СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ТУРИСТИЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX СТ.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ТУРИСТИЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX СТ.



Після Другої світової війни ООН прийняла низку документів про політичні та громадянські права людей.

 

У 1947 р. більшість міжнародних туристичних організацій, які функціонували в першій половині XX- Міжнародний союз офіційних туристичних організацій (МСОТО). Союз став видавати міжнародний календар, де розміщувалась інформація про визначні дати туристичних подій. У 1946 р. було створено ЮНЕСКО як міждержавну організацію, що займалась питаннями освіти, науки і культури.

У 1954 р. з метою популяризації туризму була створена Міжнародна федерація журналістів і письменників з питань туризму, її засновниками були представники 20 країн.

В 1954 р. в Нью-Йорку відбулася Міжнародна конференція з митних питань.

В 1963 р. в Римі відбулась перша Всесвітня конференція з проблем туризму, на якій були представлені 87 держав.

В 1975 р. ліквідовано МСОТО і створено Всесвітню туристичну організацію (ВТО), до складу якої на початку XXI ст. входило більше 120 держав. Штаб-квартира ВТО знаходилася в Мадриді.

Статут ВТО було прийнято 27 вересня 1975 р., а з 1980 року ця дата відзначається як Всесвітній день туризму.

ВТО прийняла ряд важливих для туризму декларацій, серед яких:

- Манільська декларація "Про туризм у світі" (Філіппіни 1980 р.);

- "Документ Акапулько" (Мексика, 1982р.);

- "Хартія туризму" і "Кодекс туриста" (Софія, Болгарія, 1985 р.);

- Гаазька "Декларація про туризм" (Голландія, 1989 р.).

Питаннями туризму епізодично займаються, паралельно зі спеціалізованими організаціями, впливові міжнародні організації: ЕКОСОР (Екологічна і соціальні рада), МОП (Міжнародна організація праці), ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації), ЮНЕСКО.

У жовтні 1999 р. Генеральна асамблея ВТО прийняла "Глобальний етичний кодекс туризму", в якому рекомендовано "заохочувати впровадження в усі освітні програми спецкурсу про цінність туристичного обміну...".

 

29)ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В СВІТІ НА МЕЖІ ХХ-ХХІ СТ. СІМ ЧУДЕС АНТИЧНОГО СВІТУ.

На межі XX і XXI ст. у світі продовжувалося зростання кількості туристичних подорожей. За прогнозом ВТО, до 2010 р. загальна кількість туристичних подорожей сягне 937 мли, а прибутки від туризму зростуть до 1,1 трлн. дол. США.

За кількістю відвідувань іноземними туристами першість на рубежі ХХ-ХХІ ст. була за Європою,. Поступово збільшувалася кількість туристів в Африці і Південній Азії. Постійно популярним у туристів всього світу залишається Близький Схід. На порозі XXI ст., у зв'язку зі святкуванням 2000-річчя Різдва Христового, тут спостерігалися найбільші темпи зростання туристичних відвідань - 17,5%.

Проте інколи туристичні потоки до Близького Сходу зменшуються, у зв'язку зі спалахами насильства в регіоні. Так само зменшуються вони й в інших "гарячих точках", у місцях здійснення терактів. Зменшення кількості туристичних прибуттів сталося в 2002 р. в Тунісі внаслідок терористичної атаки, коли в синагозі на о. Джерба загинула 21 людина, у тому числі 14 німецьких туристів.

Згідно прогнозам ВТО, основними, чинниками розвитку туризму будуть:

- науково-технічний прогрес, підвищення якості життя;

- збільшення тривалості вільного часу;

- стан оточуючого середовища.

Чудеса світу: Піраміда Хеопса, Сади Семіраміди, Статуя Зевса, Храм Артеміди, Мавзолей в Галікарнасі, Колос Родоський, Александрійський маяк

Сучасні сім чудес світу: печерне місто Петра, Статуя Христа в Ріо-де-Жанейро, Великий китайський мур, Мачу-Пікчу, Тадж-Махал, Колізей у Римі та Чічен-Іца.

 

30)ПОЛІТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО-ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ У XVIII - НА ПОЧАТКУ XX СТ.

Росія до кінця XVII ст. залишалась для іноземців загадковою країною; росіян дуже рідко можна було зустріти серед подорожуючих по Європі. Змінили ситуацію реформи Петра І. Завдяки його підтримці російські купці освоювали ринки європейських країн. Багато подорожували і сподвижники Петра І, які зав'язували дипломатичні контакти з європейськими країнами., Катерина II (яка сама багато подорожувала по Росії та Європі) прагнула, подібно до Петра І, сприяти розвитку науки, культури та мистецтва.

Загалом, у XVIII ст. за кордоном побувало багато підданих династії Романових. Наприклад, випускник Київської духовної академії композитор М. Березовський навчався у Болонській філармонічній академії. Композитор Д. Бортнянський також навчався в Італії. Архітектор В. Баженов удосконалював свою освіту у Франції та Італії.

Була налагоджена система поштово-пасажирських перевезень, чимало робилося для покращення доріг. Політика "просвітницького абсолютизму" сприяла появі нових навчальних, різноманітних шедеврів архітектури та садово-паркового мистецтва, які вже тоді або у наступні століття стали об'єктами туризму.

Розвиток економіки в імперії супроводжувався зростанням кількості подорожуючих у комерційних справах. З'являлися нові ярмарки, збільшувалися обсяги торгівлі у багатьох традиційних центрах торгівлі. Будувалися мануфактури, фабрики, заве ди, відкривалися копальні та верфі. Робітники та купці пересувалися по дорогах та водних шляхах країни у великій кількості, сприяючи тим самим розвиткові транспортної інфраструктури, системи гостинності та видаванню туристичної літератури.

У XIX ст. освоювалися приполярні простори, велися суходільні дослідження маловивчених внутрішніх районів Азійського континенту, плідно працювали океанографи. Російська колонізація Сибіру, яка безперервно здійснювалася протягом ХУІІ-ХІХ ст., зробила можливою побудову Транссибірської залізничної магістралі

Для російських мандрівників початок XIX ст. був іменований першими навколосвітніми подорожами росіян; їх здійснили капітани І. Ф. Крузенштерн та Ю. Ф. Лисянський (1803-1806). які відкрили в Тихому океані нові острови. Мореплавці М. П. Лазарев, Ф. Ф. Беллінсгаузен відвідали Австралію. Полінезію і відкрили Антарктиду (1820 р.).

Російські дослідники зробили величезний внесок в освоєння Центральної Азії.

Як і в Британській імперії, процеси колоніальної експансії, політичні амбіції та економічні інтереси верхівки Російської імперії сприяли поширенню подорожей та розвитку інфраструктури, яка з XIX ст. стала ефективно використовуватися туристами.

 

31)«КАРТОГРАФІЯ» ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ТА ВИДАВАННЯ ПУТІВНИКІВ – ЯК ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

 

У 1777 р. було видано в додатку до "Московских новостей" "План предпринимаемого путешествия в чужие края, сочиненного, по требованию некоторых особ, содержателем благородного пансиона Вениамином Геншем". Цю подію російські історики туризму вважають початком організованого туризму в Російській імперії, але це спірне твердження.

Почали поширюватися й путівники для тих, хто в подорожах прагнув задовольнити свої пізнавальні інтереси та естетичні запити. Основними чинниками розвитку туризму у XIX - на початку XX ст. були:

- розширення і освоєння географічного простору для туристичних подорожей;

- науково-технічний прогрес, зокрема розвиток транспорту і зв'язку;

- підвищення освітнього і культурного рівня населення;

- розвиток туристичної інфраструктури (будівництво готелів, доріг, закладів харчування і розваг, створення музеїв, курортів, розвиток туристичного сервісу);

- створення та діяльність туристичних організацій, видання спеціалізованої туристичної літератури;

- мода на туризм.

Одним із перших росіян-письменників, хто багато подорожував, був М. М. Карамзін, автор книг "Записки русского путешественника" і "История государства Российского.Не можна не згадати іншого російського письменника, який теж опублікував опис своєї подорожі, але не за кордоном, а в Росії - це "Путешествие из Петербурга в Москву" О. М. Радищева.

Серед художньо-картографічних творів краєзнавчо-туристичної тематики, що були виготовлені до організаційного об'єднання туристів у кінці XIX ст., відзначимо "Карту-путеводитель по Крыму" (1874 р.).

З 1888 р. до 1914 р. Г. Москвичем видано 26 видань "Иллюстрированного практического путеводителя по Крыму". На другому місці за популярністю йшли подібні путівники по Кавказу та Кавказьких Мінеральних Водах. Попитом користувались і путівники по Одесі, Санкт-Петербургу, Москві, Варшаві, Чорноморському узбережжю, Волзі, Фінляндії.

З 1891 р. впродовж 25 років тривало видання "Записок Крымского горного клуба". Виходили з друку й збірники його ялтинського відділення, що супроводжувались екскурсійними картами. (Зокрема, у збірнику 1903 р. вміщено 3 таких карти).

Використання подорожуючими картографічних джерел мало величезне значення при визначенні місця та маршруту подорожі. Картографія туризму в Російській Імперії у XIX ст. розвивалась відповідно до зростаючого попиту на карту як засіб орієнтування на місцевості, паралельно з розвитком географічного вивчення території, її господарським освоєнням (в першу чергу, транспортним) та стимулювалась діяльністю добровільних туристичних об'єднань.

 

32)СТВОРЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА КУРОРТІВ У XVIII - НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ

Завдання просвітництва в Росії обумовили появу та розвиток системи музеїв, яка починає свою історію в Росії зі створення Кунсткамери - першого російського музею, зібранню колекції якого поклав початок і всіляко сприяв особисто Петро І. Цікаво, що одним з перших екскурсоводів був цар Петро І, він любив особисто проводити екскурсії по Санкт-Петербургу для іноземних гостей.

За часів правління Петра І в Росії здійснювалися заходи з організації розвідки мінеральних вод та їх експлуатації з лікувально-оздоровчою метою.

Серед закладів харчування розповсюдженими були:

- кав'ярні (пропонували клієнтам каву та кондитерські вироби);

- кабаки (тут продавались алкогольні напої);

- трактири (розміщувались вздовж тракту і мали великий асортимент закусок, гарячих перших, других страв і буфетної продукції; були фешенебельні трактири для багатих і дешеві для бідних клієнтів);

- харчевні (в них можна було поїсти перші і другі страви, закуски, а також випити горілки);

- чайні (тут торгували тільки другими стравами і буфетною продукцією без алкогольних напоїв).

В Російській імперії у XVIII - на початку XX ст. було створено 36 курортів і 60 санаторіїв. Тут ефективно розвивався екскурсійний туризм, який переслідував пізнавальну мету, розвивалась краєзнавча робота.

Період XVIІІ XIX ст. в Росії характеризувався виконанням завдань просвіти населення і розвитку туристично-екскурсійної справи.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.118.225 (0.017 с.)