ПОЧАТОК ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1914 р.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ПОЧАТОК ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1914 р.



Бойові дії у 1914 р.

Відповідно до плану, німецькі війська вдерлися до Бель­гії, захопили Брюссель, увійшли в Північну Францію, що дало їм можливість наступати на Париж.

Наприкінці серпня їхні війська опинились за 25 миль від столиці Франції. Президент і уряд 2 вересня покинули Париж і вирушили до Бордо. Німецькі війська вийшли на р. Марна з метою оточити французів. Тут і сталася перша битва на Західному театрі воєнних дій, що тривала з 5 по 12 вересня. В ній з обох боків взяло участь 1,5 млн вояків. Обопільні втрати сягнули 600 тис. убитими й пораненими. Німецьке командування виявилося неспроможним ко­ординувати дії своїх наступальних сил, які швидко просу­валися вперед. Скориставшись із цього, французький го­ловнокомандувач генерал Жоффр стрімко перекинув свіжі сили з інших фронтів і, знайшовши слабке місце в обороні німецьких військ, завдав контрудару. Маючи значну пере­вагу над німцями, які до того ж були виснажені тривалим наступом, Жоффр змусив їх починаючи з 9 вересня відхо­дити до р. Ена.

Результатом битви на Марні став остаточний провал "блискавичної війни" — основи плану Шліффена.

Після цього німецькі війська на Західному фронті зако­палися в шанці, розпочалася позиційна війна. Фронт роз­тягнувся від протоки Ла-Манш до швейцарського кордону і наприкінці 1914 р. стабілізувався.

Інакше розвивалися події на Східному театрі, де сторо­ни застосували тактику швидких маневрених дій. Російсь­ка армія була змушена розпочати наступ на Східну Прус­сію на відчайдушне прохання про допомогу з боку своєї союзниці Франції, коли німецькі війська рвалися до Пари­жа. Східнопрусська операція для російських військ вияви­лася невдалою через неузгодження дій 1-ї та 2-ї російських армій. Новий командувач німецьких військ генерал Гінденбург, використовуючи розгалужену систему залізниць, оточив ударні сили 2-ї російської армії, розгромив їх і примусив російські війська в середині вересня залишити Східну Пруссію. Натомість наступ російських армій, зокрема 8-ї армії, під командуванням генерала Брусилова в Галичині та на Бу­ковині виявився вдалим. Битва в Галичині відбувалася одночасно з битвою у Східній Пруссії, у вересні 1914 р. Російські війська в перші дні наступу (битва тривала з 5 серпня по 13 вересня 1914 р.) відкинули австрійські війська від Львова, а потім змусили їх залишити територію Галичини. Австрійці зоставили лише сильний гарнізон в обложеному росіянами Перемишлі. Вони втратили 400 тис. вояків, у тому числі 100 тис. полоненими; російські війська — 230 тис.

Третім фронтом у Європі був Балканський. На Балканському фронті бойові дії відбувалися між Австро-Угорщи­ною та Сербією і Чорногорією. Спершу тут було три авс­трійські армії, але з початком воєнних дій між Росією та Австро-Угорщиною в Галичині остання змушена була тер­міново перекинути одну з армій (2-у) на Російський фронт. Сербія розгорнула свої збройні сили у складі чотирьох армій, на допомогу їй прийшла чорногорська армія. Муж­ні сербський та чорногорський народи, які чудово знали місцеві умови й поєднували боротьбу польових військ із партизанськими методами, могли тривалий час вести вій­ну, навіть не отримуючи допомоги союзників. Так і стало­ся. Більше року, до осені 1915 р., невеликі сили Сербії та Чорногорії самостійно захищали свої території від австро-угорських військ, незважаючи на гостру нестачу озброєн­ня та боєприпасів.

Кавказький фронт виник після вступу у війну Туреччи­ни на боці Німеччини 1 листопада 1914 р. Воєнні дії проти Росії Туреччина розпочала ще 29 жовтня. Того ж дня туре­цькі міноносці потопили російський канонерський човен "Донець", а 30 жовтня німецько-турецький флот розпочав обстріл портів Севастополя, Феодосії, Новоросійська. У відповідь на це російський уряд оголосив Туреччині війну, російська Кавказька армія 2 листопада 1914 р. перетнула кордон івирушила в глиб турецької території. Турецькі війська, своєю чергою, вторглися до Батумської області. Найбільш значною подією того періоду на Кавказькому фронті була Сарикамиська операція, що тривала з 22 груд­ня 1914 р. по 7 січня 1915 р. Турки прагнули розгромити головні сили російської Кавказької армії. Російські війська чинили гідний опір турецьким атакам, а 3 січня перейшли унаступ. Сарикамиська операція скінчилася повним зни­щенням 3-ї турецької армії.

Отже, в цілому воєнні дії 1914 р. завершилися на користь Антанти. Німці не досягли Парижа, австрійці зазнали по­разки в Сербії та Галичині, турецькі війська біля Сарикамиша Японці в Китаї захопили німецькі орендні території. В Африці спільними зусиллями Франції та Британії було захоплено німецькі колонії Того, Камерун та Східну Афри­ку. Плани "блискавичної війни" зазнали краху. .Розпочалася затяжна виснажлива боротьба, яка тривала чотири роки.

 

КАМПАНІЇ 1915—1916 рр.

 

Австро-німецький наступ на Східному фронті

У 1915 р. основними фронтами залишалися Західний і Східний.

22 квітня 1915 р, під бельгійським м. Іпр німецьке коман­дування вперше використало проти англійців отруйні гази(хлор). Газова атака тривала 5 хвилин, але отруєння діста­ли 15 тис. солдатів і офіцерів, з яких 5 тис. загинули.

У січні — березні російська армія, завдавши поразки австро-угорським військам у Карпатах, здобула важливе місто-фортецю — Перемишль. Проте після цього станови­ще змінилося: 2 травня німці прорвали позиції росіян у районі Горліце.

Російські армії мали невеликий запас боєприпасів. Вони не змогли утримати позиції. Німці прорвали фронт на 50 км. Горліцька операція тривала з 2 травня по 22 червня 1915 р.

Одночасно з наступом під Горліце німецькі війська розпочали наступ на північній ділянці фронту у напрямку Риги. В липні вони повели наступ на Варшаву, в серпні — на Ковно (Каунас), у вересні — на Вільнюс. На всіх діль­ницях німецькі війська мали значну перевагу в людях, тех­ніці та боєприпасах.

Російська армія була змушена залишити Галичину, Бу­ковину, частину Волині, Польщу, Литву й Курляндію. Наприкінці вересня наступ німецьких військ пощастило зупинити.

На Східному фронті — від Ризької затоки на півночі до Дністра на півдні — теж розпочалася позиційна війна. Хоча Росія за цей час втратила З млн вояків, із них 300 тис убитими, а також 15% своєї території, 10% залізниць, 30% промислових потужностей, Німеччина не спромоглася змусити її капітулювати.

Проте царський режим зазнав такої поразки, від якої вже ніколи не зміг оговтатися.

 

КАМПАНІЇ 1915—1916 рр.

Вступ у війну Італії

У 1915 р. сфера воєнних дій розширилася після вступу у війну двох нових країн — Болгарії на боці Німеччини та Італії на боці Антанти. З початком війни (3 серпня 1914 р.). Італія оголосила нейтралітет, а потім майже рік торгувалася з Антантою та Німеччиною про умови вступу у війну. Велика Британія, Франція та Росія запропонували Італії значні територіальні надбання за рахунок Австрії й Туреччини. 29 квітня 1915 р. Італія підписала таємний (Лон­донський) договір з Великою Британією, Францією та Росією про вступ у війну на боці Антанти. Крім того, Британія надала Італії велику позику, й остання 23 травня 1915 р. вступила у війну на боці Антанти. Вступ Італії у війну посилив позиції Антанти, оскільки італійський фронт відтягнув частину австрійських, а потім німецьких сил. Так, на італо-австрійському кордоні Італія розгорнула чотири армії у складі 35 дивізій, а Австрія протиставила Італії тіль­ки 20 дивізій. Невдовзі на італійський фронт було переки­нуто австрійські дивізії з Сербії та Галичини. Німеччина надала альпійський корпус (одну дивізію) та важку арти­лерію.

Воєнні дії на італійському фронті відбувалися протягом 1915-1917 рр.

 

КАМПАНІЇ 1915—1916 рр.

Верденська битва

Це була одна з найкривавіших битв Першої світової війни, недарма її ще називають "верденською м'ясоруб­кою". Тривала вона від 21 лютого по 18 грудня 1916 р. Німецьке командування розраховувало прорвати оборону союзників під Верденом блискавичною атакою і зосереди­ло величезні сили. Для удару по Вердену німці розгорнули 1204 гармати, 202 міномети, 160 бойових літаків, 14 аеро­статів. В артилерії вони переважали у 5,5 разу. Зосереджен­ня такої кількості артилерії під час наступу було здійснено вперше за час війни. Для цього малися всі підстави, оскі­льки Верденський укріплений район було обладнано чи­сленними траншеями, шанцями, ходами сполучень, части­ну з яких було споруджено з бетону. Оборону тримали 11 французьких дивізій з 632 гарматами.

Об'єктом наступу став Верденський виступ, що прикри­вав шлях до Парижа і служив опорою для Західного фро­нту. 21 лютого після 9-годинної артилерійської підготов­ки, коли, здавалося б, на лінії оборони загинуло все живе, кайзерівські війська пішли в атаку. Одначе французи зу­стріли їх інтенсивним вогнем. За 70 днів (лютий — квітень) кровопролитних боїв німці просунулися лише на 7 км. Верденська м'ясорубка "перемолола” майже 120 дивізій, з них 69 французьких і 50 німецьких. Але ні ті, ні ті не домоглися переваги. Французи трималися стійко і, зрештою, до кінця року відвоювали всі території, захоплені німцями навесні. Втратиз обох боків сягнули 1 млн солдатів та офіцерів.

 

КАМПАНІЇ 1915—1916 рр.

4.Брусиловський прорив російської армії

Відповідно до вимог союзників, які прагнули ослабити німців під Верденом, війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова перейшли в наступ. Прорив австро-німецької оборони здійснювався на фронті завдовжки 480 км у кількох місцях. Було визволе­но частину Галичини, Волині з м. Луцьк та Буковину з м. Чернівці. Вся операція тривала з 4 червня по 13 серпня

Становище австро-німецьких військ на Східному фрон­ті одразу стало надзвичайно серйозним. Сюди було пере­кинуто частину німецьких дивізій із заходу. За словами сучасного французького воєнного історика Прійяра, "про­рив німецького фронту російськими військами під Луцьком у червні 1916 р. змусив німецьке командування пере­кинути частину військ з-під Вердена на Східний фронт. Після цього гострота боїв під Верденом зменшилася, це дало змогу французьким військам створити необхідні ру­бежі для контрударів великих масштабів..." Проте розтяг­нутість комунікацій і брак боєприпасів перешкодили по­дальшому наступові російських військ. Вичерпавши всі ре­зерви, вони перейшли до оборони.

Успіхи союзників у битві під Верденом і в Галичині спо­нукали Румунію вступити у війну на боці Антанти. 27 сер­пня 1916 р. румунський уряд оголосив війну Центральним державам. Одначе невдовзі її армію було розгромлено, а більшу частину території, зі столицею Бухарестом і нафто­вими родовищами, окупували австро-німецькі війська.

 

КАМПАНІЇ 1915—1916 рр.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.210.184.142 (0.013 с.)