Воєнні дії на Західному фронті

На початку 1917 р. збройні сили Німеччини потребува­ли поповнень, однак їх не було — людські ресурси вияви­лися повністю вичерпаними. Наступальний потенціал військ ослаб. Після поразки у морських битвах німецький флот відійшов під захист своїх берегових укріплень. Нада­лі Німеччина вдавалася до підводної війни. її жертвами стали тисячі моряків.

Союзники спробували перейти в наступ проти німець­ких військ і взяти штурмом лінію Зігфріда, або, як її тоді називали, "лінію Гінденбурга", але оборонна стратегія Гінденбурга виправдала себе. Німці знову завдали союз­никам величезних втрат (400 тис. вояків), тоді як німецькі втрати становили 250 тис.

16 квітня 1917 р. війська Антанти підготували наступ у районі м. Аррас. Німеччина передбачливо відвела свої вій­ська, а позиції замінувала. Англійці й французи потрапили на мінні поля й під артилерійський обстріл. Цей наступ обійшовся їм 280 тис. убитими.

Бої точилися також на території Італії, але для неї були безуспішними. Під Капоретто італійці втратили 130 тис. убитими й пораненими та близько 300 тис. полоненими. Лише терміново перекинуті з Ніцци 14 англійських і фран­цузьких дивізій запобігли виходу Італії з війни і стабілізу­вали фронт. Антанта мала здобутки лише на Близькому Сході, де англійські війська зайняли Багдад і вигнали німе­цькі армії з колоній Східної Африки.

На Східному фронті російські війська зазнали поразки насамперед через те, що солдати відмовлялися воювати.

 

ПОДІЇ 1917—1918 рр.

 

Закінчення війни

У середині березня 1918 р. німецьке командування зосе­редило на Західному фронті 193 піхотні дивізії, в тому числі й ті, що були перекинуті зі Східного фронту. їх підтриму­вало понад 15 тис. гармат, близько 3 тис. літаків. Німець­ким військам протистояла 171 піхотна і 8 кавалерійських дивізій союзників, які теж мали більш як 15 тис. гармат, майже 4 тис. літаків і майже 800 танків.

Німецький наступ розпочався 18 березня проривом на англійському фронті. Протягом місяця німці розбили 2 анг­лійські армії, захопили 80 тис. полонених, але скинути англійців у море і взятиАм'єн не змогли.

У квітні німці завдали ще од­ного удару по військах союзників у Фландрії, а 27 травня прорвали французьку оборону на р. Ена і вдруге вийшли на р. Марна, загро­жуючи Парижеві. Вони обстрілю­вали столицю Франції з величез­них гармат, прозваних "великими Бертами", але без результатів.

На четвертому році війни со­юзники, нарешті, дійшли згоди і у квітні 1918 р. створили спільне командування. Головнокоманду­вачем усіх союзних військ на За­хідному фронті було призначено маршала Фоша. 18 липня 1918 р. розпочався контрнаступ проти німців (друга битва на р. Марні). Кровопролитні бої, завдяки перевазі союзників у танках, зрештою, завершилися тим, що німецький фронт не встояв.

8 серпня союзні війська під командуванням маршала Фоша розпочали наступ у районі Арраса і, прорвавши фронт, упродовж дня розгромили 16 ворожих дивізій. Це був "найчорніший день в історії німецької армії". У ве­ресні війська Антанти перейшли в наступ на всьому фронті.

Загальний наступ Антанти остаточно переконав Гінденбурга, що війну програно. 14 серпня він заявив імпера­торові Вільгельму II про необхідність домагатися закінчення війни дипломатичними методами, поки німецькі вій­ська ще знаходяться на території ворога. Тим часом стано­вище Четверного союзу (тобто Німеччини, Австро-Угор­щини, Туреччини та Болгарії) й на інших фронтах стало ще критичнішим.

15 вересня союзні сили завдали удару Болгарії та австро-угорським військам на Салонікському фронті. 28 вересня болгари запросили миру. Болгарія стала пер­шою країною з Четверного союзу, яка вийшла з війни. Після цього війська Антанти розпочали наступ через Албанію в Чорногорію, через Сербію на Будапешт і через Болга­рію на Румунію. Австро-Угорщина 29 жовтня запросила перемир'я, яке було підписано 3 листопада. На Азійському фронті британці просувалися вздовж р. Тигр і ви­йшли до власне турецьких територій. У вересні розпо­чався рішучий наступ на Палестинському фронті. Осман­ська імперія фактично розвалилася. Туреччина була зму­шена підписати ЗО жовтня перемир'я з Антантою на кабальних умовах.

 

ПОДІЇ 1917—1918 рр.

 

Комп'єнське перемир'я

За цих умов розпочала переговори про перемир'я й Німеччина. 29 вересня Гінденбург і Людендорф поставили перед кайзером вимогу негайно укласти перемир'я. Німе­цький уряд очолив принц Макс Баденський, який звернувся до американського президента Вудро Вільсона з пропози­цією про перемир'я на основі його "14 пунктів". Згодом до Німеччини приєдналась і Австро-Угорщина. Переговори між сторонами тривали протягом місяця.

Після капітуляції всіх союзників становище Німеччини стало безнадійним. З листопада в країні вибухнула рево­люція. Кайзер зрікся престолу. Вранці 11 листопада 1918 р. німецька делегація підписала акт про перемир'я у штабно­му вагоні маршала Фоша в Комп'єнському лісі, неподалік станції Ретонд. Комп'єнське перемир'я стало завершальним актом світової війни 1914 — 1918 рр.Воно передбачало припинення воєнних дій, евакуацію протягом 14 днів оку­пованих німецькими військами районів Франції, Бельгії та Люксембургу, а також Ельзасу і Лотарингії. Війська Антан­ти займали лівий берег Рейну (причому забезпечення оку­паційної армії цілком покладалося на Німеччину), а на правому березі передбачалася демілітаризована зона. Ні­меччина зобов'язувалася негайно повернути всіх військо­вополонених, а також евакуювати свої війська з територій країн, що входили раніше до складу Австро-Угорщини, з Румунії, Туреччини й Східної Африки.

Німеччина повинна була видати Антанті велику кіль­кість озброєння та військової техніки, в тому числі 2 тис. літаків, 10 тис. вантажних автомобілів, а також значну частину кораблів військово-морського флоту. Умови пере­мир'я були дуже тяжкими, але німецькій делегації довело­ся їх підписати. Об 11-й годині ранку 11 листопада 1918 р. залунали перші залпи салюту на честь завершення Першої світової війни.

Перша світова війна втягнула в свою орбіту 3/4 населення планети, призвела до нечуваного розорення господарства більшості воюючих країн, 74 млн осіб було відірвано від продуктивної праці й призвано до армії. Під час війни вбито 8,7млн, поранено 20,8 млн осіб (у всіх війнах,^; що сталися у світі за попередні сто років, кількість загиблих становила 1,6 млн), За іншими даними, людські втрати становили 8,5 млн солдатів і офіцерів та 10 млн мирного населення. Матеріальні збитки сторін сягали 180,5 млрд дол. США.

Цілі міста й селища було зведено зі світу; зруйновано _: величезну кількість залізниць, мостів, фабрик, заводів. Вій­на завдала непоправних втрат пам'яткам історії та культу­ри в багатьох країнах світу, Лише Японія та США при­множили свої багатства, оскільки не брали активної участі у війні, їхні території не були ареною бойових дій.

Щодо інших втрат слід зазначити, що в середині 1918 р, змучені й голодні народи Європи були вражені епідемією гри­пу — іспанки, То був найстрашніший убивця війни, Хвороба забрала понад 25 млн життів у всьому світі.

 

Людські втрати у війні

Росія - 2 млн. 300 тис

Німеччина — понад 2 млн.

Австро-Угорщина — 1,440 млн.

Франція — 1,383 млн.

Велика Британія — 743 тис.

Італія — 700 тис.

Туреччина — 325 тис.

Болгарія — 100 тис.

США — 53 тис.

 

Війна дошкульно вразила промисловість, транспорт, фінансову систему, сільське господарство воюючих країн.

Отже, війна принесла безмірні страждання людству. Безробіття, інфляція, зростання податків, голод, злидні, зубожіння мас призвели до загострення соціальних протиріч і революційних вибухів у Росії, Австро-Угорщині, Німеччині.

 

ПОДІЇ 1917-1917 рр.

 

Наслідки війни

Перша світова війна втягнула в свою орбіту 3/4 населення планети, призвела до нечуваного розорення господарства більшості воюючих країн. 74 млн осіб було відірвано від продуктивної праці й призвано до армії. Під час війни вбито 8,7 млн, поранено 20,8 млн осіб (у всіх війнах,. що сталися у світі за попередні сто років, кількість загиб­лих становила 1,6 млн). За іншими даними, людські втрати становили 8,5 млн солдатів і офіцерів та 10 млн мирного населення. Матеріальні збитки сторін сягали 180,5 млрд дол. США.

Цілі міста й селища було зведено зі світу; зруйновано величезну кількість залізниць, мостів, фабрик, заводів. Війна завдала непоправних втрат пам'яткам історії та культу­ри в багатьох країнах світу, Лише Японія та США при­множили свої багатства, оскільки не брали активної участі у війні, їхні території не були ареною бойових дій.

Щодо інших втрат слід зазначити, що в середині 1918 р. змучені й голодні народи Європи були вражені епідемією гри­пу — іспанки. То був найстрашніший убивця війни. Хвороба забрала понад 25 млн життів у всьому світі.

 

Людські втрати у війні:

Росія — 2 млн 300 тис.;

Німеччина — понад 2 млн;

Австро-Угорщина — 1,440 млн;

Франція — 1,383 млн;

Велика Британія — 743 тис.;

Італія — 700 тис.;

Туреччина — 325 тис.;

Болгарія — 100 тис.;

 

Війна дошкульно вразила промисловість, транспорт, фінансову систему, сільське господарство воюючих країн.

 

Отже, війна принесла безмірні страждання людству. Безробіття, інфляція, зростання податків, голод, злидні, зубожіння мас призвели до загострення соціальних протиріч і революційних вибухів у Росії, Австро-Угорщині, Німеччині.