Розділ 1. Проведення статистичного спостереження

1.1. Розробка плану статистичного спостереження

 

Програмна частина

В програмній частині проводиться перелік пунктів, які відповідають на питання: для чого проводиться спостереження (мета спостереження); що спостережується (об'єкт спостереження); складові частини об'єкта (одиниця сукупності); джерело інформації (одиниця спостереження)

Отже, метою даного статистичного спостереження є дослідження структури та використання основних фондів.

Статистичний формуляр – це документ, в якому перераховано питання на які потрібно буде дати відповіді в ході проведення статистичного спостереження.

Розробляємо макет статистичного формуляра даної курсової роботи, який наведений у таблиці 1.1. При розробці формуляра необхідно враховувати, що є ознаки, які реєструються кожного дня за весь період дослідження (час роботи і дохід), а є ознаки, які реєструються один раз.

Таблиця 1.2.1

Макет статистичного формуляра

№	Первинна вартість, тис. грн.	Залишкова вартість, тис. грн..	Час роботи, год.	Дохід, грн.
1.09.	2.09.	3.09.	4.09.	5.09.	6.09.	7.09.	8.09.	1.09.	2.09.	3.09.	4.09.	5.09.	6.09.	7.09.	8.09.

 

У даному формулярі вказані ознаки за, якими проводиться дослідження, згідно виданого завдання.

Одиниця сукупності - складовий первинний елемент об’єкта спостереження, який служить основою реєстрації і володіє ознаками, що підлягають реєстрації. В даній курсовій роботі це основні фонди досліджувати будемо активну їх частину – рухомий склад.

Об’єктом дослідження є процес ефективності використання основних фондів АТП.

Одиниця статистичного спостереження – це первинна виробнича одиниця, яка являється джерелом інформації. В даній курсовій роботі це відповідна документація та рахунки.

Ознаки, що фіксуються при спостереженні: Повна первинна вартість; Залишкова вартість; Час роботи; Дохід.

Організаційна частина

Об’єктом дослідження, тобто місцем проведення статистичного спостереження є АТП, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Декабристів 8а.

Об'єктивний час це той час до якого відносяться зареєстровані дані, тобто 1 – 8 вересня 2009 року.

Суб’єктивний час, це той час, коли проводиться статистичне спостереження, тобто 9 вересня 2009 року.

Відповідальна особа за організацію та проведення статистичного спостереження – Іванов Іван Іванович.

Результати обробки документів та аналізу отриманої інформації повинні бути передані керівникові – Петову М. М.

Збір статистичної інформації

Відповідно завдання на курсову роботу з досліджуваної генеральної сукупності (N=137 одиниць основних фондів), досліджується вибіркова сукупність (n=21 одиниць основних фондів) випадковим, без повторним способом відбору. Числові значення студент приймає самостійно, але в тих межах, які наведені викладачем в завданні. Отримані дані заносимо до формуляру. Списковий формуляр статистичного спостереження представлений у таблиці 1.2.

 

 

Таблиця 1.2

Формуляр статистичного спостереження

№	Первинна вартість, тис. грн.	Залишкова вартість, тис. грн..	Час роботи, год.	Дохід, грн.
1.09.	2.09.	3.09.	4.09.	5.09.	6.09.	7.09.	8.09.	1.09.	2.09.	3.09.	4.09.	5.09.	6.09.	7.09.	8.09.

 

Числові дані таблиці 1.2 являються вихідною інформацією для всіх майбутніх розрахунків.

РОЗДІЛ 2. ЗВЕДЕННЯ ТА ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ

Статистичні зведення

Статистичне зведення – це систематизація одиничних фактів, яка дає змогу знайти узагальнюючі показники, що описують всю досліджувану сукупність та її окремі частини, здійснити аналіз та прогнозування досліджуваних явищ і процесів.

Виконуємо узагальнення значень по ознакам, які реєструвалися кожного дня (час роботи, дохід), і представляємо в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Зведення статистичної інформації за весь період дослідження

№	Первинна вартість, тис. грн.	Залишкова вартість, тис. грн..	Час роботи, год.	Дохід, грн.
З 1.09.09 – 8.09.09	З 1.09.09 – 8.09.09

Виконуємо підсумовування зведень по дням дослідження по ознакам, що реєструвалися за весь період дослідження (час роботи, дохід)

Таблиця 2.1.2

Зведення показників за кожний день

Дні	∑Час роботи, год.	∑Дохід, тис. грн.
1.09.09
2.09.09
3.09.09
4.09.09
5.09.09
6.09.09
7.09.09
8.09.09

Отже, ми отримали зведення статистичної інформації, які будуть вихідними даними для наступних розрахунків.

Статистичні групування

Статистичне групування – це процес утворення однорідних груп на підставі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи (частини) за найістотнішими ознаками.

Найголовніші завдання, які вирішуються за допомогою статистичних групувань:

· поділ усієї сукупності на якісно однорідні групи, тобто виділення соціально-економічних явищ;

· вивчення складу досліджуваних явищ і структурних змін;

· дослідження взаємозв’язку і залежності між ознаками явищ.

Відповідно до цих завдань виділяють такі види групувань:

· типологічне;

· структурне;

· аналітичне, які необхідно побудувати в цьому розділі.

Типологічне групування призначене виділяти соціально-економічні типи явищ, визначати істотні відмінності між ними та ознаки, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена насамперед потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та подальшого одержання узагальнюючих статистичних показників.

Після визначення групувальної ознаки, по якій будемо розподіляти сукупність, важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворюваних груп та розмір інтервалу. Якщо ознака атрибутивна, то вона і визначає кількість груп, а якщо ознака кількісна, то кількість груп визначається за формулою:

Г = 1 + 3,332 × lg n

де n – кількість одиниць вибіркової сукупності.

Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:

I = (X_max – X_min) / Г

де X_max і X_min максимальне і мінімальне значення ознаки, що розглядається.

Типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони цілком збігаються.

Структурне групування характеризує розподіл одиниць сукупності по утвореним групам або підгрупам.

Структурні групування, як і типологічні, можна здійснювати за атрибутивними і кількісними ознаками.

Групування за атрибутивною ознакою передбачає, що групи розрізняються між собою не розміром, а характером ознаки. Кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, часто визначають кількістю різновидів атрибутивної ознаки.

У разі структурних групувань на підставі кількісних ознак потрібно визначити оптимальну кількість груп та простежити, щоб зникли особливості досліджуваного явища.

Результати структурного групування можна відобразити графічно: по атрибутивній ознаці базується полігон; по кількісній – гістограма.

Структурне групування побудується на основі типологічного групування.

Аналітичне групуваннядопомагає виявити і вивчити зв’язок між показниками. Структурні групування є описовими, за їх допомогою не можна пояснити причини закономірностей та їхньої зміни в часі та просторі. Характерна особливість аналітичних групувань – кожна група факторної ознаки характеризується середніми значеннями результативної ознаки.

Для аналітичного групування потрібно вибрати дві ознаки, визначити, яка з них є факторною, яка результативною. Потім по факторній ознаці побудувати типологічне та структурне групування. Додати до них сумарне та середнє значення результативної ознаки. Результати аналітичних групувань відображаються графічно.

Побудуємо статистичні групування, за ознаками,

що приведені в таблиці 2.1

1. Типологічне групування:

· за первинною вартістю:

Визначаємо кількість груп: Г=1+3,332 lg21 = 1+3,332 *1,32 = 5

Визначаємо межі між групами: i = (x_max – x_min)/Г = (456-61)/5 = 79

 

Таблиця 2.3

Розподілсукупності за первинною вартістю ОВФ

 

№ п/п	Первинна вартість, тис. грн
	61 – 140
	140 – 219
	219 – 298
	298 – 377
	377 – 456

 

· за залишковою вартістю: визначаємо кількість груп: Г = 5;

Визначаємо межі між групами: І = (398-52)/5 = 69,2

Таблиця 2.4

Розподіл сукупності за залишковою вартістю ОВФ

№ п/п	Залишковою вартістю, тис. грн
	52 – 121,2
	121,2 – 190,4
	190,4 – 259,6
	259,6 – 328,8
	328,8 – 398

 

 

· за часом роботи: визначаємо кількість груп: Г = 5;

Визначаємо межі між групами: І = (90 – 74)/5 = 3,2

Таблиця 2.5

Розподіл сукупності за часом роботи ОВФ

№ п/п	Час роботи, год.
	74 – 77,2
	77,2 – 80,4
	80,4 – 83,6
	83,6 – 86,8
	86,8 - 90

 

 

· за доходом: визначаємо кількість груп: Г = 5;

Визначаємо межі між групами: І = (40500 – 15520)/5 = 4996

 

 

Таблиця 2.6

Розподіл сукупності за їх доходами ОВФ

№ п/п	Дохід, грн
	15520 - 20516
	20516 - 25512
	25512 - 30508
	30508 - 35504
	35504 - 40500

 

 

2. Структурне групування, проводиться на підставі таблиць 2.3 – 2.6

· за первинною вартістю:

Таблиця 2.7

Розподіл одиниць ОВФ за первинною вартістю

 

№ п/п	Первинна вартість, тис. грн.	Кількість одиниць ОВФ
	61 – 140
	140 – 219
	219 – 298
	298 – 377
	377 – 456

 

Результати структурного групування відображаємо графічно, будуючи гістограму розподілу одиниць ОВФ за первинною вартістю, що наведено на рисунку 2.1

Рис 2.1 Гістограма розподілу одиниць ОВФ за первинною вартістю

Отже, гістограма показує, що найбільша кількість ОВФ з вартістю 61 – 140 тис. грн., а найменша – 140 – 219 тис. грн.

· за залишковою вартістю:

Таблиця 2.8

Розподіл одиниць ОВФ за залишковою вартістю

№ п/п	Залишковою вартістю, тис. грн.	Кількість одиниць ОВФ
	52 – 121,2
	121,2 – 190,4
	190,4 – 259,6
	259,6 – 328,8
	328,8 – 398

 

Результати структурного групування наведено на рисунку 2.2.

Рис. 2.2. Гістограма розподілу фондів за залишковою вартістю

Отже, дана гістограма показує, що найбільша кількість ОВФ із залишковою вартістю 52 – 121,2 тис. грн., а найменша – 121,2-190,4 тис. грн.

· за часом роботи:

Таблиця 2.9

Розподіл одиниць ОВФ за їх часом роботи

№ п/п	Час роботи, год.	Кількість одиниць ОВФ
	74 – 77,2
	77,2 – 80,4
	80,4 – 83,6
	83,6 – 86,8
	86,8 - 90

 

 

Рис. 2.3. Гістограма розподілу фондів за часом роботи

 

Дана гістограма показує, що найбільша кількість ОВФ відпрацьовала годин – 80,4 – 83,6 а найменша – 74 – 77,2 годин.

3. Аналітичне групування, проводиться на основі таблиць 2.7 – 2.9

Беремо дві ознаки: час роботи і дохід, де факторною ознакою є час роботи, а результативною – дохід. По факторній ознаці будуємо структурне групування, що було зроблено раніше табл. (2.7 – 2.9) і встановлюємо взаємозв'язок між факторною та результативною ознаками.

Таблиця 2.10

Виявлення залежності доходу від часу роботи ОВФ

№ п/п	Час роботи, год.	Кількість одиниці ОВФ	Сумарний дохід ОВФ, грн.	Середній дохід ОВФ, грн.
	74 – 77,2
	77,2 – 80,4
	80,4 – 83,6
	83,6 – 86,8
	86,8 - 90

 

 

Результати аналітичного групування відобразимо графіком залежності:

Рис 2.5. Графік залежності доходу від часу роботи

Окрім цього можна дослідити залежність між первинною вартістю і доходом, а також між залишковою вартістю і доходом.

Таблиця 2.11

Залежність доходу від первинної вартості

№ п/п	Первинна вартість, тис. грн.	Кількість одиниць ОВФ	Сумарний дохід, грн.	Середній дохід, грн.
	61 – 140
	140 – 219
	219 – 298
	298 – 377
	377 – 456

 

Результати аналітичного групування відобразимо графічно:

Рис. 2.6. Графік залежності доходу від первинної вартості

 

 

Визначимо зв’язок між доходом і залишковою вартістю ОВФ побудувавши аналітичне групування, таблиця 2.12.

Таблиця 2.12

Залежність доходу від залишкової вартості

№ п/п	Залишковою вартістю, тис. грн.	Кількість фондів	Сумарний дохід, грн..	Середній дохід, грн..
	52 – 121,2
	121,2 – 190,4
	190,4 – 259,6
	259,6 – 328,8
	328,8 – 398

 

Результати аналітичного групування табл.2.12 відобразимо графічно:

Рис 2.7. Графік залежності доходу від залишкової вартості

 

Побудувавши всі можливі види групувань, встановили внутрішню будову сукупності по різним ознакам виявили залежності між цими ознаками та відобразили їх графічно, щоб побачити цілісність процесу, який досліджується. Всі ознаки тісно пов'язані між собою та відіграють важливу роль в їх оцінці на транспортному підприємстві.

 

Розділ 3. Обробка статистичних даних