ТЕСТИ ВИХІДНОГО І КІНЦЕВОГО РІВНІВ ЗНАНЬ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ТЕСТИ ВИХІДНОГО І КІНЦЕВОГО РІВНІВ ЗНАНЬ



1. Домішки в досліджуваних пробах біологічного матеріалу визначають методом тонкошарової хроматографії. Вказати фізичну величину, яку визначають при цьому:


А. Rf

В. R

C. N

D. D

E. α


 

2. Для кількісного визначення кальцію в біологічному матеріалі полярографічним методом вимірюють:


А. Потенціал півхвилі

В. Висоту полярографічної хвилі

С. Час затримування

D. Об’єм затримування

Е. Силу струму


 

3. Для кількісного розділення і визначення відносного вмісту кожної амінокислоти в гідролізаті білків використовують:


А. Розподільну хроматографію

В. Електрофорез

С. Іонообмінну хроматографію

D. Ультрацентрифугування

Е. Гель-фільтрацію

 


 

4. Чоловік 40 років скаржиться на різку загальну слабість, біль у м’язах та суглобах, підвищення температури тіла до 38,6оС. У крові помірна анемія, прискорена ШОЕ, лейкоцитоз, у сечі помірна протеїнурія, мікрогематурія. Для підтвердження діагнозу хворому призначено протеїнограму білків сироватки крові. Який метод можна використати для розділення білків?


А. Імуноелектрофорез

В. Полярографію

С. Імуноферментний аналіз

D. Хроматографію

Е. ІЧ-спектрофотометрію


 

5. Лікар призначив пацієнту аналіз білкових фракцій крові. В лабораторії був використаний метод електрофорезу. Яка властивість білків дає змогу застосувати даний метод?


А. Наявність електричного заряду

В. Оптична активність

С. Високий онкотичний тиск

D. Здатність до набухання

Е. Висока в’язкість


 

6. Біологічна роль та функціональні властивості білків визначаються набором амінокислот, послідовністю їх розміщення та просторовою структурою їх молекул. Розрізняють чотири рівні структурної організації білків. Для вивчення третинної структури білків використовують:


А. Рентгеноструктурний аналіз

В. Спектрополяриметрію

С. Гідроліз

D. Інфрачервону спектрометрію

Е. Хроматографію

 


7. У сучасних біохімічних дослідженнях для діагностики спадкових захворювань, виявлення присутності в організмі певних вірусів (в тому числі ВІЛ), ідентифікації особистості (генна дактилоскопія у судовій медицині) використовується так звана “ ДНК-діагностика”. Який метод використовується з цією метою?


А. Ланцюгової полімеразної реакції

В. Електрофорезу

С. Хроматографії

D. Рентгеноструктурного аналізу

Е. Електронної мікроскопії

 


 

8. У фармацевтичній промисловості із біологічних рідин виділяють білки, які використовують як фармпрепарати при лікуванні. Вкажіть, який метод можна використати для виділення білків?


А. Висолювання

В. Секвенацію

С. Денатурацію

D. Електрофорез

Е. Діаліз


 

9. У клініці для парентерального білкового харчування використовують фармпрепарати гідролізату білків. Повноцінність гідролізатів визначається за наявністю незамінних амінокислот. Вкажіть, яким методом можна розділити суміш амінокислот?


А. Хроматографією

В. Імуноелектрофорезом

С. Полярографією

D. Інфрачервоною спектроскопією

Е. Імуноферментним аналізом


 

10. У практичній медицині використовують препарати гідролізатів білків і препарати окремих амінокислот. Яким методом можна розділити цю суміш амінокислот?


А. Висолюванням

В. Радіоімунним методом

С. Електрофорезом

D. Мас-спектрометрією

Е. Хроматографією


 

11. Вкажіть хроматографічні методи дослідження, які використовують у біохімічних дослідженнях:


А. Гель-фільтрацію

В. Радіоімунний аналіз

С. Флюоресцентний аналіз

D. Полярографію

Е. Імуноферментний аналіз

 


 

12. Важлива роль в організмі належить трипептиду глутатіону, який складається із залишку глутамінової кислоти, цистеїну та гліцину (γ –глутамілцистеїнілгліцин). Глутатіон бере участь в окисно- відновних реакціях, знешкодженні різноманітних пероксидів, ксенобіотиків, продуктів клітинного метаболізму. Яким методом можна визначити наявність SН – групи в глутатіоні?


А. Полярографією

В. Електрофорезом

С. Гель-фільтрацією

D. Хроматографією

Е. Фотоелектроколориметрією

 


13. У хворого з хронічним захворюванням нирок при загальному огляді відмічаються набряки. Лікар назначив пацієнту аналіз білкових фракцій крові. В лабораторії був використаний метод електрофорезу. Яка властивість білків дає змогу застосувати даний метод?


А. Наявність електричного заряду

В. Здатність до набухання

С. Оптична активність

D. Високий онкотичний тиск

Е. Висока в’язкість


 

14. Біологічна роль та функціональні властивості білків визначають набором амінокислот, послідовністю розміщення та просторовою структурою їх молекул. Розрізняють чотири рівні структурної організації білків. Для вивчення третинної структури білків використовують:


А. Електронну мікроскопію

В. Спектрополяриметрію

С. Електрофорез

D. Інфрачервону спектрометрію

Е. Ядерний магнітний резонанс


 

15. У діагностиці ВІЛ-інфекції використовується метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Що лежить в основі ПЛР?


А. Ампліфікація генів

В. Рекомбінація генів

С.Транскрипція

D. Трансляція

Е. Розрізання геному


 

16. Згідно кондуктометричного методу дослідження в біологічних рідинах (кров, сеча, шлунковий сік) вимірюється величина:


А. Електропровідність розчину

В. Іонної сили

С. Опору

D. В’язкості

Е. Буферної ємності


 

17. На фармацевтичному підприємстві випускається розчин ферменту (фібринолізину) для внутрішньовенного введення. Який метод можна застосувати для визначення молекулярної маси ферменту?


А. Ультрацентрифугування

В. Електрофорез

С. Діаліз

D. Імуноферментний аналіз

Е. Імуноблотинг


 

18. Для визначення молекулярної маси нових лікарських речовин білкової природи може бути використаний метод:


А. Гель-фільтрації

В. Ебуліоскопії

С. рН - метрії

D. Полярографії

Е. Калориметрії


 

19. Для визначення молекулярної маси білкових речовин може бути використаний метод:


А. Ультрацентрифугування

В. Ебуліоскопії

С. рН – метрії

D. Калориметрії

Е. Полярографії


 

20. Із гомогенатів тканин печінки, серця, скелетних м’язів тварини виділили декілька форм ферменту, які каталізують реакцію дегідрування субстрату. Яким методом можна розділити ці форми ферментів?


А. Електрофорезом

В.Спектрофотометрією

С. Центрифугуванням

D. Хроматографією

Е. Поляриметрією


 

21. Діагностична проба – це:

А. Проба біологічного матеріалу, що підлягає обробці в процесі виконання дослідження


В. Проба, в якій строго в певній концентрації міститься хімічна речовина, що виступає об’єктом дослідження

С. Проба, що підлягає обробці також, як і дослідна, але не містить біологічний матеріал

D. Проба контрольного матеріалу, що підлягає обробці, як дослідна, для виявлення можливих помилок

Е. Все перераховане


 

22. Контрольна проба – це:


А. Проба контрольного матеріалу, що підлягає обробці, як дослідна, для виявлення можливих помилок і контролю якості роботи

В. Проба, в якій строго в певній концентрації міститься хімічна речовина, що виступає об’єктом дослідження

С. Проба біологічного матеріалу, що підлягає обробці в процесі виконання дослідження

D. Проба, що підлягає обробці також, як і дослідна, але не містить біологічний матеріал

Е. Все перераховане


 

23. Стандартна проба – це :


А. Проба, в якій строго в певній концентрації міститься хімічна речовина, що виступає об’єктом дослідження

В. Проба біологічного матеріалу, що підлягає обробці в процесі виконання дослідження

С. Проба, що підлягає обробці також, як і дослідна, але не містить біологічний матеріал

D. Проба контрольного матеріалу, що підлягає обробці, як дослідна, для виявлення можливих помилок і контролю якості роботи

Е. Все перераховане


 

24. Специфічність методу – це:


А. Здатність методу точно визначати певний компонент у біологічній рідини

В. Якість вимірювань, що вказує на близькість один до одного результатів вимірювання, виконаних за різних умов

С. Якість вимірювань, що вказує на близькість один до одного результатів вимірювання, виконаних за однакових умов

D. Якість вимірювань, що вказує на дуже малу помилку їх вимірювання

Е. Здатність методу виявляти найменшу кількість речовини


 

25. Чутливість методу – це:


А. Здатність методу виявляти найменшу кількість речовини в пробі

В. Якість вимірювань, що вказує на близькість один до одного результатів вимірювання, виконаних за різних умов

С. Якість вимірювань, що вказує на близькість один до одного результатів вимірювання, виконаних за однакових умов

D. Якість вимірювань, що вказує на дуже малу помилку їх вимірювання

Е. Здатність методу точно визначати певний компонент біологічної рідини


 

26. Співпадання результату – це:


А. Якість вимірювань, що вказує на близькість один до одного результатів вимірювання, виконаних за однакових умов

В. Якість вимірювань, що вказує на близькість один до одного результатів вимірювання, виконаних за різних умов

С. Здатність методу виявляти найменшу кількість речовини в пробі

D. Якість вимірювань, що вказує на дуже малу помилку їх вимірювання

Е. Здатність методу точно визначати певний компонент біологічної рідини

 


27. Відтворюваність результату – це:


А. Якість вимірювань, що вказує на близькість один до одного результатів вимірювання, виконаних за різних умов

В. Здатність методу виявляти найменшу кількість речовини в пробі

С. Якість вимірювань, що вказує на близькість один до одного результатів вимірювання, виконаних за однакових умов

D. Якість вимірювань, що вказує на дуже малу помилку їх вимірювання

Е. Здатність методу точно визначати певний компонент біологічної рідини


 

28. Правильність результату – це:


А. Якість вимірювань, що вказує на дуже малу помилку їх вимірювання

В. Якість вимірювань, що вказує на близькість один до одного результатів вимірювання, виконаних за різних умов

С. Якість вимірювань, що вказує на близькість один до одного результатів вимірювання, виконаних за однакових умов

D. Здатність методу виявляти найменшу кількість речовини в пробі

Е. Здатність методу точно визначати певний компонент біологічної рідини


 

29. Інформативність методу -це:


А. Здатність методу давати діагностично важливу інформацію

В. Якість вимірювань, що вказує на близькість один до одного результатів вимірювання, виконаних за різних умов

С. Здатність методу виявляти найменшу кількість речовини в пробі

D. Якість вимірювань, що вказує на дуже малу помилку їх вимірювання

Е. Здатність методу точно визначати певний компонент біологічної рідини


 

30. Для одержання плазми в пробірку перед взяттям крові необхідно додати:


А. Будь-яку з перерахованих речовин в залежності від мети дослідження

В. Цитрат натрію

С. Оксалат натрію

D. Етилендіамінтетраацетату

Е. Гепарин


 

31. За допомогою яких методів можна розділити ізоферменти?


А. Всі відповіді правильні

В. Методи термічної інактивації

С. Методів використання аналогів коферментів

D. Метод електрофорезу

Е. Методи використання інгібіторів


 

32. Екстрагування білків включає:


А. Переведення білків субклітинних фракцій у розчинний стан за допомогою детергентів або сольових розчинів

В. Диференційне центрифугування тканинних гомогенатів

С. Руйнування тканинних і клітинних структур

D. Осадження білків шляхом висолювання або за допомогою дегідратуючих агентів

Е. Все перераховане


 

33. Назвіть принцип фотометричного методу визначення неорганічного фосфору:


А. Неорганічний фосфор з молібденовою кислотою утворює фосфорномолібденову кислоту, яка потім відновлюється до синього фосфорномолібденового комплексу

В. Неорганічний фосфор з гідросульфітом натрію утворює забарвлену сполуку

С. Неорганічний фосфор в лужному середовищі утворює синьо-фіолетове забарвлення з міді сульфатом

D. Неорганічний фосфор в лужному середовищі утворює забарвлену сполуку з мурексидом

Е. Неорганічний фосфор утворює синьо – фіолетове забарвлення з реактивом Фелінга


 

34. Принцип біуретової реакції полягає в тому, що:


А. Білки реагують у лужному середовищі з міді сульфатом з утворенням сполук, забарвлених у фіолетовий колір

В. При дії на азотисті сполуки лужного розчину гіпоброміту азот виділяється у вигляді газу. Залишок гіпоброміту визначають йодометрично

С. У лужному середовищі пікринова кислота взаємодіє з креатиніном з утворенням оранжево - червоного забарвлення, яке вимірюють фотометрично

D. Фосфорно-вольфрамовий реактив відновлюється з утворенням комплексу

голубого кольору

Е. При взаємодії сульфанілової кислоти з натрію нітритом утворюється діазофенілсульфонова кислота, яка утворює з досліджуваною речовиною рожево-фіолетове забарвлення


 

35. Назвіть метод, який використовують для розділення білкових сумішей:


А. Електрофорез

В. Рентгеноструктурний аналіз

С. Метод Лоурі

D. Гідроліз

Е. Біуретовий метод


 

36. Яку реакцію необхідно провести для підтвердження білкової природи інсуліну?


А. Біуретову

В. Фоля

С. Діазореакцію

D. Фелінга

Е. Ксантопротеїнову


 

37. Яку реакцію необхідно провести для виявлення сірки в інсуліні?


А. Фоля

В. Біуретову

С. Діазореакцію

D. Фелінга

Е. Ксантопротеїнову


 

38. Вкажіть оптичні методи дослідження, які використовують у біохімічних дослідженнях:


А. Флюоресцентний аналіз

В. Афінну хроматографію

С. Радіоімунний аналіз

D. Полярографію

Е. Імуноферментний аналіз


 

39. На фармацевтичному підприємстві випускається розчин ферменту (фібринолізину) для внутрішньовенного введення. Який метод для очистки ферменту можна застосувати?


А. Діаліз

В. Електрофорез

С. Седиментацію

D. Імуноферментний аналіз

Е. Хроматографію


 

40. Тест - система для експрес – діагностики венеричних захворювань дає можливість виявити антиген збудника. Який метод дослідження найбільш доцільно використати для цього?


А. Імуноферментний аналіз

В. Адсорбційну хроматографію

С. Імуноелектрофорез

D. Спектрофлюориметрію

Е. Поляриметрію


 

41. У хворого збільшена щитоподібна залоза. При пальпації залоза щільна, поверхня нерівномірно горбиста. При гістологічному дослідженні – дифузна інфільтрація тканини залози лімфоцитами, посилене розростання сполучної тканини. Для встановлення діагнозу визначають рівень тиреоїдних гормонів у сироватці крові імуноферментним методом аналізу, який ґрунтується на визначенні:


А. Специфічності зв’язування антиген – антитіло

В. Здатності дифундувати з різною швидкістю

С. Осмотичного тиску

D. Інтенсивності флюоресценції

Е. Спектрів випромінювання


 

42. Під час лабораторного обстеження чоловіка 54 років встановлено, що загальний вміст білка в крові становить 62 г/л. Рівень білків у біологічних рідинах визначають фізичними та хімічними методами. До хімічних методів відноситься:


А. Метод Лоурі

В. Спектрофотометричний

С. Полярографічний

D. Рефрактометричний

Е. Метод Сенгера


 

43. Концентрацію досліджуваної речовини визначали флюорометричним методом, для цього вимірювали параметр:


А. Інтенсивність флюоресценції

В. Інтенсивність збудження

С. Молярний коефіцієнт поглинання

D. Квантовий вихід флюоресценції

Е. Товщину флюоресцентного шару


 

44. У біохімічній практиці використовують гель – фільтрацію - один з методів розділення речовин, який ґрунтується на тому, що молекули різних речовин здатні дифундувати в гелі з різною швидкістю. Цей метод можна використати для визначення:


А. Молекулярної маси

В. Заряду молекул

С. Швидкості осідання молекул

D. Буферної ємності розчину

Е. Розчинності речовин


 

45. У сучасних біохімічних дослідженнях для визначення функціональних груп білків (SH-, NH2, імідазольних груп), а також каталітичної активності ферментів використовують:


А. Полярографію

В. Електрофорез

С. Гель-фільтрацію

D. Хроматографію

Е. Фотоелектроколориметрію


 

46. Для визначення молекулярної маси нових лікарських речовин, а також оцінки ізотонічної концентрації, може бути використаний метод:


А. Седиментації

В. Полярографії

С. рН - метрії

D. Кріоскопії

Е. Калориметрії

 


 

47. При обстеженні пацієнта на СНІД було отримано два позитивних результати імуноферментного аналізу (ІФА). Який метод необхідно використати для виключення псевдопозитивного результату ІФА?


А. Імуноблотинг

В. Радіоімунний аналіз

С. Люмінесцентний аналіз

D. Імунофлюоресценцію

Е. Молекулярну гібридизацію


 

48. Оптичні методи дослідження належать до найпоширеніших, які використовуються в біохімії. Це пов’язано з можливістю ідентифікувати речовини, визначати їх кількість. Серед перелічених методів вкажіть оптичні.


А. Фотоелектроколориметрія

В. Полярографія

С. Хроматографія

D. Кондуктометрія

Е. Потенціометрія


 

49. Для визначення рівня гормонів у сироватці крові використовують імуноферментний метод аналізу, який ґрунтується на визначенні:


А. Специфічності зв’язування антиген – антитіло

В. Здатності дифундувати з різною швидкістю

С. Осмотичного тиску

D. Інтенсивності флюоресценції

Е. Спектрів випромінювання


 

50. При обстеженні хворого встановлено підвищення в крові активності різних форм ферменту лактатдегідрогенази. Яким методом можна розділити ці форми ферментів?


А. Електрофорезом

В. Радіоізотопним

С. Центрифугуванням

D. Хроматографією

Е. Поляриметрією


51. Назвіть, на якому законі базується кількісний фотоелектроколориметричний метод аналізу?


А. Бугера- Ламберта- Бера

В. Гесса

С. Ома

D. Вант-Гоффа

Е. Фарадея


52. Для визначення молекулярної маси лікарських речовин, а також оцінки ізотонічної концентрації, може бути використаний метод:


А. Потенціометрії

В. Полярографії

С. рН -метрії

D. Кріоскопії

Е. Калориметрії


 

53. Вкажіть електрохімічні методи дослідження, які використовують у біохімічних дослідженнях:


А. Полярографію

В. Афінну хроматографію

С. Мас- спектрометрію

D. Електрофорез

Е. Імуноферментний аналіз


 

54. Для кількісного визначення білка за методом Лоурі у біологічному метеріалі використовують фотоелектроколориметрію, яка грунтується на вимірюванні:


А. Оптичної густини

В. Коефіцієнта світло поглинання

С. Довжини хвилі

D. Кута повертання

Е. Інтенсивності флюоресценції


 

55. Для виділення білка із біологічного матеріалу використали насичений розчин амонію сульфату. Яким чином можна очистити білок?


А. Діалізом

В. Ультрацентрифугуванням

С. Фільтруванням

D. Хроматографією

Е. Електрофорезом


 

56. Для якісного полярографічного аналізу використовують фізико-хімічний параметр:


А. Потенціал півхвилі

В. Висоту хвилі

С. Часу затримування

D. Стандартний електродний потенціал

Е. Питоме поглинання


 

57. При кількісному полярографічному аналізі концентрацію речовин визначають, використовуючи лінійну залежність:


А. Висота хвилі – концентрація

В. Потенціал – концентрація

С. Провідність – концентрація

D. Сила струму- концентрація

Е. Величина опору -концентрація


 

58. У пацієнта вміст альбумінів у плазмі крові в межах норми (45 г/л). Яким методом можна осадити ці білки із крові?


А. Висолюванням

В. Діалізом

С. Електрофорезом

D. Хроматографією

Е. Гель-фільтрацією


 

59. Ідентифікація досліджуваних компонентів методом газорідинної хроматографії проводиться з використанням фізико-хімічного параметра:


А. Часу затримування

В. Швидкості руху іонів

С. Потенціалу півхвилі

D. Питомого поглинання

Е. Потенціалу півхвилі


 

60. У пацієнта вміст глобулінів у плазмі крові в межах норми (30 г/л). Яким методом можна очистити ці білки?


А. Гель-фільтрацією

В. Висолюванням

С. Фотоелектроколориметрично

D. Хроматографією

Е. Ультрацентрифугуванням


 

61. рН середовища можна визначити інструментальними методами, використовуючи прилад:


А. Іономір

В. Полярограф

С. Хроматограф

D. Кондуктометр

Е. Фотоелектроколориметр


 

62. У досліджуваній пробі міститься оптично активна речовина. Назвіть, яким експрес - методом можна її визначити:


А. Поляриметрією

В. Потенціометрією

С. Спектрофотометрією

D. Хроматографією

Е. Кондуктометрією

 


 

63. Висолювання – це зворотнє осадження білків з розчину під дією:


А. Солей лужних металів

В. Концентрованих мінеральних кислот

С. Солей важких металів

D. Алкалоїдів

Е. Низької температури

 


 

64. Загальний вміст білків у нормі в сироватці крові становить 65-85 г/л. Яким методом можна осадити ці білки?


А. Висолюванням

В. Діалізом

С. Електрофорезом

D. Імуноферментним

Е. Гель-фільтрацією


Література:

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ; Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 507 с.

2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.– 736 с.

3. Біологічна хімія /Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М. та ін. Харків: Основа, 2000.– 487 с.

4. Клінічна біохімія / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Медицина, 2006. -432 с.

5. Практикум з біологічної хімії / За ред. проф. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 298 с.

6. Строев Е.А. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1986. – 479 с.

7. Тарасенко Л.М., Григоренко В.К., Непорада К.С. Функціональна біохімія. . – Вінниця: Нова книга, 2007. – 384 с.

8. Біохімія ензимів. Ензимодіагностика. Ензимопатологія. Ензимотерапія / Скляров О., Сольскі Я., Великий М., Фартушок Н., Бондарчук Т., Дума Д. – Львів: Кварт.-2008. -218 с.

9. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – 542 с.

Перелік тестів із зазначенням сторінок використаної літератури до теми:


Тест 1. 4. С. 21 – 22

5. С. 20 – 23

2. 5. С. 23 – 24

7. С. 22 – 24

3. 1. С. 21 – 22

6. С. 20 – 23

4. 4. С. 20 – 29

5. С. 18 – 23

5. 4. С. 19 – 22

5. С. 17 – 23

6. 5. С. 18 – 19

7. 4. С. 28

8. 2. С. 42 – 43

9. 4. С. 21 – 22

5. С. 20 – 23

10. 2. С. 42 – 43

11. 4. С. 22

12. 6. С. 23 – 24

7. С. 22 – 23

13. 2. С. 42 – 43

14. 1. С. 28 – 30

2. С. 28 – 29

15. 4. С. 28

16. 4. С. 23 – 24

17. 4. С. 13 – 15

18. 4. С. 22

5. С. 22– 23

19. 4. С. 13 – 15

5. С. 23 – 24

20. 5. С. 17 – 23

21. 4. С. 19 – 22

5. С. 3 – 5

22. 5. С. 3 – 5

23. 5. С. 3 – 5

24. 5. C. 3 – 5

25. 5. С. 3 – 5

26. 5. С. 3 – 5

27. 5. С. 3 – 5

28. 5. С. 3 – 5

29. 5. С. 3 – 5

30. 5. С. 3 – 5

31. 4. С. 19 – 28

5. С. 17 – 23

32. 4. С. 19 – 22

5. С. 17 – 23

33. 5. С. 24 – 25

34. 5. С. 6– 13

35. 4. С. 19 – 22

5. С. 17 – 23

36. 5. С. 28 – 31

37. 9. С. 36 – 37

38. 4. С. 17 – 19

39. 9. С. 27

40. 4. С. 24 – 28

41. 4. С. 28

42. 5. С. 28 – 29

43. 4. С. 17 – 21

5. С. 17 – 19

44. 4. С. 22

5. С. 22 – 23

45. 4. С. 22 – 23

5. С. 23 – 24

46. 2. С. 253 – 255

4. С. 13 – 15

47. 2. С. 254 – 257

48. 4. С. 15 – 19

49. 4. С. 24 – 28

50. 4. С. 19 – 21

51. 4. C. 15 – 19

5. С. 17 – 19

52. 4. С. 15 – 19

53. 4. С. 22 – 23

5. С. 23 – 24

54. 4. С. 15 – 17

5. С. 17 – 19

55. 9. С. 27

56. 4. С. 22 – 23

5. С. 23 – 24

57. 2. С. 42 – 43

58. 4. С. 21 – 24

5. С. 20 – 23

59. 4. С. 19 – 21

5. С. 17 – 23

60. 4. C. 22

5. С. 22 – 23

61. 5. С. 15 – 18

62. 4. С. 23

63. 1. С. 42 – 43

64. 1. С. 42 – 44



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.33.139 (0.058 с.)