Структурна організація науки в Україні

Структурна організація науки в Україні складається з таких установ:

1. Міністерство освіти і науки України – займається організацією, координацією та фінансуванням науки в Україні. Разом з науковими установами визначає напрям розвитку наукових досліджень та використання їх у народному господарстві. Офіційний сайт: http://www.mon.qov.ua.

2. Національна академія наук України – вища наукова організація України, яка організує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і гуманітарних наук, а також координує здійснення фундаментальних досліджень в наукових установах та організаціях незалежно від форм власності.

НАН складається із відділень відповідних галузей науки, які об’єднуються у науково-дослідні інститути (НДІ). Офіційний сайт: http://www.nas.qov.ua.

3. Державні галузеві академії наук – державні спеціалізовані наукові установи, що координують, організовують і проводять дослідження у відповідних галузях науки і техніки.

4. Громадські спеціалізовані академії – наукові установи, що об’єднують учених на громадських засадах за профілем їх наукової діяльності.

5. Відомчі галузеві академії – галузеві НДІ, підпорядковані міністерствам і відомствам.

6. Наукові товариства – громадські спеціалізовані організації:

7. Вищі навчальні заклади – університети, академії, інститути, що мають спеціальні підрозділи, які займаються науково-дослідною роботою за рахунок бюджетних та госпрозрахункових коштів.

Дослідження виконуються науковими та науково-педагогічними працівниками, докторантами, аспірантами, студентами із залученням учених.

Законодавчо-нормативне регулювання науки в Україні

1. Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність»

2. Закон України «Про інноваційну діяльність»

3. Закон України «Про інформацію»

4. Закон України «Про науково-технічну інформацію»

5. Закон України «Про освіту»

6. Закон України «Про вищу освіту»

7. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»

8. Закон України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу»

9. Положення про Міністерство освіти і науки України та ін.

 

ТЕМА 3

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

1. Суб’єкти наукової роботи і діяльності у вищому навчальному закладі (ВНЗ).

2. Організація науки у ВНЗ.

3. Види та форми науково-дослідної роботи у ВНЗ.

4. Сутність, основні ознаки та функції наукової школи.

Суб’єкти наукової роботи і діяльності у вищому навчальному закладі (ВНЗ)

Наукова діяльність – це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань.

Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Суб’єктами науково-дослідної роботи у навчальному закладі, як показує схема, є:

 

- викладачі - студенти - аспіранти - докторанти
		Мета		Завдання		Результат

З вищенаведеної схеми випливає, що кожен із суб’єктів наукової роботи і діяльності у вищому навчальному закладі має перед собою певну визначену мету, відповідно до свого статусу, для реалізації якої мають бути поставлені відповідні завдання, і при закінченні передбаченого планового графіку виконання завдань суб’єкти науково-дослідної роботи отримують результат. Для студентів очікуваним результатом є одержання диплому про вищу освіту, аспірантів та докторантів – захист кандидатських та докторських дисертацій відповідно. Щодо викладачів, то вони також виступають суб’єктами наукової діяльності, здійснюючи дослідження необхідні для потреб навчального процесу, вони також можуть бути пошукувачами та здобувачами наукових ступенів.

Поняття науки є неподільно пов’язане з поняттям освіти. Між ними простежується одночасно прямий та обернений зв’язок. З одного боку – наука продукує знання, а з іншого – освіта олюднює їх. Проте, етапу продукування знань в науці передує етап оволодіння науковцями базових знань та навичок, які дозволяють їм генерувати нові ідеї та здійснювати наукові інновації. Водночас функціонально процес виховання науковця та надання йому необхідних освітньо-кваліфікаційних характеристик покладений на освіту, а конкретніше – на вищу освіту, яка дозволяє спрямувати пошукову діяльність молодих науковців у певний напрям.Первинність науки чи освіти – питання дискусійне.

На сьогодні відомі 10 технологій, які приголомшили світ і вплинули на розвиток цивілізації за останні 50 років, зокрема, це Інтернет, Генна інженерія, Цифрова технологія створення і обробки зображень, Персональний комп’ютер, Космічні польоти і технології, Стільниковий телефонний зв’язок, Ядерна енергетика, Система електронних платежів, Роботи і системи штучного інтелекту, Трансплантація людських органів. Всі вони певною мірою обумовлені тісним взаємозв’язком науки і освіти і працею дослідників.

Організація науки у ВНЗ

Будь-яка діяльність може здійснюватися і функціонувати за умови певної її організації як системи, що об’єднує в одне ціле, упорядковане певними механізмами взаємодії. Організація науково-дослідної роботи ВНЗ визначається передусім його статусом, рівнем акредитації, матеріально-технічною базою, кадровим потенціалом тощо. Схематично організацію науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі можна показати наступним чином:

 

 

Отже, організацію науково-дослідної роботи у ВНЗ здійснює, як правило, окремий структурний підрозділ – науково-дослідна частина, до якої входять наукові, навчально-наукові, науково-дослідні та науково-виробничі інститути, центри, лабораторії тощо та бібліотеки. Їх діяльність може здійснюватися як на бюджетній, так і контрактній засадах. Це адміністративна частина організації. Щодо функціональної – сюди належать безпосередні суб’єкти наукової діяльності, учасники науково-дослідної роботи, які безпосередньо працюють на кафедрах. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про освіту»:

«Педагогічну діяльність у навчальних закладах здійснюють педагогічні працівники, у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти – науково-педагогічні працівники.

Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України.»

Організовує наукову роботу студентів випускова кафедра, яка є базовим методичним центром по роботі з студентами. Для керівництва науковими дослідженнями вона призначає наукового керівника.

Виконання науково-дослідної роботи студентами передбачає вивчення основ наукових досліджень, зокрема поняття науки, методики наукових досліджень, самостійної роботи над літературними джерелами, плануванням та організацією наукового експерименту, обробки експериментальних даних.

Кожен студент під час навчальної та виробничої практики, крім загального завдання, передбаченого програмою практики, виконує відповідно до своєї спеціальності завдання дослідного характеру, які видає випускова кафедра. Виконання завдання відображається у окремому розділі звіту про проходження практики і може використовуватися в інших видах науково-дослідної роботи студентів, зокрема, у доповідях та інформаціях на семінарах, при написанні курсової і дипломної робіт тощо.

Отже, організація науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі полягає в функціональному розмежуванні обов’язків певних структурних одиниць закладу освіти щодо наукової компоненти діяльності суб’єктів вищого навчального закладу, при цьому наявна чітка координація роботи всіх ланок на певних рівнях.