Галузь Кластер Внутрішній регіон

Інвестиційна привабливість країни

Інвестиційний клімат

Інвестиційний імідж

Рис. Основні компоненти національної інвестиційної привабливості

Рис. Валютні ринки та їх структура

11%

1% 6% Дилери

Нефінансові

38%

установи

Банки

 

 

11%

Інституціональні інвестори

Хедж-фонди

 

 

 

 

24%

Офіційний сектор

 

9% Інші учасники

 

 

Рис. Суб’єктна структура світового валютного ринку у 2013 р.

Джерело: Triennial Central Bank Survey. Foreign exchange turnover in April 2013: Preliminary global results. –

BIS. – Monetary and Economic Department, September 2013. – C. 6.

Сучасний світовий валютний ринок характеризується:

• зростанням обсягів валютних операцій;

• широким використанням електронних засобів

зв’язку;

• безперервним здійсненням операції протягом доби;

• уніфікацією валютних операцій;

• широким розвитком угод з метою страхування

валютних та кредитних ризиків;

• стрімким нарощуванням обсягів фінансових деривативів.

ЧАСОВИЙ РЕЖИМ РОБОТИ СВІТОВОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ

Фінансовий центр	Початок роботи (час)	Закінчення роботи (час)
місцевий	За Гринвічем	Київський	місцевий	За Гринвічем	Київськи й
Веллінгтон
Токіо
Гонконг
Сінгапур		1:30	3:30		10:30	12:30
Бомбей		3:30	6:60		12:30	14:30
Київ
Москва
Бейрут
Франкфурт, Париж
Лондон
Нью-Йорк
Чикаго
Сан-Франциско

ЧАСТКА ОКРЕМИХ ВАЛЮТ У ВАЛЮТООБМІННИХ ОПЕРАЦІЯХ У СВІТІ ПРОТЯГОМ 1998-2010 рр., %

Валюта
Долар США	86,8	89,9	88,0	85,6	84,9	87,0
Євро	…	37,9	37,4	37,0	39,1	33,4
Єна	21,7	23,5	20,8	17,2	19,0	23,0
Фунт стерлінгів	11,0	13,0	16,5	14,9	12,9	11,8
Австралійський долар	3,0	4,3	6,0	6,6	7,6	8,6

Джерело: Triennial Central Bank Survey. Foreign exchange turnover in April 2013: Preliminary global results. –

BIS. – Monetary and Economic Department, September 2013. – C. 10.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,9

4,5 10,2

0,9

21,6 14,5

 

 

33,3 39,5

 

39,7 34,9

 

Інші валюти Швейцарский франк Фунт стерлінгів Євро

Долар США

 

Комерційні папери Інші інструменти

 

 

Рис. Валютна структура інструментів міжнародного

Грошового ринку у 2013 р.

Джерело: Розраховано за даними: International money market instruments by type, sector and currency. – Bank for International Settlements [Electronic Resource]. – Available from: http://www.bis.org/statistics/r_qa1403_hanx13a.pdf

ТЕОРЕТИЧНИЙ АРСЕНАЛ ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ПРАЦІ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ

Назва теорії	Представники	Суть
Неокласична економічна теорія	Д.Мессі, О.Старк, М.Тодаро, Дж.Харрис	Об’єктивною причиною міжнародних міграційних процесів є світова економічна рівновага та наявні міжкраїнові диференціації у рівнях оплати праці. Обґрунтовує саморегульовану функцію світового ринку праці, яка обумовлюється рухом робочої сили з країн з низьким рівнем оплати праці до країн з високою заробітною платою. Як результат – міждержавне переміщення робочої сили з часом вирівнює доходи в різних країнах і приводить до стабілізації світового ринку праці
Теорія людського капіталу	Дж.Беккер, Г.Кларк, Т.Шульц, Л.Стаастад, Б.Чизвік та ін..	Міжнародна трудова міграція кваліфікується як один з механізмів інвестицій в людський капітал за умов, якщо вигоди від міграції перевищують втрати від неї. Основною причиною трудової міграції вважається рішення індивідів, котрі залежать від витрат на переїзд, сприятливості умов проживання в країні імміграції, психологічних втрат, а також доступу до культури і суспільних благ більш високого рівня
Нова економічна теорія міграції	О.Старк, Дж.Тейлор, П.Арнольд	Розглядаються міжнародні міграційні процеси крізь призму макро- і мікропідходів та обґрунтовуються їх мотиваційні стимули. Вони полягають не тільки в максимізації очікуваного доходу домогосподарств від грошових переказів трудових мігрантів, але й у мінімізації ризиків, пов’язаних з недостатнім розвитком у країнах еміграції ринків праці, страхування, ф’ючерсів і кредитів
Теорія глобальних систем	І.Валлерстайн, С.Сассен, І.Петрас	Ключовою причиною загальносвітових міграційних процесів є не стільки міжкраїнові відмінності в оплаті праці найманих працівників, скільки глобальна асиметричність у рівнях їх соціально-економічного розвитку, що обумовлює країнову стратифікацію на ядро світового господарства, його напівпериферію та периферію

ТЕОРЕТИЧНИЙ АРСЕНАЛ ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ПРАЦІ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ

Назва теорії	Представники	Суть
Теорія дуального (сегментованого) ринку праці	Дж.Пайєр	Обґрунтовує причини міжнародної трудової міграції як результату дії структурних факторів економічного розвитку, які спричинюють сегментацію ринків праці країн з постіндустріальною моделлю економіки. Тимчасом як робочі місця в первинному секторі національних ринків праці таких держав забезпечують місцевому населенню стабільну роботу, високий рівень заробітної плати і широкі можливості професійного зростання, то вторинний сектор заповнюється в основному трудовими мігрантами
Теорія міграційних систем	Ф.Хьюго, Е.Тейлор, Д.Массей	Увага акцентується на міжкраїнових переміщеннях робочої сили з погляду міграційних систем. Міжнародна трудова міграція розглядається як динамічний, циклічний та взаємозалежний процес, який постійно ускладнюється і модифікується
Теорія протягування- відштовхування	Е.Равенштайн	Міграція кваліфікується як функція відносної привабливості країн в’їзду та виїзду, а наявність бар’єрів, які зростають зі збільшенням відстані між цими країнами, розглядається як обмеження міграційних процесів
Теорія кумулятивної причинності	Д.Мессі	Увага акцентується на соціально-економічних і культурних трансформаціях, які відбуваються у країнах-донорах та країнах- реципієнтах робочої сили, а отже, безпосередньо впливають на міждержавне переміщення населення
Теорія світового ринку праці	Е.Плетньов, Дж.Джонсон	Формування світового ринку праці розглядається крізь призму експорту та імпорту трудових ресурсів. Ключовими причинами міжнародних міграційних процесів є попит і пропонування робочої сили, країновий рівень заробітних плат, а також політичні, економічні та демографічні процеси

Характерні ознаки глобального ринку праці:

• Структурна, географічна і професійно-кваліфікаційна диверсифікація ринку праці;

• зростання відкритості національних ринків праці;

• зростаюча мобільність людського ресурсу у всепланетарному масштабі;

• уніфікація вимог до відтворення робочої сили на інтернаціональній основі;

• демократизація трудових відносин між працедавцями і транснаціональною найманою

робочою силою;

• конвергенція на регіональному, а в майбутньому – і на глобальному рівні, стандартів

життя і праці людей у різних країнах;

• координація, узгодження та зближення соціальних політик держав світу.