Обгрунтування перспективнив розвитку виробництва комбікормів

 

 

Підвищення ефективності виробництва є економічним наслідком процесу безперервного удосконалення факторів виробництва, джерелом якого можуть бути як інтенсивні, так і екстенсивні фактори процесу відтворення. Виходячи з того, що поєднання і взаємозв`язок основних складових, резервів, напрямів та чинників підвищення ефективності розвитку комбікормової промисловості можна вважати шляхами її зростання, відмітимо, що приріст кінцевих результатів виробництва має досягатися за рахунок збільшення основних його факторів та підвищення їх віддачі.

Ринок комбікормів суттєво змінився: за останнім часом з'явилося багато нових компаній. Жорстка конкуренція на ринку робить позитивний вплив. Основний стимулюючий фактор на сьогодні – «ціна-якість». До 2016 року ми будемо мати 9 млн. т комбікорму (30 % приріст), з поділом: 70 % – Вертикально-інтегровані агрохолдинги і 30 % – інші
господарства [43].

Прогнозується зростання обсягів виробництва сільсько-господарської продукції, однак змінюється і політика м'ясного виробництва. Найбільший відсоток по зростанню обсягів виробництва припадає на країни, що розвиваються, до цього сегменту відноситься і Україна.

Таким чином, поряд з високим потенціалом для України спостерігаються великі перспективи в розвитку.

На мою думку, для якнайшвидшого розвитку комбікормової промисловості України потрібне відновлення старих підприємств, будівництво нових, відновлення і розширення тваринницьких комплексів, тобто мається на увазі швидке виведення з кризи виробництва комбікормів.

Для вирішення цього завдання необхідно розробити стратегію розвитку галузі, виділити пріоритетні напрямки, ключові проблеми, вирішення яких життєво важливо для розвитку пріоритетних напрямків, розробити шляхи вирішення цих проблем в умовах переходу до ринкової економіки і жорсткого дефіциту фінансових ресурсів.

Щодо розвитку комбікормової промисловості в умовах вільного підприємництва, то найважливіше завдання розвитку комбікормової промисловості полягає у відновленні й удосконаленні виробничо-господарських зв'язків і економічних відносин як з постачальниками зерна і виробничих відходів при переробці сільськогосподарської продукції, так і з споживачами комбікормів. На новий рівень має бути піднята економічна інтегрованість всіх учасників виробничого ланцюжка, взаємна їх зацікавленість в цілях створення умов для мультиплікативного впливу на збільшення випуску кінцевої продукції. Саме на вирішення цього завдання має бути в першу чергу націлена економічна стратегія розвитку комбікормової промисловості будь-якого регіону агропромислового комплексу України.

На думку експертів, зростання виробництва кормів буде адекватний зростанню потреб тваринництва. А їх недолік поки так і буде покриватися імпортом кормових компонентів [44].

У сучасних умовах кормовиробників необхідно знаходити будь-які форми інтеграції з тваринницькими комплексами. Це пояснюється тим, що масова частка споживаних в країні комбікормів припадає на сільськогосподарські комплекси. Годування комбікормами є для них економічно вигідним. На відміну від господарств населення, в яких основою раціону тварин є підніжні корму, а комбікорм – навпаки, часто використовується в якості підгодівлі.

Говорячи про перспективи вітчизняного кормового виробництва, варто зауважити, що багато в чому галузь залежить від державної підтримки: ефективного дотування, низьких ставок кредитування та страхування ризиків у тваринництві.

Розробка стратегії розвитку підприємств повинна спиратися на економічну оцінку виробничої діяльності господарюючих суб'єктів. В умовах все зростаючого дефіциту ресурсів (особливо енергетичних) необхідно враховувати і ефект від вивільнення ресурсів, що значною мірою залежить від зацікавленості його працівників. Крім того, для формування сприятливого співвідношення вартості з ціною реалізації в якості головного оцінного критерію доцільно використовувати рівень ризику за оцінкою беззбиткового обсягу продажів.

Господарчий механізм підприємств повинен розвиватися безперервно, плавно і без стрибкоподібних змін. Основи стратегії ефективного функціонування підприємств повинні становити [45; 46]:

- регулювання вартості комбікормів шляхом підбору інгредієнтів;

- при розробці рецептури та обсягів продажів за рахунок одночасного випуску комбікормів різних і за якістю, і за вартістю;

- розширення сфери сервісного обслуговування товаровиробників і споживачів комбікормів, включаючи організацію консалтингової діяльності.

Враховуючи специфічні особливості комбікормової галузі, слід відзначити існування можливості зростання експорту повнораціональних кормів. Зараз основними зарубіжними покупцями є країни СНД, хоча в поточному році до четвірки найбільших імпортерів українських комбікормів увійшла Туреччина. Для збільшення обсягів експорту вітчизняним виробникам необхідно випускати продукцію, що відповідає міжнародним вимогам і стандартам.

Тісна інтеграція з тваринниками в рамках однієї компанії додатково стимулює виробників комбікормів до вдосконалення рецептур, використанню в них сучасних високотехнологічних домішок, здешевленню собівартості продукції. Все це, в кінцевому рахунку, буде сприяти підвищенню якості та конкурентоспроможності українських комбікормів і може стати додатковим потужним драйвером загального зростання ринку.

Безпека продуктів харчування гарантується дотримання технологічного регламенту на кожному етапі виробництва, контроль якості сировини та готової продукції, рівень кваліфікації персоналу і багато інших важливих факторів.

Проте одним з найважливіших умов є законодавча база, яка, на жаль, в нашій країні не відповідає сучасним тенденціям. Діючі державні стандарти на комбікорми суттєво обмежують розвиток асортименту комбікормової продукції, призводять до зниження її конкурентоспроможності [2]. Причина полягає в тому, що державні стандарти передбачають граничні обмеження мінімального і максимального рівня обмінної енергії, змісту основних поживних і біологічно активних речовин у відповідності з різними видами тварин і птиці [47].

Екологізація виробництва повинна забезпечити збереження і відтворення природноресурсного потенціалу, сформувати екологічно безпечне та комфортне середовище для життєдіяльності населення, забезпечити його харчування екологічно чистою продукцією. Екологізація зерновиробництва та переробки в Україні – це в першу чергу впровадження ресурсо і енергозберігаючих технологій в комбікормовій промисловості, застосування альтернативних систем землеробства з обмеженим використанням хімічних засобів для підвищення родючості грунту і захисту зернових, врахування можливостей природи до самовідновлення в регіонах зернової спеціалізації.

Проблема виробництва якісної, екологічно чистої продукції комбікормовою промисловістю набуває гостроти й актуальності в зв`язку з тим, що значна частина країни знаходиться під впливом наслідків чорнобильської аварії. Також останнім часом постала проблема неконтрольованого використання різноманітних добрив та фумігантів, котрі не пройшли атестації та реєстрації в органах санепідемстанції. Таким чином, важливим науковим і практичним завданням є недопущення перевищення норм концентрації радіонуклідів та фумігантів в зерновій сировині. Оптимізація, удосконалення взаємодії між зернопереробними підприємствами та сільськогосподарськими товаровиробниками на принципах екологізації, підвищення екологічної ефективності роботи – важлива умова подальшого ефективного розвитку борошномельно-круп`яної і комбікормової промисловості в Україні.

Мобілізація і використання значних наявних резервів підвищення ефективності розвитку і комбікормової промисловості, як підтверджують всебічні аналітичні розрахунки, дають змогу забезпечити збільшення виробництва високоякісних і дешевих основних видів продовольства у 2,5-3 рази, що дало б змогу сформувати необхідний фонд продуктів харчування для подальшого задоволення потреб внутрішнього ринку та створити їх потужний експортний потенціал.

Сьогодні комбікормова промисловість України має можливість виробляти високоякісну продукцію, яка відповідала б вимогам сучасної зарубіжної селекції.

Проте негативні фактори стримують розвиток галузі. Шляхом вирішення цієї проблеми є розробка, прийняття і введення Закону України «Про корми», який повинен стати основою для подальшого розвитку нормативно-технічної бази та омбікормової промисловості, даний закон відкриє необмежені горизонти виробництва високорентабельної продукції птахівництва та тваринництва [48].

Також планування та прийняття програми «Розвиток виробництва комбікормів в Україні на 2015-2016 роки» стане новим поштовхом до розвитку галузі.

Одним з пріоритетних напрямків такої програми є прискорений розвиток тваринництва, птахівництва та рибництва. Забезпеченість високоякісними комбікормами в чому визначає рівень розвитку та економіку цього напрямку, так як в структурі собівартості тваринницької продукції вартість кормів досягає 65-75 %. Тому комбікормова галузь є важливою ланкою в розвитку агропромислового комплексу країни. [49]

Для виконання поставлених цілей необхідно здійснити комплекс заходів, які зачіпають вирішення питань створення міцної кормової бази і, особливо, виробництво повнораціонних комбікормів і комбікормів – концентратів на основі застосування сучасних програмних комплексів, деталізованих норм годівлі худоби і птиці та інших високих технологій.

Основні пріоритетні напрямки Програми [49]:

- прискорений розвиток виробництва повноцінних і збалансованих комбікормів як за змістом білка, так і за амінокислотним складом;

- забезпечення комбікормового виробництва фуражним зерном, зернобобовими і технічними культурами, білковою сировиною рослинного і тваринного походження, біологічно активними речовинами (кормовими вітамінами, амінокислотами, ферментами, солями мікроелементів та ін);

- здійснення модернізації галузі, яка включає будівництво нових, модернізацію та реконструкцію існуючих комбікормових підприємств, розвиток логістичної інфраструктури;

- розробка високоефективних технологій виробництва комбікормів, БВМК і преміксів, створення енергозберігаючого вітчизняного технологічного і транспортного устаткування для оснащення комбікормових заводів і цехів з урахуванням інтеграції з підприємствами галузей, що виробляють аналогічне обладнання в рамках України.

Першочерговим комплекс заходів Програми відноситься до поліпшення умов функціонування комбікормового виробництва шляхом адресної фінансової підтримки і формуванню в ньому сприятливих умов господарювання.

Для здійснення даного заходу необхідно проведення робіт по збору даних про виробників комбікормової продукції, кількості комбікормових підприємств, їх виробничих потужностях, асортименті та обсягах виробляються комбікормів, БМВК і преміксів.

На думку багатьох фахівців, пов'язаних з годуванням сільгосптварин і птиці, структура посівних площ і підбір сортів зернових, зернобобових та олійних культур науково не обгрунтовані і не ув'язані з виробництвом кормів.

Для реалізації даних рекомендацій необхідно розробити комплекс заходів з виділення в число пріоритетних культур – кукурудзи, сорго, ріпаку, сої, люпину та інших зернобобових культур і стимулювати їх виробництво на основі підвищення цін та інших заходів підтримки, а також виділяти субсидії виробникам комбікормів, що використовують замість імпортної сировини вітчизняне.

Нарощування обсягів комбікормового виробництва буде здійснюватися як за рахунок будівництва нових комбікормових заводів і цехів, так і за рахунок реконструкції і технічного переозброєння існуючих, на основі досягнень науково -технічного прогресу.

Певна роль відводиться нарощуванню обсягів виробництва БВМК і комбікормів для селянських фермерських господарств, і, особливо, для особистих господарств населення.

Будівництво нових і реконструкція існуючих комбікормових підприємств здійснюватиметься на основі поставок устаткування російського машинобудування та частково іноземного з обов'язковим урахуванням останніх світових досягнень у цій сфері.

Фінансове сприяння у створенні нових об'єктів і реконструкції існуючих надаватиметься у формі субсидування частини витрат на сплату відсотків за інвестиційними кредитами в установленому порядку.

В рамках Програми планується розширити масштабний перелік завдань, що включають формування сприятливих макроекономічних умов для функціонування комбікормової галузі, будівництво нових, реконструкцію та техпереоснащення існуючих комбікормових підприємств, забезпечення комбікормами фермерських господарств та особистих господарств населення, вдосконалення організаційно-управлінських засад галузі.

Найбільш доцільним є впровадження принципу відповідності кормової продукції вимогам безпеки, відповідальності виробників, заявлених у сертифікатах показників якості та сертифікації виробників. У розробці цього проекту активну участь взяли науковці кафедри технології комбікормів Одеської національної академії харчових технологій [50].

Необхідно удосконалювати нормативно-технічної базу, при цьому передбачити підхід в дотриманні безпеки комбікормів і відповідальності за показники якості.

Недооцінка економічної ролі комбікормової промисловості в АПК призвела до руйнації потужностей цієї галузі. Це зразу позначилось на зниженні ефективності господарської діяльності підприємств АПК.

Проблема комбікормової промисловості постає у виправленні негативного становища. Щоб забезпечити повноцінність кормів для різних вікових груп тварин і достатню ціну, перш за все потрібно відроджувати комбікормову промисловість на базі нових технологій та автоматизації всіх процесів.

Орієнтація економіки комбікормової промисловості на інноваційний розвиток вимагає від національних суб’єктів господарської діяльності, зокрема комбікормових підприємств, перебудови системи управління, пошуку нових або модернізованих технологій та методів організації виробництва і збуту продукції. У зв’язку з цим, у ринкових умовах прискорений розвиток інноваційних процесів комбікормової промисловості повинен базуватися на ефективному використанні науково-технічного потенціалу. Це є основним фактором підвищення результативності їх економічного зростання.

На мою думку, нині немає альтернативи розвитку комбікормової промисловості, крім інноваційного пошуку вирішення означених проблем. Цьому сприяє впровадження нових інноваційно-інвестиційних технологічних проектів, які не поступаються зарубіжним за рівнем економічного результату та повнотою автоматизації.

Наприклад, зараз на європейському ринку широко представлені мобільні комбікормові заводи. Мобільний комбікормовий завод сам під'їде до комори, щоб зробити свіжі корми за індивідуальною
рецептурою [51].

Західноєвропейські фірми випускають в основному малогабаритні комбікормові агрегати, призначені для виробництва комбікормів в місцях вирощування зерна. Такі агрегати можна розділити на дві основні групи:

1. Стаціонарні комбікормові агрегати з приводом від електродвигуна.

2. Мобільні комбікормові агрегати на шасі вантажного автомобіля.

Мобільні комбікормові агрегати-це високорентабельне, надійне і легке у використанні обладнання для виробництва комбікормів для ВРХ, свиней, птиці, а також для виробництва білкових і мінерально -вітамінних добавок. Мобільний комбікормовий агрегат (МКА) змонтований на шасі вантажного автомобіля. За допомогою МКА здійснюється подрібнення і плющення сировини, додавання різних компонентів відповідно до рецептури і вимогам замовника, змішування всіх інгредієнтів і вивантаження готового комбікорму.

Такі агрегати використовуються у випадках, коли в господарстві є зернофураж, але немає відповідного обладнання для його переробки, і підприємство вважає недоцільним везти зернофураж на великій комбікормовий завод. МКА по черзі об'їжджає господарства і на місці готує комбікорм.

МКА на шасі автомобіля виробляють відомі зарубіжні фірми Buschhoff, Gmelin, Awila (Німеччина), Tropper (Австрія) і деякі інші. У Республіці Білорусь даний вид обладнання виробляє TOB «Мобільні комбікормові заводи». В Україні такі агрегати не випускаються.

Мобільні комбікормові агрегати подібні за конструкцією і складаються з обладнання для:

- завантаження сировини;

- подрібнення;

- прокатки;

- ваговій дозування і змішування;

- дозування рідких добавок;

- вивантаження готового продукту.

Таке обладнання встановлюється на шасі вантажного автомобіля і приводиться в дію від автономного дизельного двигуна або від валу відбору потужності (ВВП) автомобіля.

Європейський ринок демонструє стійку тенденцію розвитку мобільних комбікормових агрегатів, адже їх застосування має свої переваги в кормовиробництві, а саме:

- невелика собівартість кормів (істотна економія на транспортних витратах-доставка зерна з господарства на комбікормовий завод і готового комбікорму назад в господарство, відсутність оплати за зберігання та переробку);

- мобільність (можливість приготування корму безпосередньо в місцях зберігання сировини або годування тварин, можливість надавати послуги з виробництва комбікормів іншим господарствам);

- універсальність (можливість приготування комбікормів з будь-якого зерна, зернобобових та інших продуктів для різних груп тварин; можна плющить зерно і вводити в кормову суміш рослинні олії);

- велика продуктивність (10-20 т готової продукції на годину);

- висока якість подрібнення і змішування;

- електронна система зважування (дозволяє вводити в кормосмесь точну кількість компонентів);

- ефективне використання власної сировини і добавок;

- простота організації технологічного процесу;

- високі експлуатаційні якості (легкий доступ до агрегатів, центральна система змащення, висока зносостійкість вузлів і механізмів);

- можливість використання обладнання протягом усього
року [50].

Однак і в Україні намагається створювати інновації. Нові інноваційно-інвестиційні технологічні проекти з виробництва комбікормів розробляються спеціалістами “Укрміжгоспкомбікорм”. На базі оновлення діючих підприємств впроваджуються нові технології, що використовують наявні площі, інфраструктуру, нове обладнання вітчизняного виробництва, що значно дешевше зарубіжних аналогів. Все це здешевлює процес оновлення комбікормових підприємств [50].

Оновлені заводи комбікормової промисловості компонуються цехами з підготовки комбікормових домішок. Так, наприклад, ефективні результати досягнуто при переробці сої. Це дає можливість виробляти і продавати високоякісні комбікорми всім бажаючим. Вони доступні за ціною, оскільки використовують компоненти власного виробництва.

Слід відмітити, що інформатизація на основі комп’ютеризації виробництва не лише зменшує витрати на виробництво, а й виховує нову людину на основі її інтелектуалізації. Це потребує залучення значних фінансових і трудових ресурсів. Одночасно це буде сприяти процесу відновлення механізованих ферм, розширенню посівів кормових культур, в том числі сої, як одного з важливих компонентів комбікормових домішок.

Оновлення комбікормової промисловості потребує залучення інвестицій, які потрібно передбачити в бюджеті АПК та залучення вітчизняних інвесторів, які спроможні направляти фінансові ресурси на розвиток цієї галузі. Це також передбачено Законом України “Про пріоритетні напрямки діяльності в Україні” [51].

Прикладом такого інвестування є ВАТ ВНП “Укрзооветпромпостач”, який за проектом спеціалістів “Укрміжгоспкомбікорм” відродив колишній міжколгоспний комбікормовий завод у місті Тараща Київської області.

За останні два роки спеціалістами “Укрміжгоспкомбікорм” відновлено два подібних комбікормових заводи в Рокитнянському та Таращанському районах Київської області, а також цех преміксів у Христинівському районі Чернігівської області. Потужність подібних заводі при п’яти працівниках досягає 40 тонн продукції за зміну. Комп’ютеризація процесу управління допомагає швидко і якісно виготовити продукцію за будь-яким рецептом для різних замовників, як-то птахофабрики, свинокомплекси, а також фермерські господарства.

Виходячи з означеного та спираючись на інноваційні процеси за наявності інвестицій, можна відновити сучасну комбікормову промисловість. Це сприятиме відновленню тваринництва і птахівництва – основної сировинної бази для переробної промисловості.