Методика проведення факторного аналізу необоротних активів підпрємства

На сучасному рівні розвитку ринкових відносин метою будь-якого підприємства є необхідність забезпечення економічного зростання. Підприємства можуть цього досягти через пошук та виконання тих заходів, які спрямовані на підвищення ефективності процесу управління фінансовим станом підприємства. Одним із таких заходів залишається удосконалення системи аналізу та оцінки ефективності організаційної структури.

З метою оцінки фінансового стану діяльності підприємства використовується факторний аналіз. Актуальність факторного аналізу визначається необхідністю вчасно реагувати на зміни, що відбуваються у процесі функціонування підприємства в умовах нестабільного ринкового середовища

Факторний аналіз – це методика комплексного системного вивчення і оцінки впливу факторів на величину результативних показників [36]. Роль факторного аналізу в управлінні економічними системами полягає в тому, що він дає можливість формувати та змінювати параметри досліджуваного об’єкта шляхом відповідного підбору та коригуванням чинників, які їх обумовили. Побудова факторної моделі є осново. Факторного аналізу. Фактори повинні знаходитися в причинно-наслідкових зв’язках із досліджуваним показником. За такої умови побудованій факторній системі можна дати економічну інтерпретацію, що сприяє проведенню аналізу та оцінки впливу кожного фактору на формування фінансових результатів підприємства.

Практична реалізація проведення факторного аналізу передбачає, в першу чергу, визначення типу факторної моделі. В практиці виділяють детермінований та стохастичний типи, однак для оцінки фінансового стану підприємства, як правило, використовують детермінований, оскільки для нього є характерним функціональний зв’язок факторів з досліджуваним (результативним) показником, а для стохастичного притаманний неповний, ймовірний (кореляційний). Якщо при функціональному зв’язку із зміною аргументу завжди відбувається зміна функції, то при кореляційному зв’язку зміна аргументу може дати декілька значень приросту функції в залежності від сполучення інших факторів, які визначають даний показник.

Основними завданнями факторного аналізу є:

1. Визначення мети аналізу та відбір факторів, що обумовлюють досліджувані результативні показники.

2. Класифікація і систематизація факторів з метою забезпечення групування їх за ступенем впливу на результати господарської діяльності.

3. Визначення форми залежності між факторними і результативними показниками.

4. Побудова моделі, яка б описувала означену залежність.

5. Перевірка моделі на адекватність і при необхідності уточнення.

6. Розрахунок впливу факторів і оцінка ролі кожного із них у зміні величини результативного показника

7. Практичне використання моделі для управління економічними процесами на підприємстві [31].

Для проведення факторного аналізу оцінки фінансового стану необхідно побудувати багатофакторну залежність із наступним аналізом впливу кожного окремого фактора на кінцевий результат. Такими факторами можуть бути коефіцієнти фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності, платоспроможності тощо, які включаються в комплексну оцінку ефективності діяльності підприємства, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку, і мають конкретне економічне значення. При цьому, оцінити ефективність діяльності підприємства дозволить не тільки система показників, але й один комплексний показник, який характеризує його фінансовий стан. На нашу думку, таким показником може стати рентабельність власного капіталу, оскільки цей коефіцієнт поєднує два фундаментальні показники діяльності підприємства: величину власного капіталу та прибуток, який є основною метою його створення.

Розглянемо існуючі мультиплікативні моделі проведення факторного аналізу рентабельності власного капіталу. Зазвичай, рентабельність власного капіталу розраховується за формулою:

Рентабельність власного капіталу = Чистий прибуток підприємства × 100 / Власний капітал підприємства

Застосовуючи такий спосіб побудови економіко-математичної моделі як розширення факторної системи, пропонується ввести в модель такі додаткові параметри (чинники), як чистий дохід від реалізації (Ч_д) та середньорічна вартість активів (А). Це дасть можливість ввести в модель абсолютно новий набір індикаторів ефективності діяльності як рентабельність реалізації за чистим прибутком (R_реал)_., оборотність активів (К_{об.акт .}) та коефіцієнт фінансової залежності (К_{фін.зал}). Таким чином, ми отримуємо трьохфакторну модель оцінки впливу факторів на рентабельність капіталу [ 32].

Тобто, оцінюючи зміни рентабельності продукції, ресурсовіддачі (оборотності активів) і структури капіталу, пропонується досліджувати вплив ефективності діяльності підприємства в розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності на рівень результативного показника.

Різними науковцями вводяться інші чинники в модель, що зумовлює модифікацію вихідної моделі. Так, на думку Є.В.Афанасьєва [33], розрахунок рентабельності власного капіталу доцільно доповнити такими показниками як оборотні активи, кредиторська заборгованість та дохід (виручка) від реалізації продукції, тоді як Шеремет А.Д. [34] доводить про необхідність доповнення моделі показниками поточних активів та пасивів. Як бачимо, таке різноманіття показників оцінки фінансового стану дозволяє не тільки визначити рівень окремих параметрів, але і сприяє пошуку шляхів підвищення рентабельності підприємства.

Отже, факторний аналіз у процесі оцінки фінансового стану підприємства покликаний встановити причинно-наслідкові зв'язки між основними індикативними показниками, що формують передумови для стабільної роботи підприємства. Обраний нами індикативний показник – рентабельність власного капіталу - відображає як ефективність діяльності суб'єктів господарювання, так і, певною мірою, оптимальність структури джерел фінансування. Тому його зміна повинна ретельно аналізуватися з метою вчасного реагування на зміни ключових параметрів.

Отже, факторний аналіз, як один з визначальних напрямків аналізу, спрямований не тільки на оцінку впливу кожного фактора на зміну досліджуваного показника, а є одним із основних інструментів пошуку резервів виробництва. При проведенні факторного аналізу показників використання основних засобів слід неодмінно звернути увагу, в яких випадках зазначені показники є результативними, а в яких – факторіальними. Для проведення факторного аналізу доцільно використати прийом абсолютних різниць, якщо факторна система є мультиплікативною або кратною моделлю, і прийом ланцюгової підстановки, якщо модель змішана.

Зростання обсягу продукції переважно за рахунок якісних, інтенсивних факторів свідчить про підвищення рівня ефективності використання засобів праці, а це вважається позитивною тенденцією розвитку підприємства.