ТОП 10:

Напрями удосконалення аналізу необоротних активів



Екстенсивне поліпшення використання основних засобів означає, що, з одного боку, буде збільшений час роботи діючих технічних засобів в календарний період, а з іншого, - підвищена питома вага цих засобів в складі всіх засобів, що має підприємство. Найважливішими напрямками збільшення часу роботи технічних засобів є скорочення і ліквідація їх внутрішньозмінних простоїв шляхом: підвищення якості їх ремонтного обслуговування, своєчасного забезпечення основного виробництва робочою силою, сировиною, матеріалами, паливом, тощо.

Інтенсивне поліпшення використання основних засобів означає підвищення ступеня завантаження виробничих потужностей в одиницю часу. Останнє може бути досягнуте при модернізації діючих машин і механізмів, встановленні оптимального режиму їхньої роботи. Робота при оптимальному режимі технологічного процесу забезпечує збільшення випуску продукції без зміни складу основних засобів, без росту чисельності працюючих і при зниженні витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції. Інтенсивність використання основних засобів підвищується також шляхом технічного удосконалювання знарядь праці, шляхом ліквідації „вузьких місць” у виробничому процесі, скорочення термінів досягнення проектної продуктивності техніки, підвищення кваліфікації і професійної майстерності робітників. Істотним напрямком підвищення ефективності використання основних засобів є удосконалення їхньої структури.

Великий резерв підвищення фондовіддачі - швидке освоєння нових потужностей. З цією метою капітальні вкладення повинні виділятися під запланований приріст продукції з урахуванням заходів по поліпшенню використання діючих потужностей, а також їхнього технічного переозброєння і реконструкції.

Таким чином, для підвищення ефективності використання основних фондів необхідно випереджальними темпами проводити реконструкцію виробництва, створювати умови для інтенсивних інвестицій, витримувати курс на динамічну структурну перебудову, швидко замінюючи застарілі технології новими, конкурентноздатними[38].

Проведені в дипломній роботі дослідження були спрямовані на розробку певних пропозицій, щодо вдосконалення організації обліку і аналізу наявності, руху і технічного стану основних засобів на підприємстві.

Вивчивши і проаналізувавши наукові публікації щодо організації облікуу і аналізу основних засобів на даному підприємстві з вимогами П(С)БО 7 «Основні засоби», а також провівши аналіз організації обліку наявності,руху і технічного стану основних засобів можна сформувати наступні висновки і пропозиції:

- для здійснення статутної діяльності підприємству необхідні засоби праці, тобто річ або комплекс речей, за допомогою яких працівник здійснює вплив на предмети праці і до яких відносять будівлі,машини, обладнання,інструменти,тощо, тобто основні засоби підприємства;

- управління основними засобами тісно пов’язане з управлінням, інвестуванням, яке відіграє в менеджменті важливу роль.Успішне розв’язання задач управління основними засобами та обґрунтування інвестиційної політики щодо них потребує ефективного обліку та різностороннього використання інформації, що надається.

До таких проблем належать різні підходи до визначення сутності основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, відсутності сталої визначеності складу основних засобів та інші. Поряд з розкриттям сутності та методики обліку основних засобів особливої актуальності набувають дослідження проблеми нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому системи амортизації, уточнення її ролі в процесі відтворення, а також фінансового контролю ефективності використання основних засобів у виробничому процесі.

Отже, здійснено теоретичне обґрунтування та вирішення актуального науково-практичного завдання з побудови й належного функціонування обліку основних засобів, що передбачає органічне поєднання методичних та організаційних принципів його проведення. Необхідність формування цілісного, науково-обгрунтованого підходу до обліку, аналізу основних засобів та процесу їх відтворення, що враховує сучасні особливості формування облікової політики в аспекті основного капіталу, визначила доцільність створення методичних рекомендацій щодо удосконалення обліку та аналізу основних засобів.

З метою дотримання принципу відповідності витрат і доходів, а отже, більш точному визначенню фінансового результату запропоновано: витрати на відновлення основних засобів, розмір яких не є суттєвим для підприємства, відображати в періоді їх виникнення; витрати, що перевищують критерій суттєвості, рівномірно розподіляти між суміжними звітними періодами. Періодом розподілу витрат на проведення відбудовних робіт, що носять плановий характер, варто вважати очікуваний міжремонтний період. Собівартість позапланових робіт необхідно розподіляти протягом терміну корисного використання що залишився.

Амортизація по основних засобах починає нараховуватися в бухгалтерському обліку з наступного місяця після введення їх в експлуатацію. В П(С)БО 7 такої чіткості немає, у п.29 стандарту зазначено, що «нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому обєкт став придатним для корисного використання». Однак придатним для корисного використання може бути й обладнання, яке не потребує монтажу і зберігається на складі, а також інші види капітальних інвестицій. Таке визначення може спричинити формування неправильної думки стосовно того, що по капітальних інвестиціях теж можна нарахувати амортизацію. У звязку із зазначеним, передостанній абзац п.29 П(С)БО 7 треба викласти в такій редакції: «Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому обєкт основних засобів було введено в експлуатацію».

Головною проблемою фінансового стану підприємства є відсутність гнучкого фінансового планування та аналізу, несвоєчасне виявлення фінансової нестабільності. Тому важливо своєчасно виявити та усунути вади у фінансовій діяльності, відшукати управлінські рішення щодо поліпшення фінансової діяльності та фінансового стану підприємства.

Треба сказати, що скорочення витрат - дієвий інструмент стабілізації фінансового стану підприємства, оскільки сприяє підвищенню рентабельності продажів і надходженню коштів. У рамках цього потрібно використовувати контроль за виконанням встановлених нормативів та контроль всіх видів альтернативних витрат, таких як, великі знижки працівникам підприємства, використання телефонного звязку не в цілях підприємства, та інші.

Важливим напрямом покращення фінансового стану підприємства є прогнозування. Оперування різночасними даними та інформацією про можливі зміни фінансового стану дадуть змогу керівництву активно впливати на формування показників господарської і фінансової діяльності.

Вирішення поліпшення ступеня рентабельності потребує забезпечення економії матеріальних ресурсів - збільшення виходу кінцевої продукції (надання послуг) з незмінної кількості сировини і матеріалів, яке залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників та організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрат і запасів матеріальних ресурсів. На мій погляд, підприємство потребує пошук резервів економії матеріальних ресурсів та повинно передбачити розробку виробничо-технічних й організаційно-економічних заходів.

Отже, підводячи підсумок, можна сказати, що вдосконалення обліку необоротних активів дозволить не тільки підвищити обєктивність й достовірність результатів аналізу та ефективність управлінських рішень, а буде сприяти підвищенню престижності праці, залученню працівників до продуктивної роботи та зростанню відповідального ставлення керівництва організацій до вирішення проблем управління персоналом та іншими видами ресурсів. Реалізація розроблених пропозицій дозволить посилити контрольно-аналітичні функції обліку та відповідати сучасним вимогам господарювання на підприємствах України.

Висновки

Основний капітал, що відображаються на рахунках балансу підприємства, називають позаоборотних активом. З таких позицій необоротні активи - це певна вартісна оцінка елементів основного капіталу, прийнята діючими умовами господарювання. В остаточному вигляді можна сказати, що необоротні активи - це сукупність фундаментальних майнових цінностей підприємства, багаторазово беруть участь у господарській виробничо-комерційної діяльності з метою отримання позитивного фінансового результату (прибутку).

За формою функціонування у процесі господарської діяльності підприємства необоротні активи поділяються на матеріальні, нематеріальні і фінансові. Матеріальні необоротні активи у балансі представлені основними засобами і незавершеним будівництвом. Нематеріальні активи охоплюють права на об'єкти інтелектуальної власності, патенти, ліцензії, торгові знаки, знаки обслуговування та ін. Фінансові необоротні активи представлені у балансі довгостроковими фінансовими інвестиціями, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент і обліковуються методом участі в капіталі.

Відмітною ознакою і критерієм віднесення активів до позаоборотних є термін їх корисного використання тривалістю понад 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців.

Необоротні активи відносяться до слаболіквідним активів. Це означає, що вони можуть бути без значних втрат конвертовані в грошову форму тільки після закінчення значних проміжків часу (від півроку і вище).

До особливостей необоротних активів відноситься і те, що вони погано піддаються оперативному управлінню, оскільки слабо мінливі за структурою за короткі періоди часу.

Необоротні активи - це фундаментальна основа будь-якого бізнесу. Від того, як вони сформовані на «старті» підприємства, як вони управляються потім, як змінюється їх структура і якість, наскільки ефективно вони використовуються в господарському процесі, залежать в кінцевому підсумку довгострокові успіхи або невдачі бізнесу. Отже, необоротні активи (основний капітал) вимагають постійного і грамотного управління ними, що і є найважливішим завданням фінансового менеджменту.

Необоротні активи формуються, як правило, за рахунок коштів засновників (акціонерів). Приростання основного капіталу може йти також, зокрема, і за рахунок позикових коштів. До того ж майно, вже перебуває у власності підприємства, може виступати заставою під наступні запозичення.

 

Список використаних джерел:

1. Бланк І.А. Основи фінансового менеджменту », К.: Видавництво« Ніка-Центр », 2007

2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 248 с.

3. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансово-хозяйственного субъекта. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 342 с.

4. Бирман Л. Экономика фирмы. Учебное пособие. — М.: М/н ун-т бизн. и управл., 2010-104с.

5. Бойчик Н. Економіка підприємства. Навч.посібник. — К.: Атіка,2010-298с.

6. Волков О. Экономика предприятия. Курс лекций. – М.: Инфра-М,2009-280с.

7. Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. — М.: Высш.шк.,2005-272с.

8. Голов С.Ф. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку / С. Ф. Голов. – К.: ФПБАУ, 2008. – 248 с.

9. Економіка виробничого підприємства. Навч. пос. К.: Знання,2008- 405с.

10. Жданов С. А. Методы и рыночная технология экономического управления. – М.: Дело и Сервис, 2010. – 382с.

11. Жиделева В. Экономика предприятия. Учебное пособие. М.: Инфра-М, 2009-133с.

12. Жмалев В.Г., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності.— К.: Україна, 2010.— 454 с.

13. «Про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства»: Наказ Фонду державного майна України від 29. 12. 2010р. №1954. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0109-11.

14. Захарюта О.С. Узагальнення наукових концепцій щодо визначення суті активів /О.С. Захарюта // Управління розвитком : зб. наук. праць. – 2012. – № 1(122). – С. 183-184.

15. Офіційний web-сайт Державного комітету статистики України. [Електронний ре- сурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

16. Лень В. С. Бухгалтерський облік в Украї- ни : основи та практика : навч. посіб. / В. С. Лень, В. В. Гливенко. — [3-тє вид.]. — К. : Центр учбової літератури, 2008. — 608 с.

17. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. носіб.- К.: МАУП, 2009. С 40-42.

18. Кейлер В. Экономика предприятия. Курс лекций. М.:Инфра-М, 2009-132с.

19. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. — К.: «Знання», КОО, 20007. — 378 с.

20. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2011.- 387 с.

21. Мазаракі А.А., Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О. Економіка торговельного підприємства. – К.: Хрещатик, 2010. – 364 с.

22. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ, 2009, С. 312.

23. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. Підручник. К.:КНЕУ, 2011- 456с.

24. Купалова Г.І. Теорія економічного аналізу: навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 639 с.

25. Турило А.М. Фінансовий менеджмент / А.М. Ту& рило, О.П. Гузенко. — Київ: ЦУЛ, 2008. — 356 с.

26. Статистичний щорічник України за 2011 рік: [за ред. О.Г.Осауленка]. – Київ: ТОВ «Август Трейд», 2012. – 559 с..

27. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): мо& нографія. — К.: Київ. нац. торг.&екон. ун&т, 2004. — 759 с.

28. Половцева Ф.П. Коммерческая деятельность: Учебник. – М.Инфра-М, 2010. – 248с.

29.П(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: Наказ Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 р. №73.

30. «Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банку України»: Постанова Національного банку України від 20.12.2006р. №480 із доповненнями та змінами. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0040-06.

31. Порядок бухгалтерського обліку, збереження та використання необоротних активів у Федерації профспілок України: Розпорядження голови ФПУ від 13.11. 2006 р. №180.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.licasoft.com.ua.

32. Примак Т. Економіка підприємств. Навч.пос. К.:3нання,2011- 178с.

33. Савицкая Г.П. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. — Минск: ООО «Новое знание», 2006. – 668 с.

34. Спирин В. С. Анализ экономического потенциала предприятия. – М.: Финансы и статистика, 2007. – 295 с.

35. Тян Р. Б. Планування діяльності підприємства. – К.: МАУП, 2005. – С124-126.

36. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод, посіб. / A.M. Поддєрьогін та ін. — К.: КНЕУ, 2009. — 294 с.

37. Экономический анализ хозяйственной деятельности: Учебник для экон. вузов / Под ред. А. Д. Шеремета. – М.: Экономика, 2005. – 376 с.

38. Мазуркевич І.О. Оцінка ефективності використання основних засобів на підприємстві

/ І.О. Мазуркевич // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. –№ 2. –С. 91-94.

 

 

Практична частина

ВАРІАНТ 10

Завдання 1

Дати характеристику виконання плану виробництва товарної продукції у звітному періоді в цілому по підприємству і в розрізі його основних виробничих одиниць.

Розв’язання:

Таблиця 1

Обсяг виробництва товарної продукції

  Обсяг виробництва продукції, тис. грн. Абсолютне відхилення Відносне відхилення, %  
 
За минулий період За звітний період  
За планом Фактично Від минулого року Від плану Від минулого року Від плану  
 
Товарна продукція 5,27 1,01  
 
У т. ч. -Головне підприємство 8993,2 333,2 -6,8 3,85 1,00  
-Інші виробництва та філії 2596,8 196,8 76,8 8,2 3,05  
-З них: філія №1 20,59 13,89  

 

 

Квик пл. = ТП факт / ТП план

Квик пл.= 12000/11880=1,01, або 101%, тобто план з товарної продукції виконано повністю, і навіть перевиконано на 1%.

У звітному фактичному періоді обсяг ТП зріс на 600 тис.грн порівняно з минулим роком, що на 5,27 % більше. Зростання ТП відбулось за рахунок:

1)головне підприємство – зростання ТП на 333,2 тис. грн, що є на 3,85 % перевищує показник минулого року; 2)інші виробництва та філії – зростання на 196,8 тис. грн.,що на 8,20 % більше минулого року.

З них:

філія №1, обсяг ТП якої зріс на 70 тис.грн. Порівнюючи з показником минулого періоду у відсотках цей показник зріс на 20,59 %.

У звітному фактичному році обсяг ТП зріс на 120 тис.грн порівняно з планом, що у % становить 0,9%. Зростання ТП відбулось за рахунок:

1)головне підприємство – зменшення ТП на 6,8 тис.грн, що на 1,0 % менше порівнюючи з планом;

2) інші виробництва та філії – зростання на 76,8 тис. грн, що на 3,05 % більше планового показника.

З них :

філія №1. Її обсяг зріс на 50 тис.грн. Порівнюючи з плановим показником у відсотках цей показник зріс на 13,89 %.

Загалом по періодах відбулося зростання виробництва продукції.

Завдання 2

Визначити виконання плану за сортністю і встановити вплив зміни сортності продукції на виконання програми випуску продукції.

Розв’язання:

Таблиця 2

Виробництво продукції за сортністю

Сорт Ціна за шт., грн Кількість виробів, шт. Сума, грн. Посортний коефіцієнт
За планом фактично За планом Фактично
Вищий 24,00 1260,00 1440,00 30240,00 34560,00 1,00
1-ий 21,60 288,00 216,00 6220,80 4665,60 0,90
2-ий 19,20 72,00 324,00 1382,40 6220,80 0,80
Усього х 1620,00 1980,00 37842,94 45446,40 x

 

1)Метод першосортних одиниць

Ксорт = ∑к-сть виробів*посортний коеф./ ∑к-сть виробів

Ксорт пл= (1260*1,0 + 288 *0,9 + 72*0,8 ) / 1620 = 0, 973 або 97,30%

Ксорт факт= (1440*1,0 + 216*0,9 + 324* 0,8) / 1980 = 0, 956 або 95,60%

Ксорт факт сортпл (97,3-95,6)=1,7%

Отже, у фактичному періоді недовиконання плану з виготовлення продукції за певними сортами на 1,7% .

2) Метод порівняння середньозважених цін

Цсер.= заг. сума / ∑к-сть виробів

Цсер пл= 37842,94/ 1620,00 = 23,36 (грн.)

Цсер факт = 45446,40/ 1980,00 = 22,95 (грн.)

Цсер факт < Цсер пл (23,36-22,95)=0,41 (грн.)

Отже, у фактичному періоді підприємство недотримувало 70 копійок за одиницю продукції за рахунок зміни сортності випуску виробництва продукції.

Вплив зміни сортності на виконання програми випуску продукції = абсол.відхилення по середньозваж. цінах * ∑ к-сть виробів

Вплив зміни сортності на виконання програми випуску продукції =

= (23,95 - 23,36)*1980,00= -811,80 (грн.)

Отже,підприємство не забезпечило випуск продукції на суму -811,80 грн. внаслідок зміни сортності.

3)Метод порівняння фактичних показників з плановими періодом у вартісному і натуральному виразі

- вартісний вираз :

45446,40>37842,94–план виробництва продукції перевиконано на суму 7003,46 грн;

- натуральний вираз:

1980,00>1620,00– план виробництва продукції перевиконано на 360 штук.

Завдання 3

Визначити виконання плану випуску товарної продукції за асортиментом.

Охарактеризувати виконання плану за структурою продукції.

Розв’язання:

1) Коефіцієнт асортименту

Касорт = ∑зарах. до виконання / ∑обсяг продукції

Касорт = 14245,80/14600,00 = 0,9757 або 97,57%

Отже, у фактичному періоді порівняно з планом виробництво продукції за асортиментом був виконаний лише на 97,57 %.

2) Коефіцієнт виконання плану за структурою

К викон. плану за структ. = зарах. до виконання певного виду продукції / фактичний обсяг певного виду продукції при плановій структурі

КА = 1884,00 / 1939,07= 0,9716 або 97,16%

КБ = 2520,00 /2545,03= 0,9902 або 99,02%

КВ = 480,00 /484,77 = 0,9902 або 99,02%

КГ = 1080,00 / 1090,73= 0,9902 або 99,02%

КЖ = 418,80 /605,96= 0,6911 або 69,11%

КЗ = 823,20/848,34= 0,9701 або 97,01%

Кін.продукція =7098,52/7116,8= 0,9974 або 99,74%.

Отже, аналізуючи коефіцієнт виконання плану за структурою доцільно зауважити, що фактичний обсяг при плановій за структурі для продукції виду А становить 97,16%, для продукції Б – 99,02% , для продукції В – 99,02%. Коефіцієнт виконання плану за структурою для продукції виду Г становить 99,02%, для продукції Ж – 69,11%, З –97,01%, а для іншої продукції – 99,74. Недовиконання плану за структурою для продукції А складає 2,84%, для Б, В, Г та іншої продукції становить 0,26%, а для продукції Ж і З відповідно на 30,89% та 2,99%. Отже,фактичний обсяг при плановій структурі найбільше змінився для продукції Ж,обсяг якої при плановій структурі у порівнянні з фактичною структурою виконано лише на 69,11% зі 100%.

Коефіцієнт номеклатурності :

Кн1 =9/12=0,75 або 75%

Кн2 =8/11=0,727 або 72,7%

У звітному періоді порівняно з минулим періодом план по асортименту продукції виконано на 75%, а у звітному періоді порівняно з планом, план по асортименту продукції виконано на 72,7% . Тобто можна стверджувавти, що план по асортименту продукції не виконано.

Коефіцієнт оновлення продукції:

Ко план =(480+600)/14480=0,074 або 7,4%

Ко факт =(480+418,8)/14600=0,0616 або 6,16%

Отже, план по оновленню продукції не виконано за фактом на 1,2%. План з оновлення продукції не виконано як в звітному ,так і в порівнянні з минулим періодом.

 

 


Таблиця 3

Виробництво продукції за асортиментом

(тис. грн)

 

 

Вид продукції За минулий період За звітний період Зарах. до виконання Відносний приріст Питома вага ,% Зарах. до викон. за структурою Факт. обсяг при план. структурі
За планом Фактично Від мин. пер. Від плану Від мин. пер. Від плану Мин. пер. План. Факт. Від плану
А 1920,00 1920,00 1884,00 1884,00 1884,00 -1,88 -1,88 16,55 15,89 15,44 15,44 1939,07
Б 2880,00 2520,00 2580,00 2580,00 2520,00 -10,42 2,38 24,83 20,86 21,15 20,86 2545,03
В* - 480,00 480,00 - 480,00 - - 0,00 3,97 3,93 3,93 484,77
Г 1080,00 1080,00 1297,20 1080,00 1080,00 20,11 20,11 9,31 8,94 10,63 8,94 1090,73
Д 720,00 - - - - - - 6,21 0,00 0,00 - -
Ж* - 600,00 418,80 0,00 418,80 0,00 0,00 0,00 4,97 3,43 3,43 605,96
600,00 840,00 823,20 600,00 823,00 37,20 -2,00 5,17 6,95 6,75 5,17 848,34
Інша продукція (6 видів)** 6800,00 7040,00 7116,80 6800,00 7040,00 4,66 1,11 37,93 38,41 38,66 37,93 7098,52
Усього 14000,00 14480,00 14600,00 12944,00 14245,80 - - 100,00 100,00 100,00 95,71 14600,00

Завдання 4

Визначити величину виробничого браку і втрат від браку та вплив виробничого браку на виконання програми випуску продукції.

Розв’язання:

Таблиця 4

Виробництво браку і втрати від браку

Показник За минулий період За звітний період Абсолютне відхилення
1.С/б забракованих виробів і деталей 33,6 -2,4
2.Витрати на виправлення браку 14,4 -3,6
3.Вартість браку за ціною використання 3,6 4,8 1,2
4.Виробнича собівартість ТП
5.Відпрацьовано людино-годин, тис у т. ч. -261
а) по повністю забракованій продукції 29,4 25,68 -3,72
б) по виправленню браку 9,72 8,52 -1,2

 

 

1)Виробничий брак = С/б забракованих виробів і деталей + витрати на виправлення браку

Виробничий брак мин. = 36,0+18,0 =54 (тис.грн.)

Виробничий брак зв. = 33,6+ 14,4 = 48 (тис.грн.)

Отже, можна побачити,що у звітному періоді сума виробничого браку становить 48,0 тис. грн, що на 60 тис. грн. менше за показники минулого року. Це є позитивним явищем у виробництві, оскільки за рахунок зменшення суми виробничого браку було зменшено витрати та збільшено обсяг виробництва,що може принести додаткові прибутки для підприємства.

2)Втрати від браку = Виробничий брак – вартість браку за ціною використання

Втрати від браку мин. = 54 – 3,6 = 50,4 (тис.грн)

Втрати від браку зв. = 48 – 4,8 = 43,2 (тис.грн)

Отже, втрати від браку в минулому періоді перевищують втрати від браку у звітному на суму 7,2 тис. грн,тобто в звітному періоді було понесено менші витрати,що пов’язані з браком. Це свідчить про ефективніше використання ресурсів у звітному періоді,ніж у минулому.

3)Вплив виробничого браку на виконання програми випуску продукції

- К-сть відпрацьованих люд-годин на виробництво якісної продукції = ∑відпрацьовані люд-год – відпрацьовані люд-год по повністю забракованій продукції – відпрацьовані люд-год по виправленню браку

К-сть відпрацьованих люд-годин на в-цтво якісної продукції мин. = 2258- 29,40 - 9,72 = 2218,88 (люд/год)

К-сть відпрацьованих люд-годин на в-цтво якісної продукції зв. = 1997- 25,68 - 8,52 = 1962,80 (люд/год)

Продуктивність праці по в-цтву якісної продукції = (Виробнича с/б- с/б забракованих виробів і деталей) /к-сть відпрацьованих люд-годин на виробництво якісної продукції

Продуктивність праці по в-цтву якісної продукції мин. = (8436,00 – 36,00) / 2218,88 = 3,79 (люд/год)

Продуктивність праці по в-цтву якісної продукції зв. = (8574,00 -33,6) / 1962,80 = 4,35 (люд/год)

Втрати підприємства від в-цтва браку = Продуктивність праці якісної продукції * (відпрацьовані люд-год по повністю забракованій продукції + відпрацьовані люд-год по виправленню браку)

Втрати п-ства від в-цтва браку мин. = 3,79* (29,4 + 9,72) = 148,26(тис. грн.)

Втрати п-ства від в-цтва браку зв. = 4,35 * (25,68 + 8,52) = 148,77 (тис.грн)

Отже, втрати підприємства від виробництва браку в звітному періоді становлять 148,26 тис.грн., втрати від виробництва браку в минулому – 148,77 тис.грн. різниця між якими становить лише 1 тис. грн. Незначне відхилення між ними відбулось внаслідок зростання продуктивності праці в звітному періоді та зменшення кількості відпрацьованих людино-годин по повністю забракованій продукції та по виправленню браку у порівнянні з минулим періодом.

Завдання 5

Визначити ритмічність випуску товарної продукції протягом січня по декадам. Розрахувати коефіцієнт ритмічності та його вплив на виконання випуску продукції.

Розв’язання:

Таблиця 5

Випуск товарної продукції у січні звітного року

тис. грн.

Показники За планом Фактично виконано за місяць
всього У т. ч. по декадам
І ІІ Ш
Товарна продукція, тис. грн. 305,68 240,72 183,6
Кількість робочих днів

Для розрахунку коефіцієнта ритмічності нам необхідно розрахувати плановий випуск товарної продукції у кожній декаді. Розрахуємо плановий випуск товарної продукції за 1 день:

ТП (пл.1дн.) =

ТП = = 31,00 (тис. грн.)

Розрахуємо плановий випуск ТП у кожній декаді:

ТП (I) = 31 * 4 = 124 (тис. грн.);

ТП (II) = 31 * 8 = 248 (тис. грн.);

ТП (III) = 31 * 7 = 217 (тис. грн.).

Фактичний випуск товарної продукції за 1 день:

ТП (факт.1дн.) =

ТП = = 38,42 тис. грн.

Фактичний випуск ТП у кожній декаді:

ТП (I) = 34,42 * 4 = 153,68 (тис. грн.);

ТП (II) = 38,42 * 8 = 307,36 (тис. грн.);

ТП (III) =38,42* 7 = 268,94 (тис. грн.)

 

Таблиця 6

Випуск товарної продукції у звітному періоді

 

Декади ТП, за планом ТП, фактично Зараховується по графіку
I II III 153,68 307,36 268,94
Всього 589,00 730,00 589,00

 

Критм = * 100%

Критм = * 100 % = 100%

Отже, підприємство працювало абсолютно ритмічно протягом січня місяця, це підтверджує те, що Критм = 100 %. Ритмічність є фактором, який обумовлює рівномірність випуску продукції, що є однією з причин ефективної діяльності підприємства.

 

Завдання 6

Проаналізувати забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, вивчити структуру персоналу основної діяльності та співвідношення основних та допоміжних робітників. Розрахувати вплив зміни чисельності робітників та продуктивності їхньої праці на обсяг випуску продукції.

Розв’язання:

 

 

Таблиця 7

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами

Категорії персоналу Факт. за минул. період За звітний період Абсолютне відхилення Відносне відхилення  
За планом Фактично Від минулого року Від плану Від мин. року Від плану  
Усього персоналу, осіб У тому числі: 1788,00 1777,00 1715,00 -73,00 -62,00 -4,08 3,48  
1) Працівники осн. ді-сті 1770,00 1758,00 1698,00 -72,00 -60,00 -4,06 -3,41  
Із них: 1302,00 1290,00 1240,00 -62,00 -50,00 -4,76 -3,87  
-робітники  
у т. ч.: 1050,00 1038,00 1168,00 -12,00 0,00 -1,14 0,00  
а) основні  
б) допоміжні 252,00 252,00 202,00 -50,00 -50,00 -19,84 -19,84  
 
-службовці 468,00 468,00 458,00 -10,00 -10,00 -2,14 -2,14  
у т. ч. : 18,00 18,00 12,00 -6,00 -6,00 -33,33 -33,33  
а) керівники  
б) спеціалісти 450,00 450,00 446,00 -4,00 -4,00 -0,89 -0,89  
 
2) Непромисловий персонал 18,00 19,00 17,00 -1,00 -2,00 -5,56 -10,53  
3) ТП, тис. грн 11400,00 11880,00 12000,00 600,00 120,00 5,26 1,01  
4) Продуктивність праці робітників, тис. грн 8,75 9,21 9,67 0,92 0,46 10,51 4,99  

 

 


 

Отже, аналіз абсолютних відхилень по чисельності працівників показав, що їхня фактична кількість зменшилась у порівнянні з минулим періодом та планом звітного періоду (-73 та -62 відповідно), проте при цьому обсяг ТП зріс (+600 тис грн. в порівнянні з минулим періодом та +120 тис.грн в порівнянні з планом). На це зростання вплинув фактор – продуктивність праці, який зріс у фактичному періоді на 9,2% та 4,6% або 0,92 та 0,4 порівняно з минулим та плановим періодом відповідно.

Розрахуємо вплив зміни чисельності робітників та їхньої продуктивності праці на обсяг ТП. Використаємо метод ланцюгових підстановок.

ТП = Ч * Пр.пр.,

де: Ч – чисельність робітників;

Пр.пр – продуктивність праці робітників.

ТП(пл) = 1290* 8,75= 11287,5 (тис. грн.);

ТП(пр.пр) = 1290* 9,67 = 12474,3 (тис. грн.);

ТП (ч) = 1240 * 9,67= 11990,8 (тис. грн.);

Δ ТП (пр.пр) =12474,3-11287,5 = 1186,8 (тис. грн.);

Отже, за рахунок зростання продуктивності праці обсяг ТП збільшився на 1186,8 тис. грн.

ТП (ч) = 11990,8-12474,3= -483,5 (тис. грн.)

Отже, за рахунок зменшення чисельності робітників обсяг ТП зменшився на 483,5 тис. грн.

Δ ТП = 1186,8-483,5 703,3 (тис. грн.)

Висновок: сумарний вплив зміни чисельності робітників та їхньої продуктивності праці призвели до збільшення обсягу ТП на 703,3 тис. грн.

 

Завдання 7

Визначити середній тарифний розряд та дати оцінку змінам у кваліфікаційному складі за звітний період.

Розв’язання:

Таблиця 8

Кваліфікаційний склад робітників підприємства

Розряд робітників Коефіцієнт за тарифом Кількість робітників, осіб Абсолютне відхилення Відносне відхилення
За планом Фактично
1,00 90,00 90,00 0,00 0,00
1,40 276,00 284,00 8,00 2,90
1,52 180,00 192,00 12,00 6,67
2,60 504,00 504,00 0,00 0,00
2,73 150,00 102,00 -48,00 -32,00
2,90 90,00 68,00 -22,00 -24,44
Усього X 1290,00 1240,00 X X

 

Середній тариф.коефіцієнт = ∑(коеф. За тарифом * к-сть робітників)/ ∑ к-сть робітників

Середній тариф.коефіцієнт пл. = (1,0*90,00 + 1,40*276,00 + 1,52*180,00 + 2,60*504,00 + 2,73*150,00 + 2,90*90,00) / 1290,00 = 2,116;

Середній тариф.коефіцієнт факт.= (1,0*90,00 + 1,40*284,00 + 1,52*192,00 + 2,60*504,00 + 2,73*102,00 + 2,90*68,00) / 1240,00 = 2,068.

Отже, порівнюючи середній тарифний коефіцієнт, можна відмітити, що у фактичному періоді порівняно з плановим він знизився на 0,05. Це свідчить про відсутність покращення якості персоналу на підприємстві.

 

Завдання 8

Дати оцінку руху робочої сили на підприємстві.

Розв’язання

Таблиця 9

Рух робочої сили на підприємстві у звітному періоді







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.215.62.41 (0.043 с.)