Тема 1. Культура і побут східних слов’ян.

Зміст теми

Сучасне розселення українців, росіян і білорусів. Географічне положення. Природні умови. Формування українського народу. Різні концепції етногенезу українців (В.Антоновича, М. Гру шевського). Середня Наддніпрянщина — територіальне ядро формування ук­раїнської народності. Походження назви "Україна". Виникнення у XV— XVI ст. центру українського козацтва — Запорозької Січі. Етнічна історія українців у XVIII—XIX ст. Сучасні етнічні процеси в Україні. Історико-етнографічне районування України. Середня Наддніпрянщина, Поділля, Полісся, Волинь, Карпати, Слобожанщина, Полтавщина, Південь (Таврія).

Етнографічні групи українського народу. Українські горяни (гуцули, лемки, бойки), давні автохтонні етнографічні групи Полісся (литвини, поліщуки, "тутейші"). Мова. Антропологічні особливості українського народу. Об'єднання східнослов'янських племен у складі давньоруської держави Київської Русі (IX—ХП ст.), Монголо-татарська навала (ХШ ст.), її вплив на етнічну історію східних слов'ян. Формування російського народу. Московське князівство та об'єднання руських земель. Розширення кордонів руської держави на південь. Підкорення Казанського і Астраханського ханств. Переселення росіян на південь, у Поволжя, Сибір. Процес формування білоруського народу. Західноруські князівства (Полоцьке, Турово-Пінське) під владою Литовської держави.

Східнослов’янські народи у ХХ—XXІ столітті.

Традиційна матеріальна культура східнослов’янських народів.

Основні галузі господарювання східних слов’ян: землеробство і скотарство. Системи землеробства, основні агрокультури, галузі землеробства, знаряддя обробки ґрунту. Основні системи утримання худоби, основні породи тварин, засоби утримання. Допоміжні види господарської діяльності (збиральництво, мисливство, рибальство і бджільництво).

Ремесла і кустарні промисли східних слов’ян. Обробка дерева, каменю, глини, металів, кістки, рогу. Ткацтво, килимарство, вишивка, плетіння, ковальство, гончарство, чинбарство, кушнірство, шаповальство, кожухарство, гутництво, теслярство, столярство, гребінництво, стельмахування, золотарство. Технологія ремесел, їх домашній характер.

Основні зони і типи сільських поселень. Селянське житло (зрубне, саманне, турлучне). Характер забудови і планування житла (одно-, дво-, трикамерне). Міста. Міське житло. Інтер'єр будинків. Особливості українського, російського і білоруського житла. Одяг. Традиційні комплекти вбрання. Основні елементи чоловічого і жіночого одягу (сорочка, сарафан, плахта, свита, кожух головні убори, взуття, пояси, прикраси) українців, росіян і білорусів. Харчування. Характеристика сировинної продуктової бази. Характерні повсякденні святкові і обрядові страви східних слов’ян. Пости. Транспортні засоби східних слов’ян (сухопутний і водний транспорт).

Громадський і сімейний побут, духовна культура східних слов’ян

Характер формування сільської общини у східних слов’ян. Звичаєве право та його релікти. Колективна взаємодопомога і громадське самоуправління. Громадське дозвілля та етикет. Шлюб і сім’я. Характер шлюбно-сімейних відносин у східних слов’ян. Спорідненість і родина. Великі й малі родини. Особливості сімейного побуту. Родинна обрядовість.

Основні народні знання східних слов’ян (народна астрономія і космогонія, народна математика і метрологія, народна медицина і ветеринарія, народна педагогіка, народна метеорологія і землеробський календар, народна ботаніка і зоологія).

Індоєвропейська та слов’янська основи світоглядних уявлень східних слов’ян. Основні демонологічні та міфологічні вірування східних слов’ян. Характер взаємодії язичництва і християнства. Вплив народних вірувань і повір’їв на характер господарської діяльності, родинну і календарну обрядовість східних слов’ян. Міфологія, язичництво і християнство.

Епос, думи,. билини, народні пісні, народний театр. Фольклор. Календарні свята й обряди. Землеробська, скотарська і житлова обрядовість східних слов’ян. Народна і національна символіка. Сучасні етнокультурні процеси серед українців, росіян і білорусів.

 

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція — “ Культура і побут східних слов’ян” (2 год.)

План

1. Розселення, етнічний склад та чисельність східних слов’ян. Природні умови та історико-етнографічне районування.

2. Загальний огляд етнічної історії східних слов’ян у VI — XXIст.

3. Основні риси матеріальної культури східних слов’ян.

4. Основні риси духовної культури східних слов’ян.

 

Б) семінарське заняття — “Культура і побут східних слов’ян”(2 год.)

План

1. Розселення росіян і білорусів. Географічне положення і природні умови.

2. Загальний огляд етнічної історії росіян і білорусів у IX — XXI століттях.

3. Основні та допоміжні галузі господарювання східних слов’ян.

а) Домашні промисли і ремесла.

б) Народне житло росіян і білорусів.

в) Національне вбрання східнослов’янських народів.

4. Духовна культура

а) Громадський побут і звичаєвість.

б) Сім’я і родинна обрядовість.

в) Народні знання.

г) Світоглядні уявлення, вірування та повір’я. Язичництво і християнство.

д) Календарна обрядовість.

е) Усна народна творчість.

 

Література:

Основна:

· Бромлей Ю. Очерки теории этноса.— М.,1983

· Брук С. Население мира: Этнодемогр. справочник.— М., 1986.

· Зеленин Д. Восточнославянская этнография.— М.: Наука, 1991

· Основы этнографии / Под ред. С.Токарева.— М., Высшая школа, 1964.

· Тиводар М. П. Етнологія: Навч. посібник. — Ужгород, 1998.

· ТокаревС. А.Этнография народов СССР. — М., 1958

· Этнография / Под ред. Ю. Бромлея, Г. Маркова.— М., Выс. шк., 1982.

· Этнография восточных славян: Очерки традиционной культури. — М., 1987.

 

Додаткова:

· Байбурин А. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян.— Л.,1986.

· Восточно-славянский этнографический сборник / Под ред. С. Толстого.— М.,1956.

· Древнее жилище народов Европы / Под ред. М. Рабиновича.— М.,1967.

· Древняя одежда народов Восточной Европы / Под. ред. М. Рабиновича.— М.,1986.

· Рыбаков Б. Древняя Русь: сказания, былины, летопись.— М., 1968.

· Рыбаков Б. Ремесло древней Руси.— М., 1948.

· Рыбаков Б. Язычество древних славян.— М.,1981.

· Этнические процессы в современном мире / под ред. Ю. Бромлея.— М.,1987.

· Агапкина Т. А. Символика и обрядовые функции танца и хоровода в традиционной культуре славян // Славяноведение. — 2011. — №.2.

· Крашенинникова Ю. А. Из наблюдений над символикой цвета в русских свадебных приговорах // Славяноведение. — 2011. — №.2.

· Корзо М. А. О некоторых источниках катехизисов Симеона Полоцкого. // Славяноведение.— 2009. — № 4.— С. 24–39.

· Гиппиус А.А. К проблеме редакций Повести временных лет. IІ. // Славяноведение. — 2008. — № 2. С. 3–24.

· Голубовский Д.А. Семантика поклонов и поцелуев в «Повести временных лет» и Киево-Печерском патерике. // Славяноведение. — 2008. — № 5.— С. 50–61.

· Осипова М. А. Успех, удача и жизненный мир русской культуры. // Славяноведение. — 2008. — № 6.— С. 52–59.

· Чёха О. В.Греко-славянские параллели в области традиционной культуры: луна в лечебной магии. // Славяноведение. — 2008. — № 6. — С. 31–43.

· Шпирт А.М. «Мессия Правдивый» Иоанникия Галятовско. // Славяноведение. — 2008. — № 4.— С. 37–45.

· Валева Е.Л. Развитие исторической науки в Болгарии на современном этапе. // Славяноведение. — 2007. —№ 6.— С.16–30.

· Гиппиус А А. К проблеме редакций Повести временных лет. I. // Славяноведение. — 2007. —№ 5.— С. 20–44.

· Косик В.И. Русский балет в Югославии. // Славяноведение. — 2007.— № 6.— С. 13–15.

· Михеев С.М. Различия в описаниях событий и взаимоотношения текстов борисоглебского цикла. // Славяноведение. — 2007. — № 5. — С. 3–19.

· Мойсиенко В.М. Этноязыковая принадлежность “руськой мовы” во времена Великого княжества Литовского и Речи Посполитой. // Славяноведение. — 2007. — № 5. — С. 45–64.

· Сендерович С.Я. К истории восточнославянского имени Владимир. // Славяноведение. — 2007.— № 2.— С. 9–16.

· Усачев А.С. Об одном эпизоде из истории русско-болгарских культурных связей эпохи Средневековья. // Славяноведение. — 2007. — № 2. — С. 32–35.

· Косик В.И. Без отечества: быт(ие) русских в югославской провинции (от времени короля Александра до власти маршала Тито). // Славяноведение. — 2006.— № 4.— С. 32–43.

· Левкиевская Е.Е. Пространство потустороннего мира в народных представлениях восточных славян. // Славяноведение. — 2006.— № 6.— С. 9–15.

· Петрухин В.Я. Женитьба Громовержца. Балтийско-финские мифологические параллели и проблемы начальной этнической истории балтов, финнов и славян в Восточной Европе. // Славяноведение. — 2006.— № 2. — С. 31–36.

· Сазонова Л.И. Раннехристианская легенда об Алексее Римском: обретение нового контекста в русской культуре второй половины XVII века. // Славяноведение. — 2006. — № 2.— С. 66–77.

· Софронова Л.А. Категории жизни и смерти в славянской культуре. // Славяноведение. — 2006. —№ 6. —С. 3–8.

· Страхова О.Б. Новая книга о происхождении “Слова о полку Игореве”: шаг назад. // Славяноведение. — 2006.— № 2.— С. 37–65.

· Вирк Т. “Политический” постмодернизм в прозе некоторых славянских литератур. // Славяноведение. — 2006. — № 6.— С. 57–61.

· Гиппиус А.А. К изучению княжеских уставов Великого Новгорода: “Устав князя Ярослава о мостех“// Славяноведение. — 2005.—№ 4.—С. 9–24.

· Долбилов М.Д., Сталюнас Д. “Обратная уния“: проект присоединения католиков к православной церкви в Российской империи (1865–1866 годы). // Славяноведение. — 2005. —№ 5.—С. 3-34.

· Литвина А.Ф.,Успенский Ф.Б. Агиография и выбор имени в древней Руси. // Славяноведение. — 2005.— № 4. — С. 25–42.

· Михеев С.М. Золотая гривна Бориса и родовое проклятье Инглингов: к проблеме варяжских источников древнерусских текстов. // Славяноведение. — 2005. — № 2. — С. 28–42.

· Турилов А.А. Когда умер Михаил Клопский и кто предсказал церковную карьеру новгородскому архиепископу Ионе? // Славяноведение. — 2005. — № 4.— С. 43–49.

· Шнирельман В.А. От “советского народа“ к “органической общности“: образ мира русских и украинских неоязычников. // Славяноведение. — 2005.— № 6.— С. 3–26.

· Жук И.В. Инвариантность начал: из наблюдений над метрическим фактором белорусской прозы начала ХХ столетия. // Славяноведение. — 2005. — № 1.—С. 51–59.

 

Методичні рекомендації

 

Розглядаючи перше питання студенти повинні охарактеризувати розселення, чисельність і природні умови проживання росіян і білорусів. При цьому слід проаналізувати географічне положення територій, де компактно проживають східнослов’янські народи (Росія і Бєларусь).

Під час розгляду другого питання студенти повинні виділити і коротко охарактеризувати основні етапи етнічної історії росіян і білорусів, починаючи з IX і до XX століття (включно). Зокрема, потрібно проаналізувати об'єднання східнослов'янських племен у складі давньоруської держави Київської Русі (IX—ХII ст.), наслідки монголо-татарської навали (ХШ ст.), її вплив на етнічну історію східних слов'ян. Слід розкрити процес формування російської народності. Особливу увагу варто звернути на утворення Московського князівства, об'єднання руських земель, розширення кордонів руської держави на південь, підкорення Казанського і Астраханського ханств, переселення росіян на південь, у Поволжя, Сибір. Студенти повинні розкрити процес формування білоруської народності. Зокрема, варто виділити розвиток західноруських князівств (Полоцького, Турово-Пінського) під владою Литовської держави.

Слід розкрити характер етнічних процесів серед росіян і білорусів упродовж XVII— XIX століття, а також XX століття (у складі СРСР). Потрібно визначити сучасні тенденції етнічного розвитку слов’янських народів.

Розглядаючи третє питання, слід охарактеризувати основні галузі господарювання східних слов’ян: землеробство і скотарство. При цьому слід виділити системи землеробства, основні агрокультури, галузі землеробства, знаряддя обробки ґрунту. Потрібно виділити основні системи утримання худоби, основні породи тварин, засоби утримання. Розглядаючи це питання, студенти повинні охарактеризувати землеробську і скотарську обрядовість східних слов’ян. Потрібно охарактеризувати допоміжні види господарської діяльності (збиральництво, мисливство, рибальство і бджільництво).

Потрібно дати характеристику ремеслам і кустарним промислам східних слов’ян (обробка дерева, каменю, кістки, рогу, глини, металів; ткацтво, килимарство, вишивка, плетіння, ковальство, гончарство, чинбарство, кушнірство, шаповальство, кожухарство, гутництво, теслярство, столярство, гребінництво, стельмахування, золотарство і т. д.). При цьому слід коротко характеризувати технологію ремесел, виділити їх домашній характер.

Слід звернути увагу на типи сільських поселень, селянське житло (зрубне, саманне, турлучне та ін.). Потрібно проаналізувати характер забудови, планування жител (одно-, дво-, трикамерні та ін.), інтер'єр будинків. Варто виділити особливості російського і білоруського жител, Потрібно проаналізувати особливості міських поселень та їхній характер.

Необхідно розглянути традиційні комплекти народного вбрання східних слов’ян. Зокрема, потрібно охарактеризувати основні елементи чоловічого і жіночого одягу (сорочка, сарафан, плахта, свита, кожух головні убори, взуття, пояси, прикраси) росіян і білорусів.

Розглядаючи четверте питання, студенти повинні визначити характер формування сільської общини у східних слов’ян. Слід охарактеризувати звичаєве право та його релікти у наш час, традиції колективної взаємодопомоги і громадське самоуправління, форми громадського дозвілля та етикету.

Студенти мають розкрити характер шлюбно-сімейних відносин у східних слов’ян. Слід визначити поняття сім’ї, шлюбу, спорідненості і родини. Охарактеризувати великі й малі родини, особливості сімейного побуту. Окремо слід проаналізувати характер родинної обрядовості східних слов’ян.

Потрібно дати характеристику основним народним знанням східних слов’ян (народна астрономія і космогонія, народна математика і метрологія, народна медицина і ветеринарія, народна педагогіка, народна метеорологія і землеробський календар, народна ботаніка і зоологія).

Варто охарактеризувати індоєвропейську та слов’янську основи світоглядних уявлень східних слов’ян. Потрібно охарактеризувати основні демонологічні та міфологічні вірування східних слов’ян. Визначити характер взаємодії язичництва і християнства. Потрібно показати вплив народних вірувань і повір’їв на характер господарської діяльності, родинну і календарну обрядовість східних слов’ян.

Слід визначити і коротко охарактеризувати основні цикли календарної обрядовості у росіян і білорусів. При цьому слід виділити специфіку річного календарного кола у кожного народу, визначити символічне навантаження свят.

Студенти повинні охарактеризувати епос, билини, пісні, народний театр росіян та білорусів; визначити характер основних фольклорних жанрів.

 

Самостійна робота

“Культура і побут східних слов’ян”

І рівень