—. М., 1989.

· Косев Д. Новая история Болгарии: Курс лекций.— М., 1952.

· Краткая история Албании. С древнейших времен до наших дней.— М., 1992.

· Краткая история Болгарии. С древнейших времен до наших дней.— М., 1987.

· Культура народов Балкан в новое время // Балканские исследования. Вып. 6.— М., 1980

· Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы XVIII—XIX вв. Типология и взаимодействия.— М., 1990.

· Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы в эпоху Просвещения.— М., 1988.

· Лещиловская И. И. Сербская культура XVIII века.— М., 1994.

· Литаврин Г. Г. Болгария и Византия в Х1-ХП вв.— М., 1960.

· Литаврин Г. Г. Византийское общество и государство в X—XI вв. Проблемы истории одного столетия, 976—1081 гг.— М., 1977.

· Москаленко А. Е. Возникновение и развитие феодальных отношений у южных славян. Хорваты и сербы.— М., 1978.

· Общая история европейской культуры/ Под ред. И. Гревса, В.Зелинского и др. В 2-х т.— СПб: Изд. Бронгауз-Эфрон, 1908-1910

· Погодин А. Л. Из истории славянских передвижений.— СПб., 1901.

· Погодин А. Л. История Болгарии.— СПб.,1910

· Раннефеодальные государства на Балканах VI-XII вв—. М., 1985.

· Рождение ребёнка в обычаях и обрядах. Страны зарубежной Европы.— М., 1999

· Свод древнейших письменных известий о славянах.— М., 1991 — 1995.— Т. I (I—VI вв.); Т. II (VII—1Х вв.).

· Сказания о начале славянской письменности.— М., 1981.

· Типы сельского жилища в странах зарубежной Европы. — М., 1968.

· Тодоров Н. Балканский город ХУ-Х1Х вв—. М., 1976.

· Успенский Ф. И. Образование Второго Болгарского царства.—Одесса, 1879.

· Флоринский Т. Д. Южные славяне и Византия во второй четверти XIV века.— СПб., 1882. Вып. 1-2.

· Фомицин А. С. Божества древних славян.— СПб, 1884

· Формирование национальных культур в странах Центральной и Юго-Восточной Европы.— М., 1977

· Фрейденберг М. М. Деревня и городская жизнь в Далмации XII—XIII вв—. Калинин, 1972.

· Этнические процессы в Центральной и Юго-Восточной Европе.— М., 1988.

· Этногенез, ранняя этническая история и культура славян.— М., 1985.

· Искендеров П. А. История Косова: межэтнические аспекты // Славяноведение. — 2011. — №.1.

· Макарова И. Ф. К вопросу о целях болгарского церковного движения (после 1856 года) // Славяноведение. — 2011. — №.1.

· Лещиловская И. И. Литературный процесс в Хорватии и Славонии в XVIII веке // Славяноведение. — 2011. — №.1.

· Белов М. В.Славянская тема в путевом дневнике П.И. Кеппена: от сентиментализма к романтическое этнографии // Славяноведение. — 2011. — №.1.

· Романенко С. А. Монархия Габсбургов и Хорватия начала ХХ века глазами писателя Мирослава Крлежи. // Славяноведение. — 2010.— № 5.—С. 23–35.

· Степанов Ц. Й. Болгары и христианство до 864 года: историографический ракурс (1989–2009). // Славяноведение. — 2010.— № 4. — С. 3–10.

· Буркут И. Г. Русины Бачки, Срема и Славонии: опыт сохранения этнической самобытности (середина XVIII века – 1918 год)// Славяноведение. — 2010. —№5.— С. 97–103.

· Хартанович М. В. К истории черногорской коллекции из собраний музея антропологии и этнографии им. Петра Великого (Кунсткамера) РАН. // Славяноведение. — 2010. —№5.— С. 104–106.

· Вагапова Н. М. Николай Осипович Массалитинов и болгарский театр XX века. // Славяноведение.— 2009. — № 4. —С. 55–67.

· Макарова И. Ф. Османская матрица для освобожденной Болгарии.. // Славяноведение.— 2009. — № 2. — С. 39–53.

· Макарова И.Ф. О влиянии конфессионального сознания на этническую историю болгар (XV – начало XIX века). // Славяноведение. — 2008. — № 2.— С. 41–54.

· Ослон М.В. Закон Крижанича в языке Ю. Крижанича. // Славяноведение. — 2008. — № 6. — С. 76–96.

· Старикова Н.Н. Словенский исторический роман второй половины ХХ века. // Славяноведение. — 2007.— № 6.—С 31–45.

· Чвырь Н.В. В поисках своего прошлого: исторические представления болгар-католиков XVIII века. // Славяноведение. — 2007. — № 5. — С. 74–86.

· Вишняков Я.В. Внеконституционные факторы в развитии сербской государственности. // Славяноведение. — 2006. —№ 1. —С. 15–21.

· Старикова Н.Н. Исторический роман в словенской литературе межвоенного периода. Генезис жанра. // Славяноведение. — 2006.— № 1. —С. 39–49.

· Тимофеев А.Ю. К вопросу об историографии понятия “Старая Сербия”.// Славяноведение. — 2006.—№ 3. —С. 103–114.

· Коник И. Образ грека в сербском фольклоре. // Славяноведение. — 2006.— № 6. — С. 81–84.

· Милославлевич Б. Языковой стереотип грека (современные данные). // Славяноведение. — 2006. — № 6. — С. 75–77.

· Ристич С. Языковой стереотип грека (исторический аспект). // Славяноведение. — 2006. — № 6. — С. 77–81.

· Косик В.И. “Късмет Космета“ (О судьбе Косова и Метохии). // Славяноведение. — 2005. — № 5. — С. 54–66.

· Лабаури Д.О. Идеология македонизма в 1886–1903 годах. // Славяноведение. — 2005. — № 3.— С. 22–37.

· Турилов А.А. “Не где князь живет, но вне” (Болгарское общество конца IX века в “Сказании о железном кресте”) // Славяноведение. — 2005.— № 2. —С. 20–27.

· Лаптева Л.П. Серболужицкий национальный деятель Арношт Мука (1854–1932) и его связи с русскими учеными. // Славяноведение. — 2005. —№ 4. —С. 71–83.

 

Самостійна робота до теми "Культура і побут південних і західних слов’ян"

І рівень

1. З групи названих народів у дві колонки розмістити західних (в одну) і південних (в другу) слов’ян: білоруси, поляки, албанці, караїми, чехи, хорвати, босанці, словаки, італійці, словенці, іспанці, серби, македонці, каталонці, лужичани, чорногорці, галасійці.

2. Кругові (патронімічні) поселення були найбільш характерні для:

а) сербів

б) поляків

в) македонців

г) лужичан

д) хорватів

е) чехів

3. Краков’як і мазурка— це танці:

а) чеські

б) сербські

в) польські

г) словацькі

д) босанські

 

4. Пісні про Марка Кралевича, Черноєвичів, Браниковичів— це фольклор:

а) чехів

б) сербів

в) поляків

г) словаків

д) босанців

 

5. Які слов’яни населяють дані історико-етнографічні області— Юлійська Крайна, Північна Карінтія, Штірія:

а) поляки

б) серби

в) чехи

г) словенці

д) македонці.

ІІ рівень

1. Що означав у болгар Георгіїв день (6 травня)?

2. Що означало у сербів свято Лазаревої суботи?

3. На контурних географічних картах різними кольорами позначити райони розселення південних і західних слов’ян.

4. Назвіть сербські племена, які в VI — VII ст слов’янізували місцеве ілірійське населення Балканського півострова.

5. Назвіть хорватські племена, які в VI — VII ст слов’янізували місцеве ілірійське населення Балканського півострова.

 

2.6. Питання для самоконтролю студентів зі змістового модуля № 3 "Культура, побут, СВІТОГЛЯДНІ УЯВЛЕННЯ слов’янських народів У КОНТЕКСТІ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ"

1. Етнічна історія слов'янства у VII-ІХ ст. Східні, західні, південні

слов'яни та утворення перших держав.

2. Охарактеризуйте громадський побут і звичаєвість східних слов'ян.

3. Охарактеризуйте громадський побут і звичаєвість південних слов'ян

4. Проаналізуйте домашні промисли і ремесла східних слов'ян.

5. Охарактеризуйте календарну обрядовість південних слов'ян

6. Охарактеризуйте календарну обрядовість східних слов'ян

7. Розкрийте особливості народного житла росіян і білорусів.

8. Охарактеризуйте народні знання східних слов'ян.

9. Охарактеризуйте національну кухню південних слов'ян.

10. Охарактеризуйте національне вбрання східнослов'янських народів.

11. Виділіть основні і допоміжні види господарювання південних слов'ян.

12. Виділіть основні риси духовної культури західних слов'ян.

13. Виділіть основні риси духовної культури південних слов'ян.

14. Виділіть основні риси матеріальної культури західних слов'ян.

15. Виділіть основні риси матеріальної культури південних слов'ян.

16.Виділіть основні та допоміжні галузі господарювання східних слов'ян.

17. Охарактеризуйте поселення і житло південних слов'ян.

18. Проаналізуйте промисли і ремесла південних слов'ян.

19. Розселення, етнічний склад та чисельність західних слов'ян. Природні умови та історико-етнографічне районування.

20. Розселення, етнічний склад та чисельність південних слов'ян. Природні умови та історико-етнографічне районування.

21. Розселення, етнічний склад, чисельність росіян і білорусів. Природні умови та історико-етнографічне районування.

22. Охарактеризуйте світоглядні уявлення, вірування і повір'я південних слов'ян.

23. Охарактеризуйте світоглядні уявлення, вірування та по вір'я східних слов'ян. Язичництво і християнство.

24. Сім'я і родинна обрядовість східних слов'ян.

25. Охарактеризуйте усну народну творчість південних слов'ян, фольклор.

26. Охарактеризуйте усну народну творчість східних слов'ян.

27. Охарактеризуйте шлюбно-сімейні взаємини південних слов'ян. Родинна обрядовість.

28. Охарактеризуйте усну народну творчість західних слов'ян.

29. Охарактеризуйте громадський побут і звичаєвість західних слов'ян.

30. Проаналізуйте домашні промисли і ремесла західних слов'ян.

31. Охарактеризуйте світоглядні уявлення, вірування і повір'я західних слов'ян.

32. Охарактеризуйте шлюбно-сімейні взаємини західних слов'ян. Родинна обрядовість.