Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Фірма як основна виробнича одиниця.⇐ ПредыдущаяСтр 19 из 19
Технологічні (класичні та неокласичні) теорії визначають фірму як виробничу одиницю (або одиницю торгівлі), перетворювальну систему, в якій на вході — ресурси, а на виході — продукт. Отже, згідно з технологічним підходом фірма — це економічний агент, що виконує виробничу функцію, перетворює обмежені ресурси на продукт з метою максимізації прибутку. Представниками класичної теорії фірми є такі видатні вчені, як А. Сміт, А. Маршалл, Дж. Хікс. Значний внесок у неокласичну теорію фірми зробили Дж. Робінсон, Е. Чемберлін, Й. Шумпетер. Технологічна концепція відображена також у менеджеріальних теоріях фірми у. Баумоля, Р. Марріса. Зміна економічної системи, що відбувається в Україні, повинна усунути монополію державної власності, забезпечити оптимальне поєднання в національній економіці приватної та державної власності. Реформування власності в Україні, як і в інших посткомуністичних країнах, відбувається у процесі приватизації державного майна. Завданням вітчизняної приватизації є зменшення частки виробничого потенціалу, що перебуває в руках держави до тієї величини, яка склалася в країнах з ринковою економікою. Приватизація пришвидшила становлення вітчизняних ділових підприємств. Виникнення перших недержавних підприємств на території України (а ними були кооперативи, народні підприємства, частки іноземних інвесторів у перших спільних підприємствах), започаткувало руйнування державної монополі! на використанні економічних ресурсів. Подолати ж до кінця цю монополію покликана саме приватизація. В Україні нині співіснують різні види підприємств. Першу групу складають підприємства, що належать державі. Вони представлені двома видами: державні підприємства, засновані на загальнодержавній власності, і державні комунальні підприємства, засновані на власності адміністративно-територіальних одиниць. Багато підприємств упродовж 90-х років були орендними, тобто такими, трудові колективи яких взяли в оренду державне майно. До того ж у цей час з'явилися і поширювалися правові форми діла на зразок тих, що використовують у країнах з розвинутою ринковою економікою. Ділові підприємства в Україні діють відповідно до чинного законодавства. Головні законодавчі акти, що регулюють процедуру їх утворення, функціонування, реорганізації і закриття - це Закони України "Про власність", "Про господарські товариства", "Про підприємства в Україні". Види правових форм діла в Україні зорієнтовані на західноєвропейський їх варіант. Вони схожі, за деякими винятками, до тих, що існують у Франції. Правові форми, яких можуть набувати ділові підприємства в Україні, - це одноосібна власність та господарські товариства. До господарських товариств належать: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, повне товариство, товариство з додатковою відповідальністю, командитне товариство. Усі вони - юридичні особи, утворюються на засадах угоди юридичними особами і громадянами (фізичними особами) шляхом об'єднання їхнього майна та підприємницької діяльності. їх зміст мало чим відрізняється від змісту відповідних форм товариств, що існують у Франції. Хіба що варто виділити товариство з додатковою відповідальністю, якого немає у Франції, а також можна підкреслити той факт, що в Україні відсутнє акціонерно-командитне товариство. Товариство з додатковою відповідальністю - це товариство, статутний фонд якого поділений на частини, визначені установчими документами. Учасники такого товариства відповідають за його борги своїми внесками до статутного фонду, а у разі недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному (п'ятикратному) розмірі до внеску кожного. Для прикладу, в Україні довірчі товариства можуть утворюватися виключно у формі товариства з додатковою відповідальністю. Особливістю власного діла в Україні є те, що воно може набувати статусу юридичної особи (приватне підприємство). Поряд з цим громадяни можуть займатися підприємницькою діяльністю як фізичні особи, тобто в цьому випадку власне діло не набуває статусу юридичної особи Отже, упродовж 90-х років в Україні відбувалися зміни у формах власності та видах підприємств. Ці зміни - запорука незворотності ринкових перетворень у вітчизняній економіці.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 143; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.37.68 (0.003 с.) |