Змістових модулів та виконання різних видів робіт

 

Вивчення кожної теми необхідно розпочинати з ознайомлення із її програмними положеннями, які містять стислу і конкретну інформацію про той історичний матеріал, який потрібно засвоїти.

Наступним кроком є ознайомлення з конспектом лекції, який становить своєрідний “скелет” теми, базову структуру необхідних знань. Поглиблені знання з теми студенти отримують, готуючись до семінарських занять та виконуючи завдання для самостійної роботи, ІНДЗ.

Семінар є результатом самостійної підготовки студента і обговорення на занятті під керівництвом викладача результатів цієї пізнавальної діяльності.

Підготовка до семінарського заняття складається з таких етапів:

- ознайомлення з планом семінару та методичними рекомендаціями до нього;

- перегляд конспекту лекції;

- вивчення відповідного розділу підручника;

- ознайомлення із змістом рекомендованої літератури та конспектування її основних положень;

- виконання завдань для самостійної роботи;

- засвоєння опорних понять теми;

- запис тез (розгорнутого плану) виступу з питань семінарського заняття. Їх текстовий об’єм не має встановлених меж, головне, щоб він забезпечував студенту повну і ґрунтовну відповідь.

У ході семінарського заняття заслуховуються виступи студентів. Студент повинен протягом 10 – 15-хвилинного виступу не лише викласти суть питання, але й висловити свою думку щодо питань, порушених у монографіях, підручниках, статтях. Подальший перебіг семінару передбачає виступи студентів, в яких вони висловлюють свою думку до висвітлених питань, доповнюють їх додатковим матеріалом, ставлять запитання виступаючому. Студенти повинні навчатися вільно, творчо обговорювати проблеми, що виносяться на семінарське заняття, а не просто читати текст. Дискусія повинна бути творчою, змістовною, доказовою, коректною.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами виступи, активність у дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо. Викладач проводить індивідуальні бесіди із студентами, які пропустили семінарське заняття, перевіряє у визначеній разом із студентом формі знання матеріалу з тем, які закріплювалися на семінарі.

Опанування загальнотеоретичних проблем та фактичного матеріалу вимагає від студентів засвоєння цілого ряду специфічних термінів, понять. З метою їх засвоєння студентам рекомендується вести словник (на виділених у зошиті для самостійної роботи сторінках або в окремому зошиті). До словника записуються опорні поняття і терміни, визначені у завданнях самостійної роботи. Значення термінів і понять можна знайти у словниках, енциклопедіях тощо.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, науково-дослідницького характеру, яке спрямоване не самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

ІНДЗ — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних та семінарських занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Кожен студент академічної групи обирає для виконання один із запропонованих варіантів індивідуальних навчально-дослідних завдань. За отримання студентом ІНДЗ відповідає староста академічної групи. Крім визначеної тематики завдань студент може самостійно обрати вид та тему завдання за умови обов’язкового їх погодження із викладачем.

Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно з консультацією викладача. Іноді допускається виконання комплексної тематики кількома студентами. У такому разі кожен студент самостійно оформляє і захищає свою частину комплексної теми.

Реферати повинні складися із титульної сторінки, плану, короткого вступу, в якому автор визначає завдання свого дослідження, основної частини, висновків та списку літератури. Тестові завдання повинні містити 15 – 20 різнорівневих завдань. Після викладу самих тестів необхідно представити ключ до них.

Посилання на літературні джерела слід супроводжувати цифрами у квадратних дужках із позначенням спочатку номера цитованого видання відповідно до списку використаної літератури і через кому цифрами сторінку, наприклад, [2, с.74].

Перелік використаної літератури обмежується завданнями і видом обраного ІНДЗ. Оптимальною кількістю найменувань літератури можна вважати 7 – 10 позицій. Бібліографія складається в алфавітному порядку згідно з вимогами ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи” (Бюлетень ВАК №5, 2009 рік).

Текстова частина ІНДЗ викладається на стандартному папері формату А4 (з однієї сторони). Обсяг тексту повинен становити 10 — 15 сторінок друкованого тексту. Поля: верхнє та нижнє — 20 мм, ліве — 20 мм, праве — 10 мм.

Малюнки та таблиці розміщуються як за текстом, так і на окремих аркушах паперу і повинні мати нумерацію у межах розділу. Макети карт та плани розміщення експозицій зображуються на папері формату А3.

Захист ІНДЗ відбувається у терміни, спільно обумовлені студентом і викладачем, але обов’язково до початку підбиття підсумкових оцінок.

 

Структура залікового кредиту з дисципліни

“Етнографія слов’янських народів”

для студентів 1 курсу денного відділення

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
денна форма	заочна форма
усього	у тому числі	усього	у тому числі
л	п	лаб.	інд.	с.р.	л	п	лаб.	інд.	с.р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Загальні поняття етнології та етнографії. Теорія етносу
Тема 1. Етнологія в системі гуманітарних наук			-	-	-					-	-
Тема 2. Історіографія етнографії та становлення основних етнологічних напрямків				-	-					-	-
Тема 3. Етнос як етнологічна категорія. Теорія етносу			-	-	-					-	-
Тема 4. Природа етнічності та етнічні процеси				-	-					-	-
Разом за змістовим модулем 1.		14	8	-	-	17				-
Змістовий модуль 2. Етногенез та характер етнічної історії слов’янських народів
Тема 1.Проблеми походження та Стародавньої історії слов’ян				-	-					-	-
Тема 2.Етногенез слов’ян наприкінці I тисячоліття до н.е. — першій третині I тис. н.е.				-	-					-	-
Тема 3.Давні слов’яни у III-VII ст.				-	-			-		-	-
Тема 4.Етнічна історія давніх слов’ян у VIII-IX ст. Виникнення перших державних об’єднань			-	-	-			-		-	-
Разом за змістовим модулем 2.		14	6	-	-	18				-	-
Змістовий модуль №3. Культура, побут, світоглядні уявлення слов’янських народів у контексті історичного розвитку
Тема 1. Культура і побут східних слов’ян				-	-					-	-
Тема 2. Культура і побут західних слов’ян				-	-					-	-
Тема 3. Культура і побут південних слов’ян				-	-					-	-
Разом за змістовим модулем 3.		14	16	-	-	19				-	-
Усього годин				-	-					-	-
Модуль 2.
ІНДЗ		-	-	-		-		-	-	-		-
УСЬОГО				-						-

 

 

Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Історіографія етнографії та становлення основних етнологічних напрямків	4/2
2.	Природа етнічності та етнічні процеси	4/-
3.	Походження індоєвропейців та проблема слов’янського етногенезу	6/-
4.	Культура і побут східних слов’ян	6/2
5.	Культура і побут західних слов’ян	4/2
6.	Культура і побут південних слов’ян	6/2
	Разом	30/8

 

 

Самостійна робота

 

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Етнологія в системі гуманітарних наук	3/5
2.	Історіографія етнографії та становлення основних етнологічних напрямків	5/2
3.	Етнос як етнологічна категорія. Теорія етносу	5/5
4.	Природа етнічності та етнічні процеси	4/3
5.	Проблеми походження та Стародавньої історії слов’ян	4/12
6.	Етногенез слов’ян наприкінці I тисячоліття до н.е. — першій третині I тис. н.е.	6/12
7.	Давні слов’яни у III-VII ст.	4/5
8.	Етнічна історія давніх слов’ян у VIII-IX ст. Виникнення перших державних об’єднань	4/5
9.	Культура і побут східних слов’ян	6/10
10.	Культура і побут західних слов’ян	7/10
11.	Культура і побут південних слов’ян	6/10
	Разом	54/79

 

 

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ МОДУЛІВ

ДИСЦИПЛІНИ

"Етнографія слов’янських народів"

 

 

Змістовий модуль № 1

“ЗАГАЛЬНІ поняття етнології

та етнографії. Теорія етносу.”

 

ТЕМА 1. Етнологія в системі гуманітарних наук

Зміст теми.

Визначення етнології як сукупності знань про походження і етнічну історію, культуру і побут народів світу, міжнаціональні відносини.

Термін "етнологія". Його співвідношення з іншими найменуваннями подібних досліджень, такими як "етнографія", "народознавство", "культурна і соціальна антропологія", "народоведение" (рос.), narodopis (словацьк., словен.), ludoznawstwo (пол.) та ін.

Об'єкт — усі народи (етноси) світу. Предметне ядро — традиційно-побутова культура.

Завдання етнології: дослідження етнічного складу населення, походження (.етногенезу) народів й їх взаємодії; вивчення традицій у сфері звичаїв, соціальної організації, культурних надбань, народного мистецтва, фольклору, а також форм сучасних етнічних і етносоціальних процесів.

Основні складові та основні терміни етнологічних досліджень: раса, антропологічні типи, матеріальна і духовна культура, генеза, мовна сім’я, автохтонність, абориген, етнос, субетнос, господарсько-культурний тип, історико-культурна область, плем’я, народність, нація, етнічна спільнота, ойкумена, етнічна територія, міграція, інтеграція, асиміляція, акомодація, акультурація, урбанізація, трейбалізм, обряд, звичай, пережиток, традиція, матріархат, патріархат, полігамія, моногамія, рід, екзогамія, ендогамія, епігамія, матрілокальність, патрілокальність, фрадрія, родова община, типи общин (сільська, сусідська, кочова, аульна), союз племен, спорідненість (австралійська, гавайська, арабська, англійська), шлюб (дуально-родовий, парний, моногамний), сім’я (гаремна, парна, мала індивідуальна, малайська), полігінія, поліандрія, проміскуїтет, авункулат, левірат, конкубінат, сорорат, ортокузенний, кроскузенний, кувада, травестизм, ініціація, форми шлюбу (гостьовий, умикання, калимний, відробітковий), вождь, старійшина, родина, основні і допоміжні заняття (землеробство, скотарство, мисливство, рибальство, збиральництво, бджільництво), вірування, повір’я, жертвопринесення, народ, шовінізм.

 

Практичне значення етнології: використання результатів народознавчих студій у господарській, політичній, культурній і побутовій сферах сучасного суспільства. Врахування національних традицій при розгляді подальшого розвитку суспільства.

Методи етнологічних досліджень

Методи польових досліджень: безпосереднього спостереження (стаціонарно, експедиційне), опитування, анкетування, інтерв'ювання.

Картографічний, статистико-математичний методи.

Методи пережитків: структурно-функціональний, порівняльний, типологічний. Метод компонентного аналізу.

Джерела етнології. Польові матеріали. Писемні джерела: найдавніші писемні свідчення (папіруси, клинопис та ін.), літописи, хроніки, описи і щоденники мандрівників, різні види документів (посольські звіти, державні акти тощо), архівні, мемуарні, епістолярні та ін.

Зображувальні джерела: малюнки, скульптури, дрібна пластика, народні орнаменти тощо.

Музейні колекції. Фольклор. Використання в етнологічних дослідженнях відомостей інших наук: мовознавства і лінгвістики, археології, антропології, ботаніки й ін.

ЕТНОлогічні СУБДИСЦИПЛІНИ Й СУМІЖНІ НАУКИ

Історична етнологія — етнодогічна субдисципліна, що вивчає походження і формування окремих етносів (етногенез), етнічну історію генезу традиційних форм народного побуту і культури.

Теорія етносу — етнологічна субдисципліна, під якою розуміють сукупність важливих теоретичних проблем етнографії, її завдання полягають у виявленні якісної специфіки центрального поняття науки — етносу.

Етнічні процеси — етнологічна субдисципліна, що вивчає етнічні процеси, її розділ — етнічна історія, сфера знань якої межує з історією.

Суміжні науки: етносоціологія, етнопсихологія, етнолінгвістика, етнічна демографія, етнічна екологія, етноархеологія, етногеографія, етноботаніка, етнозоологія, етномистецтвознавство, етнографічне релігієзнавство, етнопедагогіка, етнографічне музеєзнавство, економічна етнографія, аграрна етнографія, етноніміка, топоніміка, гідроніміка, антропоніміка, народна фамінологія (родинознавство).

Зв’язок етнології з історією, археологією, антропологією, географією, лінгвістикою, фольклористикою, культурною і соціальною антропологією, статистикою.

Література

Основна:

· Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. — М., 1983.

· Громов Г.Г. Методика полевых этнографических исследований. — М., 1967.

· Итс Р. Ф. Введение в этнографию. — М., 1974.

· Нельга О. В. Теорія етносу: Курс лекцій. — К., 1997.

· Садохин А. П., Грушевицкая Т. Г. Этнология. — М., 2001.

· Тиводар М. П. Етнологія: Навч. посібник. — Ужгород, 1998.

 

Додаткова:

· Алексеев В. П. Этногенез. — М., 1986.

· Бромлей Ю. В. Этносоциальные процессы: теория, история, современность. — М., 1987.

· Гумилев Л. Н. Этногенез й биосфера земли. — М., 1989.

· Гумилев Л. Н. Этносфера: история людей й история природы. — М., 1993.

· Природа і етнос. — К.,1994.

· Свод этнографических понятий й терминов. — М., 1986-1988.

· Сміт Е. Національна ідентичність. — К., 1994.

· Чебоксаров Н. Н.,Чебоксарова Й А. Народы, расы, культуры. —М., 1971.

· Этнография. — М., 1982.

 

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція — “ Етнологія в системі гуманітарних наук ” (2 год.).

ПЛАН

1. Вступ до курсу.

2. Предмет, об’єкт і методологія етнологічної науки.

3. Структура етнології. Основні поняття і терміни дисципліни.

4. Джерела етнології та її зв’язок з суміжними дисциплінами.

5. Значення та перспективи розвитку етнологічної науки.

 

Б) Семінарське заняття не передбачено робочим планом.

В) Завдання для самостійної роботи студентів:

І рівень

1. Виберіть правильне продовження речення: "Етнологія — це..."

А) історична наука, що методом безпосередніх спостережень вивчає культурні і побутові особливості різних народів світу;

Б) галузь гуманітарного знання, що вивчає закономірності виникнення, функціонування і взаємодії етнічних спільнот;

В) народознавча наука про походження, матеріальну і духовну культуру народів світу.