Економічна сутність та класифікація необоротних активів підприємства

Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство має певне майно, що належить йому на правах власності. Всі види такого майна в сукупності є активами підприємства.

В залежності від характеру участі в господарському процесі та швидкості обігу всі активи підприємства поділяються на оборотні та необоротні.

Необоротні активи багатократно беруть участь в процесі діяльності підприємства.

До оборотних належать грошові кошти, не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання впродовж операційного циклу чи дванадцяти місяців з дати балансу.

Усі інші активи вважаються необоротними. Отже, необоротними є активи, що тривалий час утримуються підприємством з певною метою.

Необоротні активи характеризують сукупність майнових цінностей підприємства, багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності та переносять на продукцію використану вартість частинами.

В склад необоротних активів підприємства входять такі їх види:

- Основні засоби;

- Нематеріальні активи;

- Незавершені капітальні вкладення;

- Обладнання, призначене до монтажу;

- Довгострокові фінансові вкладення;

- Інші види позаоборотних активів.

Необоротні активи характеризуються такими позитивними особливостями: [9]

а) вони практично не схильні до втрат від інфляції, а, отже, краще захищені від неї;

б) їм властивий менший комерційний ризик втрат у процесі операційної діяльності підприємства; вони практично захищені від недобросовісних дій партнерів по операційним комерційних справах;

в) ці активи здатні генерувати стабільний прибуток, забезпечуючи випуск різноманітних видів продукції відповідно до кон'юнктури товарного ринку;

г) вони сприяють запобіганню (або істотного зниження) втрат запасів товарно-матеріальних цінностей підприємства в процесі їх зберігання;

д) їм притаманні великі резерви істотного розширення обсягу операційної діяльності в період підйому кон'юнктури товарного ринку.

Разом з тим, необоротні активи в процесі операційного використання мають ряд недоліків: [16]

а) вони схильні до морального зносу (особливо активна частина виробничих основних засобів і нематеріальні операційні активи), у зв'язку з чим, навіть будучи тимчасово виведеними з експлуатації, ці види активів втрачають свою вартість;

б) ці активи важко піддаються оперативному управлінню, тому що слабко мінливі в структурі в короткому періоді; в результаті цього будь-який тимчасовий спад кон'юнктури товарного ринку призводить до зниження рівня корисного їх використання, якщо підприємство не переходить на випуск інших видів продукції;

в) в переважній частині вони відносяться до групи слаболіквідних активів і не можуть служити засобом забезпечення потоку платежів, що обслуговує операційну діяльність підприємства.

Різноманітність видів та елементів позаоборотних активів підприємства визначає необхідність їх попередньої класифікації з метою забезпечення цілеспрямованого управління ними. З позицій фінансового менеджменту ця класифікація будується за такими основними ознаками:

1. За функціональним видами: основні засоби; нематеріальні активи; незавершені капітальні вкладення; обладнання, призначене до монтажу; довгострокові фінансові вкладення, інші види позаоборотних активів.

2. За характером обслуговування окремих видів діяльності підприємства: необоротні активи, що обслуговують операційну діяльність (операційні необоротні активи); необоротні активи, що обслуговують інвестиційну діяльність (інвестиційні необоротні активи); необоротні активи, що задовольняють соціальні потреби персоналу (невиробничі необоротні активи).

3. За характером володіння: власні необоротні активи; орендовані необоротні активи.

4. За формами заставного забезпечення кредиту і особливостям страхування: рухомі необоротні активи; нерухомі необоротні активи.

Відповідно до цієї класифікації диференціюються форми і методи фінансового управління позаоборотних активів підприємства в процесі здійснення різних фінансових операцій.

Джерело	Визначення терміну	Примітка автора
П(С)БО № 1 «Загальні вимого до фінансової звітності» [4]	Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними. Оборотні активи – гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу	На думку автора, таке визначення не конкретизує склад необоротних активів, а лише зводитися до ідентифікації необоротних активів за строком їх експлуатації
Правління Національ- ного банку України [5]	Необоротні активи - основні засоби (необоротні матеріальні активи) та нематеріальні активи	Визначення необоротних активів зводиться до поділу необоротних активів на матеріальні та нематеріальні необоротні активи, тому не може бути використано для підприємств інших галузей, зокрема сільського господарства
Федерація Професійних спілок України [6]	Необоротні активи - це матеріальні та нематеріальні ресурси, які є на балансі ФПУ та надані у розпорядження структурним підрозділам для їх експлуатації і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року	Визначення розкриває економічну сутність необоротних активів через їх класифікацію та строк корисного використання
Міністерство економіки України [7]	Необоротні активи - всі активи, що не є оборотними	Дублює визначення необоротних активів у П(С)БО №1 «Загальні вимого до фінансової звітності»
Фонд державного майна України [8]	Необоротні активи - матеріальні та нематеріальні ресурси, які закріплюються за підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління і забезпечують провадження його основної діяльності та строк корисної експлуатації яких становить більше одного року або операційного циклу, якщо він більший ніж рік	Дане визначення найповніше розкриває суть необоротних активів, порівняно із попередніми, оскільки окрім вищезгаданих характеристик вказує на необхідність права володіння чи користування необоротними активами суб’єктів господарської діяльності

 

Рисунок 1.1. Економічна сутність необоротних активів

Отже, дослідження економічної сутності терміну необоротні активи свідчить, що однозначного тлумачення їх змісту в літературних та нормативно-правових джерелах немає.

Виходячи з цього, необхідним є узгодження нормативних актів України і введення єдиного загальноприйнятого терміну необоротні активи, яке б достатньою мірою розкривало його зміст.