Суть власності, її типи та форми.

Власність – це відносини між людьми щодо привласнення умов їхньої життєдіяльності – засобів виробництва, благ особистого споживання, інших економічних та соціальних благ. Власність охоплює відносини привласнення і відчуження. Привласнення благ озн., що окремий індиві, група людей чи держава здобуває права на володіння, користування й розпорядження конкретними благами. Володіння озн., що конкретний об’єкт власності належить конкретному суб’єктові необмежено в часі, тобто має повний фізичний контроль над благом. Користування озн. використ. у в-ві чи споживанні корисних властивостей об’єкта власності. Розпорядження – ухвалення управлінських рішень щодо функціонування і реалізації об’єкта власності, яке робить власник або ін. ек. суб’єкти, яких він уповноважив. Об’єктом прав власності є найрізноманітніші речі, ек. ресурси, інформація, технології, особисті здібності людини.

Парною категорією привласнення є відчуження. Відчуження — процес перетворення діяльності та здібностей людини на самостійну силу, оречевлення результатів функціоную­чої індивідуальної та суспільної праці з перетворенням власності суб'єктів на об'єкти економічних відносин. Форма власності - певна організація відносини приналежності володіння, розпоряджання та використання об’єктів власності в рамках того чи іншого типу та виду власності. Так, спільний тип власності може бути організований в державну, орендну або акціонерну форму функціонування, а приватний тип власності приймає організаційні форми одноосібної або групової власності (партнерської, кооперативної, акціонерної власності, інші форми). Тип власності – це найбільш фундаментальне її утворення, що складається залежно від її суб’єктів (суспільство в цілому, трудовий колектив,особистість).Основні типи власності:

1)суспільна;2) приватна;3) колективна; 4) державна.

Типи (форми) власності:Приватна власність - при­власнення окремим індивідуумом, максимум однією сім'єю, матеріальних благ і послуг та певна підсистема відносин між суб'єктами цього типу власності у різних сферах суспільного відтворення. Об'єктами цього типу власності в Україні є: а) індивідуальні підприємства, засновані на особистій власності фізичної особи та виключно її праці;б) приватні капіталістичні підприємства, засновані на власності окремого громадянина, який експлуатує найма­них працівників;в) підприємства, засновані на власності окремих іно­земних громадян;г) сімейні підприємства, засновані на власності та праці громадян — членів однієї сім'ї, які проживають ра­зом;ґ) селянські (фермерські) господарства, засновані на власності та праці членів однієї сім'ї;д) селянські (фермерські) господарства, засновані на експлуатації найманих працівників. Проміжною між двома останніми формами власності є селянські (фермерські) господарства, де використовують працю членів сім'ї та найманих працівників, праці яких внаслідок їх незначної кількості недостатньо, щоб звільнити від неї членів сім'ї;е) майно громадян, у тому числі тих, хто займається підприємницькою діяльністю без наявності юридичної особи. Одноосібна власність - форма організації приватної власності, що характеризується приналежністю умов виробництва окремому індивіду, який здійснює виробництво на основі як своєї, так і чужої (найманої) праці;

· особиста власність - відносини щодо приналежності, володіння, розпоряджання та використання засобів особистого (невиробничого) споживання;

· групова власність - форма організації приватної власності, яка характеризується сумісною частковою (дольовою) приналежністю умов виробництва групі осіб (фізичних, юридичних) та відповідної участі у прибутках.

· кооперативна власність - форма організації групової власності, її сутнісна риса полягає у тому, що майно (капітал) кооперативу, яке формується за рахунок вступних та пайових внесків його членів, належить, з одного боку, членам кооперативу як їх спільна власність, а з іншого, є дольовою приналежністю кооператорів пропорційно до паю кожного в майні кооперативу.

· акціонерна власність - найбільш розвинена організаційна форма групової власності, сутність якої становить асоційована (спільна) приватна власність. Акціонерна власність – це така форма власності, яка заперечує та скасовує капітал як приватну власність в рамках самого капіталістичного способу виробництва і тому є перехідною формою до суспільної власності;

· колективна власність - організаційна форма групової власності, її сутнісною рисою є те, що майно (капітал) колективного підприємства належить усім його членам як їхня спільна (а не дольова) власність;

Державна власність - представницька форма організації та функціонування загальнонародної (суспільної) власності, опосередковується державою як органом суспільства, який управляє об’єктами суспільної власності, суспільними відносинами загалом. Основними рисами державної власності є: приналежність об’єктів державної власності народу країни, суспільству загалом, тобто кожному індивіду суспільства як їх спільна власність; здійснення державою в різних формах функцій реалізації (володіння, розпоряджання та використання) об’єктів суспільної власності від імені та в інтересах народу країни. Формами державної власності є загальнодержавна, регіональна, муніципальна, комунальна. Найважливішими об'єктами загальнодержавної влас­ності є:1)єдина енергетична система;2)системи транспорту загального користування, зв'яз­ку та інформації загальнодержавного значення;3)частка одержавленого національного доходу;4)держ.п-ва;5)НБУ та його установи і ство­рювані ними кредитні ресурси;6)об'єкти соц-культ. сфери;7)держ.резервні, страхові та інші фонди, майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів;8) оборонні об'єкти, майно Збройних сил, органів дер­жавної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ та ін.