Аналіз наявності, складу, структури, динаміки руху ОЗ

На початковому етапі аналізу вивчаються склад і структура основних засобів. Вони залежать від характеру і особливостей виробництва, типу його організації (серійне, масове, індивідуальне), технології, рівня спеціалізації і кооперування як виробництва в цілому так і його підрозділів.

У ході аналізу необхідно виявити, як змінилася структура основних засобів в результаті введення в дію нових потужностей, модернізації старих фондів, вдосконалення технологічних процесів і пов'язаного з ним більш раціонального розміщення обладнання на виробничих площах [10].

При аналізі структури основних засобів загальноприйнято визначати питому вага вартості їх активної частини, від якої залежить зростання потужностей підприємства і фондовіддача. Слід зазначити, що у великих виробництвах питома вага активної частини основних засобів набагато вище, ніж у дрібних.

Моральний і фізичний знос основних засобів та доведення їх технічного стану відповідно до останніх досягнень науки і техніки протікають в процесі їх неперервного оновлення – руху основних засобів. Оновлення основних засобів здійснюється у формі їх заміни більш досконалими і ефективними, реконструкції і модернізації окремих груп і видів.

Рух основних засобів – це, по суті, з одного боку, введення нових, сучасних технічних засобів у будь-якій із перерахованих форм, а, з іншого боку, виведення застарілих засобів праці в результаті їх фізичного і морального зносу[23].

Аналіз руху основних засобів проводиться на основі наступних показників: коефіцієнтів надходження (введення) основних засобів, оновлення, вибуття, ліквідації, розширення. Для характеристики технічного стану основних засобів розраховуються коефіцієнти придатності, зносу, заміни.

 

Відповідно для оцінки руху основних засобів застосовуються коефіцієнт оновлення і коефіцієнт вибуття, які характеризують інтенсивність введення і вибуття окремих видів і груп основних засобів та їх сукупність.

Для оцінки тенденції зміни обсягу і руху основних фондів та їх відт-ворення використовуються їх баланси.

Так, баланс основних фондів за повною первісною вартістю має вигляд:

ОЗп + ОЗв = ОЗвив + ОЗк,

де ОЗп, ОЗк – вартість основних засобів відповідно на початок ікінець звітного періоду;

ОЗв – вартість придбаних основних фондів за звітний період;

ОЗвив – вартість виведених з експлуатації основних фондів за звітний

період.

показник	Методика розрахунку
1. Коефіцієнт надходження (введення) основних засобів (КВВ)	Вартість нововведених основних засобів/Вартість основних засобів на кінець періоду
2. Коефіцієнт оновлення основних засобів (Кобн)	Вартість нових основних засобів/ Вартість основних засобів на кінець періоду
3. Коефіцієнт вибуття основних засобів (Квиб)	Вартість вибулих основних засобів/Вартість основних засобів на початок періоду
4. Коефіцієнт приросту (зниження) (Кпр)	Сума приросту (зниження) основних засобів/Вартість основних засобів на початок періоду
5. Коефіцієнт зносу (Кі)	Сума нарахованого зноса/Первісна вартість основних засобів
6. Коефіцієнт придатності (Кг)	Залишкова вартість основних засобів/Первісна вартість ОЗ

 

Рисунок 1.5. Розрахунок показників руху основних засобів

Варто ще раз підкреслити ту обставину, що незадовільне оновлення основних засобів, особливо у звітному періоді, відбувається в умовах, коли понад третини засобів праці зношені, про що зазначалось при оцінці технічного стану основних засобів. Таке становище у недалекому майбутньому може поставити перед керівництвом складні проблеми щодо функціонування та реального виживання підприємства в умовах жорсткої конкуренції.

Тому слід акцентувати увагу керівних органів підприємства на необхідності інтенсивного оновлення основних засобів, особливо активної частини.

Результати аналізу технічного стану і руху основних засобів служать інформаційною базою для перевірки виконання плану впровадження нової техніки, модернізації наявних технічних засобів, введення в дію нових об’єктів та виконання графіка ремонту основних засобів.

Джерелом вихідної інформації для розрахунку показників руху основних засобів є бухгалтерська звітність (форма № 5 "Додаток до бухгалтерського балансу"). Для розрахунку коефіцієнтів оновлення та ліквідації основних засобів необхідні дані первинного аналітичного обліку про надходження нового і ліквідації зношеного обладнання[25].

При проведенні аналізу забезпеченості підприємства основними фондами та їх технічного стану необхідно також охарактеризувати рівень фондоозброєності праці та її динаміку.

Показник фондоозброєності праці визначається відношенням середньорічної вартості основних фондів до середньооблікової чисельності робітників. Зіставляючи рівень цього показника з планом або рівнем минулих років, можна простежити тенденцію його розвитку. Рівень фондоозброєності праці зростає в основному за рахунок введення в експлуатацію нових виробничих потужностей, тобто збільшення середньорічної вартості основних засобів. Але важливим фактором його зростання може бути і скорочення чисельності робочих в найбільш заповненою зміні за рахунок впровадження багатоверстатного обслуговування, освоєння суміжних професій, широкої механізації і автоматизації виробництва[32].

Рівень технічної озброєності праці визначається відношенням вартості виробничого обладнання до середньоспискової кількості робітників в денну зміну. Темпи його зростання зіставляються з темпами зростання продуктивності праці. Бажано, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання технічної озброєності праці. В іншому випадку відбувається зниження фондовіддачі.

Мета оновлення основних засобів - підвищення якості продукції, зниження витрат з утримання та експлуатації обладнання, зниження простоїв обладнання, зростання продуктивності праці.

Таким чином, показники руху та використання основних засобів розрізняють як за стадіями розвитку систем, так і з технічних етапів. На стадії розвитку максимального значення досягають коефіцієнти введення, придатності, змінності роботи устаткування. На стадії зрілості починають рости коефіцієнти оновлення, зносу, вибуття, заміни, ліквідації.