Південна Корея, канада, мексика, велика британія, бразилія 
";


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Південна Корея, канада, мексика, велика британія, бразилія




1,8

1,2

0,8

0,5


Рис. Країни – найбільші продуценти викидів вуглецю, млрд. т

За даними PBL Netherlands Environmental Assessment Agency


Глобалізація антивуглецевої політики

 

Основні характеристики політики За Кіотським протоколом За Копенгагенською угодою
Інформація про викиди Для країн Додатку 1-КП обов'язково, для інших – на добровільні основі Для всіх країн, крім найменш розвинених
Участь у зниженні викидів Лише для країн Додатку 1-КП – «» –
Механізми залучення до зниження викидів Лише через механізми чистого розвитку (МЧР) Прийняття загальних зобов'язань
Залучення країн до глобального вуглецевого ринку Лише країни ЄС проектах МЧР, ПСВ і торгівлі квотами Створення національних та регіональних ринків та їх майбутня інтеграція
Наявність фінансового механізму Адаптаційний фонд (відрахування від проектів КП), спеціальні фонди для найменш розвинених країн Багатокомпонентний фінансовий механізм. Зелений кліматичний фонд
Неринкові дії країн і компаній Не передбачені Розробка систем обліку та сертифікації дій щодо зниження викидів в усіх країнах
Додаткові дії поза РКЗК Не передбачені Розширення співробітництва по всіх факторах, не врахованих у РКЗК
Система контролю виконання Відповідальності за виконання немає Юридичної обов'язковості та відповідальності немає
Сприйняття широкою публікою Торгівля квотами сприймається як «годівничка» для вуглецевого бізнесу Угода про спільні дії всього світу всерйоз не сприймається, але країни БІКС повинні здійснювати адекватні дії щодо зниження викидів
Ідеологічна парадигма Розвинені країни подають приклад іншим Забезпечення розв'язання глобальної проблеми спільними зусиллями

 

Гайдуцький І.П. Інвестування низьковуглецевої економіки: теорія, методологія, практика: Монографія / І.П.Гайдуцький. – К.: ТОВ “Інформаційні системи”, 2014. – С. 38.


Основні причини, напрями і наслідки суперечностей формування глобальної антивуглецевої політики

Причини Напрями Наслідки
  Висока енергоємність економіки Між глобальними цілями та національними можливостями країн Відсутність всеохоплюваності країн антивуглецевою політикою
  Висока вуглецеємність енергетики Між глобальними цілями і національним протекціонізмом Відсутність обов'язковості дотримання всіма країнами антивуглецевої політики
  Дефіцит коштів на фінансування енергоконверсії та анти вуглецевих заходів Між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються Відсутність заходів, що забезпечили б не просто обмеження, а скорочення викидів, у т.ч. за рахунок зниження ВВП
  Небажання переорієнтації капіталу з вуглецевої економіки на сталий низько вуглецевий розвиток Між країнами з великою економікою і великими викидами вуглецю Відсутність єдиних і узгоджених механізмів реалізації анти вуглецевої політики, у т.ч. плати за викиди вуглецю, фінансування антивуглецевих заходів, створення анти вуглецевих фондів тощо
  Застереження щодо можливого різкого скорочення зайнятості населення у разі втілення заходів з енергоконверсії Між країнами- експортерами та імпортерами вуглецевих енергоносіїв Присутність дуалістичної політики державної підтримки енергетики: з одного боку – вуглецеємної, а з другого – безвуглецевої, як між країнами, так і в конкретних країнах

Гайдуцький І.П. Інвестування низьковуглецевої економіки: теорія, методологія, практика: Монографія / І.П.Гайдуцький. – К.: ТОВ “Інформаційні системи”, 2014. – С. 43


Рушійні сили державної політики енергоефективності в умовах глобалізації

Стимул Задачі
Енергетична безпека • Скорочення імпорту енергії • Скорочення внутрішнього попиту, щоб збільшити експорт • Підвищення надійності • Контроль зростання цін на енергію
Економічний розвиток і конкурентоздатність • Зниження енергоємності • Підвищення конкурентоздатності промисловості • Зниження собівартості виробництва • Підвищення доступності ціни для споживачів енергії
Зміна клімату • Внесок до глобальних дій щодо пом’якшення впливу та адаптації • Виконання міжнародних зобов’язань відповідно Рамкової конвенції ООН щодо зміни клімату, Кіотського протоколу • Відповідність вимогам щодо вступу або директивам наднаціонального характеру (наприклад ЄС)
Суспільна охорона здоров’я • Зниження забруднення в жилих приміщеннях і навколишньому середовищі

Бар’єри розвитку енергоефективності

Бар’єри Приклади
Ринковий • Організація ринку і цінові диспропорції заважають споживачам в повній мірі оцінити енергоефективність; • проблеми пов’язані із конфліктом інтересів, які виникають якщо інвестор не може скористатися перевагами від підвищення ефективності; • Витрати на реалізацію проекту (вартість розробки проекту перевищує економію енергії)
Фінансовий • Сприйняття інвестицій в енергоефективність як складні та ризиковані з високими витратами угоди; • Відсутність інформованості щодо фінансових зисків з боку фінансових інститутів
Інформаційний • Відсутність достатньої інформації і розуміння з боку споживачів для прийняття рішень щодо раціонального використання та інвестицій
Регуляторний та інституційний • Тарифи на енергію не стимулюють інвестиції в ЕЕ (такі як понижуючі блочні ціни); • Структура стимулів спонукає енергетичні компанії продавати її, а не інвестувати в економічну енергоефективність; • Інституційна пріоритетність інвестиціями, орієнтованим на пропозицію енергії;
Технічний • Відсутність доступних технологій енергоефективності, що відповідають місцевим умовам; • Недостатній потенціал визначення, розробки, реалізації і підтримки інвестування в енергоефективність.

Терміни та поняття до теми:

• енергетичні ресурси;

• відновлювані енергоресурси;

• глобальна дислокація енергетичних ресурсів;

• енергетична парадигма глобального розвитку;

• глобальне енерговиробництво;

• глобальне енергоспоживання;

• нафтогазові ТНК;

• вуглецева економіка;

• низьковуглецева економіка;

• Кіотський протокол;

• Копенгагенська угода;

• міжнародні стратегії енергоефективності;

• глобальна енергетична безпека.


Питання до самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні види енергетичних ресурсів та їх

глобальну дислокацію.

2. Окресліть фактори та характер трансформаційних змін енергетичної складової глобальної економіки.

3. В чому полягає специфіка фукнцонування глобального

енергетичного ринку.

4. Назвіть сучасні форми диверсифікації глобального енергетичного ринку.

5. В чому полягає вплив нафгазових ТНК на зміну енергетичної моделі глобального економічного розвитку.

6. Визначте роль невуглецевих енергоджерел у глобальному

енергоспоживанні.

7. В чому ідея Кіотського протоколу?

8. Охарактеризуйте суть Копенгагенської угоди.

9. Міжнародні стратегії енергоефективності в контексті забезпечення національної енергетичної безпеки.


Індивідуальне завдання

Провести еколого-економічну оцінку первинних енергоносіїв за

нижченаведеними критеріями

Таблиця



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 269; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.58.169 (0.003 с.)