Опис навчальної дисципліни «статистика»

Київ НТУ 2013

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

 

ПРОГРАМА КУРСУ

та методичні вказівки

до виконання курсової роботи з дисципліни

“СТАТИСТИКА”

для студентів напрямку підготовки

6.030503 “Міжнародна економіка”

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні навчально – методичної Ради

Національного транспортного університету

Протокол № від «» 2013р.

Перший проректор НТУ

професор М.О. БІЛЯКОВИЧ

 

 

Київ НТУ 2013

 

Методичні вказівки і завдання до курсової роботи з дисципліни «Статистика для студентів напрямку підготовки

6.030503 “Міжнародна економіка” за кредитно-модульною системою. / укладачі Хобта М.О., Сукманюк В.М. – К.:НТУ, 2013.-87 с.

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………5

1.ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ…………………………………..6

1.1 Предмет статистики………………………………………………………6

1.2 Мета і завдання курсу……………………………………………………6

1.3 Міждисциплінарні зв'язки................ ……………………………………7

2.МОДУЛІ ТА ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ ДИСЦИПЛІНИ……………………..8

2.1 Основні терміни, поняття та їх визначення…..…………………………8

2.2 Формування модулів і змістовних модулів дисципліни……………...10

2.3 Характеристика дисципліни «Статистика»…………………...12

2.4 Структура навчальної дисципліни «Статистика» за модульною системо..13

2.5 Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни «Статистика»……………………………………………………....14

3.ТЕМАТИКА І ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ……………15

4.ПИТАННЯ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ………………………..21

5.ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ………………………………………………..23

6.МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.......24

6.1 Загальні вимоги до оформлення курсової роботи…………………….24

6.2 Мета теми та основні етапи курсової роботи………………………….25

7. ЗРАЗОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ…………………………28

8. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСВОЇ РОБОТИ………………………79

9. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….87

 

 

Вступ

Статистика як наука покликана відображати реалії суспільного життя, його проблеми, успіхи і невдачі. Оволодіння методами статистичного вимірювання й аналізу складних суспільних явищ — невід'ємний елемент підготовки висококваліфікованих економістів і менеджерів. Надмірна централізація статистики в минулому сприяла формуванню відомчої монополії на збір і обробку інформації, позбавляла статистичні органи аналізу та контролю.

Недосконала методологія та прямі приписки зменшу­вали вірогідність офіційних статистичних даних. Низький рівень статистичної роботи не відповідав вимогам життя; фундаментальні методи дослідження і досвід зарубіжної науки недооцінювались.

Для того щоб підняти статистику до сучасного наукового рівня, задовольнити потреби системи управління та інших соціально-економічних суб'єктів в якісній, різноманітній і своєчасній інформації, потрібна докорінна її перебудова.

Першочерговим завданням статистики є оптимізація звітності, приведення обсягу інформації до потреб системи управління в умовах переходу до ринкових відносин. Впровадження замість суцільної звітності вибіркових обстежень, одноразових обліків, опитувань приведе до поглиблення аналізу. Це стосується передусім інвестиційних процесів, використання виробничого потенціалу, ресурсозбереження, збалансованості економіки, соціальної сфери, моральних і екологічних проблем. Крім того, слід розширити прогнозні функції статистики.

Забезпечення вірогідності і надійності статистичної інформації можливе за умови підвищення наукового рівня всієї статистичної методології, наближення її до методології і стандартів світової практики. Це стосується, зокрема, методології оцінки збалансованості матеріальних і фінансових ресурсів, визначення витрат в народному господарстві, побудови зведених індексів, аналізу динаміки.

 

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СТАТИСТИКА»

Предмет статистики

Предметом вивчення дисципліни «Основи статистики» є кількісна сторона суспільних соціально – економічних та інших явищ в нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних умовах місця і часу.

Мета і завдання курсу

Мета і завдання навчального курсу: формування у майбутніх менеджерів теоретичних знань і практичних навичок статистичної оцінки економічних явищ і процесів суспільного життя, опанування методів статистичного аналізу, формування вмінь: проводити статистичні дослідження, обчислювати узагальнюючі показники, будувати статистичні таблиці, графіки, виявляти закономірності і тенденції розвитку досліджуваних явищ.

Основними завданнями, що мають бути вирішені у процесі викладання дисципліни, є:

· збирання, перевірка та оцінювання статистичної інформації, розробка статистичних формулярів;

· зведення та групування матеріалів статистичного спостереження,

виявлення зв'язків між окремими явищами та процесами, встановлення його структури;

· техніка обчислення узагальнюючих статистичних показників (абсолютних, відносних, середніх) та їх економічна інтерпретація;

· статистична оцінка однорідності зібраного статистичного матеріалу;

· вивчення динаміки суспільних явищ, тенденцій і закономірностей їх розвитку;

· проведення вибіркового спостереження і техніка перенесення його результатів на генеральну сукупність;

· використання сучасної системи показників соціальної та економічної статистики.

 

Міждисциплінарні зв’язки

Вивчення дисципліни “Основи статистики” ґрунтується на основних поняттях і визначеннях курсів: “Вища математика”, “Математичне програмування”, “Теорія ймовірності і математична статистика”; передує вивченню дисциплін “Теорія економічного аналізу”, “Економіка підприємства”, “Фінанси”, “Бухгалтерський облік”, “Менеджмент”.

 

МОДУЛІ ТА ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Предмет і метод статистики

Література: 1(розділ1)

Предмет статистики. Статистична сукупність. Ознаки одиниці сукупності та їх варіація. Закон великих чисел і їх статистична закономірність.

Теоретичні основи статистики. Облік і статистика в сучасному суспільстві. Стислі відомості про історію вітчизняної статистики. Сучасна організація статистики.

Тема 2. Статистичне спостереження

Література:1(розділ 3), 2(розділ 1)

Етапи статистичного спостереження. Статистичне спостереження — перший етап статистичного дослідження, форми, види та способи статистичного спостереження. Вибір об'єкта спостереження і визначення одиниці спостереження. Програма спостереження. Статистичний формуляр і його види. Помилки спостереження і контроль статистичних даних.

Тема 3. Зведення та групування статистичних даних

Література: 1(розділ 4), 2(розділ 2)

Зведення — другий етап статистичного дослідження. Задачі зведення, їх основний зміст.

Групування — основа наукової обробки даних статистики. Задачі групування та їх значення у статистичному дослідженні. Види групувань. Вибір групових ознак, комбінація ознак, вибір інтервалів. Використання методу групувань в аналізі процесів виконання планів. Роль групувань у вивченні передового досвіду і виявлення резервів.

Статистичні таблиці, їх основні елементи. Види таблиць. Прості, групові та комбінаційні таблиці. Розробка макета таблиці.

Статистичні таблиці і ряди, як спосіб послідовного викладу результатів зведення. Ряди розподілу, принципи їх побудови і використання.

Організація та техніка зведення первинного статистичного матеріалу.

 

Тема 4. Абсолютні та відносні величини

Література: 1(розділ 2), 2(розділ 3)

Види абсолютних величин, їх значення і способи одержання. Суть і роль статистичних величин. Види відносних величин і форми їх вираження.

Відносні величини динаміки, планового завдання, виконання плану, структури, інтенсивності, координації, порівняння та рівня економічного розвитку.

Загальні принципи будови відносних величин.

 

Тема 5. Графічний спосіб зображення величин

Література: 1(розділ 11),

Роль і значення графічного способу зображення статистичних даних. Основні елементи графіка. Види графічних зображень і способи їх побудови. Діаграми лінійні та стовпчикові. Діаграми квадратні, кругові та секторні. Метод фігур - знаків. Картограма та картодіаграма. Спосіб графічного зображення динаміки, структури і рядів розподілу двох взаємопов'язаних явищ. Спосіб графічного зображення явищ з метою їх порівняння.

Графічний метод виконання плану. Контрольно - планові графіки

Тема8. Ряди динаміки

ПИТАННЯ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Семестр 5. Статистичне спостереження, зведення, групування та обробка статистичних даних. Визначення динаміки суспільних явищ, тенденції і закономірності їх розвитку, виявлення дії впливу окремих факторів їх розвитку.

1. Джерела статистики.

2. Предмет статистики.

3. Основні поняття статистиці.

4. Метод статистики

5. Суть і організаційні форми статистичного спостереження.

6. План статистичного спостереження.

7. Види і способи спостереження.

8. Помилки спостереження і контроль вірогідності даних.

9. Суть статистичного зведення та групування.

10. Основні завдання і види групування.

11. Основні питання методології статистичних групувань.

12. Ряди розподілу.

13. Статистичні таблиці.

14. Кількісна характеристика суспільних явищ

15. Види абсолютних величин

16. Види відносних величин і форми їх вираження

17. Поняття статистичного графіка.

18. Основні елементи статистичних графіків

19. Класифікація графіків.

20. Суть і умови використання середніх величин.

21. Види середніх величин.

22. Середнє арифметичне.

23. Середня гармонійна. Середня геометрична. Середня квадратична.

24. Деякі особливості середніх величин.

25. Суть і характеристики варіації.

26. Методи обчислення дисперсії.

27. Характеристики форми розподілу.

28. Криві розподілу.

29. Суть і переваги вибіркового спостереження.

30. Обчислення помилок вибірки і визначення меж інтервалу для середньої величини і частки.

31. Різновиди вибірок.

32. Багатоступеневі і багатофазні вибірки.

33. Визначення обсягу вибірки і способи поширення вибіркових даних.

34. Динамічний ряд –– основа аналізу і прогнозування соціально – економічного розвитку.

35. Характеристики динамічних рядів.

36. Аналіз структурних зрушень.

37. Визначення тенденції розвитку.

38. Аналіз коливань і сталості динамічних рядів.

39. Особливості вимірювання взаємозв'язків за даними динамічних рядів.

40. Суть індексів і їх роль у статистико – економічному аналізі.

41. Методологічні принципи побудови індексів

42. Середньозважені індекси.

43. Індекси із змінними і постійними вагами.

44. Системи співзалежних індексів і визначення впливу окремих факторів.

45. Територіальні індекси.

46. Аналіз динаміки середнього рівня інтенсивного показника

47. Суть індексів і їх роль у статистико – економічному аналізі.

48. Методологічні принципи побудови індексів

49. Середньозважені індекси.

50. Індекси із змінними і постійними вагами.

51. Системи співзалежних індексів і визначення впливу окремих факторів.

52. Територіальні індекси.

53. Аналіз динаміки середнього рівня інтенсивного показника.

 

ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ

1. Збір і обробка статистичної інформації для контролю виконання плану вантажних перевезень.

2. Збір і обробка статистичної інформації з метою контролю виконання плану автобусних перевезень.

3. Збір і обробка статистичної інформації для контролю виконання плану таксомоторних перевезень.

4. Збір і обробка статистичної інформації з метою оцінки ефективності використання основних фондів автотранспортного підприємства.

5. Збір і обробка статистичної інформації для оцінки ефективності використання рухомого складу (вантажного, автобусного, таксомоторного).

6. Збір і обробка статистичної інформації з метою оцінки трудових ресурсів і їхнє використання на АТП.

7. Збір і обробка статистичної інформації для оцінки ступеню використання робочого часу на АТП.

8. Збір і обробка статистичної інформації з метою оцінки рівня продуктивності праці на АТП.

9. Збір і обробка статистичної інформації для оцінки використання палива і матеріалів у виробничому процесі АТП.

10. Збір і обробка статистичної інформації з метою оцінки виконання плану по зниженню собівартості перевезень.

Зразок титульного листа

МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра менеджменту

 

Курсова робота

з статистики

на тему: «Збір та обробка статистичної інформації для оцінки ефективності використання основних виробничих фондів»

 

Виконав:

Студент____ курсу

групи ____________

________________________

Перевірив:

доц. _____________________

Київ – 2010

Реферат

Завданням курсового проекту є оцінка ефективності використання основних виробничих фондів. Об’єктом дослідження являються основні виробничі фонди АТП, що налічує 137 одиниць обладнання. Дослідження проводиться вибіркове, об’єм за вибіркою n = 21 одиниця обладнання.

Робота складається з таких розділів:

В першому розділі якому описуються організація та проведення статистичного спостереження.

В другому розділі проводиться зведення та групування зібраної інформації.

В третьому розділі визначені відносні величини, середні величини та показник варіації, побудова рядів динаміки та визначення їх характеристик, перенесення результатів вибіркового спостереження на генеральну сукупність. Також проводиться розрахунок показників та середніх показників ряду динаміки, визначений взаємозв’язок між факторною та результативною ознаками.

В розділі 4 аналіз отриманих результатів та висновки.

 

Зміст

Вступ.

Розділ 1. Організація та проведення статистичного спостереження

1.1 Розробка плану статистичного спостереження.

1.2 Збір статистичної інформації

Розділ 2. Зведення та групування статистичних даних

Розділ 3. Обробка статистичних даних.

3.1 Визначення відносних величин……………………………………………….

3.2 Середні величини та показники варіації………………………………………

3.3. Структурні середні

3.4. Характеристика рядів розподілу.

3.5. Перенесення результатів вибіркового спостереження на генеральну сукупність

3.6. Визначення показників та середніх показників ряду динаміки.

3.6.1. Визначення трендових рівнянь.

3.7. Вимірювання взаємозв’язку між факторною та результативною ознакою..

Розділ 4. Аналіз отриманих результатів та висновки.

Список використаної літератури.

 

 

Вступ

Актуальність теми дослідження. Ефективне використання основних виробничих фондів є важливим показником раціональної роботи підприємства. Розглянемо «статистику, як науку, яка вивчає різноманітні явища та процеси».

Слово "статистика" пішло від лат. status, що означає визначений стан, положення речей.

Слово «статистика» означає суму знань про державу. В сучасному розумінні статистика обіймає:

· статистичні дані, отримані шляхом масових спостережень;

· статистичну практику, тобто діяльність статистичних установ, які збирають і обробляють інформацію про соціально-економічні явища і процеси;

· статистичну науку.

Статистика, як і інші суспільні науки, вивчає найрізноманітніші явища і процеси суспільного життя. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності формування і розвитку їх. Статистика вивчає кількісну сторону суспільних явищ (їх розміри), але не поодиноких, а масових явищ.

Вивчаючи кількісну сторону явищ, яка нерозривно пов’язана з їх кількісним змістом, статистика відображає її в своїх числах – показниках, і саме цим характеризує конкретну міру явищ, встановлює загальні властивості, виявляє схожість і відмінність окремих рис, об’єднує елементи в групи, виявляє певні типи явищ.

Отже, предметом статистики є масові явища соціально-економічного і політичного життя.

Задачі статистики:

· контроль заходів виконання плану.

· забезпечення органів управління інформацією

· прогнозування

· забезпечення інформацією про розвиток країн світу

З поняттям «статистика» тісно пов’язані поняття «статистична закономірність» і «статистична сукупність».

Статистична закономірність – це повторюваність, послідовність і порядок в явищах. Закономірності масових соціально-економічних явищ властиві лише сукупностям і за своєю природою статистичні. Вони відображають характер дії об’єктивних законів розвитку суспільства в конкретних умовах простору і часу.

Статистичним еквівалентом притаманним елементам сукупності властивостей є ознака. Кожний елемент сукупності характеризується низкою ознак, значення яких змінюються від елемента до елемента або від одного періоду до іншого. Ознака, яка приймає в межах сукупності різні значення, називається варіюючою, а відмінність, коливання значень ознаки – варіацією. Склад елементів і спосіб об'єднання їх визначання структуру сукупності.

Отже, поняття статистичної сукупності включає в себе співіснування елементів чи їх повторюваність у часі, коливання значень ознаки від елемента до елемента, наявність певної якісної спільності між елементами і ознаками.

Об'єктом дослідження курсової роботи є основні виробничі фонди АТП.

Предмет дослідження – кількісна сторона основних виробничих фондів.

Метою курсової роботи є дослідження структури сукупності узагальнюючих характеристик та оцінка впливу факторних ознак на результати.

 

Статистичні зведення

Статистичне зведення – це систематизація одиничних фактів, яка дає змогу знайти узагальнюючі показники, що описують всю досліджувану сукупність та її окремі частини, здійснити аналіз та прогнозування досліджуваних явищ і процесів.

Виконуємо узагальнення значень по ознакам, які реєструвалися кожного дня (час роботи, дохід), і представляємо в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Зведення статистичної інформації за весь період дослідження

№	Первинна вартість, тис. грн.	Залишкова вартість, тис. грн..	Час роботи, год.	Дохід, грн.
З 1.09.09 – 8.09.09	З 1.09.09 – 8.09.09

Виконуємо підсумовування зведень по дням дослідження по ознакам, що реєструвалися за весь період дослідження (час роботи, дохід)

Таблиця 2.1.2

Зведення показників за кожний день

Дні	∑Час роботи, год.	∑Дохід, тис. грн.
1.09.09
2.09.09
3.09.09
4.09.09
5.09.09
6.09.09
7.09.09
8.09.09

Отже, ми отримали зведення статистичної інформації, які будуть вихідними даними для наступних розрахунків.

Статистичні групування

Статистичне групування – це процес утворення однорідних груп на підставі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи (частини) за найістотнішими ознаками.

Найголовніші завдання, які вирішуються за допомогою статистичних групувань:

· поділ усієї сукупності на якісно однорідні групи, тобто виділення соціально-економічних явищ;

· вивчення складу досліджуваних явищ і структурних змін;

· дослідження взаємозв’язку і залежності між ознаками явищ.

Відповідно до цих завдань виділяють такі види групувань:

· типологічне;

· структурне;

· аналітичне, які необхідно побудувати в цьому розділі.

Типологічне групування призначене виділяти соціально-економічні типи явищ, визначати істотні відмінності між ними та ознаки, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена насамперед потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та подальшого одержання узагальнюючих статистичних показників.

Після визначення групувальної ознаки, по якій будемо розподіляти сукупність, важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворюваних груп та розмір інтервалу. Якщо ознака атрибутивна, то вона і визначає кількість груп, а якщо ознака кількісна, то кількість груп визначається за формулою:

Г = 1 + 3,332 × lg n

де n – кількість одиниць вибіркової сукупності.

Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:

I = (X_max – X_min) / Г

де X_max і X_min максимальне і мінімальне значення ознаки, що розглядається.

Типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони цілком збігаються.

Структурне групування характеризує розподіл одиниць сукупності по утвореним групам або підгрупам.

Структурні групування, як і типологічні, можна здійснювати за атрибутивними і кількісними ознаками.

Групування за атрибутивною ознакою передбачає, що групи розрізняються між собою не розміром, а характером ознаки. Кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, часто визначають кількістю різновидів атрибутивної ознаки.

У разі структурних групувань на підставі кількісних ознак потрібно визначити оптимальну кількість груп та простежити, щоб зникли особливості досліджуваного явища.

Результати структурного групування можна відобразити графічно: по атрибутивній ознаці базується полігон; по кількісній – гістограма.

Структурне групування побудується на основі типологічного групування.

Аналітичне групуваннядопомагає виявити і вивчити зв’язок між показниками. Структурні групування є описовими, за їх допомогою не можна пояснити причини закономірностей та їхньої зміни в часі та просторі. Характерна особливість аналітичних групувань – кожна група факторної ознаки характеризується середніми значеннями результативної ознаки.

Для аналітичного групування потрібно вибрати дві ознаки, визначити, яка з них є факторною, яка результативною. Потім по факторній ознаці побудувати типологічне та структурне групування. Додати до них сумарне та середнє значення результативної ознаки. Результати аналітичних групувань відображаються графічно.

Побудуємо статистичні групування, за ознаками,

що приведені в таблиці 2.1

1. Типологічне групування:

· за первинною вартістю:

Визначаємо кількість груп: Г=1+3,332 lg21 = 1+3,332 *1,32 = 5

Визначаємо межі між групами: i = (x_max – x_min)/Г = (456-61)/5 = 79

 

Таблиця 2.3

Розподілсукупності за первинною вартістю ОВФ

 

№ п/п	Первинна вартість, тис. грн
	61 – 140
	140 – 219
	219 – 298
	298 – 377
	377 – 456

 

· за залишковою вартістю: визначаємо кількість груп: Г = 5;

Визначаємо межі між групами: І = (398-52)/5 = 69,2

Таблиця 2.4

Розподіл сукупності за залишковою вартістю ОВФ

№ п/п	Залишковою вартістю, тис. грн
	52 – 121,2
	121,2 – 190,4
	190,4 – 259,6
	259,6 – 328,8
	328,8 – 398

 

 

· за часом роботи: визначаємо кількість груп: Г = 5;

Визначаємо межі між групами: І = (90 – 74)/5 = 3,2

Таблиця 2.5

Розподіл сукупності за часом роботи ОВФ

№ п/п	Час роботи, год.
	74 – 77,2
	77,2 – 80,4
	80,4 – 83,6
	83,6 – 86,8
	86,8 - 90

 

 

· за доходом: визначаємо кількість груп: Г = 5;

Визначаємо межі між групами: І = (40500 – 15520)/5 = 4996

 

 

Таблиця 2.6

Розподіл сукупності за їх доходами ОВФ

№ п/п	Дохід, грн
	15520 - 20516
	20516 - 25512
	25512 - 30508
	30508 - 35504
	35504 - 40500

 

 

2. Структурне групування, проводиться на підставі таблиць 2.3 – 2.6

· за первинною вартістю:

Таблиця 2.7

Розподіл одиниць ОВФ за первинною вартістю

 

№ п/п	Первинна вартість, тис. грн.	Кількість одиниць ОВФ
	61 – 140
	140 – 219
	219 – 298
	298 – 377
	377 – 456

 

Результати структурного групування відображаємо графічно, будуючи гістограму розподілу одиниць ОВФ за первинною вартістю, що наведено на рисунку 2.1

Рис 2.1 Гістограма розподілу одиниць ОВФ за первинною вартістю

Отже, гістограма показує, що найбільша кількість ОВФ з вартістю 61 – 140 тис. грн., а найменша – 140 – 219 тис. грн.

· за залишковою вартістю:

Таблиця 2.8

Розподіл одиниць ОВФ за залишковою вартістю

№ п/п	Залишковою вартістю, тис. грн.	Кількість одиниць ОВФ
	52 – 121,2
	121,2 – 190,4
	190,4 – 259,6
	259,6 – 328,8
	328,8 – 398

 

Результати структурного групування наведено на рисунку 2.2.

Рис. 2.2. Гістограма розподілу фондів за залишковою вартістю

Отже, дана гістограма показує, що найбільша кількість ОВФ із залишковою вартістю 52 – 121,2 тис. грн., а найменша – 121,2-190,4 тис. грн.

· за часом роботи:

Таблиця 2.9

Розподіл одиниць ОВФ за їх часом роботи

№ п/п	Час роботи, год.	Кількість одиниць ОВФ
	74 – 77,2
	77,2 – 80,4
	80,4 – 83,6
	83,6 – 86,8
	86,8 - 90

 

 

Рис. 2.3. Гістограма розподілу фондів за часом роботи

 

Дана гістограма показує, що найбільша кількість ОВФ відпрацьовала годин – 80,4 – 83,6 а найменша – 74 – 77,2 годин.

3. Аналітичне групування, проводиться на основі таблиць 2.7 – 2.9

Беремо дві ознаки: час роботи і дохід, де факторною ознакою є час роботи, а результативною – дохід. По факторній ознаці будуємо структурне групування, що було зроблено раніше табл. (2.7 – 2.9) і встановлюємо взаємозв'язок між факторною та результативною ознаками.

Таблиця 2.10

Виявлення залежності доходу від часу роботи ОВФ

№ п/п	Час роботи, год.	Кількість одиниці ОВФ	Сумарний дохід ОВФ, грн.	Середній дохід ОВФ, грн.
	74 – 77,2
	77,2 – 80,4
	80,4 – 83,6
	83,6 – 86,8
	86,8 - 90

 

 

Результати аналітичного групування відобразимо графіком залежності:

Рис 2.5. Графік залежності доходу від часу роботи

Окрім цього можна дослідити залежність між первинною вартістю і доходом, а також між залишковою вартістю і доходом.

Таблиця 2.11

Залежність доходу від первинної вартості

№ п/п	Первинна вартість, тис. грн.	Кількість одиниць ОВФ	Сумарний дохід, грн.	Середній дохід, грн.
	61 – 140
	140 – 219
	219 – 298
	298 – 377
	377 – 456

 

Результати аналітичного групування відобразимо графічно:

Рис. 2.6. Графік залежності доходу від первинної вартості

 

 

Визначимо зв’язок між доходом і залишковою вартістю ОВФ побудувавши аналітичне групування, таблиця 2.12.

Таблиця 2.12

Залежність доходу від залишкової вартості

№ п/п	Залишковою вартістю, тис. грн.	Кількість фондів	Сумарний дохід, грн..	Середній дохід, грн..
	52 – 121,2
	121,2 – 190,4
	190,4 – 259,6
	259,6 – 328,8
	328,8 – 398

 

Результати аналітичного групування табл.2.12 відобразимо графічно:

Рис 2.7. Графік залежності доходу від залишкової вартості

 

Побудувавши всі можливі види групувань, встановили внутрішню будову сукупності по різним ознакам виявили залежності між цими ознаками та відобразили їх графічно, щоб побачити цілісність процесу, який досліджується. Всі ознаки тісно пов'язані між собою та відіграють важливу роль в їх оцінці на транспортному підприємстві.

 

Розділ 3. Обробка статистичних даних

Структурні середні

Структурні середні характеризують структуру варіаційних рядів. До них відносяться мода і медіана.

Мода – значення ознаки, що найбільш часто повторюється у одиниць сукупності.

Медіаною називається значення варіруючої ознаки, що знаходиться в середині ранжируємого ряду і поділяє цей ряд на дві рівні частини

Структурні середні:

а) визначення моди:

 

; (3.11)

 

 

де Х₀– нижня границя модального інтервалу;

і – величина інтервалу;

m_Mo ‑ частота модального інтервалу;

m_Mo-1 – частота інтервалу, що передує модальному;

m_Mo+1 –частота інтервалу, наступного після модального.

б) визначення медіани:

; (3.12)

де Х₀ – нижня межа медіанного інтервалу;

і – величина інтервалу;

m_і – загальна сума частот усіх інтервалів;

m_е – частота медіанного інтервалу;

Sm_{e -1} – сума накопичених частот до медіанного інтервалу.

- визначимо структурні середні для первинної вартості, користуючись варіаційним рядом розподілу табл.. 2.7.

1) Модальним інтервалом для первинної вартості є інтервал – 61 – 140

М О = 61+79 = 61+79* = 102,08 (грн.)

Найпоширенішим значенням у наведеному ряді розподілу є первинна вартість 102,08 тис. грн.

2) Медіанним інтервалом для первинної вартості є інтервал 219 – 298

М Е = 219 + 79 219 + 39,5= 258,5 (тис. грн.)

Медіанне значення для первинної вартості – 258,5 тис. грн. А це означає, що 50% основних фондів мають первинну вартість до 258,5 тис. грн. і 50% - більшу за 258,5 тис. грн..

- визначимо структурні середні для залишкової вартості, користуючись варіаційним рядом розподілу табл. 2.8

1) Модальним інтервалом для залишкової вартості є інтервал – 52 – 121,2

М О = 52+69,2 = 52+69,2* = 87,98 (тис. грн.)

Середнє значення, але найчастіше зустрічається у наведеному ряді розподілу є залишкова вартість 87,98 тис. грн.

2) Медіанним інтервалом для залишкової вартості є інтервал 190,4 – 259,6

М Е = 190,4 + 69,2 190,4 + 39,5= 229,9 (тис. грн.)

Медіанне значення для залишкової вартості – 229,9 тис. грн. А це означає, що 50% основних фондів мають залишкову вартість до 229,9 тис. грн. і 50% - більшу за 229,9 тис. грн..

- визначимо структурні середні для часу роботи, користуючись варіаційним рядом розподілу табл. 2.9

1) Модальним інтервалом для залишкової вартості є інтервал – 80,4 – 83,6

М О = 80,4+3,2 = 80,4+3,2*0,5= 82 (год.)

Найпоширенішим значенням у наведеному ряді розподілу є час роботи 82 год.

2) Медіанним інтервалом для залишкової вартості є інтервал 80,4 – 83,6

М Е = 80,4 + 3,2 80,4+2,2= 82,6 (тис. грн.)

Медіанне значення для часу роботи – 82,6 год. А це означає, що 50% основних фондів мають час роботи до 82,6 год. і 50% - більший за 82,6 год.

Загальні вимоги

6.1.1 Звіт оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297х420 мм).

За машинописного способу виконання звіт друкують через півтора інтервали; за машинного – з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менше, ніж 1,8 мм.

6.1.2 Текст звіту слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм.

6.1.3 Структурні елементи “СПИСОК АВТОРІВ”, “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ”, “ПЕРЕДМОВА”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “РЕКОМЕНДАЦІЇ”, “ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ” не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

6.1.4 Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

6.1.5 Заголовки структурних елементів звіту і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

6.1.6 Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

6.1.7 Абзацний відступ повинен бути однаковим впродов