Умови автоматичного зарахування екзамену

- Виконано професійно-орієнтоване завдання (сплановано, проведено і оброблено результати власного експериментального дослідження).

- Є оцінки на рівні 61-100 балів за кожен з шести модулів курсу.

Структура екзаменаційного білету

I. Тестове завдання (максимальна кількість балів - 10).

II. Теоретичне завдання (максимальна кількість балів - 20).

III. Практичне завдання (максимальна кількість балів - 30).

IV. Професійно-орієнтоване завдання (максимальна кількість балів – 40).

Тестові завдання

Розв’язання тестових завдань передбачає пошук правильної відповіді серед хибних.

Приклад тестового завдання (оберіть правильну відповідь):

Дослідник планує провести міжгруповий факторний експеримент за схемою 3*3. Жоден вплив не редукується. Який з методів представлення факторних експериментів найдоцільніший?

а. табличний

б. латинського квадрату

в. греко-латинського квадрату

г. представлення даних неможливе жодним методом

Теоретичні завдання

Розв’язок теоретичного завдання – це правильна відповідь на поставлене питання, яка має бути викладеною стисло, структуровано і містити думку автора (як висновки, узагальнення, класифікації тощо).

1. Предмет та завдання експериментальної психології. Розвиток уявлень про предмет експериментальної психології. Підходи до розуміння предмету експериментальної психології. Завдання експериментальної психології як науки.

2. Розвиток експериментальних досліджень в психології на початку ХХ ст. Становлення експериментальної психології як самостійної науки. Психологічні досліди в перших спеціалізованих експериментальних лабораторіях (В. Вундт, Г. Еббінгауз, І.М Сєченов, В.М. Бєхтерев, М.М. Ланге, Г.І. Челпанов).

3. Експериментальні дослідження класиків української психології (В.О. Запорожець, П.Я. Гальперин, П. І. Зінченко, Д.Г. Ельконін).

4. Поняття про наукове мислення. Наукове знання, його спецфіка. Відмінність наукового та побутового пізнання.

5. Поняття про методологію науки. Рівні методології науки. Функції та завдання методології.

6. Методологічні принципи експериментальної психології. Необхідність методологічного обґрунтування психологічного дослідження.

7. Психофізіологія як емпірична база психологічних досліджень. Експериментальне вивчення проблем психофізики (Е. Вебер, Г. Фехнер). Психофізіологічні лабораторні експерименти (Г. Гельмгольц, Е. Пфлюгер).

8. Внесок біології, генетики, математики та інших наук у розвиток експериментальної психології (Ч. Дарвін, Ф. Гальтон, К. Пірсон, Ч. Спірмен, І. Павлов)

9. Поняття про наукове дослідження. Структура та типологія наукового дослідження. Етапи наукового дослідження.

10. Поняття про наукову проблему. Базові характеристики наукової проблеми. Типи проблем. Джерела наукових проблем.

11. Теорія як реконструкція реальності. Структура, види та рівні теорій.

12. Гіпотеза наукового дослідження. Вимоги до наукових гіпотез. Розвиток гіпотез в науковому дослідженні. Типологія гіпотез.

13. Етичні засади психологічних досліджень. Кодекси етики. Діяльність психологічних об’єднань з контролю порушення нормативів дослідництва. Деонтологічний аналіз досліджень.

14. Згода на участь у психологічному дослідженні. Вимоги до згоди на участь в психологічному дослідженні. Структура та функції згоди.

15. Правове регулювання психологічних досліджень. Зв’язок етики та права. Можливості законодавства України в захисті прав учасників дослідження та дослідників.

16. Експериментатор: його особистість і діяльність. Типологія особистості вченого. Ефект Пігмаліона та його прояви.

17. Особистість учасника та ситуація психологічн ого дослідження. Типологія учасників експерименту. Вплив особистості учасників на результати експерименту.

18. Суб’єктний підхід до психологічного дослідження. Суб’єктивні фактори експериментальної взаємодії.

19. Поняття про психологічний експеримент. Характерні риси експериментальних досліджень. Умови висновку про причинно-наслідковий зв’язок.

20. Типологія психологічного експерименту. Лабораторний та природній експерименти. Формуючий та констатуючий експерименти. Реальний та ідеальний експерименти, “експеримент повної відповідності”.

21. Структура психологічного експеримент у. Залежна змінна в експерименті. Незалежна змінна в експерименті. Поняття про експериментальну гіпотезу.

22. Поняття про валідність експерименту. Типологія валідності експерименту. Фактори, що загрожують валідності експерименту.

23. Поняття про факт та артефакт у експерименті. Контроль в експерименті як запобігання артефактам. Контроль суб’єктивних впливів. Контроль ефекту послідовності. Контроль константності умов. Контроль еквівалентності груп.

24. Експериментальні дослідження в загальній психології та психофізіології. Етапи розвитку експерименту в психології та психофізіології. Особливості експериментальних досліджень в загальній психології та психофізіології

25. Експериментальні дослідження розвитоку людини. Методи організації експериментальних досліджень розвитку людини. Форми прикладного дослідження в психології розвитку. Особливості експериментальних досліджень у віковій психології.

26. Роль експерименту у медичній психології, психотерапії та консультуванні. Особливості патопсихологічного експерименту. Специфіка незалежних змінних в експериментах у сфері психотерапії та консультування. Плани експериментальних досліджень ефективності терапевтичних засобів. Особливості експериментальних досліджень у патопсихології психотерапії та психологічному консультуванні

27. Експеримент в соціальній психології. Основні види експериментів в соціальній психології. Специфіка польових та лабораторних експериментів в соціальній психології

28. Класичні соціально-психологічні експерименти. Експериментальне вивчення міжгрупових стосунків. Експерименти з вивчення впливу групи на особу. Експерименти з вивчення феноменів особистісного впливу та міжособистісної взаємодії

29. Класифікація методів психологічного дослідження. За етапами наукового дослідження. На основі способу взаємодії дослідника і предмета дослідження. За дослідницькою метою

30. Біографічний метод у психологічному дослідженні. Підходи до розуміння біографічного методу. Процедура вчування (за І.П. Манохою). Процедура каузометричного дослідження (за Є.І. Головахою, О.О. Кроніком)

31. Бесіда, інтерв’ю та анкетування у психологічному дослідженні. Правила формулювання питань у бесіді, інтерв’ю та анкеті. Види питань за структурою потенційної відповіді. Види питань за особливостями побудови

32. Спостереження як метод дослідження та базовий метод виміру експериментального ефекту. Класифікація видів психологічного спостереження. Процедура спостереження. Протокол спостереження.

33. Аналіз продуктів діяльності. Види дослідницького матеріалу (продуктів діяльності). Етапи аналізу продуктів діяльності.

34. Поняття про експериментальні та кореляційні дослідницькі плани. Специфіка кореляційного дослідження, його відмінність від експерименту.

35. Планування кореляційних досліджень. Основні типи (плани) кореляційних досліджень. Залежність типу коефіцієнта кореляції від способу вимірювання

36. Поняття про стандартизовані опитувальники та тести. Особливості побудови, діапазон використання. Основні вимоги до стандартизованих психологічних методик.

37. Поняття про стратегії та плани експериментального дослідження. Констатуюча стратегія. Формуюча стратегія. Стратегія зіставлення. Класифікація планів експериментального дослідження.

38. Поняття про внутрішньогрупові та міжгрупові експериментальні плани. Переваги та недоліки планів кожного з видів.

39. Експериментальні плани за ступенем контролю валідності. Доекспериментальні плани. Плани істинних експериментів. Квазіекспериментальні плани. Плани ex-post-facto.

40. Плани з однією незалежною змінною. Дворівневі та багаторівневі експериментальні плани з однією незалежною змінною.

41. Факторні плани в психологічному експерименті. Представлення факторних планів. Взаэмодія незалежних змінних у факторному експерименті.

42. Поняття про дослідницьку програму. Завдання дослідницької програми. Структура дослідницької (експериментальної) програми.

43. Постановка та теоретичний аналіз проблеми експериментального дослідження. Джерела дослідницьких ідей. Етапи теоретичного аналізу проблеми та їх реалізація у дослідницькій програмі. Створення авторської моделі досліджуваного явища

44. Планування експерименту. Вибір змінних та формулювання експериментальних гіпотез.Вибір стратегії та плану. Вибір і обґрунтування методів виміру експериментального ефекту. Розробка протоколу експерименту.

45. Аналіз експерименту. Деонтологічний аналіз дослідження. Аналіз часових витрат, матеріальної бази та інших ресурсів.

46. Поняття про плани з малим N. Причини використання та сфера застосування планів з малим N. Схеми планів з малим Поняття про кількісний аналіз. Типи аналізу. Статистична обробка експериментальних даних.

47. Поняття про якісний аналіз та інтерпретацію результатів експериментальних досліджень. Типи якісного аналізу результатів психологічних досліджень. Інтерпретаційні методи у психологічному дослідженні. Загальна схема інтерпретації результатів експериментів.

48. Узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків. Типи висновків наукового дослідження. Проблема недостовірності (артефактності) висновків наукового дослідження. Послідовність формулювання висновків наукового дослідження.

49. Структура та оформлення наукового звіту. Основні вимоги до мови наукового звіту. Загальні вимоги до оформлення наукового звіту. Типова структура звіту за результатами наукового дослідження. Оформлення посилань у науковому звіті.

50. Вимоги до виступів з представлення результатів наукового дослідження. Загальні вимоги до мовлення доповідача. Структура виступу з представлення результатів наукового дослідження

Практичні завдання

Екзаменаційний білет містить практичні завдання, що давалися студентам до кожного модулю.

Модуль 1. Практичне завдання до першого модулю передбачає визначення того, чи є психологічне дослідження експериментальнимта передбачає формулювання наукових проблем та розробку структури наукового дослідження.

Приклади практичних завдань:

1. Визначте чи є дослідження експериментальним, обґрунтуйте свою думку: дослідник вивчає вплив швидкості читання лекцій викладачами на уважність студентів. Для цього в одній студентській групі, з одного предмету, одним і тим самим викладачем читаються лекції з різною швидкістю. Кожного разу за допомогою спостереження вимірюється уважність студентів.

2. На основі однієї з побутових (наївних) проблем сформулюйте наукову проблему, таку, яка може призвести до цікавого наукового дослідження; виокремте об’єкт, предмет, гіпотезу та можливі методи:

- що таке правда?

- як зрозуміти маленьку дитину?

- чи є в конфлікті щось позитивне?

Модуль 2. Практичне завдання до другого модулю передбачає планування кореляційних досліджень на задану тему.

Приклад практичного завдання (на основі однієї з наукових проблем сплануйте кореляційне дослідження, сформулюйте гіпотезу, вкажіть змінні зв’язок між якими має бути встановлений, опишіть процедури виміру змінних, вкажіть коефіцієнт кореляції, який може бути використаний у дослідженні).

- Проблема виховання в сучасній сім’ї: мати чи няня.

- Зв’язок успішності у навчанні із соціометричним статусом дитини у класі.

- Залежність інтенсивності сексуального життя партнерів від відчуття щастя у шлюбі.

Модуль 3. Практичне завдання до третього модулю передбачає структурно-методологічний аналіз психологічних експериментів.

Приклад практичного завдання (проаналізуйте психологічний експеримент, воділіть залежну та незалежну змінну (рівні прояву НЗ), сформулюйте експериментальну гіпотезу)

Експеримент з вивчення впливу на само­почуття людини можливості контролювати ситуацію, проводився у будинку для людей похилого віку. У експерименті брали участь мешканці 4-го поверху – 8 чоловіків та 39 жінок (група А) та другого поверху – 9 чоловіків і 35 жінок (група Б). Учасникам групи А повідомили, що вони можуть самі планувати свій час. Їм запропонували обладнати кімнату на свій смак, дозволили самостійно обирати час зустрічей з рідними та час перегляду кінофільмів і новин. Учасників групи Б також ознайомили із умовами проживання у будинку: кімнати мають стандартний набір меблів та зручностей, час відвідин родичів та перегляду телевізійних передач визначається розпорядком закладу і відповідає режиму (за Хок Р. 40 исследований, которые потрясли психологию. Секреты выдающихся экспериментов. – СПб.: “Прайм-Еврознак”, 2003. – 416 с.).

Модуль 4. Практичне завдання до четвертого модулю передбачає самостійне планування психологічних експериментів.

Приклад практичного завдання (на основі однієї з наукових проблем сплануйте експеримент: сформулюйте гіпотезу, вкажіть залежну та незалежну змінні (рівні прояву НЗ),опишіть експериментальну ситуацію, поетапно зазначте усю процедуру планування експерименту)

- Відвідування дошкільного виховного закладу як фактор ефективної адаптації дитини до шкільних умов

- Проблема професійної ідентифікації студентів, що навчаються за подвійними спеціальностями

- Проблема ефективності методик психоаналітичної та гуманістичної психотерапії в роботі з посттравматичними станами

Модуль 5. Практичне завдання до п'ятого модулю передбачає самостійний аналіз та представлення результатів психологічних експериментів.