Порівняльна характеристика гнт і гст

ГНТ – В-залежні реакції	ГСТ – Т-залежні реакції
Розвиваються через кілька секунд, хвилин після введення повторної дози алергену	Розвиваються через кілька годин (6–8), діб після введення повторної дози алергену
Пов'язані з утворенням і циркуляцією ІgЕ, ІgМ, ІgС	Не пов'язані з утворенням імуноглобулінів, а пов'язані з утворенням сенсибілізованих Т-лімфоцитів
Передаються від донора до реципієнта через сироватку крові, в якій містяться імуноглобуліни — пасивна сенсибілізація	Передаються від донора до реципієнта через лімфоїдні клітини – адоптивна (від англ. аdopt присвоювати) сенсибілізація — вид пасивної сенсибілізації
Як правило, спричинюються алергеном білкової природи	Спричинюються мікробами, пухлинними клітинами, різними органічними та неорганічними хімічними речовинами при довготривалому контакті
Формуються в тканинах, багатих на кровоносні судини, і в непосмугованих м'язах	Формуються в будь-яких органах і тканинах
Місцеві реакції, що виявляють стан гіперчутливості, розвиваються через 15–30 хв	Місцеві реакції розвиваються через 6–8 год і сягають максимуму розвитку через 1–2 доби

 

Алергічні діагностичні проби

 

У практиці ветеринарної медицини використовують очну та внутрішньошкірну алергічні проби з метою діагностики хронічних інфекційних хвороб таких як туберкульоз, бруцельоз, сап та ін. Якщо в організмі присутній збудник, наприклад туберкульозу (організм сенсибілізований до цього збудника), то у ділянці введення алергену виникає запальний процес у вигляді потовщення складки шкіри або витікання з ока гнійного ексудату. В даному випадку має місце алергічна реакція гіперчутливості сповільненого типу.

Очна алергічна проба виконується з допомогою очних піпеток (перед роботою стерилізують кип’ятінням). Алерген (3–4 краплі) вводять на кон’юнктиву одного ока. Результати враховують через 12 та 24 год після введення алергену. Позитивна реакція характеризується почервонінням, набряканням кон’юнктиви та виділенням гнійного ексудату.

Внутрішньошкірна алергічна проба є найбільш розповсюдженою при діагностиці туберкульозу, бруцельозу. Великій рогатій худобі та коням алерген вводять у середню частину шиї; вівцям у підхвостову складку, повіко або з внутрішнього боку стегна; свиням у вухо з зовнішньої сторони; курям у борідку; собакам та хутровим звірам у ліктьову складку чи з внутрішнього боку стегна.

Алерген вводять у центр вистриженої ділянки шкіри, продезинфікованої спиртом, використовуючи безголкові ін’єктори. Результат враховують через 72 год. Позитивна реакція характеризується потовщенням шкірної складки (на 2мм і більше), підвищенням місцевої температури, набряком, у свиней почервонінням.

 

Питання для самоконтролю:

1. Класифікаця алергічних реакцій.

2. Механізм та відмінності ГНТ та ГСТ.

3. Проведення очної алергічної проби.

4. Проведення шкірної алергічної проби.

 

Зміст

Передмова
Тема 1. Імунологічні методи діагностики інфекційних захворювань
Завдання та методи ветеринарної імунології
Ознайомлення з імунологічною лабораторією, обладнанням, матеріалами та правилами роботи у ній
Тема 2. Виготовлення антигенів та сироваток крові
Виготовлення клітинних антигенів
Виготовлення гуморальних (розчинних) антигенів
Способи отримання крові у тварин
Отримання імунних (специфічних) сироваток крові
Тема 3. Серологічні методи визначення антигенів та антитіл
Реакція аглютинації
Крапельний (пластинчатий) метод РА
Пластинчата РА – розбенгал проба (РБП)
Реакція гемаглютинації (РГА) та непрямої гемаглютинації (РНГА)
Тема 4. Реакція преципітації (РП)
Реакція кільцепреципітації
Реакція дифузійної преципітації (РДП)
Реакція нейтралізації (РН) за Ерліхом
Тема 5. Реакція зв’язування комплементу (РЗК)
Реакція тривалого зв’язування комплементу (РТЗК)
Тема 6. Реакція імунофлуоресценції (РІФ) або метод флуоресцуючих антитіл (МФА)
Тема 7. Визначення імунного статусу організму
Методи визначення факторів неспецифічної резистентності макроорганізму
Опсоно-фагоцитарна реакція (ОФР)
Тема 8. Визначення кількості Т-лімфоцитів
Визначення кількості В-лімфоцитів
Тема 9. Кількісне визначення імуноглобулінів різних класів
Визначення нормальних (природніх) антитіл
Тема 10. Визначення лізоцимної та бактерицидної активності сироватки крові
Визначення бактерицидної активності сироватки крові
Методи отримання моноклональних антитіл
Тема 11. Імуноферментний аналіз
Гістохімічний варіант ІФА, або імунопероксидазна реакція
Твердофазний імуноферментний аналіз
Тема 12. Біопрепарати: виготовлення, контроль та застосування
Тема 13. Методи діагностики алергії у тварин
Алергічні діагностичні проби