Оцінка необоротних активів як основа розкриття інформації у фінансовій звітності

Важливим елементом обліку необоротних активів виступає їх оцінка. Оцінка є одним з трьох елементів визнання об'єктів в обліку після їх визначення та класифікації. І дійсно, її види можуть бути обумовлені різними цілями, що стоять перед конкретними користувачами інформації. Оцінка основних засобів це специфічна форма ціни, яка використовується для правильного визначення їх загальної вартості, складу та структури, величини амортизаційних відрахувань, собівартості продукції, а також прибутку та рентабельності роботи підприємства. Дуже важливо вірно оцінити майно підприємств при зміні форм власності, акціонуванні та передачі в оренду.

Як було відзначено у п.п.1.1. курсової роботи, необоротні активи як об'єкт обліку, можливо визнати тільки, якщо існує імовірність одержати в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і оцінка може бути вірогідно визначена. Правильність оцінки необоротних активів відіграє важливу роль, оскільки таку інформацію розкривають у фінансовій звітності та використовують у процесі прийняття ефективних управлінських рішень. Крім того, вона впливає на величину капіталу господарюючого суб’єкту та є визначальним чинником під час розрахунку коефіцієнтів, що характеризують його фінансовий стан[8].

Отож одним з головних критеріїв визнання активом є можливість достовірної оцінки об'єкту, тобто визначення його вартості. При чому важливе значення для прийняття ефективних управлінських рішень має можливість оцінки вартості необоротних активів на поточний момент з метою зіставлення первісної вартості або справедливої вартості об'єкту з вартістю об'єкту, яка відображена в обліку. Це дає можливість коректувати вартість об'єктів на індекс інфляції. При цьому способи або джерела надходження основних засобів можуть бути різними, а саме:

- придбання нових об'єктів або таких, що були в експлуатації за грошові кошти за угодою у постачальників;

- самостійне виготовлення необоротних активів або виготовлення їх сторонньою організацією за договором;

- безоплатне отримання активів від юридичної або фізичної особи;

- отримання необоротних активів у вигляді внеску до статутного капіталу господарюючого суб’єкту в обмін на корпоративні права;

- отримання об'єктів необоротних активів у результаті бартерної операції в обмін на інші об'єкти активів або на продукцію, товари, роботи, послуги.

 

Шляхи надходження	Визначення первісної вартості
Придбання	Загальна сума витрат, які включають: - суми, сплачені постачальникам, а також підрядникам, - за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); - реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт необоротних активів; - суми ввізного мита; - суми непрямих податків, якщо вони не відшкодовуються підприємству; - витрати зі страхування ризиків доставки необоротних активів; - витрати на установку, монтаж, налагодження необоротних активів; - інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням необоротного активу до стану, в якому вони придатні для використання
Безоплатне отримання	Справедлива вартість необоротного активу на дату отримання
Внесення до статутного капіталу	Погоджена засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість необоротного активу

 

Рисунок 1.2. Формування первісної вартості необоротних активів

Проаналізувавши склад витрат, що включаються до первісної вартості необоротних активів, не зовсім зрозумілим є момент, чи включаються до первісної вартості витрати на транспортування або доставку необоротних активів. Таким чином, первісна вартість основних засобів та інших необоротних матеріальних активів визначається в момент їх придбання або створення (виготовлення) та залежить від способу розрахунків за них за однією з двох оцінок - сумою сплачених грошових коштів або справедливою вартістю переданих об'єктів [22].

Порядок відображення операцій по надходженню основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку залежить від способу надходження об'єкту на підприємство. Яким би чином не надійшов об’єкт необоротних активів на базове підприємство, цей процес повинен бути документально оформлений відповідними документами. Документація є обов’язковою умовою відображення кожної господарської операції з необоротними активами та є джерелом всієї інформації бухгалтерського обліку. Документ - це одночасно і письмове розпорядження на здійснення господарської операції, і доказ витрачання чи надходження цінностей на підприємство тобто підстава для відображення її на рахунках обліку.

Фінансова звітність є одним із основних інформаційних джерел, що використовується для прийняття управлінськихрішень. У залежності від того, за якою вартістю необоротні активи будуть відображені,буде залежати рівень корисності інформації, представленої в ній її користувачам (фінансовим директорам, управляючим активами і багатьом іншим суб’єктам економічних відносин). Рівень корисності цнформації, що надана у фінансовій звітності, у свою чергу, має значний вплив на правильність економічних рішень, що приймаються, а отже, і на ефективність функціонування господарюючого субєкту[11]. Управління та оцінка тісно пов’язані між собою, причому управління відіграє визначальну роль, а оцінка - досить підпорядковану. У залежності від того, за яким методом оцінки розраховані вартості активів, залежать рішення, що приймаються по відношенню до них. Таким чином, оцінку активів доцільно проводити, підкоряючи її конкретним управлінським цілям

Таким чином, у процесі дослідження ми дійшли висновку, що оцінка - процес грошового вимірювання об'єктів обліку, у тому числі необоротних. Її застосовують як під час визнання необоротних активів (після визначення та класифікації); після визнання; при припиненні визнання. На кожному зазначеному етапі згідно з метою застосовують певні види та методи оцінки, що формує вартісні показники оцінки статей необоротних активів у балансі підприємства.

Важливими напрямками розвитку українського законодавства є вирішення питань застосування окремого методу переоцінки будівель, розробка рекомендацій щодо регулярності переоцінки необоротних активів в обліку та порядку оцінки необоротних активів за сумою очікуваного відшкодування.