Форма господарства. Причини виникнення товарного виробництва та його види

Форма в-ва – тип організації госп. діял., яка здійсн. задля задоволення потреб. Людство знає дві форми виробництва: натуральне і товарне.. Першим склалося натуральне господарство, у якому продукти праці призначені для безпосереднього задоволення власних потреб виробника, тобто для споживання в межах домогосподарства, яке їх виготовило. Здебільшого натуральним було господарство первісних общин і патріархальних селянських сімей, латифундій у рабовласницьких державах і середньовічних феодальних маєтках. Тут кожна господарська одиниця була відособлена і щодо виробництва, і щодо споживання. Поділу праці між господарськими одиницями ще не було, хоч всередині домогосподарств праця уже поділена. Отже, натуральне господарство характеризують нерозвиненість суспільного поділу праці, низький рівень розвитку виробництва, нерозвиненість і примітивність потреб, що зумовлює вкрай обмежену мету виробництвазадоволенню одноманітних, примітивних за характером потреб. Натуральне господарство малоефективне і консервативне.

Малоефективну натуральну форму виробництва у ХVII-ХІХ ст. в європейських країнах витіснило товарне виробництво. Товарне виробництво – така організація суспільного господарства, коли окремі продукти виготовляють відокремлені виробники для задоволення суспільних потреб (для обміну на ринку).

Нам уже відомо, що розуміють під товарною формою виробництва, а також те, що її матеріальною основою є суспільний поділ праці (є причиною виникнення), тобто спеціалізація виробників на виготовленні певних видів продукції або на виконанні певних операцій виробництва. Суспільний поділ праці – спеціалізація людей спрямована на виконання певних операцій або виготовлення певних видів продукції. Суспільний поділ праці й обмін — це два взаємопов'язані процеси. Однак суспільний поділ праці сам собою ще не породжує товарної форми виробництва. Для її виникнення потрібна соціально-економічна відокремленість виробників як власників ресурсів і окремих благ. Суспільний поділ праці виступає у трьох основних формах: 1) загальний; 2) частковий; 3) одиничний. Загальний поділ праці — це поділ національного виробництва на окремі роди і сфери: промисловість, сільське господарство, сфера послуг тощо. Частковий — це поділ сфер і родів національного виробництва на окремі галузі, наприклад, у сільському господарстві виділяють тваринництво, рослинництво, садівництво і т.д. Поділ праці всередині окремого підприємства називають одиничним.

Безпосередньою основою виникнення й розвитку товарної форми виробництва є загальний і частковий поділ праці. Визначальними рисами товарного виробництва є: 1) суспільний поділ праці; 2) економічна відокремленість виробників як власників; 3) обмін продуктів здебільшого у формі купівлі-продажу.

Товарне виробництво сумісне з будь-якою формою власності. Поєднуючись із певною формою власності, воно творить той або інший соціально-економічний уклад – просте товарне виробництво, підприємницьке товарне виробництво, державне товарне виробництво, рабовласницьке товарне виробництво. Просте товарне виробництво ґрунтується на одноосібній приватній власності й особистій праці виробника. Цей економічний уклад існує вже тисячоліття, демонструючи високу життєздатність. Підприємницьке товарне виробництво ґрунтується на різних формах приватної власності та найманні працівників. У всіх розвинутих країнах більшість продукції створюється саме у цьому економічному укладі, який часто називають капіталістичним. Державне товарне виробництво ґрунтується на державній власності та найманні працівників. Цей різновид товарної форми виробництва безроздільно панував в Україні впродовж усього більшовицького періоду її історії.