Суть командної економіки та її ознаки.

Командна економіка сформувалася в Радянському Союзі у 20-30 рр.. Адміністративно-командною економікою називають товарну форму виробництва, основою якої є державна власність на матеріальні ресурси і продукти, а всі питання пов’язані з виробництвом, розподілом та споживанням продукції, вирішують центральні планові органи. Цю економічну модель часто називають дире­ктивно-плановою. Для розуміння командної економіки Радянського Союзу потрібно ознайомитися з його ідеологією і цінностями, які насаджувалися в суспільстві. Панівною силою в політичному та економічному житті радянського суспільстві була комуністична партія. Комуністи розглядають ринкову економіку як нестабільну як утілення хаосу та нерівності. Ринки, на їхню думку породжують інфляцію, безробіття й несправедливий розподіл доходів.

Особливе місце в марксистській ідеології посідає теорія трудової вартості. Згідно з цією теорією, вартість (ціна) товару визначається кількістю праці, тобто робочого часу, необхідного для виробництва цього товару. Іншими словами, лише праця люди­ни вважається джерелом усіх доходів суспільства. Решта факторів, мовляв, доходу не створює, а лише його привласнює. Завдання ко­муністів полягає в тому, щоб створити безкласове суспільство, вільне від експлуатації людини людиною. Для нього потрібно знищити приватну власність, замінити її дер­жавною, а ринковий механізм - директивним централізованим плануванням. Радянська держава володіла всіма матеріальними ресурсами — землею, при­родними багатствами, засобами транспорту і зв'язку, банківською системою та всіма промисловими підприємствами. У командній системі основні проблеми організації ек. - що, як і для кого виробляти — визначали урядові директиви, а не ринковий механізм. Команд­на економіка функціонує відповідно що до планів, які розробляють на вершин уп­равлінської піраміди й доводять підприємствам до виконання. Вибір із тих чи інших можливих варіантів визначають рішення бюрократів різного рівня. Держава зрівнює доходи більшості споживачів. Підприємниц­тво як одне з джерел зростання доходів забороняється. Зрівняльність гаранту не­високий рівень доходів і споживання всім, у тому числі тим, хто не хоче працюва­ти краще. У сусп. свідомості насаджуються ідеали колективізму, підпорядкування особистих інтересів суспільним, ініціатива та пошук стримуються.

Ознаки:

1. Суспільна власність на фактори виробництва.

2. Панування централізованого планування і розподілу економічних ресурсів.

3. Колективне прийняття господарських рішень шляхом централізації планування економічної діяльності.

4. Відсутність будь-якої конкуренції і монополізм виробників.

5. Відсутність ринкової системи стимулювання і мотивації виробників.

6. Панування виробника над споживачем. На ринках при такій системі купується тільки те, що виробляється. Вибору у споживача немає.

Неспроможність командної економіки. Командна с-ма радянського типу в певні істор. періоди змогла швидко нагромаджувати ресурси, перерозподіляти їх на користь деяких приоритетних напрямків, усунути безробіття, забезпечити відповідний р-нь освіти, медичного обслуговування. Проте вона не була життєздатною. Це зумовлено такими чинниками:-нарощування в-ва за будь-яку ціну вимагає застосування дедалі більшої к-ті праці, землі й капіталу. Командна ек. виявилася неспроможною освоїти інтенсивний шлях ек. зростання – підвищ. ефективності використання наявних ресурсів замість зб. їх к-ті; - зростання витрат на вир-тво енергії, видобування сировини, спричинило зростання цін на пром. продукцію, що підірвало стабільність сфери цін, фінансів п-тв і доходів держави. - надмірна централізація породила коруп., хабар., що своєю чергою підірвало стимули до праці; - кількість мала важливіше значення над якістю, а це спричинило нечуване марнотратство ресурсів, яких дедалі більше не вистачало; - неспроможність створити дійову с-му стимулювання в с/г перетворило його на збиткову галузь, яка виснажувала ек, бо вимагала величезних субсидій і дотацій. - з упровадженням нової техніки й техно­логій зростали вир-чі планові завдання, виконати які було практично неможливо. Інновації не впроваджувалися унаслідок відсутності конкуренції;