Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Загальна характеристика системи екологiчних прав та обов’язкiв громадян України
Екологiчнi права становлять нову групу прав, якi впер- ше були зафiксованi в Українi Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» у 1991 р. Слiд зазначити, що про цi права i в мiжнародному масштабi почали говорити досить пiзно. Традицiйно мiжнародним стан- дартом у галузi прав людини вважається Загальна декларацiя прав людини 1948 р. i Мiжнароднi пакти про економiчнi, соцiаль- нi, культурнi права i про громадянськi, полiтичнi права 1966 р. Однак у жодному з цих актiв не йде мова про екологiчнi права. В цьому є свої об’єктивнi причини, пов’язанi з тим, що в середи- нi ХХ ст. проблеми охорони довкiлля, забезпечення екологiчної безпеки людини стояли не так гостро. Крiм цього, Загальна де- клаpацiя прав людини 1948 р. пpоголошує тiльки основнi пpава i свободи, мiнiмальний обсяг пpав, якими повинна володiти кож- на людина в економiчнiй, полiтичнiй, культуpнiй сфеpах життя. Нинi актуальне значення набуває дальший pозвиток, конкpети- зацiя мiжнаpодних договоpiв з пpав людини, pозpоблення в pам- ках ООН нових, бiльш високих стандаpтiв. Уперше на мiжнародному рiвнi право жити в сприятливому навколишньому середовищi було зафiксоване в Декларацiї про навколишнє середовище, прийнятiй на конференцiї ООН у Сток- гольмi у 1972 р. У Декларацiї зазначено: «Людина має основне право на свободу, рiвнiсть i сприятливi умови життя в навколи- шньому середовищi, якiсть якого дозволяє вести гiдне i квiтуче життя i несе головну вiдповiдальнiсть за охорону i покращання навколишнього середовища на благо теперiшнього i майбутнiх поколiнь». Основнi iдеї Стокгольмської Декларацiї знайшли вiдо- браження i в iнших мiжнародних актах, зокрема в Заключному актi наради з питань безпеки i спiвробiтництва у Європi 1975 р. У Декларацiї Конференцiї ООН по навколишньому середо- вищу i розвитку, яка вiдбувалась у 1992 р. в Рiо-де-Жанейро, було закрiплено право «на здорове i плiдне життя в гармонiї з природою». Крiм цього, в нiй були сформульованi права на до- ступ до iнформацiї про стан довкiлля, участь у прийняттi рiшень, доступ до правосуддя у сферi довкiлля. Останнiм часом мiжнародне спiвробiтництво в цiй галузi спрямоване на розроблення механiзмiв реалiзацiї цих прав, а не тiльки на їх декларування. В цьому планi особливо цiнною є прийнята в червнi 1998 р. на 4-й Пан-європейськiй конференцiї мiнiстрiв охорони навколишнього середовища «Довкiлля для Європи» Конвенцiя про доступ до iнформацiї i участь громад- ськостi у прийняттi рiшень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються охорони навколишнього середовища (так звана Орхуська конвенцiя). Орхуська конвенцiя є новим важливим механiзмом розвитку демократiї та прав людини. Преамбула конвенцiї пов’язує охорону навколишнього природного середо- вища з правами людини, пiднiмає екологiчнi права до рiвня iн- ших фундаментальних прав людини1.
Як зазначалося, в українському законодавствi екологiчнi пра- ва вперше розгорнутою системою були закрiпленi в ст. 9 Закону
1 Орхуская конвенция: руководство по осуществлению. — ООН, Нью-Йорк, Женева. — 2000. України «Про охорону навколишнього природного середовища». Нинi ця система охоплює права на: а) безпечне для життя та здоров’я людини навколишнє при- родне середовище; б) участь в обговореннi та внесення пропозицiй до проектiв нормативно-правових актiв, матерiалiв щодо розмiщення, будiв- ництва i реконструкцiї об’єктiв, якi можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення про- позицiй до органiв державної влади та органiв мiсцевого само- врядування, юридичних осiб, що беруть участь в прийняттi рi- шень з цих питань; в) участь в розробленнi та здiйсненнi заходiв щодо охорони навколишнього природного середовища, рацiонального i комп- лексного використання природних ресурсiв; г) здiйснення загального i спецiального використання при- родних ресурсiв; д) об’єднання в громадськi природоохороннi формування; е) вiльний доступ до iнформацiї про стан навколишнього природного середовища (екологiчна iнформацiя) та вiльне отри- мання, використання, поширення та зберiгання такої iнформа- цiї за винятком обмежень, встановлених законом; є) участь у публiчних слуханнях або вiдкритих засiданнях з питань впливу запланованої дiяльностi на навколишнє природне середовище на стадiях розмiщення, проектування, будiвництва i реконструкцiї об’єктiв та у проведеннi громадської екологiчної експертизи; ж) одержання екологiчної освiти; з) подання до суду позовiв до державних органiв, пiдпри- ємств, установ, органiзацiй i громадян про вiдшкодування шко- ди, заподiяної їх здоров’ю та майну внаслiдок негативного впли- ву на навколишнє природне середовище;
и) оскарження у судовому порядку рiшень, дiй або бездiяль- ностi органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядуван- ня, їх посадових осiб щодо порушення екологiчних прав грома- дян у порядку, передбаченому законом. Також уперше в новiй Конституцiї України основнi з цих прав набули конституцiйного характеру. Так, ст. 50 Конституцiї вста- новила: «Кожен має право на безпечне для життя i здоров’я дов- кiлля та на вiдшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вiльного доступу до iнформа- цiї про стан довкiлля, про якiсть харчових продуктiв i предметiв побуту, а також право на її поширення. Така iнформацiя нiким не може бути засекречена.» До особливостей системи екологiчних прав громадян можна вiднести наступне: По-перше, екологiчнi права спрямованi на задоволення еко- логiчних потреб i забезпечують реалiзацiю екологiчних iнтере- сiв. Це основна особливiсть екологiчних прав громадян, яка вка- зує на суть, призначення цiєї категорiї прав. По-друге, центральною ланкою, основою системи екологiч- них прав є право громадян на безпечне довкiлля. Система еко- логiчних прав громадян складається на базi цього права. Воно i є метою їх реалiзацiї. По-третє, прiоритет екологiчних прав громадян у загальнiй системi прав людини i громадянина, в першу чергу прiоритет права на безпечне для життя i здоров’я довкiлля. Виходячи з iнтересiв забезпечення безпеки навколишнього природного се- редовища допускається обмеження низки iнших прав, в тому числi i прав природокористування. По-четверте, забезпечення екологiчних прав громадян є цент- ральною i кiнцевою метою екологiчної полiтики держави. Вони визначають змiст i спрямованiсть дiяльностi держави в екологiч- нiй галузi. По-п’яте, система екологiчних прав громадян України, їх ме- ханiзми реалiзацiї перебувають в стадiї формування. Екологiчнi права, як i будь-якi суб’єктивнi права особи, охоп- люють низку можливостей (правомочностей). Це, насамперед, можливiсть активних дiй особи, яка поля- гає у задоволеннi своїх потреб, реалiзацiї своїх повноважень у сферi екологiї, перш за все, це можливiсть користуватися при- датним для проживання середовищем як джерелом i мiсцем жит- тєзабезпечення людини. Сюди входять також дiї, спрямованi на охорону, вiдновлення довкiлля, забезпечення вiдповiдностi ста- ну навколишнього природного середовища встановленим еколо- гiчним стандартам (наприклад, участь у проведеннi громадської екологiчної експертизи, у здiйсненнi громадського екологiчного контролю, в обговореннi законодавчих актiв). При цьому це зо- всiм не означає перетворення права на обов’язок. Екологiчнi пра- ва визначають мiру можливої поведiнки суб’єкта i вiд нього са- мого залежить, здiйснювати їх чи нi. Крiм того, екологiчнi права включають можливiсть вимага- ти вiд iнших осiб, у першу чергу держави, належної поведiнки, виконання ними обов’язкiв по охоронi, збереженню, вiдновлен- ню сприятливого стану довкiлля, iнших дiй, якi б забезпечили здiйснення громадянами наданих їм прав (наприклад, надання їм iнформацiї, що вимагається, здiйснення заходiв у галузi еко- логiчної освiти i виховання тощо), а також дотримання встанов- лених екологiчних вимог. Звичайно, в кiнцевому рахунку всi цi дiї спрямованi на створення нормальних умов для iснування, забезпечення екологiчної рiвноваги, належного стану навколи- шнього природного середовища.
Якщо виникають перешкоди в реалiзацiї суб’єктивних прав, зобов’язанi особи не виконують поставлених перед ними вимог, то в дiю вступає третiй елемент суб’єктивного права — можли- вiсть звернутися до компетентних органiв по захист порушено- го права. Отже, екологiчнi права громадян України є самостiйною гру- пою прав у галузi екологiчних вiдносин, що закрiпленi Конститу- цiєю України i Законом України «Про охорону навколишнього при- родного середовища» i становлять сукупнi можливостi поведiн- ки громадян України у сферi приналежностi, використання при- родного середовища, придатного для нормального iснування лю- дини, а також збереження, вiдтворення i покращання цього се- редовища 1. Екологiчним правам кореспондуються екологiчнi обов’язки. На конституцiйному рiвнi екологiчнi обов’язки закрiпленi в ст. 66 Конституцiї України, яка встановлює: «Кожен зобов’я- заний не заподiювати шкоду природi, культурнiй спадщинi, вiд- шкодовувати завданi збитки». Вiдповiдно до ст. 12 Закону України «Про охорону навко- лишнього природного середовища» громадяни зобов’язанi: а) берегти природу, охороняти, рацiонально використову- вати її багатства згiдно з вимогами законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
1 Кобецька Н. Р. Екологiчнi права громадян України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — К., 1998. — С. 6—9. б) здiйснювати дiяльнiсть з додержанням вимог екологiчної безпеки, iнших екологiчних нормативiв та лiмiтiв використан- ня природних ресурсiв; в) не порушувати екологiчнi права i законнi iнтереси iнших суб’єктiв; г) вносити плату за спецiальне використання природних ре- сурсiв та штрафи за екологiчнi правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподiяну забрудненням та iншим негативним впливом на навколишнє природне середовище. Разом з тим згiдно з ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни зобов’яза- нi виконувати й iншi обов’язки у галузi охорони навколишньо- го природного середовища вiдповiдно до законодавства Украї- ни. Такi обов’язки закрiпленi в поресурсових кодексах та зако- нах i визначаються специфiкою окремих природних ресурсiв, їх режимом використання та охорони. На вiдмiну вiд екологiчних прав екологiчнi обов’язки — це закрiплена в законi необхiднiсть певної поведiнки громадян у галузi охорони, рацiонального використання i вiдновлення дов- кiлля.
Право на безпечне
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-22; просмотров: 203; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.204.208 (0.039 с.) |